Справа № 583/405/23
3/583/327/23
18 квітня 2023 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вчителя фізичного виховання Охтирської загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
22.01.2023 о 20.30 годині по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 та неповнолітньої дитини ОСОБА_3 а саме ображав їх нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілих. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, однак поштові відправлення поверталися до суду без вручення з відміткою у довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».
В даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду.
Слід зауважити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою, в даному випадку справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення до таких не відноситься, тому вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , при цьому права останнього не порушуються, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з'явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти висновку про їх відповідність практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розцінюється як спосіб уникнути відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, доходжу наступного висновку.
Згідно вимог ч. 1ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушенняніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 864818 від 22.01.2023; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , згідно яких 22.01.2023 близько 20.30 год. її співмешканець ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку, в ході якої ображав потерпілу та її доньку ОСОБА_4 нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_1 схопив Софію за шию, після чого ОСОБА_2 відштовхнула його від дитини та викликала працівників поліції; поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , наданими в присутності матері ОСОБА_2 , згідно яких 22.01.2023 близько 20.30 год. її батько ОСОБА_1 розпивав алкогольні напої, після чого вчинив сварку, в ході якої ображав ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_1 схопив ОСОБА_3 за шию, мати ОСОБА_2 відштовхнула його та викликала працівників поліції.
Суд приймає зазначені вище докази до уваги, вважає їх належними та допустимими, будь-яких сумнівів у їх достовірності у суду не виникає.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що обставини домашнього насильства, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в ньому зазначено про характер вчиненого насильства, відносно потерпілих та про завдання внаслідок цього шкоди їх психічному здоров'ю.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є такими, що узгоджуються між собою, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення та зібрані у порядку, встановленому законом.
Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєному доведена у судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази в їх сукупності є вагомими, чіткими і узгодженими між собою.
При призначенні стягнення суд враховує характер скоєного, особу, що притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті за вказане правопорушення у виді штрафу, яке є достатнім для її виправлення і попередження скоєння нею правопорушень в майбутньому.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: (2684 грн. х 0,2)=536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,судовий збір на користь держави в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко