03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 465/2675/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5942/2023Головуючий у суді першої інстанції - Романишена І.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
05 квітня 2023 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Головачов Я.В., Невідома Т.О.,
секретар Ольшевська Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана від її імені та в її інтересах представником ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року про повернення заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 226 333,32 грн та судові витрати.
Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03.12.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за договором б/н від 26.04.2019 в розмірі 62 935,53 грн. заборгованість за кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» сплачений судовий збір в розмірі 3 395,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 131-137).
Постановою Львівського апеляційного суду від 16.05.2022 апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» частково задоволено. Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 03.12.2021скасовано. Направлено справу на розгляд за встановленою законом підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (т. 1 а.с. 167-169).
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2021 позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.04.2019 розмірі 226 333, 32 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1 а.с. 188-191).
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03.11.2021. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що вона та її довіритель не були повідомленні про дату, час та місце судових засідань, стверджує, що взагалі не знала про судовий розгляд справи у суді, жодної судової повістки на її електронну пошту не надходило, а також ставить під сумнів надсилання судом засобами електронного зв'язку повістки про виклик до суду. Вказує, що вона не отримувала копію судового рішення у зв'язку з тим, що у лютому 2022 року, на початку збройної агресії РФ проти України, вона з маленькою дитиною змушена була евакуюватись за межі України, наразі перебуває у статусі біженця (переселенця). У зв'язку із зазначеним, просила поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення (т. 2 а.с. 1-4).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2023 заяву про перегляд заочного рішення Шевенківського районного суду міста Києва від 03.11.2022 у справі за позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернуто заявнику (т. 2 а.с. 17-19).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про перегляд заочного рішення. Вказує, що окрім неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи, заочне рішення, також, підлягає скасуванню з тих підстав, що ч. 1 ст. 281 ЦПК України визначено, що суд має постановити з приводу переходу до «заочного» порядку ухвалення рішень, ухвалу, тобто, ухвалу «окремим» процесуальним документом, яка в матеріалах справи відсутня. Таким чином, суд неправомірно та без підстав перейшов до стадії ухвалення заочного рішення, не постановивши ухвалу про такий розгляд (т. 2 а.с. 22-25, 27-30).
07.03.2023 АТ КБ «ПриватБанк» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення заяви про перегляд заочного рішення з тих підстав, що матеріали справи містять докази направлення представнику відповідача постанови Львівського апеляційного суду від 16.05.2022 на його електронну адресу, тому сторона відповідача мала бути обізнана про стан розгляду даної цивільної справи (т. 2 а.с. 54-58).
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Повертаючи заяву про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не усунуто недоліки поданої заяви, а саме, не зазначено у заяві доказів існування обставин, які свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду та причин неподання відзиву.
Але погодитись із такими висновками в повній мірі не можливо з огляду на таке.
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених ч. 1 ст. 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ст. 284 ЦПК України).
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини 1 - 7 статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст. 185 цього кодексу (ч. 8 ст. 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.
Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах 1 - 7 статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення ст. 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні.
Тобто, суд зобов'язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин 1 - 7 статті 285 ЦПК України.
Згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України, суд не звільняється від обов'язку застосувати порядок під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення, визначений у ст. 287 ЦПК України, а саме, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 287 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2022 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. У поданій заяві представник просить суд звільнити відповідача від сплати судового збору та поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.12.2022 задоволено клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, та було залишено вищезазначену заяву без руху та встановлено заявнику строк та порядок для усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення суду.
Згідно з ухвалою суду, недоліками поданої представником відповідача заяви про перегляд судового рішення, є: не зазначення у заяві доказів існування обставин, які свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду та причин неподання відзиву.
12.01.2023 була подана заява представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2022. У поданій заяві були зазначені причини неявки в судове засідання, а саме, у зв'язку із збройною агресією РФ проти України. Також, зазначено, що 03.11.2022 відбулось одне із масових обстрілів України терористичними угрупуваннями РФ, та у зв'язку з руйнуванням об'єктів інфраструктури (енергетична, зв'язкова тощо) відбулися істотні збої в діяльності системи енергетики, зв'язку та комунікації.
Із наведеного вбачається, що заявником було виконано вимоги ухвали суду від 26.12.2022, та надано пояснення з питань не зазначення у заяві доказів існування обставин, які свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду та причини неподання відзиву (т. 2 а.с. 11-13).
Таким чином, замість визначеної процесуальним законом процедури перегляду заяви про перегляд заочного рішення, та за наслідками розгляду поданої заяви, застосувати ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд першої інстанції помилково застосовує ч. 3 ст. 185 ЦПК України. Тобто, суд першої інстанції, розглянувши заяву по суті, зробив помилкові висновки, застосувавши не відповідну даному випадку, норму процесуального права, чим порушено право заявника на перегляд заочного рішення.
За таких обставин, внаслідок неналежної оцінки доказів, судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права та зроблено помилковий висновок про повернення заяви про перегляд заочного рішення заявнику.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 268, 315, 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана від її імені та в її інтересах представником ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності, задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст складено 07 квітня 2023 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Я.В. Головачов
Т.О. Невідома