Справа№ 514/246/23 Провадження по справі № 1-кп/514/95/23
17 квітня 2023 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Тарутине кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023168270000011 від 22.01.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Шомпали Іванівського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України
У грудні 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним про те, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан в Україні та обмеження щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Надалі, Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженого Законом України № 2212-IX від 21.04.2022, від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України № 2263-IX від 22.05.2022, від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженого Законом України № 2500-IX від 15.08.2022, від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженого Законом України» № 2738-ІХ від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні та обмеження щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також, що згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців, виник умисел на підробку тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії з відповідною приміткою про його непридатність до військової служби.
В другій половині грудня 2022 року, більш точний часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Одеса, діючи з прямим умислом, спрямованим на пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, що має право видавати такі документи, з мотивів на забезпечення свого безперешкодного перетину державного кордону України, з врахуванням встановлених вищезазначених обмежень, використовуючи мережу Інтернет через мобільний додаток «Viber», надав невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я ОСОБА_6 , свої особисті анкетні дані та фотокартку із власним зображенням для виготовлення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії з відповідною приміткою про його непридатність до військової служби, що не відповідало дійсності, при цьому усвідомлював, що зазначена невстановлена особа немає право видавати такі документи.
Надалі, при невстановлених обставинах (у невстановлений слідством час та місці), невстановленою особою невстановленим способом, на підставі отриманих анкетних даних від ОСОБА_4 були виготовлені підроблені офіційні документи, а саме тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 та довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з номенклатурним номером № 113/11/1730 від 06.10.2022 на ім'я ОСОБА_4 , на яких наявні відповідні печатки та штампи, які не відповідають дійсності та у яких зазначені недостовірні відомості про нібито наявний діагноз, який передбачений ст. 61 б графи ІІ, розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби згідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджену Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 з приміткою «непридатний до військової служби».
Після цього, в кінці грудня 2022 року, більш точний час досудовим розслідування не встановлено, діючи з тим же умислом, з тією ж метою, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік від кав'ярні, розташованого по вулиці Розкидайлівська, м. Одеса, отримав від невстановленої особи, зазначені підроблені тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку військово-лікарської комісії, які в дійсності йому не видавали та які надавали йому право виїзду за межі України.
Крім цього, 22.01.2023 о 19 годині 11 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи на блокпосту № 44 смт. Тарутине Болградського району Одеської області, в міжнародному пункті пропуску автомобільного сполучення «Серпневе» Державної прикордонної служби України, бажаючи виїхати за межі території України, діючи з прямим умислом, з мотивів на забезпечення свого безперешкодного перетину державного кордону України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які можуть настати після їх вчинення, достовірно знаючи, що тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 та довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з номенклатурним номером № 113/11/1730 від 06.10.2022 на ім'я ОСОБА_4 є підробленими, надав зазначені завідомо підроблені офіційні документи, які містили недостовірні відомості, співробітникам Державної прикордонної служби України для забезпечення можливості свого неправомірного перетинання державного кордону України з Республікою Молдова, тобто використав їх.
22 лютого 2023 року між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 та захисник адвокат ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях.
Також, вказаною угодою між сторонами була досягнута домовленість про призначення покарання ОСОБА_4 за:
ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень;
ч.4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 160 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначених кримінальних правопорушень; дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди; просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а саме: пособництво, тобто надання засобів вчинення кримінального правопорушення іншими співучасниками, підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, яке має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає право та звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем та іншою особою; за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.
Згідно ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України відноситься до кримінальних проступків.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абзацом 1, 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт майна на підставі ухвали слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 24.01.2023 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371; ст.ст.373-376; ст. 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 лютого 2023 року укладену між прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання за:
ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень;
ч.4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
З набранням вироком законної сили арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 24.01.2023 року, а саме на:
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 06.10.2022 видане ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- довідку військово-лікарської комісії № 113/11/1730 видану ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_4 , 1988 року народження, які упаковано до прозорих полімерних файлів, горловини котрих прошивається ниткою білого кольору, края котрої скріплюються печаткою №1 - скасувати.
Речові докази у справі, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023168270000011 від 22.01.2023 року , а саме:
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 06.10.2022 видане ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- довідку військово-лікарської комісії № 113/11/1730 видану ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_4 , 1988 року народження, які упаковано до прозорих полімерних файлів, горловини котрих прошивається ниткою білого кольору, края котрої скріплюються печаткою №1 - залишити при матеріалах кримінального провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023168270000011 від 22.01.2023 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копію вироку обвинуваченому, захиснику та прокурору вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1