Справа № 587/869/23
18 квітня 2023 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, паспорт № НОМЕР_1 від 08.11.2018, виданий органом № 5926, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №865245 від 04.04.2023 - ОСОБА_1 в період часу з 02.02.2023 року по 04.04.2023 року за місцем мешкання в АДРЕСА_1 ухилялась від виконання обов'язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не піклувалась про життя та здоров'я сина, не здійснювала догляд за дитиною не лікувала, чим своїми діями мати порушила вимоги ст. 150 Сімейного Кодексу України, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась, заяв або клопотань від неї не надходило.
Дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №865245 від 04.04.2023 року (а.с. 1), письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с.2), довідку з Степанівської селищної ради (а.с.4-5), суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 280 КУпАП суд, керуючись принципами всебічності, повноти, об'єктивності та законності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона складу цього правопорушення - вина у формі умислу або необережності.
З диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП вбачається, що відповідальність за це правопорушення можлива лише у випадку вчинення конкретних дій, які проявляються в ухиленні батьків від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Разом з тим, матеріали справи таких доказів не містять. Відсутні будь-які докази, такі як покази свідків, характеристика з місця проживання. Відео чи фото фіксація неналежного виховання та догляду дитини, не зазначено, які конкретно обов'язки, передбачені якими конкретними нормами закону щодо виховання дитини ОСОБА_1 порушила.
У відповідності до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме його об'єктивної сторони, яка полягає в ухиленні від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання дітей, а також суб'єктивної сторони, яка характеризується відсутністю її вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ч.1 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя Л.М. Гончаренко