Справа 752/11340/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1593/2023 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_2
Іменем України
11 квітня2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 ,ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року, яким
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з освітою середньою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим та призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов'язки, передбачені згідно ст. 76 КК України, які на нього поклав суд, зокрема: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цим же вироком вирішено питання щодо процесуальних витрат.
За вироком суду, ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 18.06.2022, близько 11.00 год., перебував за своїм місцем мешкання, а саме у орендованій кімнаті квартири АДРЕСА_2 . Того ж дня, і близько 11.10 год., ОСОБА_8 вийшов з кімнати яку орендує, та шляхом вільного доступу потрапив то кімнати, де знаходились особисті речі громадянина ОСОБА_11 , який є власником вказаної квартири.
Надалі ОСОБА_8 , перебуваючи у кімнаті ОСОБА_11 , виявив наручний годинник марки «ROYAL LONDON», вартість якого, відповідно, до висновку експерта, становить 3250 грн. 40 коп., а також майно, що не становить матеріальної цінності для ОСОБА_11 , а саме: наручний годинник марки «Vacheron Constantin» (репліка), наручний годинник; коричневого кольору (репліка), марку та модель якого в ході досудового розслідування встановити не вдалось, фотоапарат марки «SONY», моделі «DSC-T7», плойку для волосся марки «Philips», після чого у нього виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), розуміючи протиправність своїх умисних дій, вчинення цих дій під час воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_8 перебуваючи в кімнаті ОСОБА_11 , таємно викрав наручний годинник марки «ROYAL LONDON», вартість якого, відповідно до висновку експерта, становить 3250 грн. 40 коп., а також майно, що не становить матеріальної цінності для ОСОБА_11 , а саме: наручний годинник марки «Vacheron Constantin» (репліка), наручний годинник коричневого кольору, марку та модель якого в ході досудового розслідування встановити не вдалось, фотоапарат марки «SONY», моделі «DSC-T7», плойку для волосся марки «Philips».
Реалізувавши свій злочинний умисел, ОСОБА_8 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, та маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 3250 грн. 40 коп.
Тобто, ОСОБА_8 визнається винними за ч. 4 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
На вказаний вирок прокурор подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення і правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на 5 років. У решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор вказує, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 , покарання за ч. 4 ст. 185 КК України не в достатній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, обставини його вчинення та особу обвинуваченого. Вважає, що поза увагою суду залишено те, що інкримінований злочин має кваліфікуючу ознаку, що підвищує суспільну небезпечність вчиненого діяння, зокрема крадіжка вчинена в умовах воєнного стану.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу та просив вирок суду скасувати і призначити новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції, думки обвинуваченого та захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до положень ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 349 КПК України, обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.
Проте, на думку колегії суддів апеляційного суду, вказані вимоги закону, під час розгляду даного кримінального провадження, судом першої інстанції були порушені.
Як вбачається з вироку суду, кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 розглянуто судом першої інстанції в порядку ст. 349 КПК України, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.
У вироку суду зазначено, що обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав себе винним та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення. Пояснив, що в дійсності 18.06.2022, близько 11.00 год., перебував за своїм місцем мешкання, а саме у орендованій ним кімнаті квартири АДРЕСА_2 . Оскільки нікого не було, зайшов в кабінет власника квартири ОСОБА_12 . Там побачив годинник, який йому сподобався, вважав, що золотий, та вирішив його викрасти. Забрав годинник собі. Чи брав інші речі, які зазначені в обвинувальному акті уже не пригадує. Через певний час йому телефонував ОСОБА_13 , казав повернути викрадене. Потім його затримала поліція біля церкви, де він неофіційно працював сторожем, а за місцем проживання вилучили годинник, який викрав у потерпілого. Жалкує що так сталося, у вчиненому вину визнає, щиро кається, на слідстві усе розповів. На даний час неофіційно працює прибиральником в магазині «Новус».
Разом з тим, в ході судового розгляду в суді першої інстанції, під час допиту обвинуваченого, як зафіксовано в журналі судового засідання від 27.10.2022 року, обвинувачений надав пояснення, що він викрав лише годинник. На уточнююче запитання прокурора про те, які речі ще викрав окрім годинника обвинувачений відповів, що більше нічого не викрадав, тільки годинник (а.с. 43).
Таким чином, між поясненнями, які зазначені у журналі судового засідання від 27.10.2022 року, та які зазначені у вироку суду від 27.10.2022 року наявне протиріччя, що суттєво впливає на встановлення обставин кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції порушив порядок дослідження доказів, оскільки допитавши обвинуваченого поклав в основу вироку пояснення, які суперечать тим, які зафіксовані в журналі судового засідання від 27.10.2023 року, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Разом з тим, призначаючи новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, колегія суддів не вправі давати оцінку доводам апеляційних скарг щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження, невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, неправильності застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 415 КПК України у такому випадку суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 415, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 рокущодо ОСОБА_14 іОСОБА_15 - скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_14 і ОСОБА_15 в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Суддя Суддя