Справа № № 585/1413/23
Номер провадження 1-кп/585/304/23
18 квітня 2023 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючої - судді: ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12023200470000084 від 02.02.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України,-
З Роменської окружної прокуратури 06 квітня 2023 року до Роменського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 за № 12023200470000084 від 02.02.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, який ухвалою судді від 06 квітня 2023 року призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Прокурор ОСОБА_3 просив призначити справу до судового розгляду, в судове засідання викликати обвинуваченого та потерпілого.
Крім того, прокурором подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Клопотання мотивував тим, що наявні ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та з огляду на характеризуючи дані про особу обвинуваченого інший запобіжний захід не забезпечить належної поведінки ОСОБА_4 .
Так, в обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) слід зазначати, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може залишити місце мешкання та переховуватися від суду. Це все дає підставу спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності того, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду. А також відсутність в останнього постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, які б забезпечили його належну процесуальну поведінку, підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятися від органів досудового розслідування та суду.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може здійснювати незаконний вплив безпосередньо чи через третіх осіб на свідків, на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, вбачається те, що ОСОБА_4 вину свою не визнає, а також те що він вчинив тяжкий злочин.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється) слід зазначати, що ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, з корисливих мотивів, вчиненого в умовах воєнного стану, у зв'язку з відсутністю засобів для існування, не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів, звільнився з місць позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив та продовжив свою злочинну діяльність. На час скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення не був офіційно працевлаштований, тобто у нього відсутній постійний дохід, що у свою чергу свідчить про відсутність у підозрюваного стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень, що також дає також обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення справи до розгляду. Проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою також не заперечував.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти призначення справи до розгляду в судовому засіданні.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, потерпілого, ознайомившись з обвинувальним актом, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступних підстав.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Роменському міськрайонному суду Сумської області.
Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 02.03.2023 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Ухвала діє до 01.05.2023 року.
Будь-яких даних, що свідчили б про зменшення чи відсутність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та можливості скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які суд вважає доведеними. Із зазначених підстав суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання особи під вартою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також, ЄСПЛ в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що суспільний інтерес в цій справі, який полягає в запобіганні вчиненню ОСОБА_4 нових злочинів та переховування від правосуддя, переважає над його правом на особисту свободу та недоторканість, а тому подальше тримання його під вартою, на цій стадії, коли розгляд справи лише починається, буде пропорційним суспільній меті.
Суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, приходить до висновку щодо необхідності , у зв'язку із зміною статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Підстав для прийняття рішень, визначених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні не встановлено, тому суд приймає рішення про призначення судового розгляду.
Зважаючи на вищевикладене клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, який неодноразово судимий, наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно покласти на ОСОБА_4 обов'язки - прибувати на виклики до СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Відповідно до ч.4 ст.202КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 3 ст. 314; частинами 2-3 ст. 315 статтею 316, 176-178, 183, 314-317, КПК України, суд,-
Призначити кримінальне провадження №12023200470000084 від 02.02.2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Роменського міськрайонного суду на 18 квітня 2023 року на 15 годину 50 хвилин.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого та потерпілого.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 60 діб - до 16 червня 2023 року, або до дня внесення застави.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та суд.
На підставі ч. 5 ст.194КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду на першу вимогу;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає (м. Ромни Сумської області), без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Визначити термін дії зазначених обов'язків протягом двох місяців з дня застосування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали для виконання надіслати ДУ Сумський слідчий ізолятор для виконання.
Ухвала в частині призначення справи до судового розгляду оскарженню не підлягає, а в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з моменту проголошення.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана КАЛИВОД