11 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/2084/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.,
за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (вх. 260 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 року (рішення ухвалено суддею Калініченко Н.В. в приміщенні Господарського суду Харківської області 16.01.2023, повний текст складено 16.01.2023) у справі №922/2084/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "ФІНПРОМ. ІНВЕСТ", місто Харків,
про стягнення коштів
ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "ФІНПРОМ. ІНВЕСТ" 396376,11 грн. за договором про постачання природного газу №148 від 31 січня 2022 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/2084/22 в позові відмовлено повністю.
ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" з вказаним рішенням не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 року у справі № 922/2084/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 396376,11 грн за договором про постачання природного газу №148 від 31.01.2022 року задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилався на те, що встановлення судом факту настання форс- мажорних обставин, що тягне за собою відкладення строку виконання зобов'язання за договором, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України є недоведеною обставиною, що має значення для справи, яку суд першої інстанції визнав встановленою.
Так, позивач зазначає, що форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються сертифікатом ТПП про форс - мажорні обставини, а не шляхом розміщення на офіційному сайті загального листа від 28.02.2022 №0224/02.0-7.1. Такий лист не передбачений ані статтями 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», ані положеннями Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), та не містить посилання на зобов'язання за договором та неможливість їх виконати саме відповідачем через настання форс - мажорних обставин. При цьому, одне лише передбачене законом віднесення військового стану до форс - мажорних обставин не свідчить про існування форс - мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс - мажорною лише у випадку, якщо відповідач доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації), унеможливлює виконання саме договору про постачання природного газу №148 від 31.01.2022.
У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий ТПП України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов'язань за договором. Додана до матеріалів справи копія довідки №774 від 10.06.2022 також не підтверджує, за позицією позивача, такі обставини, тому не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 73, 76, 77 ГПК України. Відтак, на переконання позивача, висновки суду про те, що несплата відповідача сталася з причин настання форс - мажорних обставин, а саме, з початком військової агресії російської федерації проти України та введення військового стану, у зв'язку з чим строк виконання зобов'язання за договором відкладається на строк дії таких обставин, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, позивач зазначає, що за умовами договору відповідач мав повідомити його про виникнення форс- мажорних обставин. Однак, доказів направлення відповідачем позивачу повідомлення про настання форс - мажорних обставин, а також направлення передбаченого п. 9.3 договору сертифікату ТПП про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) не надано. Проте, споживач не повідомляв постачальника та Оператора ГТС/ГРМ про остаточне припинення користування газом або звільнення приміщення та не надавав заяву про розірвання договору у передбачені договором або чинним законодавством України строки.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Чернота Л.Ф., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/2084/22; ухвалено розглядати справу №922/2084/22 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023 у зв'язку із звільненням у відставку головуючого судді Черноти Л.Ф. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.
Згідно положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 новим складом суду прийнято справу №922/2084/22 до свого провадження; призначено розгляд справи на 11.04.2023, про що повідомлено учасників справи.
23.02.2023 від ТОВ компанія "ФІНПРОМ. ІНВЕСТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2023 у зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився хоча був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
31.01.2022 між ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (постачальник) та ТОВ "ФІНПРОМ. ІНВЕСТ" (споживач) укладено договір постачання природного газу №148 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом строку дії даного договору передавати споживачеві природний газ, включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору. Споживач підтверджує, що він ознайомлений з тим, що передача газу неможлива без замовлення відповідної потужності на відповідний обсяг газу на кожну окрему точку комерційного обліку, який належить до передачі, та підписання даного договору надає згоду постачальнику на замовлення (бронювання) потужності для споживача (п. 1.1 договору).
У пункті 1.2 договору сторони узгодили, що підписанням цього договору споживач підтверджує, що він: а) є кінцевим споживачем газу, який передається за договором; б) не є побутовим споживачем газу.
Пунктом п. 2.1. договору сторони визначили, що плановий місячний обсяг споживання газу споживачем складає 6683,33 тис. м3.
Відповідно до п. 2.2. договору обсяги газу щодо кожного газового місяця, вказані в п. 2.1. цього договору, є орієнтовними та можуть змінюватися як в більшу, так і в меншу сторону, шляхом укладення сторонами подобового "Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності" на кожну точку комерційного обліку на відповідний газовий місяць за формою, що вказана у додатку № 1 до цього договору.
Згідно з п. 2.3 договору розрахунковим періодом за цим договором є газовий місяць, який розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до останньої доби поточного місяця (далі -"Газовий місяць"). Газова доба триває з 07:00 ранку за київським часом поточного дня до 07:00 ранку за київським часом наступного дня (далі - "Газова доба").
У пункті 3.9 договору сторони узгодили дані контактної точки постачальника та дані контактної особи постачальника, а у пункті 3.10 договору дані контактної особи споживача.
Відповідно до п. 4.1 договору передачу фактично поставленого споживачу газу кожного газового місяця сторони оформлюють актом приймання-передачі газу за формою, зразок якої наведено у додатку № 4 до цього договору, з зазначенням фактично переданого обсягу. Фактичний обсяг газу, що переданий постачальником споживачу, визначається за даними, отриманими на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Згідно з п. 4.2 договору, споживач до 05 числа місяця (включно), наступного за газовим місяцем, надає постачальнику дані про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за газовий місяць та копію відповідного акту, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРС. Надання таких даних відбувається шляхом направлення електронного листа на електронну адресу контактних осіб постачальника, що вказані в п. 3.9 договору, зокрема до листа має додаватися скан-копія акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за газовий місяць, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем.
Згідно п. 4.3. договору постачальник до дати, вказаної у протоколі проведення тендеру, підписує та надсилає споживачу два примірники акту приймання-передачі газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності (надалі - акт) із зазначенням фактично переданого обсягу газу за відповідний газовий місяць, що визначається за даними отриманими на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Відповідно до п. 4.4 договору споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання двох примірників акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту.
У пункті 4.5 договору сторони визначили, що для пришвидшення комунікації сторони використовують одночасно всі електронні адреси та телефонний зв'язок контактних осіб сторін, що вказані в п. 3.9, 3.10 договору, зокрема для надання скан-копій актів та вмотивованих відмов від їхнього підписання. Надання постачальнику електронних копій актів та вмотивованих відмов від їхнього підписання не звільняє споживача від надання цих документів на паперових носіях.
У випадку ненадходження від споживача підписаного примірника акту або письмової мотивованої відмови від підписання такого акту (в електронній формі або на паперовому носії) в строки, визначені п. 4.4 цього договору, акт вважається узгодженим та підписаним споживачем без зауважень, при цьому датою підписання акту приймається дата складання акту постачальником, що зазначена в акті. В будь-якому випадку, положення даного пункту не звільняє споживача від обов'язку надати постачальникові підписаний примірник акту (п. 4.6 договору).
Відповідно до п. 4.8. договору узгоджені акти є підставою для остаточних розрахунків.
Згідно п. 6.1 договору фактична ціна газу, який підлягає постачанню у відповідному місяці поставки, розраховується у відповідності до додатка №3 до цього договору, та враховує базову ціну газу, що визначається сторонами у додаткових угодах до договору щомісячно або в інші строки, передбачені додатками та/або додатковими угодами, та витрати, пов'язані з замовленням (бронюванням) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи з урахуванням встановлених коефіцієнтів).
Відповідно до п. 6.5. договору оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника у строки та розмірах, узгоджених відповідно до додатку № 3 та додаткових угод до цього договору.
Датою оплати споживачем вартості спожитого природного газу з урахуванням замовлення (бронювання) потужності є дата надходження грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.6 договору).
Відповідно до п. 8.8 договору сторони домовились та гарантують одна одній, що вся кореспонденція, яка направляється на їх адреси, зазначені у даному договорі, офіційно приймається (отримується) виключно їх уповноваженими особами (керівником або особами по довіреності).
Пунктом 14.1 договору сторони визначили, що цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до кінця календарного. В частині розрахунків договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У додатку №2 до договору сторони визначили перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку.
У додатку №3 до договору сторони узгодили умови здійснення розрахунків.
Так, п. 8 додатку №3 до договору встановлено, що оплата за поставлений газ, включаючи вартість замовлення (бронювання) потужності, сумарно за всіма точками комерційного обліку, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника шляхом здійснення оплати в такі строки: 40% вартості (з ПДВ) загального замовленого обсягу відповідно "Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності", узгодженому відповідно до п. 2.4 договору, з використанням прогнозної ціни газу - не пізніше 10 числа Газового місяця; 30% вартості (з ПДВ) загального замовленого обсягу відповідно "Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності", узгодженому відповідно до п. 2.4 договору, з використанням прогнозної ціни газу - не пізніше 20 числа газового місяця; 30% вартості (з ПДВ) загального замовленого обсягу відповідно "Графіку постачання газу та замовлення (бронювання) потужності", узгодженому відповідно до п. 2.4 договору, з використанням прогнозної ціни газу - не пізніше 30 числа газового місяця; остаточний розрахунок в обсязі залишку вартості (з ПДВ) фактичного обсягу споживання газу з використанням фактичної ціни газу здійснюється у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим газовим місяцем.
Звертаючись з позовною заявою позивач зазначав, що він свої зобов'язання за договором виконав повністю, що підтверджується актами прийняття-передачі природнього газу за лютий та березень 2022 р. Відповідні акти та рахунки за природний газ були направлені споживачу на електронну адресу, яка зазначена у договорі. Пунктом 6.4 договору передбачено, що споживач зобов'язаний сплатити вартість газу, що передається за цим договором, з урахуванням замовлення (бронювання) потужності, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Споживач свої зобов'язання зі сплати вартості спожитого природного газу за лютий та березень 2022 року не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 396376,11 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що він є власником нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Каразіна, 2, літера К-10. Між сторонами дійсно 31.01.2022 був укладений договір постачання природного газу №148, згідно якого позивач зобов'язувався передавати відповідачу природний газ згідно додатку № 2 до договору на цей об'єкт нерухомості: "Найменування об'єкту: БЦ "Brama"; назва оператора ГРМ/ГТС: АТ "Харківміськгаз"; адреса об'єкту: м. Харків, вул. Каразіна, 2; енергетичний ідентифікаційний код (EIC код): 56XO0000VDUKU00J", але, включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу на об'єкті нерухомості (пункт 1.1. статті 1 договору). Посилаючись на п. 2.1. договору, додаток № 3 договору відповідач вказує, що здійснив замовлення та бронювання газу лише на лютий 2022 року, а на березень 2022 року не здійснював. Відповідно до умов оплати за отриманий у лютому 2022 року відповідач оплатив суму 366302,53 грн. (08.02.2022 - 75000,00 грн., 09.02.2022 - 134316,00 грн., 17.02.2022 - 100000,00 грн., 18.02.2022 - 56986,53 грн.). Останню суму вартості отриманого газу 18231,37 грн., як зазначає відповідач, він повинен був сплатити позивачу до 28 лютого 2022 року.
Проте, 24 лютого 2022 року російська федерація почала широкомасштабні бойові дії проти України. Відповідач, посилаючись на Указ Президента України "Про введення воєнного стану в України" № 64/2022 від 24.02.2022, п. 9.2., 9.3. договору, лист Торгово-промислової палати України вважає, що строк виконання зобов'язань відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Також, в результаті активних військових дій в місті Харкові, починаючи з 01.03.2022 року відповідач не має можливості використовувати вищезазначений об'єкт нерухомості у своїй господарській діяльності з підстав визначених ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" та ст. 417 ГК України, про що свідчить відповідна довідка №774 від 10.06.2022.
Окрім цього, відповідач вказує, що, враховуючи продовження воєнного стану він повинен бути звільнений від відповідальності на підставі ст. 617 ЦК України. Також, відповідач вказує, що позивачу було відомо, що відповідач не отримував та не використовував газ позивача, оскільки відповідачем була надана відповідь на претензію позивача № 24/186 від 24.05.2022, в якій відповідач зазначив, що починаючі з 01.03.2022 по цей час відповідач не отримує газ. Відповідач неодноразово звертався до відповідних посадових осіб та органів з проханням компенсувати відповідачу заборгованість за спожиті комунальні послуги (листи від 15.07.2022 та 28.10.2022).
