Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1426/22
Провадження по справі № 2/514/23/23
06 квітня 2023 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.,
при секретарі - Георгієвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: орган опіки та піклування Тарутинської селищної ради Одеської області про позбавлення батьківських прав,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить позбавити останнього батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що вона та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач, мешкає окремо, свої батьківські обов'язки відносно дитини не виконує, у вихованні дитини участі не приймає, ніякої матеріальної допомоги дитині не надає, змінювати своє відношення до дитини не збирається. Дитина мешкає з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Враховуючи викладене, з метою захисту прав дитини, позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом.
В судове засідання позивачка не з'явилась, представник позивачки надав суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо розгляду справи у відсутності відповідача, просив судове засідання провести за їх відсутністю.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, надав заяву, в якій зазначив, що заперечує щодо задоволення вимог позивачки та просив судове засідання провести за його відсутністю.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, проте до суду повернулися конверти з відмітками "адресат за вказаною адресою відсутній" та "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 39. 46)
Відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, було розміщено оголошення на офіційному вебсайті судової влади України про виклик відповідача ОСОБА_2 до суду в судове засідання, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату також не з'явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи, що позивач та її представник не заперечують щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 25 вересня 2018 року Тарутинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.11).
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 20 лютого 2020 року шлюб, зареєстрований 03 травня 2018 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Тарутинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу зроблено запис № 20 розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » (а.с.12-13).
Вказане рішення набрало чинності 24.03.2020 року.
З розрахунку, наданого Тарутинським відділом державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області від 27.10.2022 р. №76 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів станом на 31.10.2022 р. у розмірі 21050,75 грн. (а.с.6-17).
06 квітня 2023 року до суду надійшов висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Частинами 5, 6 ст.19 Сімейного кодексу України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Разом з тим, висновок служби у справах дітей не є обов'язковим для суду, не має переваги над іншими джерелами доказів і наперед встановленої сили, а підлягає перевірці й оцінці відповідно до вимог закону, за внутрішнім переконанням суду, у сукупності і взаємозв'язку з іншими зібраними у справі доказами. Водночас незгода з висновком органу опіки та піклування повинна бути вмотивована у відповідному процесуальному рішенні.
Наданий висновок служби у справах дітей Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області суд оцінює критично і не погоджується з ним, оскільки він є недостатньо обґрунтованим і, на думку суду, суперечить інтересам дитини, оскільки він складений, виходячи з того, що за місцем реєстрації відповідач ОСОБА_2 не проживає (зі слів батька відповідача останній мешкає у м. Херсон), а не з реальних його дій по виконанню своїх батьківських обов'язків до дитини.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Проте жодного з покладених законом на батьків обов'язків відповідач не виконує, з дитиною не проживає, станом здоров'я, успіхами доньки, її долею не цікавиться, участі у вихованні не приймає, вихованням не займається, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України у п.п. 15,16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив судам, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального усвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Позивачка в даному конкретному випадку є суб'єктом звернення до суду з питань позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки є матір'ю останньої та дитина мешкає разом з нею, перебуває на її утриманні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначений позов слід задовольнити, так як позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є доцільним та відповідає найвищим інтересам останньої.
Статтею 168 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду особам, які позбавлені батьківських прав, може бути дозволено побачення з дитиною.
Якщо поведінка такої особи щодо утримання та виховання своєї дитини зміниться, за правилами ст. 169 Сімейного кодексу України остання не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення у батьківських правах.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166, 168, 169 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: орган опіки та піклування Тарутинської селищної ради Одеської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України у відношенні його доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Ганнівка Тарутинського району Одеської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Тончева