Справа №522/5377/23
Провадження № 3/522/4534/23
11 квітня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В. М., секретар судового засідання - Бабалунга О.М., за участі особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 , захисника - Янковської І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області МВС України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Волочиськ, Хмельницької області, громадянка України, з вищою освітою, ФОП « ОСОБА_1 », зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 933236 від 10.03.2023, 10 березня 2023 року приблизно о 14 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, вул. Кутузакія, 32 з МАФ здійснювала торгівлю горілкою, без марок акцизного збору чим порушила правила торгівлі та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину заперечила, суду повідомила, що горілкою не торгувала, а використовує алкоголь для випічки, якими і торгує у цьому МАФі, тобто користувалась для власних потреба а не на розлив.
Захисник просила закрити провадження по справі, так як відсутній склад адміністративного правопорушення.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, які долучені до протоколу, заслухавши пояснення особи, дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 156 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається: роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Таким чином, законом передбачено дві форми вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, як: торгівля без марок акцизного податки або з підробленими марками цього податку.
Тобто, законодавець визначає як правопорушення не саме зберігання у приміщенні горілчаних виробів без марок акцизного збору, а обов'язково має бути здійснена торгівля такими виробами, тобто підтверджений факт реалізації.
Із долучених матеріалів встановлено, що працівники поліції вилучили у приміщені МАФу, де працює ОСОБА_1 пластикову тару ємкістю 1 літр, в якій міститься рідина із запахом спирту.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть вважатися адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 156 КУпАП, так як не вказана об'єктивна сторона правопорушення, а тому, оцінивши надані суду докази, та протокол суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 247, 254, 256, 278, 283-285 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя Віктор ПОПРЕВИЧ