Справа № 583/674/23
1-кп/583/150/23
"18" квітня 2023 р. м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62022170040000161 від 05.12.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , солдата, уродженця с. Мезенівка Краснопільського району, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Миргородського міського суду Полтавської області від 30.01.2015 за ч. 3 ст. 289 КК України, переглянутого 02.11.2015 Апеляційним судом Полтавської області до 7 років позбавлення волі, звільненого 28.04.2021,
за ч. 4 ст. 405 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на усій території України оголошено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, та від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 року № 2212-ІХ).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2022 №296 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду кулеметника 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особової складу військової частини НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення на визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
В силу вимог ст.ст. 11, 16, 29, 30, 31, 32, 119, 120 Статуту внутрішньої служб Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України молодший лейтенант ОСОБА_6 є прямим начальником для солдата ОСОБА_3 та має право віддавати накази солдату ОСОБА_3 , а останній зобов'язаний їх виконувати.
01.12.2022 близько 18 години 00 хвилин солдат ОСОБА_3 будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на бойовому чергуванні в р-ні АДРЕСА_3 перебуваючи в коридорі одноповерхової трьох кімнатної будівлі, відмовився виконувати наказ молодшого лейтенанта ОСОБА_6 щодо вибуття до лікарні м. Охтирка, Сумської області з метою підтвердження стану сп'яніння та подальшого притягнення до встановленої законом відповідальності та, дію умисно, кулаком правої руки завдав прямий удар в ділянку грудної клітини молодшого лейтенанта ОСОБА_6 .
У подальшому 01.12.2022 близько 18 години 15 хвилин, солдат ОСОБА_3 , діючи повторно, з метою завдання побоїв молодшому лейтенанту ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по середині заднього ряду пасажирських сидінь автомобіля ВАЗ 2107, будучи невдоволеним законними діями молодшого лейтенанта ОСОБА_6 , направленими на припинення порушення військової дисципліни, усвідомлюючи, що він є для нього начальником та виконує обов'язки військової служби, діючи всупереч вимог ст.ст. 11, 13, 16, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4, 6 Дисциплінарно статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з мотивів уникнення можливої відповідальності, завдав один удар правою ногою в ділянку правої скроні молодшого лейтенанта ОСОБА_6 в той час, коли останній керував автомобілем. Противоправні дії солдата ОСОБА_3 були припинені іншими військовослужбовцями, які знаходились поруч.
Вказаними діями ОСОБА_3 молодшому лейтенанту ОСОБА_7 спричинено побої у виді забою грудної клітини, забою м'яких тканин правої скроневої ділянки.
У судовому засіданні ОСОБА_3 винуватість свою не визнав. Зазначив, що конфлікт з потерпілим був викликаний відмовою останнього відвезти ОСОБА_3 помитися. Місцеві військовослужбовці мали змогу піти додому і зробити гігієнічні процедури. 01.12.2022 ОСОБА_3 близько 18.00 год. в черговий раз звернувся до ОСОБА_8 з проханням відвезти його помитися. На що отримав відповідь про відсутність пального. Тоді ОСОБА_3 почав висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_8 , після чого той сказав, що зв'яже його та відвезе до лікарні на освідування. Старший сержант ОСОБА_9 зробив ОСОБА_3 підсічку, він впав на підлогу, а ОСОБА_8 зв'язав його та посадив до автомобіля. Він перебував в автомобілі на задньому сидінні посередині, з зв'язаним руками, по бокам сиділи ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . Вовченка обвинувачений не бив, це неможливо зробити з заднього сидіння із зв'язаними руками. Чанцева обвинувачений побачив вперше в судовому засіданні у Лікарні його не було. Від огляду відмовився, бо не бачив там працівників лікарні у білих халатах. Після лікарні його повезли до штабу, де він пробув у зачиненому приміщенні 3 доби, він не міг у зв'язку з цим звернутися до правоохоронних органів з приводу вчинених відносно нього неправомірних дій. Також зазначив, що був у той період хворий, тому не міг залучатися до виконання бойових завдань. Потерпілого обвинувачений не бив, тільки висловлювався на його адресу нецензурною лайкою. В даній ситуації він є потерпілий, а не обвинуваченим.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_3 , є військовослужбовцем та його підлеглим. 01.12.2022 ОСОБА_12 виявив ОСОБА_3 на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння, про що було повідомлено ОСОБА_7 . Від ОСОБА_3 йшов неприємний запах, було почервоніння очей, розмова була без меж. Потерпілий запропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп'яніння, він відмовився. Потерпілий доповів про це заступнику з виховної роботи ОСОБА_13 . Той сказав їхати на освідування в лікарню, але ОСОБА_3 було байдуже. Поруч з потерпілим було майже половина взводу. Потерпілий попросив ОСОБА_3 відійти від дверей, але обвинувачений наніс потерпілому удар в грудну клітину рукою. Потерпілий разом з хлопцями взводу обмежили рух ОСОБА_3 , потерпілий зв'язав йому руки скетчем ззаду по куртці. Повели його в машину та поїхали в лікарню в м. Охтирку. В автомобілі ОСОБА_3 ніхто не тримав. За кермом автомобіля був потерпілий, спереду ОСОБА_9 , ззаду були ОСОБА_14 , обвинувачений та ОСОБА_10 . Обвинувачений весь час погрожував, розмовляли на підвищених тонах. Під час руху, потерпілий відчув удар. Обвинувачений якось ногою вдарив потерпілого в скроню. Доїхали до лікарні, чекали хвилин п'ять командирів. Потім зайшли на санпропускник, ОСОБА_3 відмовився від проходження медогляду, вів себе непристойно, висловлювався нецензурно, впав на підлогу і почав битися головою. Після чого оформили документи і відвезли його до медчастини військової частини, де він був у палаті, його ніхто не утримував.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що є військовослужбовцем, знає обвинуваченого. ОСОБА_6 його командир. 02.12.2022 ОСОБА_15 приїхав в м. Охтирку, коли привезли ОСОБА_3 із Старої Іванівки у штаб. Зі слів сослуживців свідку відомо, що 01.12.2022 ОСОБА_3 був в неадекватні, був п'яний, кидався на інших людей. Свідок особисто не чув щоб ОСОБА_3 комусь погрожував, він перебував у штабі, за ним наглядали, він вільно пересувався. 02.12.2022 свідок знаходився біля ОСОБА_3 24 години, він вів себе спокійно.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що є військовослужбовцем, знає обвинуваченого. ОСОБА_6 його командир. 01.12.2022 свідок з ОСОБА_3 проживали в одному дворі у с.Стара Іванівка. ОСОБА_3 жив у будинку, а свідок у сараї. Свідок почув крики, вийшов у двір та побачив, як ОСОБА_17 та ОСОБА_8 голосно з'ясовували стосунки. Потім прийшов ОСОБА_10 , викликали ОСОБА_9 . ОСОБА_17 був неадекватний, штовхався, кричав, висловлювався нецензурною лайкою. Тоді до ОСОБА_17 застосували фізичну силу, зв'язали йому руки і ноги, тримали його свідок ОСОБА_14 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 . Потім свідок розрізав скотч на ногах у ОСОБА_17 , щоб він міг пересуватися та повели його до автомобіля, щоб везти на освідування у м.Охтирка. Свідок сидів ззаду зліва, Слухай справа, посередині ОСОБА_17 . Спереду ОСОБА_9 , за кермом ОСОБА_8 . Руки у ОСОБА_17 були зв'язані ззаду, а ноги були вільні. По дорозі ОСОБА_17 якось ногою вдарив ОСОБА_8 по голові біля вуха справа. ОСОБА_8 з'їхав на обочину, зупинився, в нього запаморочилась голова. Свідок заблокував ОСОБА_17 , поклав свою ногу на його ногу і ОСОБА_10 зробив так само. Привезли ОСОБА_17 на санпропускник, від освідування він відмовився, ударів нікому не наносив, але нецензурно лаявся. Після цього, ОСОБА_17 повезли у штаб та залишили там. Йому виділили кімнату на першому поверсі, обладнали місця де йому спати. Охороняли його, водили в туалет і на перекур. Вночі він трохи заспокоївся. Вранці це вже була зовсім інша людина. Раніше свідок ОСОБА_17 таким ніколи не бачив. ОСОБА_17 перевели на другий поверх, там уже було ліжко.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_17 був його підлеглим, вони завжди нормально спілкувалися. 01.12.2022 свідок повернувся з м.Охтирка на місце постійної дислокації. У дворі побачив, як ОСОБА_8 вів ОСОБА_17 , а ОСОБА_17 якось дивно йшов. ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_17 «нажрався і коники строє». Потім свідок почув крики, вийшов. З ним був ОСОБА_14 і ще хтось. ОСОБА_8 просив ОСОБА_17 іти спати, але ОСОБА_17 відповів нецензурно та вдарив ОСОБА_8 у груди, потім хотів ще раз ударити, але хлопці почали його тримати, свідок став посередині між ОСОБА_8 та ОСОБА_17 . Після цього свідок ОСОБА_17 зв'язав скотчем руки, а ОСОБА_14 - ноги. Потім ОСОБА_17 поклали на підлогу, а він стрибав і крутився. Потім вони доповіли керівництву і чекали десь 10 хвилин. Керівництво сказало везти ОСОБА_17 на освідування. На автомобілі ОСОБА_8 вони поїхали у ОСОБА_19 . Свідок сидів спереду. Ззаду ОСОБА_17 посередині, а ОСОБА_10 і ОСОБА_14 по бокам. Проїхали десь 10 хвилин. Свідок побачив, як мимо нього «пройша» нога. ОСОБА_17 вдарив ОСОБА_8 в праву частину обличчя. ОСОБА_8 одразу зупинив автомобіль. Після цього, ОСОБА_14 і ОСОБА_10 тримали ОСОБА_17 до самого санпропускника. У санпропускнику ОСОБА_17 впав та бився головою об підлогу. Після цього ОСОБА_17 відвезли у штаб у медсанчастину, та військовослужбовці залишились його охороняти. Яскраво вираженого запаху алкоголю у ОСОБА_17 не було. Більше було схоже на наркотики. Раніше ОСОБА_20 висловлював своє невдоволення з приводу того, що його не відпускали додому. Також свідок зазначив, що за день до подій, ОСОБА_17 був у наряді і свідок привозив йому посилку.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні зазначив, що він є військовослужбовцем, ОСОБА_3 є його підлеглим, а ОСОБА_6 командир взводу - начальником. Свідок, обвинувачений і інші військовослужбовці жили у двох хатах у с.Стара Іванівка. ОСОБА_17 прийшов випивши. Свідок запропонував йому піти поспати і ОСОБА_8 повів його в іншу хату. Після цього. Прийшов ОСОБА_9 та сказав, що ОСОБА_17 поліз битися до ОСОБА_8 , тому ОСОБА_17 зв'язали. Свідок пішов туди і бачив зв'язаного ОСОБА_17 . ОСОБА_8 подзвонив до замполіта ОСОБА_13 , той сказав везти ОСОБА_17 на санпропускник. Йому розв'язали ноги, повезли в ОСОБА_19 . В дорозі ОСОБА_17 висловлювався в адресу ОСОБА_8 нецензурною лайкою, а потім спустився по сидінню і вдарив ОСОБА_8 ногою в голову. ОСОБА_8 зупинив автомобіль. Після цього, під час руху, свідок тримав ОСОБА_17 ноги. На санпропускник приїхав також ОСОБА_13 , ОСОБА_17 повели на санпропускник. Свідок залишився в коридорі. Коли хлопці вийшли, то сказали, що ОСОБА_17 відмовився від освідування. Його повезли в штаб, там була якась кімната, його охороняли. Він був закритий у штабі 2 дні. Свідок пропонував ОСОБА_17 звозити його помитися, але відмовлявся бо застуджений, інший раз не хотів сам їхати. ОСОБА_17 просився додому, але його не відпускали.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що вона є начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 . 01.12.2023 вона була на чергуванні і отримала дзвінок про те, що привезуть ОСОБА_17 . Десь о 22 год. його привезли ОСОБА_10 , ОСОБА_8 і ще один військовослужбовець. Він був в неадекватному стані, збудженому, агресивному, хлопці його притримували. Намагалися його заспокоїти, але не вийшло. Краснікова помістили ув улову палату, вона без вікон. Його охороняли. У ОСОБА_8 з правої сторони обличчя було почервоніння в районі виска. Наступного дня ОСОБА_8 звертався до свідка зі скаргами на головний біль, через 3-4 дні - на біль у плечі.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що 01.12.2022 він отримав від ОСОБА_8 , а потім від ОСОБА_9 інформацію про те, що поведінка ОСОБА_3 не відповідає поведінці військовослужбовця. Свідок віддав наказ доставити бійця на санпропускник для освідування. Свідок прибув о пів на восьму. Туди приїхав ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 і ОСОБА_17 . У ОСОБА_17 були зв'язані руки. Поведінка була агресивна. Свідок також піднявся до санпропускника. ОСОБА_17 висловлювався нецензурною лайкою, агресивно поводився, потім впав на підлогу і бився головою об підлогу. Також висловлював сумніви у ЗСУ. Свідок подзвонив своєму вищестоящому керівництву і було наказано везти ОСОБА_17 у штаб. ОСОБА_8 повідомляв свідка, що ОСОБА_17 вдарив його у груди і ногою в голову.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що він є військовослужбовцем та займає посаду в.о. начальника їдальні. Зазначив, що 01.12.2022 у місце постійної дислокації привезли військовослужбовця. Як потім свідок дізнався, це був ОСОБА_17 . Він був у кімнаті, замкненій на замок, і було двоє охоронців. Кімната ця без вікон, на підлозі були піддони і на піддонах лежав матрац. Краснікова водили в туалет під наглядом. Хлопці приходили і брали для нього їжу. А на другий чи третій день свідок особисто побачив ОСОБА_17 , його тоді вже перевели в іншу палату і він вільно пересувався.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що 30.11.2022 був разом з ОСОБА_3 у наряді. 01.12.2022 він іздив у м.Охтирка за посилкою, тому свідком подій не був. Коли він повернувся, йому розповіли про інцидент, що стався. Ніяких неприязних стосунків та конфліктів між обвинуваченим та потерпілим свідок не спостерігав. Обвинувачений вранці 01.12.2022 був адекватним. Також свідку відомо, що після 01.12.2022 ОСОБА_3 перебував у штабі і поряд з ним залишалися двоє військових.
Зазначені показання потерпілого та свідків є послідовними, узгоджуються між собою та підтверджуються сукупністю інших зібраних і досліджених у справі доказів.
Дослідженими в судовому засіданні документами встановлено таке.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 05.12.2022 з додатком (флеш носій з відео відтворенням) (а.с. 41-43), потерпілий ОСОБА_6 показав, як саме йому був нанесений ОСОБА_3 удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітини та удар ногою в ділянку правої скроні.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 05.12.2022 з додатком (флеш носій з відео відтворенням) (а.с. 44-46), свідок ОСОБА_18 показав, як саме ОСОБА_6 був нанесений ОСОБА_3 удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітини та удар ногою в ділянку правої скроні.
Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 05.12.2022 з додатком (флеш носій з відео відтворенням) (а.с. 47-49), свідок ОСОБА_16 як саме ОСОБА_6 був нанесений ОСОБА_3 удар кулаком правої руки в ділянку грудної клітини та удар ногою в ділянку правої скроні.
Як вбачається з висновку експерта № 912 від 12.12.2022, під час обстеження ОСОБА_6 ортопедом та невропатологом відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КНП ОМР «Охтирська ЦРЛ» встановлений діагноз: «Забій грудної клітини. Забій м'яких тканин правої скроневої ділянки». Встановлений діагноз «Забій грудної клітини. Забій м'яких тканин правої скроневої ділянки» не підтверджений об'єктивними даними (відсутній опис зовнішніх тілесних ушкоджень та клінічних проявів забою), що при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень не враховується, згідно п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень». Дані ушкодження утворилися внаслідок дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень та могли утворитись при нанесенні ударів руками, ногами, металевим предметом та подібними предметами. Характер та локація ушкоджень виключає можливість їх утворення при падінні з вертикального положення площину.
