Справа № 522/15782/22
Провадження № 2/522/1580/23
05 квітня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Гаркуши Є. О.,
представника позивача - адвоката Тодорич І. В.,
представника відповідача - адвоката Драгун А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що між нею та ОСОБА_2 , який є громадянином Литовської Республіки, 11 травня 2018 року у Приморському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дитина - ОСОБА_4 , яка на даний час проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні. Позивач несе значні витрати на утримання доньки, у жовтні 2022 року вона орендувала двокімнатну квартиру, в якій проживає разом з дитиною, вартість оренди квартири складає 13 000 грн на місяць, також нею сплачено суму застави в розмірі суми платежу за один місяць. Також дитина відвідує приватний дитячий садок «Академія дитинства», вартість навчання у якому з 03.03.2022 по 24.02.2022 становила 10 000 грн на місяць, а з серпня 2022 року становить 6 000 грн на місяць. Також дитина відвідує факультативні заняття з хореографії, англійської мови, займається з логопедом. За листопад 2022 року за факультативні заняття позивачем сплачено 1 900 грн. З серпня 2022 року по даний час вона сплачує вартість навчання дитини у дитячому садку та її факультативні заняття самостійно.
Відповідач ухиляється від виконання обов'язку щодо утримання доньки, добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає, усі обов'язки по вихованню та утриманню дитини несе позивач. Натомість відповідач є працездатним, інших осіб на утриманні не має, має високий рівень доходу, працює на посаді директора в компанії «Свісс Солар», зареєстрованої в Литовській Республіці, товарообіг якої в 2021 році становив 8 552 751 євро. Крім того, відповідач має у власності дольову частку 25 % акцій компанії «Свісс Солар» та є власником 60 % акцій в компанії, зареєстрованій в Швейцарській Конфедерації «Свісс Солар АГ», яка відповідно до публічного акта щодо рішень позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.04.2021 змінила назву на «Ссвісс Груп АГ». Крім того, про високі доходи відповідача свідчить і перебування у його власності, користуванні та обслуговуванні двох дороговартісних транспортних засобів, що придбані сторонами у шлюбі, але якими користується відповідач, а саме автомобілів Bentley Continental, 2012 року випуску, та Porsche Cayenne, 2017 року випуску.
Посилаючись на те, що відповідач отримує заробіток (дохід) переважно в країнах Європи, просить стягувати з нього аліменти на доньку в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 євро щомісячно, яку останній спроможний сплачувати, з дня пред'явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 не заперечував проти стягнення з нього аліментів на доньку у розмірі 10 000 грн на місяць, зазначив, що твердження позивача про ухилення його від виконання обов'язку по утриманню дитини, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсності, позивач перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною, не повідомляє про місцезнаходження доньки, на телефонні дзвінки не відповідає, у зв'язку з чим він звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Щодо рівня свого доходу зазначив, що дійсно працює на посаді в компанії «Свісс Солар», при цьому його заробітна плата становить 1 200 євро на місяць, а розмір аліментів, заявлений позивачем, значно перевищує суму його доходів на місяць. При цьому вказує, що сума товарообігу компанії, про яку зазначає позивач, не свідчить про його особисті прибутки як директора компанії. Також указує, що наявність у нього двох автомобілів не свідчить про рівень його доходів, більше того, автомобіль Porsche Cayenne, 2013 року випуску, придбаний за кошти, отримані в кредит, який сплачує відповідач самостійно. Щодо володіння ним акціями компанії «Свісс Солар АГ» відповідач вказує, що він володіє 60 % акцій компанії, загальна вартість номіналу складає 150 000 швейцарських франків, проте позивачем не надано відомостей про чистий прибуток компанії та дивіденди між учасниками. При цьому позивач також володіє 40 % акцій зазначеної компанії. Вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір аліментів у сумі 2 000 євро на місяць є необґрунтованим, оскільки, як слідує з позовної заяви, позивач несе витрати на дитину на загальну суму 20 900 грн, що становить 523 долара США, а враховуючи рівний обов'язок батьків по утриманню дитини, погоджується на стягнення з нього 10 000 грн на місяць. Також вважає посилання позивача на необхідність несення витрат по оренді квартири необґрунтованими, оскільки позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 39, 6 кв. м. та житловий будинок по АДРЕСА_2 , загальною площею 169, 9 кв. м. Також позивачу на праві власності належить земельна ділянка, загальною площею 0, 0308 га, та автомобіль марки Mercedes-Benz C- 300.
У судовому засіданні позивач та її представник - адвокат Тодорич І. В. позов просили задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача - адвокат Драгун А. С. у судовому засіданні вказала, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача аліментів на доньку у сумі, що становить приблизно 300 євро на місяць та складає частину його доходу. Вказала, що заявлений позивачем розмір аліментів значно перевищує розмір його доходу, а позивачем не доведено несення нею витрат на доньку в розмірі 3 000 євро на місяць, як вказала позивач у судовому засіданні.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29 листопада 2018 року.
Дитина проживає з матір'ю, що не заперечується відповідачем.
Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання малолітньої дитини.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач є громадянином Литовської Республіки.
З урахуванням наведеного, суд під час вирішення вищевказаної справи повинен керуватися положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні.
Положеннями частини другої статті 51 Конституції України закріплено обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Норми національного та міжнародного права вказують на те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, їхні найкращі інтереси повинні стояти понад усе, дитині має забезпечується такий захист, який є необхідним для її благополуччя.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом частини третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з частиною першою статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років: з 1 липня - становить 2 744 гривні.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, суд враховує наступні обставини.
Так, судом установлено, що відповідно до довідки ТОВ «Свісс Солар» про отримані працівником ОСОБА_2 доходи № 2022/02-1 від 23 лютого 2022 року, Вільнюс, директором ОСОБА_2 за період з лютого 2021 року по січень 2022 року отримано дохід у загальному розмірі 15 585,98 євро. При цьому, як слідує з указаної довідки, сума виплаченого відповідачу доходу на місяць становить 1 299, 38 євро.
З Реєстру акціонерів «Свісс Солар АГ» СНЕ-472.872.573 дата заснування - 10.08.2020 Банхофштрассе 21. 6300 Зуг слідує, що ОСОБА_2 є власником 60 % акцій компанії, загальна вартість номіналу - 150.000 швейцарських франків, ОСОБА_1 є власником 40 % акцій компанії, загальна вартість номіналу - 100.000 швейцарських франків.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на автомобіль Bentley Continental, GT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2012 року випуску.
Також ОСОБА_2 є власником автомобіля Porsche Cayenne, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зазначено, що «гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті».
Суд вважає, що оскільки відповідач отримує дохід у валюті, тому й аліменти належить стягувати з нього саме в тій валюті, в якій виплачується йому заробітна плата (дохід).
Такий висновок узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №522/4045/13-ц.
Разом із цим, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості визначеного позивачем розміру аліментів, які остання просить стягнути з відповідача.
Так, згідно з довідкою приватного закладу дошкільної освіти комбінованого типу «Академія Дитинства» вих № 3 від 02.11.2022, виданої на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_4 відвідувала приватний дитячий садок ПЗДОКТ «Академія Дитинства» з 03.03.2021 по 24.02.2022, послуги якого коштували 10 000,00 грн на місяць. З 01.08.2022 по теперішній час дитина відвідує дитячий садок, послуги якого коштують 6 000,00 грн на місяць.
Відповідно до договору оренди квартири від 17.10.2022, укладеного між ОСОБА_9 (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вартість оренди складає 13 000 грн на місяць, строк дії договору до 17 жовтня 2023 року з можливістю пролонгації.
Згідно з довідкою ОК «35 Жемчужина» ОСОБА_1 та ОСОБА_4 станом на 01.11.2022 проживають у квартирі АДРЕСА_4 .
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_10 було сплачено платіж за оренду житла у розмірі 13 000 грн та заставу в розмірі 13 000 грн.
Згідно з квитанцією 0.0.2725741317.1 від 31.10.2022 ОСОБА_1 сплатила ПЗДОКТ «Академія дитинства» оплату за факультатив: хореографія, англійська мова, логопед (листопад) за дитину ОСОБА_4 у розмірі 1 900 грн.
Зокрема, позивачем не наведено підстав для стягнення з відповідача аліментів на дитину саме в розмірі 2 000 євро щомісячно.
Також позивачем не доведено, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на дитину в такому розмірі з огляду на розмір його заробітної плати, підтверджений документально.
Крім того, позивачем не надано доказів несення щомісячних необхідних витрат на дитину в розмірі 4 000 євро, виходячи з рівного обов'язку батьків брати участь в матеріальному утриманні дітей та розміру аліментів, зазначеного в позовних вимогах. При цьому, суду не надано доказів на підтвердження необхідності саме вказаної суми для забезпечення належного розвитку та належного рівня життя дитини.
З огляду на викладені обставини, зважаючи на те, що відповідач є працездатним, має задовільний стан здоров'я, отримує дохід, суд вважає, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на дитину слід визначити у розмірі 350 євро щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності і розумності, а також та не порушить прав сторін.
При цьому посилання позивача на належність відповідачу акцій іноземних компаній та автомобілів, не свідчить про необхідність стягнення з відповідача аліментів у заявленій сумі з огляду на те, що позивачем не доведено несення нею витрат, які є необхідними для нормального розвитку дитини, саме в такій сумі.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Керуючись ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 350 (триста п'ятдесят) євро, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме з 18 листопада 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позову - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_6 .
Повне судове рішення складено 17.04.2023.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА