Справа № 577/313/23
Провадження № 2/577/200/23
17 квітня 2023 року
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Кравченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Калінін Сергій Костянтинович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Жованик Юлія Андріївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за № 23433 від 08.12.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з нього на користь ТОВ «Споживчий центр» 16020 грн. заборгованості за Кредитним договором № 22.05.2019-010000199 від 22.05.2019 року, а також 550 грн. за вчинення виконавчого напису. Крім того, ставиться питання про відшкодування позивачу понесених витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., а також 992 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
На обґрунтування вимог у позові вказано, що на підставі цього виконавчого напису 26.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Жованик Ю.А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання.
Не погоджуючись ОСОБА_1 , з посиланням на норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України 22.02.2012 року №296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172, просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, тому як вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема без урахування наявності спору щодо розміру заборгованості.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається, зокрема, на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» за довіреністю Солодовник А.О. подала відзив, у якому просить залишити позов без розгляду. Правову позицію обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 13.04.2019 року укладено кредитний договір (оферти) № 13.04.2019-100004923, шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного договору. Пунктом 10.1. договору встановлено, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, окрім справ у спорах щодо захисту прав споживачів, підлягають розгляду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005 року, видане Київським міським управлінням юстиції), згідно з регламентом третейського суду. Розгляд здійснюється одноособово суддею, який призначається в порядку, встановленому регламентом постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що є невід'ємною частиною даної третейської угоди, із яким сторони ознайомились. У пункті 10.4. Договору сторони підтвердили, що положення пунктів 10.1.-10.3. - становлять третейське застереження відповідно до чинного законодавства України. Тому вважає, що спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не включений до переліку справ, які не можуть бути розглянуті третейським судом. Також, зазначає, що у п.1.2 погоджено, що кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту. Отже, оскільки вказані правовідносини не підпадають під сферу дії ЗУ «Про споживче кредитування», то даний спір має вирішуватись у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків відповідно до п. 10.1 договору.
Третій особі приватному виконавцю виконавчого округу Сумської області Жованик Ю.А. процесуальні документи були направлені на офіційну електронну адресу, але остання правом надання письмових пояснень не скористалася, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 27.01.2023 року по справі відкрито провадження та, враховуючи норми ст.ст. 274, 279 ЦПК України, постановлено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши представлені докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи із такого.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусом регламентується Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 ЗУ «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Згідно з пп. 1.1 п. 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно з пп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп 2.2 п 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 ЗУ «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відтак вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87,88 ЗУ «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника у повному обсязі і установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які вказують про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Матеріали справи свідчать, що 22.05.2019 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом підписання заявки укладено кредитний договір, за умовами якого позивачу надано кредит у розмірі 9000 грн. 00 коп. зі строком 14 календарних днів, та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2520 грн. 00 коп., що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка) (а.с. 22).
На підставі вищевказаного договору 08.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазановою О.М. вчинений виконавчий напис № 23433 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 16020 грн. заборгованості за Кредитним договором № 22.05.2019-010000199 від 22.05.2019 року, а також 550 грн. за вчинення виконавчого напису (а.с. 23).
За положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не приймає до уваги позицію представника відповідача про те, що даний спір має вирішуватись у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків зважаючи на наступне.
Частиною 1 ст.5 ЗУ «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.12 вказаного Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Пунктом 10.1. Договору встановлено, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, окрім справ у спорах щодо захисту прав споживачів, підлягають розгляду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції), згідно з регламентом третейського суду. Розгляд здійснюється одноособово суддею, який призначається в порядку, встановленому регламентом постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що є невід'ємною частиною даної третейської угоди, із яким сторони ознайомились.
В пункті 10.4. договору сторони підтвердили, що положення пунктів 10.1.-10.3. Договору становлять третейське застереження відповідно до чинного законодавства України.
Крім того, відповідно до вимог ст.6 ЗУ «Про третейські суди», третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема пункт 14 - справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Позивач звернувся до суду з приводу захисту прав споживача (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню), а виконавчий напис був вчинений на виконання договору кредиту, наданого позивачу відповідачем, тому суд приходить до висновку, що даний спір не підсудний третейському суду.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що факт безспірності підпадає під об'єктивний сумнів. Стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням діючого законодавства.
При вирішенні питання про відшкодування позивачу понесених витрат на правову допомогу в загальній сумі 5000 грн. суд виходить із такого.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору № б/н/22 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 22.08.2022 року, акт виконаних робіт (надання послуг), за яким кошторис наданих позивачу послуг із зазначенням витраченого часу складає 5000 грн.
Також долучено копію меморіального ордеру про перерахування адвокатському бюро «Калінін і Партнери» 5000 грн. за надання професійної правничої допомоги за договором № б/н/22 від 22.08.2022 року.
Проаналізувавши вказані документи, враховуючи конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, необхідність таких витрат для даної справи, а також відсутність заперечень зі сторони відповідача суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи відповідає критерію розумності та часу, витраченому на виконання відповідних робіт. Тому вартість послуг адвоката є співрозмірною із наданими послугами.
Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір.
Керуючись: ст.ст. 7, 34, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, ст.ст. 10,11,57-60, 88, 141, 208-209,212,213,214-215,218 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 23433 від 08.12.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 16020 грн. заборгованості за Кредитним договором № 22.05.2019-010000199 від 22.05.2019 року, а також 550 грн. за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 5000 грн. на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також 992 грн. 40 коп. сплаченого судового збору, всього ж 5992 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кравченко В. О.