вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" квітня 2023 р. Справа№ 910/6917/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Агрикової О.В.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участі представників сторін:
сторони явку своїх представників не забезпечили
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн»
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 (повний текст складено 20.12.2022)
у справі № 910/6917/22 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн»
до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Печерський районний суд м. Києва, Київський апеляційний суд
про стягнення 1500000,00 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн" до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями Печерського районного суду м. Києва та Київського апеляційного господарського суду, що порушили його право на ефективний засіб правового захисту в національному органі.
1.2. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що своїми діями Печерський районний суд міста Києва та Київський апеляційний суд порушили його право на ефективний засіб правового захисту в національному органі при розгляді справи № 757/900/22-к та мали ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 382 Кримінального кодексу України, а тому просить суд відшкодувати за рахунок коштів державного бюджету моральну шкоду в розмірі 1500000,00 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6917/22 в задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. 25.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 25-01 від 25.01.2023, в якій просить "Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 року у справі № 910/6917/22 та ухвалити нове рішення, яким відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету моральну шкоду у розмірі 1500000,00 грн., завдану ТОВ "АРОМА ЮКРЕЙН" діями Печерського районного суду м. Києва та Київського апеляційного суду, що порушило його право на "ефективний ЗАСІБ правового ЗАХИСТУ в НАЦІОНАЛЬНОМУ органі" при розгляді справи № 757/900/22-к".
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт стверджує, що при вирішенні даної справи судом першої інстанції не застосовано: положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ЦК України та Конституції України.
4.2. На переконання апелянта, рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є правовою підставою для скасування такого рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
5.2. Треті особи не подали до суду пояснень щодо апеляційної скарги.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2023, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн" у справі № 910/6917/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2023 зобов'язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/6917/22.
6.3. 06.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/6917/22.
6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6917/22. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6917/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Юкрейн" № 25-01 від 25.01.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 та повідомлено учасників, що розгляд вказаної апеляційної скарги відбудеться 28.03.2023.
6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 відкладено розгляд справи № 910/6917/22 та повідомлено учасників, що наступне судове засідання відбудеться 11.04.2023.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. У судове засідання 11.04.2023 представник позивача не прибув, згідно поданої заяви просить суд розглянути справу без його участі.
7.2. Представник відповідача у судове засідання 11.04.2023 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
7.3. Треті особи у судове засідання 11.04.2023 не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
7.4. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. 03.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" (яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН") звернулося із заявою до Офісу Генерального прокурора про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення слідчим суддею Заводського районного суду міста Миколаєва Карташевою Т.А. кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 356 і ч. 4 ст. 382 Кримінального кодексу України.
8.2. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Головка Ю.Г. від 20.01.2022 у справі №757/900/22-к скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" Дубовика Миколи Всеволодовича на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишено без задоволення.
8.3. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" звернулось із апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду, у якій просило суд скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Головка Ю.Г. від 25.01.2022 у справі №757/900/22-к і постановити нову ухвалу про зобов'язання уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ТОВ "РосКосметика" № 3-12 від 03.12.2021 про вчинення слідчим суддею Заводського районного суду міста Миколаєва Карташевою Т.А. кримінальних правопорушень за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 356 і ч. 4 ст. 382 Кримінального кодексу України та розпочати досудове розслідування.
8.4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30.05.2022 у справі №757/900/22-к апеляційну скаргу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" Дубовика Миколи Всеволодовича залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2022 залишено без змін.
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
9.1. Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо права позивача на "ефективний ЗАСІБ правового ЗАХИСТУ в НАЦІОНАЛЬНОМУ органі".
9.2. У поданій апеляційній скарзі апелянт наполягає на незаконності дій Печерського районного суду міста Києва та Київського апеляційного суду, та стверджує, що обрав правильний спосіб захисту порушеного права - відшкодування моральної шкоди.
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в межах даного господарського процесу суд не може досліджувати дотримання/порушення законодавства Печерським районним судом міста Києва та Київським апеляційним судом при розгляді та прийнятті судових рішень у справі №757/900/22-к, фактично переглядаючи ці судові рішення у касаційному порядку, а тим більше встановлювати наявність у діях суддів кримінальних правопорушень за ознаками, передбачених ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 382 Кримінального кодексу України, оскільки це має бути підтверджено вироком суду.
10.2. Також, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач не обґрунтував розмір шкоди, що підлягає стягненню, у сумі 1500000,00 грн розрахунком пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, покладені в обґрунтування апеляційної скарги, оскільки неправомірність дій Печерського районного суду міста Києва та Київського апеляційного суду, на думку позивача, полягають у прийнятті ними судових рішень у справі № 757/900/22-к з порушенням вимог законодавства України та права Товариства з обмеженою відповідальністю "РосКосметика" на судовий захист.
11.2. Апелянт такі дії судів першої та апеляційної інстанції самостійно кваліфікує як дії, що мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 366 та ч. 4 ст. 382 Кримінального кодексу України.
11.3. Колегія суддів звертає увагу, що незгода апелянта зі змістом судових рішень не може бути єдиною підставою для відшкодуванням моральної шкоди.
11.4. Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», позаяк матеріали справи не містять доказів існування обставин, які обумовлюють виникнення права на відшкодування шкоди, а тому у суду відсутні правові підстави для застосування аналогії закону в межах розгляду даної справи.
11.5. Частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
11.6. В контексті викладеного колегія суддів звертає увагу, що вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.
11.7. Колегія суддів звертає увагу, що за змістом норм статей 1173, 1174, 1176 ЦК України необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, у тому числі моральної, є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач.
11.8. Зважаючи на те, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував неправомірність дій судів при постановленні судових рішень, заподіяння позивачеві шкоди та причинно-наслідкового зв'язку, колегія суддів вважає, що незгода з рішеннями судів не може підставою для відшкодуванням моральної шкоди.
11.9. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:
12.1. Позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди.
12.2. В матеріалах справи відсутні докази неправомірних дій третіх осіб при постановленні судових рішень та не порушено прав та інтересів апелянта.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»
13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»
13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
13.6. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13.7. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
13.8. У пунктах 5.6 і 5.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 зазначено, що «шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України). … необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України».
13.9. Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
13.10. Статтею 94 ЦК України визначено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Способами захисту ділової репутації може бути вимога про відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної такими порушеннями юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
13.11. Визначення терміну "ділова репутація" наведено у пункті 26 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 №2664-III (зі змінами та доповненнями), за змістом якої діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі кримінальні правопорушення і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.
13.12. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Зазначені дії завдають майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 ЦК України.
13.13. Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
13.14. Згідно з частиною 11 статті 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", за шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом. Тлумачення норми свідчить, що на законодавчому рівні встановлено імунітет суду, і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, за своєю суттю, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію незалежно та неупереджено. Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
13.15. Аналогічну позицію висловлено у пункті 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється насамперед за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до ЄСПЛ.
13.16. У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад, надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.
13.17. Застосування положення частини шостої статті 1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є дії чи бездіяльність, зокрема суду, які не пов'язані із здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, що має на меті прийняття акту органом судової влади. Тобто, це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.
13.18. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
13.19. Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
13.20. Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
13.21. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України)
13.22. Правова позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та висновками, викладених у постановах Верховного Суду від 03.02. 2021 у справі № 454/192/17, від 22.04.2020 у справі № 454/3206/16-ц, від 25.04.2019 у справі № 757/25713/16-ц, від 10.01.2018 у справі № 454/1642/16-ц.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022. у справі № 910/6917/22 залишити без змін.
14.3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022. у справі № 910/6917/22 залишити без задоволення.
15. Розподіл судових витрат:
15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Юкрейн» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6917/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6917/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.
4. Справу № 910/6917/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено14 квітня 2023 року.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.В. Агрикова
А.О. Мальченко