Також, відповідач звертає увагу, що не отримував рахунок на оплату та зазначає, що можливо такі рахунки могли бути надіслані на електронну адресу контактної особи, що вказану в договорі - ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 . Проте, згідно протоколу загальних зборів учасників відповідача від 27 березня 2022 року дія трудового договору з 01.04.2022 з нею та іншими працівниками відповідача призупинена. Крім того, всі документи мають бути направлені лише в порядку, що встановлений п. 8.8. договору. Окрім цього, відповідач вважає, що позивач зобов'язаний був надати не рахунок, а до 05 числа місяця (включно) надати акти приймання-передачі газу, чого зроблено не було.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи п. 4.6 договору акт приймання - передачі природного газу від 28.02.2022 за лютий 2022 на суму 384533,90 грн. з ПДВ та акт приймання - передачі природного газу від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 378144,74 грн. з ПДВ вважаються узгодженими та підписаними відповідачем без зауважень, у зв'язку з чим дійшов висновку, що відповідач має перед позивачем заборгованість за договором у розмірі 396376,11 грн. за поставлений природний газ у лютому - березні 2022.
Разом з цим, проаналізувавши доводи відповідача щодо настання форс - мажорних обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що в сукупності лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року та довідка №774 від 10 червня 2022 року підтверджують настання форс-мажорної обставини, що передбачена в договорі, а саме: військові дії - перебування осіб у нежитловій будівлі відповідача з 01 березня 2022 року, проте через раптовість настання таких подій, відповідач був позбавлений можливості здійснити повідомлення позивача в порядку п. 5.3.8. договору, тобто завчасно.
Враховуючи умови п. 9.2. договору, суд зазначив, що на підставі настання у відповідача форс-мажорних обставин зобов'язання з оплати заборгованості відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини - перебування осіб у нежитловій будівлі відповідача. Окремо суд зазначив, що форс-мажорна обставина, згідно із договором, не звільняє відповідача від виконання зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність позову про стягнення заборгованості з відповідача, у зв'язку з чим відмовив у його задоволенні. Водночас місцевий господарський суд зазначив, що після настання конкретного терміну - звільнення нежитлової будівлі особами, перебування яких підтверджено довідкою № 774 від 10 червня 2022 року, у відповідача настає грошова заборгованість перед позивачем, про стягнення якої останній має право звернутися до суду з позовом.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Правове регулювання правовідносин, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 (надалі - Правила ).
Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно п. 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 384533,90 грн. з ПДВ; кількість газу 11,00381 тис. м3.
Сторонами не заперечується, що відповідачем було сплачено 366302,53 грн. з ПДВ за отриманий природний газ у лютому 2022 року. Тобто, за лютий 2022 року не було сплачено 18231,37 грн. Зазначена сума відображена у рахунку №148 за лютий 2022 року, де зазначено, що станом на 23.05.2022 до сплати підлягає 18231,37 грн.
Також, в матеріалах справи міститься акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 378144,74 грн. з ПДВ; кількість газу 11,73411 тис. м3., а також рахунок на оплату № 148 за березень 2022 року на суму 378144,74 грн. з ПДВ, а з урахуванням заборгованості за минулий період - 396376,11 грн. з ПДВ.
Зазначені акти складені на підставі п. 4.3. договору та відображають відомості про фактично переданий обсяг газу, що визначений за даними, отриманими на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи відповідача про те, що він не отримував рахунок на оплату та акти у зв'язку з тим, що вони були направлені на електронну адресу контактної особи, що вказана в договорі - ІНФОРМАЦІЯ_1, Корольова А.Л., дія трудового договору з якою була припинена, є не обґрунтованими.
Так, у п. 3.10. договору визначені дані контактної особи споживача: контактна особа Корольова А.Л., e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 11.2. договору всі зміни та доповнення до цього договору дійсні лише за умови, якщо вони виконані в письмовій формі при взаємному погодженні сторін, підписані сторонами та, за необхідності, скріплені їх печатками (за наявності). Оформлені таким чином зміни і доповнення є невід'ємними частинами цього договору.
Сторони дійшли згоди, що надіслані документи (договір, додатки, додаткові угоди до нього, листи, інша інформація) через зафіксовані у договорі засоби електронного зв'язку (електронна пошта, факт, факсимільні копії/сканкопії) мають юридичну силу для сторін (визнаються сторонами) (п. 11.7 договору).
Сторонами не укладались додаткові угоди, зокрема, щодо зміни договору в частині контактних осіб, а тому позивач правомірно розраховував, що направляючи документи на електронну адресу контактної особи відповідача, що вказана в п. 3.10. договору, він належним чином виконував свої обов'язки.
Як вбачається з наданого позивачем скріншоту, акти та рахунки були направлені на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 у вересні, а отже, враховуючи вимоги п. 4.4. договору, відповідач зобов'язаний був повернути позивачу один примірник підписаного оригіналу акту або надати мотивовану відмову від його підписання. Водночас, зазначеного зроблено не було.
Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 384533,90 грн. з ПДВ та акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 378144,74 грн. з ПДВ вважаються узгодженими та підписаними відповідачем без зауважень. Крім того, у вересні 2022 позивачем була надіслана претензія № 24/186 від 24 травня 2022 року на зазначену суму.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність невиконаних зобов'язань відповідача перед позивачем за договором у розмірі 396376,11 грн. за поставлений природний газ у лютому, березні 2022 року.
В свою чергу відповідач посилається на настання форс - мажорних обставин, що унеможливили виконання зобов'язання (широкомасштабні бойові дії російської федерації проти України), а тому враховуючи положення п. 9.2 договору зазначає, що строк виконання зобов'язань відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Як на підтвердження настання вказаних обставин відповідач посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 та довідку № 774 від 10 червня 2022 року, зі змісту якої вбачається, що з 01.03.2022 майно - територія та нежитлова будівля відповідача вилучені у зв'язку з потребами Держави.
Згідно ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об'єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, відповідно до вищезазначених положень форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Відповідно до п. 9.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків по даному договору, якщо це невиконання є наслідком форс - мажорних обставин.
Згідно п. 9.2. договору під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли після підписання договору в результаті непередбачених сторонами подій надзвичайного характеру, включаючи пожежі, землетрусі, повені, оповзні, інші стихійні лиха, вибухи, війну або військові дії, а також рішення Уряду чи органів влади, які роблять неможливим виконання умов даного договору. Строк виконання зобов'язань відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України відповідно до Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні» (п. 9.3 договору).
Зі змісту листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який є загальнодоступним, вбачається, що Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Водночас, суд зауважує, що лист ТПП України від 28.02.2022 не є сертифікатом у розумінні наведеного положення Закону, та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов'язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Отже, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажор суд оцінюватиме цей доказ у сукупності з іншими.
Дослідивши надані відповідачем докази, зокрема, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, довідку №774 від 10.06.2022, листи відповідача від 15.07.2022 та 28.10.2022 на ім'я голови Харківської обласної воєнної адміністрації, враховуючи загальновідомі обставини широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України, а також перебування Харківської територіальної громади в епіцентрі вказаних подій з 24.02.2022, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони у своїй сукупності підтверджують настання обставин, що передбачені п. 9.2. договору та є підставою для відкладання строку виконання зобов'язань відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
Колегія суддів також зазначає, що посилання відповідача на ст. 617 ЦК України для звільнення від відповідальності не стосується даних правовідносин, оскільки матеріально-правова вимога, яка становить предмет позову стосується лише стягнення основної заборгованості за укладеним договором.
Окрім того, відповідно до п. 9.4 договору у разі настання форс - мажорних обставин сторона, яка знаходиться під дією обставин негайно, але не пізніше ніж протягом 3 (трьох) робочих днів, повідомляє іншу сторону про виникнення таких обставин. При цьому сторони докладають усіх зусиль щодо усунення обставин непереборної сили та їх наслідків. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс - мажорних обставин, тягне за собою втрату стороною права посилатися на такі обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності (п.9.5 договору).
Тобто, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення стороною про настання форс-мажорних обставин позбавляє її права посилатися на них, як на підставу, що звільняє від відповідальності, а не від виконання зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позову, у зв'язку з його передчасністю.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 року у справі №922/2084/22 без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 року у справі №922/2084/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 18.04.2023.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.А. Пуль
Суддя О.В. Шевель