вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" квітня 2023 р. Справа№ 910/9798/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 (повний текст 15.02.2023)
у справі № 910/9798/22 (суддя - Андреїшина І.О.)
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 11 911 878,91 грн,
1. Короткий зміст заявлених вимог
До Господарського суду міста Києва надійшов позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості за заявою - приєднанням № 75-150-SD-21-00326 від 01.07.2021 до договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у розмірі 156 581 639,97 грн, з яких: 151 252 385,58 грн основного боргу, 463 234,21 грн інфляційних втрат, 369 571,15 грн трьох відсотків річних та 4 496 449,03 грн пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про закриття провадження у справі № 910/9798/22 задоволено. Провадження у справі № 910/9798/22 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 151 252 385,58 грн - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору. Заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про збільшення розміру позовних вимог у справі № 910/9798/22 прийнято до розгляду. Подальший розгляд у справі за позовними вимогами Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" постановлено здійснювати про стягнення заборгованості за заявою - приєднанням № 75-150-SD-21-00326 від 01.07.2021 до договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у розмірі 11 911 878,91 грн, з яких: 3 522 234,00 інфляційних втрат, 637 188,21 грн трьох відсотків річних та 7 752 456,70 грн пені.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3 % річних у розмірі 637 188 грн 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 522 234 грн 00 коп., та судовий збір у розмірі 62 391 грн 33 коп. У решті позовних вимог відмовлено.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 06.03.2023 (через канцелярію) звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 року у справі № 910/9798/22 за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення пені, 3-х відсотків річних та інфляційних втрат за період травень-серпень 2022 року за договором про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності №0063-07012 від 05.07.2021 року та відкрити апеляційне провадження у ній. Оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3% річних у розмірі 637 188 гри 21 коп., інфляційних втрат у розмірі 3 522 234 грн 00 коп., та судового збору у розмірі 62 391 грн 33 коп. Ухвалити постанову, якою відмовити у частині задоволених позовних вимог державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/9798/22; призначено до розгляду в судовому засіданні справу за вказаною апеляційною скаргою на 04.04.2023.
Ухвалою від 04.04.2023 задоволена заява про самовідвід судді Майданевича А.Г.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2023, справу передано для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О., вказана судова колегія ухвалою суду від 05.04.2023 прийняла відповідну апеляційну скаргу до свого провадження та розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку. Вказаною ухвалою також було призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/9798/22 на 13.04.2023.
В судовому засіданні були присутні представники обох сторін. Так, у судовому засіданні 13.04.2023 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
Апелянт не погоджується з рішенням місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог, оскільки, на його думку, судом першої інстанції не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду на підставі ст. 277 ГПК України.
За доводами скаржника, заборгованість відповідача по договору виникла у зв?язку із несплатою позивачем послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління, тариф якої включає витрати на оплату придбання допоміжних послуг (п. 1.8 додатку до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 М° 2455). Водночас, законодавство (пп. 15, 43, п. 2.3, абз. 12 п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09.11.2017 № 1388) забороняє відповідачу оплачувати придбані допоміжні послуги за рахунок коштів, які призначені згідно із структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі та отримані, зокрема, в оплату послуг з передачі електричної енергії.
Окрім цього, апелянт зазначив, що не користувався коштами, що мали бути сплачені позивачу за договором, тому, зазначений в пункті 4.1 розділу 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» спосіб захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові - не розповсюджується на НЕК «Укренерго».
Також за доводами апелянта, суд першої інстанції без належного мотивування залишив без задоволення клопотання про зменшення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат. А тому просив рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (який був прийнятий судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України) зазначив, що не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її необґрунтованою та такою , що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Щодо некористування коштами позивача, які мали бути йому сплачені, через це, неможливості стягнення 3 процентів річних та інфляції них втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України з НЕК «Укренерго».
Так, Верховний Суд у складі суддів об?єднаної палати Касаційного господарського в пункті 17.21 постанови від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, погодився з аналогічним правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, в тому, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов?язань.
У разі прострочення виконання зобов?язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних, інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, спосіб захисту майнового права та інтересу позивача шляхом отримання від відповідача компенсації (плати) у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат за користування ним коштами, належними до сплати позивачу, з огляду вищезазначені висновки Великої Палати Верховного Суду, Об'єднаної Палати Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов?язань, в тому числі й у правовідносинах з НЕК «Укренерго».
Щодо не належного мотивування судом першої інстанції відмови у задоволені клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, 3-х відсотків річних та інфляційних втрат на 95%.
Вважаємо, що судом першої інстанції додержані усі норми матеріального та процесуального права в цій частині. Крім того, вважаємо, що законність та обґрунтованість рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/9798/22 не може ставитися під сумнів посиланням на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 910/10475/21, якою рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 залишено без змін, в якому НЕК «Укренерго» (відповідачу у справі) зменшено на 95% розмір штрафних санкцій, 3-х відсотків річних та інфляційних втрат. Оскільки, правовідносини у справі № 910/10475/21 не є подібними правовідносинам справи № 910/9798/22, правові висновки суду щодо зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, 3-х процентів річних та інфляційних втрат не підлягають застосуванню у даній справі
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, 01.07.2021 Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - позивач, ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом», ПДП) до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач, НЕК «Укренерго», ОСП) подано заяву - приєднання № 75-150-SD-21-00326 (далі - заява) до договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (далі - договір).
Після акцептування заяви, що була подана у період дії умов договору, затверджених наказом НЕК «Укренерго» від 16.08.2019 № 445, умови договору затверджувались відповідачем ще й наказами від 25.02.2021 № 108 та від 18.01.2022 № 32.
Відповідно до пункту 1.2. договору позивач зобов'язується надати допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності (далі - ДП) у частині забезпечення одного або більше резервів: резервів підтримки частоти (первинне регулювання); резервів відновлення частоти (вторинне регулювання); резервів заміщення (третинне регулювання), відповідно до умов цього договору, а ОСП зобов'язується здійснити оплату за надані ДП відповідно до умов цього договору та правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 307 (далі - правила ринку).
Придбання ДП здійснюється згідно з процедурою та умовами придбання ДП, визначеними правилами ринку (п. 1.4 договору).
Відповідно до пункту 2.2 договору обчислення платежів та розрахунок ціни здійснюється відповідно до правил ринку.
Виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюються відповідно до процедур та графіків, зазначених у цьому договорі та правилах ринку (п. 6.1 договору).
ПДП складає та направляє ОСП два примірника підписаного зі своєї сторони Акту приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності (далі - Акт) до 08 числа місяця, наступного за тим, у якому такі послуги надавались (п. 6.2 договору).
У разі відсутності зауважень ОСП підписує акт протягом трьох робочих днів з дати його отримання від ПДП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що повинні бути усунені (п. 6.3 договору).
Відповідно до пункту 6.4 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ПДП протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення акту ПДП на адресу ОСП (у випадку не підписання або не направлення акту, або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ПДП податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 ПК України шляхом перерахування на поточний рахунок ПДП грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих ДП.
Відповідно до підпункту 1 п. 7.3 договору ПДП має право: отримувати від ОСП своєчасну оплату за якісно надані ДП.
Відповідно до підпункту 1 п. 7.4 договору ОСП зобов'язується: здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату ДП на умовах, визначених цим договором.
Позивач у позовній заяві зазначив (вказане не було спростовано на стадії апеляційного перегляду), що відповідно до укладеного договору про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності, ПДП передав, а ОСП прийняв допоміжні послуги з регулювання частоти та активної потужності:
- за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 в обсязі 53 230,000 Мвт*год, загальною вартістю 85 580 259,00 грн (з ПДВ), що підтверджується актом від 30.06.2022 № ДП/22/06- №0063 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності по Договору від 05.07.2021 №0063-07012. Підписані кваліфікаційним електронним підписом (КЕП): акт за червень 2022 року та рахунок- фактуру від 08.07.2022 № 0807202200025 (позивач надіслав на електронну адресу відповідача супровідним листом від 08.07.2022 № 50-12/1926);
- за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 в обсязі 40 120,000 Мвт*год, загальною вартістю 64 502 852,16 грн (з ПДВ), що підтверджується актом від 31.07.2022 № ДП/22/07-№0063 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності по договору від 05.07.2021 № 0063-07012. Підписані КЕП: акт за липень 2022 року та рахунок-фактуру від 08.08.2022 № 0808202200026 (позивач надіслав на електронну адресу відповідача супровідним листом від 08.08.2022 № 50- 12/2405);
- за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 в обсязі 45 615,000 Мвт*год, загальною вартістю 73 337 823,90 грн (з ПДВ), що підтверджується актом від 31.08.2022 № ДП/22/08- №0063 приймання-передачі наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності по Договору від 05.07.2021 №0063-07012. Підписані КЕП: акт за серпень 2022 року та рахунок-фактуру від 09.09.2022 № 0809202200027 (позивач надіслав на електронну адресу відповідача супровідним листом від 09.09.2022 № 50- 12/2788).
Позивач зазначає, що НЕК «Укренерго мав сплатити ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» кошти за надані допоміжні послуги: по акту за червень 2022 року - 25.07.2022 (11.07.2022 дата підписання акту відповідачем + 10 робочих днів); по акту за липень 2022 року - 24.08.2022 (10.08.2022 дата підписання акту відповідачем + 10 робочих днів); по акту за серпень 2022 року - 26.09.2022 (12.09.2022 дата підписання акту відповідачем + 10 робочих днів).
Однак, ПАТ «Укренерго» розрахувалося за надані ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» у червні 2022 року допоміжні послуги не повністю і з порушенням строку оплати, заборгованість за якою, станом на дату подання позову до суду становила 13 411 709,52 грн.
Також оплата за надані ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» у липні 2022 року та серпні 2022 року допоміжні послуги станом на дату подання позову до суду НЕК «Укренерго» не здійснена в повному обсязі та заборгованість становила 137 840 676,06 грн.
Разом з тим, в процесі розгляду справи відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 151 252 385, 58 грн.
Таким чином, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості розмір позовних вимог становить 11 911 878,91 грн, з яких 367 188,21 грн 3% річних, 3 522 234,00 грн - інфляційні втрати та 7 752 456,70 грн пені, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог та ухвалу суду про закриття провадження у справі в частині, яка не була оскаржена на набрала законної сили.
Отже, звертаючись з позовом до суду, позивач зазначав, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати до дня фактичної оплати основного боргу.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, предметом оскарження є рішення рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3% річних у розмірі 637 188 гри 21 коп., інфляційних втрат у розмірі 3 522 234 грн 00 коп., та судового збору у розмірі 62 391 грн 33 коп.
Щодо доводів апелянта з посиланням на положення пп. 15, 43, п. 2.3, абз. 12 п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09.11.2017 № 1388, відповідно до яких заборонено відповідачу оплачувати придбані допоміжні послуги за рахунок коштів, які призначені згідно із структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі та отримані, зокрема, в оплату послуг з передачі електричної енергії. Суд апеляційної інстанції зазначає, що не приймає такі доводи сторони, оскільки вони не звільняють останню від належного та своєчасного виконання зобов'язань за договором, зокрема, у частині оплати наданих допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності. А тому доводи скаржника в цій частині не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 625, 611 ЦК України.
Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати за поставлений товар, у позивача виникло право на нарахування сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. В цій частині суд апеляційної інстанції враховує доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, та на постанову Верховного Суду у складі суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція.
Суд апеляційної інстанції перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат та погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказаний розрахунок здійснено з урахуванням встановленого договором строку оплати та здійснених відповідачем оплат, визначений позивачем період нарахування є обґрунтованим, розрахунок арифметично правильний, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 637 188,21 грн на 3 522 234,00 грн інфляційних втрат правомірно задоволено судом першої інстанції. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем контррозрахунок до суду першої інстанції надано не було, тоді як апеляційна скарга не містить доводів щодо періодів та розміру нарахованих річних та інфляційних втрат.
Щодо доводів апелянта про необхідність зменшення розміру 3% річних.
За змістом ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач посилався на те, що він є підприємством, фінансування якого здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг та є організацією відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також для забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. Відповідно до положень ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідач виконує функції адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про зменшення розміру нарахованих річних, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем належним чином доказово не обґрунтовано суду обставин, які б давали достатньо підстав для зменшення їх розміру. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та зазначає наступне.
Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. (Постанови Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/8396/20 та від 10.11.202 у справі № 910/15705/21). А тому з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність виняткових обставин, які стали б підставою для зменшення, зокрема нарахованих позивачем процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України.
Щодо доводів скаржника про необхідність застосування викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі №902/417/18 висновків суд апеляційної інстанції зазначає, що у вказаній постанові зазначено про можливість суду зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України «за певних умов».
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також умовами пункту 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав.
Таким чином, відповідне зменшення процентів річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи №902/417/18, а саме - встановлення такої процентної ставки на рівні 40% та 96%, і її явної невідповідності принципу справедливості, в той час як у даній справі відсотки річних розраховані за встановленою у ст. 625 ЦК України ставкою у розмірі 3% та не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних.
Водночас, суд апеляційної інстанції порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності (як виняткового випадку для зменшення відсотків річних), під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних у даній справі не встановив. А тому, правовідносини у справі №902/417/18 та №910/9798/22 не є релевантними за встановленими фактичними обставинами у даній справі. Не приймає також суд апеляційної інстанції доводи апелянта з посиланням на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 910/10475/21, оскільки, в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України, при розгляді справи у суду відсутній обов'язок врахування висновків суду апеляційної інстанції. Більше того обставини справи у вказаній справі не є аналогічними обставинам даної справи. Отже, доводи апелянта в цій частині не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування рішення місцевого господарського суду.
Отже, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 3 522 234,00 інфляційних втрат, 637 188,21 грн 3% річних.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що річні та інфляційні втрати є похідними вимогами від вимоги про стягнення основного боргу, що зумовило перевірку правильності його стягнення. Водночас, з урахуванням ч. 4 ст. 269 ГПК України та ч. 3 ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції не встановив обов'язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, оскільки останнє було прийнято з дотриманням вимог ГПК України.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення інфляційний втрат та річних у даній справі.
Таким чином, на підставі ст. 2, 74-80, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/9798/22 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/9798/22 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи № 910/9798/22 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.04.2023.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко