Справа № 551/872/22
1-кп/583/151/23
"18" квітня 2023 р. м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62022170040000036 від 17.05.2022 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лукашівка, Великописарівського району, Сумської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді сапера відділення захоплення взводу реагування військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
за ч. 5 ст. 407 КК України,
Згідно з на підставі ст. ст. 19, 20, 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ч. 2 п. 18, ч. З п. 42, ч. 4 п. 81 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, громадянин України ОСОБА_3 23.11.2020 добровільно уклав контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу, строком на три роки.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби зокрема вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 23.11.2020 № 243 ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця відділення вогневої підтримки взводу реагування.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 27.01.2022 № 3 о/с ОСОБА_3 призначено на посаду сапера відділення захоплення взводу реагування.
Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов'язку.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'яку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який затверджено Верховною Радою України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Згідно з Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Згідно з Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Разом з цим, солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовому званні «солдат» на посаді сапера відділення захоплення взводу реагування військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від неї, 27.02.2022 без поважних причин самовільно залишив місце служби підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за адресою: АДРЕСА_2 та незаконно перебував за межами вказаної військової частини до 08.05.2022, де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину або звернення до правоохоронних, інших державних органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
08.05.2022 місцезнаходження солдата ОСОБА_3 було встановлено і доставлено до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, до пункту постійної дислокації за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, винуватість ОСОБА_3 є доведеною. Його дії суд кваліфікує зач. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є молодою особою, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий, є військовослужбовцем.
Судом встановлені дві обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також наявність цивільної дружини, яка перебуває в стані вагітності.
Таким чином, за наявності двох обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає можливим в даному випадку застосування ст. 69 КК України, а саме при призначенні покарання перейти до більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 407 КК України.
Отже, призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наявність двох пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем та бажає в подальшому захищати країну, раніше не судимий, думку сторони обвинувачення у зв'язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України необхідно призначити покарання у виді арешту з відбування його на гауптвахті, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
27.01.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» № 2839-IX від 13.12.2022.
Законом № 2839-IX внесені зміни в тому числі до статті 69 КК України.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною 2 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Стаття 69 КК України у попередній редакції (в тому числі станом на дату вчинення правопорушення) передбачала можливість застосування її до засуджених за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.. 69 КК України у виді 1 місяця арешту з відбуванням покарання на гауптвахті.
Початок строку відбування покарання відраховувати з часу затримання ОСОБА_3 в порядку виконання вироку.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу не застосовувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_6