Справа № 1-787/11/0182
Провадження № 1-о/210/1/23
іменем України
"04" квітня 2023 р. Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
з участю адвоката ОСОБА_6
з участю засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відео конференції заяву ОСОБА_7 про перегляд вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 року за виключними обставинами,
В провадження Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_7 про перегляд вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 року за виключними обставинами, яким його було засуджено за ст.. 115 ч. 2 п. 1, 7, ст.. 15 ч.2 ст. 115 ч.2 п.1,7, 296 ч.4 КК України до довічного позбавлення волі за виключними обставинами.
Заявник ОСОБА_7 в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі, просив скасувати за виключними обставинами вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 року та постановити новий вирок, яким замінити неконституційне покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, який, згідно з положеннями ч.2 ст.63 КК України, не може перевищувати 15 років позбавлення волі.
Своє клопотання мотивував тим, що рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року покарання у виді довічного позбавлення волі, як покарання без перспективи, є несумісним із вимогами Конституції України та не відповіда єстатті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв'язку з чим, на думку засудженого, покарання у виді довічного позбавлення волі є неконституційним і воно має бути замінене на більш м'яке покарання у виді позбавлення волі на певний строк та з урахуванням того, що він фактично тримається під вартою більше ніж 17 років, просить звільнити з під варти обмежитись відбутим покаранням.
Захисник засудженого адвокат ОСОБА_6 заяву про перегляд вироку за виключними обставинами підтримав та просив суд задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви про скасування вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 року за виключними обставинами, оскільки заява засудженого жодним чином не доведена та не обґрунтована, наведені обставини не є виключними та законодавством не передбачено процедура заміни довічного позбавлення волі.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів враховує наступне.
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 року ОСОБА_7 був засуджений за ст.. 115 ч. 2 п. 1, 7, ст.. 15 ч.2 ст. 115 ч.2 п.1,7, 296 ч.4 КК України до довічного позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.04.2014 року вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду від 25.12.2014 року вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.04.2014 року відносно ОСОБА_7 залишено без змін.
Згідно із ч.1 ст.459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України виключними обставинами визнаються, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.
Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 визнано неконституційними положення частини першої статті 81 КК України, частини першої статті 82 КК України, в тім, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Цим же Рішенням зобов'язано Верховну Раду України невідкладно привести нормативне регулювання, установлене статтями81, 82 КК України, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.
Таке Рішення Конституційний Суд України постановив з метою реалізації статей3, 23, 28 Конституції України та приведення Кодексу у відповідність до Конституції України та зазначив, що обов'язком Верховної Ради України є законодавчо забезпечити реалістичну перспективу звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, від подальшого відбування такого покарання шляхом унормування порядку заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням або умовно-дострокового звільнення.
Тому виконання вищевказаних приписів Конституційного Суду України має бути здійснено шляхом внесення Верховною Радою України змін до норм права, котрі регулюють питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та заміну його невідбутої частини більш м'яким, з метою поширення їх дії на такий вид покарання, як довічне позбавлення волі.
Разом з тим, як слідує із Рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року довічне позбавлення волі як вид кримінального покарання не суперечить приписам частини першої статті3, статті23, частини другої статті28 Конституції України, якщо засудженому до такого виду покарання на законодавчому рівні гарантовано право на дострокове звільнення від відбування такого покарання та/або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
А тому, колегія суддів вважає, що посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6р(ІІ)/2021, як на виключну обставину для перегляду вироку суду, ОСОБА_7 не звернув увагу, що предметом цього рішення є невідповідність Конституції України частини першої статті 82 КК України та частини першої статті 81 КК України, тобто питання заміни невідбутої частини покарання більш м'яким та умовно - дострокового звільнення від відбування покарання осіб, засуджених до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а тому твердження ОСОБА_7 про скасування довічного позбавлення волі, як виду покарання є безпідставним та помилковим.
Крім того, вказаним Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційність положення кримінального закону в частині застосування покарання у виді довічного позбавлення волі, яке було застосовано судом при ухваленні відносно ОСОБА_7 обвинувального вироку від 17.10.2012 року.
Таким чином, призначене засудженому ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі є конституційним, що повністю спростовує доводи останнього.
З приводу заміни даного покарання більш м'яким колегія суддів зазначає, що чинним законодавством на даний час не визначено порядку заміни довічного позбавлення волі більш м'яким про, що Конституційний Суд України вказав у своєму рішенні, що у свою чергу унеможливлює заміну призначеного засудженому ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким, зокрема й покаранням у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки на даний час система перегляду вироків щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, не реформована, зміни до законодавства не внесені.
Також, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що на даний час єдиним механізмом захисту прав осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, залишається інститут президентського помилування, передбачений ст.87 КК України. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 року за виключними обставинами в частині призначення покарання.
Керуючись ст.ст. 7-9,30, 459-467 КПК України, колегія суддів -
В задоволенні заяви ОСОБА_7 про перегляд вироку Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 року за виключними обставинами - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3