Відповідно до довідки КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» № 12764 від 02.12.2022, ОСОБА_6 встановлений діагноз: «Забій грудної клітини. Забій м'яких тканин правої скроневої ділянки».
При цьому, не зазначення часу виникнення тілесних ушкоджень, на що посилається захист, не спростовують висновків, зазначених у висновку експерта.
Відповідно до графіку чергувант 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти ВОП «Гора», ОСОБА_26 перебував на чергуванні 30.11.2022 з 10 по 12 год., з 16 по 18 год., з 22 по 00 год, та 01.12.2022 з 04 по 06 год.
Відповідно до розпорядку дня, з 13 по 18 год. 01.02.2022 ОСОБА_3 повинен був забматися облаштуванням позицій.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 , № 986 від 14.04.2023, солдат ОСОБА_3 01.12.2022 згідно бойового наказу 154 об ТрО № 35 від 02.10.2023 сторінка 5 гриф обмеження службового користування був залучений до бойового завдання в районі с. Стара Іванівка Охтирського району Сумської області.
При цьому суд зазначає, що зазначення дати наказу 02.10.2023, на що посилається захист, як на фальсифікацію документа, є очевидною опискою, оскільки зазначена дата ще не настала.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 умисно заподіяв побої начальникові, у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, в умовах воєнного стану.
Невизнання обвинуваченим своєї винуватості суд розцінює як спосіб уникнення покарання за вчинене правопорушення. До показів обвинуваченого щодо не вчинення нам насильницьких дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_8 суд відноситься критично, оскільки вони спростовані показаннями потерпілого, свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Посилання сторони захисту на отримання доказів незаконним шляхом у зв'язку з неправомірними діями відносно ОСОБА_3 після подій, суд не бере до уваги, оскільки зазначені стороною захисту дії вчинялися іншими військовослужбовцями, а не органом досудового розслідування під час отримання цих доказів.
Посилання сторони захисту та те, що свідки є залежні від потерпілого, оскільки перебувають у його підпорядкуванні заслуговують на увагу, однак зазначені свідки були попереджені про кримінальні відповідальність за давання неправдивих показань, приведені до присяги, тому сумніватися у їх показанням у суду немає підстав. Крім цього показання свідків є послідовними і узгоджуються між собою.
Посилання захисника на помилкову дату подій, спростовано самим обвинуваченим, який зазначив, що суперечка з потерпілим виникла в нього 01.12.2022 близько 18 години.
Також не заслуговує на увагу ствердження захисту про не зазначення яким саме чином наносились удари та в чому виражалась неадекватна поведінка, оскільки зазначені обставини були досліджені в судовому засіданні та знайшли своє підтвердження.
Посилання обвинуваченого на те, що він не повинен був залучатися до бойового чергування у зв'язку з хворобою, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до медичної довідки, на яку він сам посилається (а.с 76), перід його непрацездатності з 19.11.2022 по 23.11.2022 року.
За встановлених обставин суд вважає винуватість ОСОБА_3 доведеною поза розумним сумнівом. Його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 405 КК України, як умисне заподіяння побоїв начальникові, у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення повторно.
При призначенні обвинуваченому покарання, на підставі ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем служби характеризується негативно, за місцем попередньої роботи характеризується позитивно.
З урахуванням даних обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції у виді позбавлення волі, так як таке покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який у зв'язку з збройною агресією РФ став на захист Батьківщини, зважаючи на відсутність претензій у потерпілого, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.
27.01.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» № 2839-IX від 13.12.2022.
Законом № 2839-IX внесені зміни в тому числі до статті 75 КК України.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною 2 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Стаття 75 КК України у попередній редакції (в тому числі станом на 01.12.2022) передбачала можливість застосування її до засуджених за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 405 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_27