05 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/403/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Розсошанської сільської ради
Хмельницького району Хмельницької області - не з'явився,
Фермерського господарства «Дар Землі» - Кравчука С. А.,
ОСОБА_3 - не з'явився,
ОСОБА_1 - не з'явився,
ОСОБА_2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 (у складі колегії суддів: Розізнана І.В. (головуючий), Бучинська Г.Б., Грязнов В.В.)
та рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2022 (суддя Крамар С.І.)
у справі № 924/403/22
за позовом Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області
до Фермерського господарства «Дар Землі»,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку,
У червні 2022 року Розсошанська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства «Дар Землі» (далі - ФГ «Дар Землі»), у якому просила:
- розірвати договір оренди землі від 22.06.2006, укладений між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ФГ «Дар Землі», щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 6825886400:04:046:0002, площею 9,3100 га, яка знаходиться за межами с. Перегінка Розсошанської сільської ради;
- зобов'язати ФГ «Дар Землі» повернути територіальній громаді в особі Розсошанської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,3100 га, яка розташована за межами с. Перегінка Розсошанської сільської ради.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна, яку було надано ФГ «Дар Землі» для ведення фермерського господарства, використовується орендарем не за цільовим призначенням, а як рілля для закладання багаторічних плодових насаджень, а також для зведення об'єктів нерухомості.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2022 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у лютому 2023 року Розсошанська сільська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2022 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 924/403/22 за касаційною скаргою Розсошанської сільської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2022 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.04.2023.
ФГ «Дар Землі» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про необґрунтованість викладених у ній доводів та просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
27.03.2023 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розгляд справи за їх відсутності, у якій треті особи заперечили проти задоволення касаційної скарги, підтримали доводи ФГ «Дар Землі», викладені у відзиві на касаційну скаргу, та просили оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Розсошанська сільська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання своїх представників не направили.
05.04.2023 до Верховного суду надійшли пояснення Розсошанської сільської ради на відзив ФГ «Дар Землі» на касаційну скаргу.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розгляд справи без їх участі та те, що Розсошанська сільська рада не зверталась до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ФГ «Дар Землі» дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 225668 23.11.2005 проведено державну реєстрацію ФГ «Дар Землі», номер запису 16711020000000240.
Згідно зі Статутом ФГ «Дар Землі» засновником та головою фермерського господарства є ОСОБА_3 , членами господарства є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (пункти 1.3, 1.4)
Відповідно до пункту 3.1 Статуту метою діяльності господарства є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація для отримання прибутку, забезпечення добробуту власника та працівників.
Господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку у встановленому порядку та реалізацію, за власним розсудом обирає партнерів з економічних зав'язків у всіх сферах діяльності, в тому числі іноземних. Воно може разом з сільськогосподарським виробництвом займатись будь-яким іншим видом діяльності, не забороненим законодавством України (пункт 11.2 Статуту).
22.02.2006 між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією Ярмолинецького району Хмельницької області та ФГ «Дар Землі» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ФГ «Дар Землі» надано в строкове платне користування строком на 49 років для ведення фермерського господарства земельну ділянку кадастровий номер 6825886400:04:046:0002, площею 9,3100 га, у тому числі: сіножаті 3,2631 га, пасовище 5,5534 га, пасовище з чагарником 0,4935 га, яка знаходиться за межами с. Перегінка.
Пунктами 15, 16 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для сільськогосподарського використання; цільове призначення земельної ділянки - ведення фермерського господарства.
Відповідно до пункту 28 договору, орендодавець має право: здійснювати контроль за відповідністю використання орендарем наданої в оренду земельної ділянки її цільовому призначенню; вимагати від орендаря забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства, державних стандартів і правил щодо використання землі; вимагати додержання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних слуг, зон санітарної охорони територій, які особливо охороняються; своєчасно отримувати орендну плату; на вільний доступ до переданої в оренду земельної ділянки для здійснення контролю за додержанням орендарем цього договору.
Згідно з пунктом 30 договору орендар набув право: отримати в користування земельну ділянку згідно з умовами цього договору; використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд згідно з метою цього договору та самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; власності на вироблену с/г продукцію і доходи від її реалізації; за згодою орендодавця, визначеною у окремій угоді, у встановленому законом порядку зводити виробничі будівлі і споруди, здійснювати осушувальні, меліоративні роботи, будувати ставки та закладати багаторічні насадження.
Пунктом 31 договору передбачено обов'язки орендаря: використовувати землю відповідно до її цільового призначення та умов цього договору; ефективно використовувати землю, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності; своєчасно сплачувати орендну плату; відшкодовувати орендодавцеві заподіяну орендарем шкоду стану земельної ділянки; здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, збереження і підвищення родючості ґрунтів та поліпшення інших корисних властивостей землі; зберігати геодезичні знаки, межі осушувальних систем, дотримувати режиму санітарних зон і територій, що особливо охороняються.
Сторонами погоджено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 38 договору).
Відповідно до акту про передачу та прийом земельної ділянки від 22.02.2006 відповідачу передано в користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 9,3100 га, яка розташована на території Скаржинецької сільської ради за межами с. Перегінка.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що 15.02.2012 начальником відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Ярмолинецької районної державної адміністрації видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за межами с. Перегінка щодо будівництва житлового будинку та літньої кухні з господарськими приміщеннями.
29.03.2012 Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області за № ХМ06212047850 зареєстровано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.
Рішеннями виконавчого комітету Скаржинецької сільської ради від 29.03.2012 № 22, № 22-А будівлям, які розташовані за межами с. Перегінка і перебувають у власності ФГ «Дар Землі», присвоєно адресу: АДРЕСА_1 - для будинку; АДРЕСА_1 - для літньої кухні з господарськими приміщеннями.
Рішенням виконавчого комітету Скаржинецької сільської ради від 23.05.2012 № 46 внесено зміни у рішення від 29.03.2012 № 22-А про присвоєння адреси будівлі, а саме, в частині назви приміщення: «літня кухня з господарськими приміщеннями» замінено на «склад для зберігання сільськогосподарського реманенту».
Рішенням виконавчого комітету Скаржинецької сільської ради від 23.05.2012 № 48 «Про оформлення права особистої власності на будинок» вирішено оформити ФГ «Дар Землі» право власності та видати свідоцтво про право власності на одноквартирний мансардний будинок, загальною площею 110,7 кв. м.
28.05.2012 Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області за № ХМ 14212085234 зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації одноквартирного мансардного житлового будинку та літньої кухні з господарськими приміщеннями Хмельницька область, Ярмолинецький район, Скаржинецька сільська рада (за межами с. Перегінка).
05.06.2012 Скаржинецькою сільською радою видано ФГ «Дар Землі» свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
25.07.2012 Скаржинецькою сільською радою видано ФГ «Дар Землі» свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 на нежитлову будівлю - склад для зберігання сільськогосподарського реманенту, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
ФГ «Дар Землі», на підставі договору купівлі-продажу від 08.06.2012, передано у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Влінедж» (далі - ТОВ «Влінедж») житловий будинок, загальною площею 110,7 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
ТОВ «Влінедж», на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2012, передало зазначений житловий будинок у власність ОСОБА_1
ФГ «Дар Землі», на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2012, передано у власність ТОВ «Влінедж» нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Скаржинецької сільської ради від 29.08.2012 № 68 «Про надання дозволу на реконструкцію будинку в с. Перегінка» надано дозвіл ОСОБА_1 на реконструкцію будинку по АДРЕСА_1 .
12.05.2014 між ОСОБА_1 та ФГ «Дар Землі» укладено договір про співпрацю, відповідно до умов якого сторони домовились про організацію спільної діяльності в сфері будівництва та реконструкції нерухомості та для досягнення наступних цілей: здійснити реконструкцію приватного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на правах власності; здійснити добудову до зазначеного приватного будинку, який знаходиться на земельній ділянці, що належить на праві оренди ФГ «Дар Землі».
06.10.2014 Начальником відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Ярмолинецької районної державної адміністрації видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 щодо реконструкції житлового будинку.
25.11.2014 Управлінням ДАБІ у Хмельницькій області за № ХМ0821432504 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 , подану ФГ «Дар Землі».
26.12.2016 Інспекцією ДАБК у Хмельницькій області за № ХМ142163621293 зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що належить до І-ІІІ категорії складності - житлового будинку по АДРЕСА_1 .
30.01.2017 ФГ «Дар Землі» та ОСОБА_1 складено заяву про розподіл часток у спільній власності, посвідчену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Романішиним Я. О., за змістом якої сторони дійшли згоди, що після завершення реконструкції будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , при реєстрації права на нього ФГ «Дар Землі» є власником 2/3 будинку, а ОСОБА_1 - власником 1/3 будинку.
За інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 05.10.2021 № 278056466, 20.01.2017 за ФГ «Дар Землі» було зареєстровано право спільної часткової власності (2/3 частки) на житловий будинок, загальною площею 489,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
16.11.2021 між ФГ «Дар Землі» та ОСОБА_3 укладено договору купівлі-продажу, відповідно до умов якого останній купив 2/3 частки житлового будинку, загальною площею 489,6 кв. м, житловою площею - 171,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену частку житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав про реєстрацію права власності 16.11.2021 № 285002797.
Розпорядженням голови Розсошанської сільської ради від 24.02.2022 № 44/2 «Про створення комісії для обстеження земельної ділянки кадастровий номер 6825886400:04:046:0002» створено комісію для проведення обстеження земельної ділянки кадастровий номер 6825886400:04:046:0002 та зобов'язано комісію провести необхідну роботу по обстеженню зазначеної земельної ділянки.
13.05.2022 за результатами обстеження зазначеної земельної ділянки складено акт № 13/05-22 та встановлено, що на земельній ділянці наявні збудовані об'єкти нерухомості: житловий будинок, котельня, альтанка, склад, а також мають місце встановлені об'єкти та споруди, що можливо використовуються для поливу яблуневого саду (орієнтовною площею 2,00 га та інших багаторічних насаджень плодово-ягідних культур: лохини (орієнтовною площею 2,00 га). Частина земельної ділянки 1,0 га зорано, підготовлені канави (довгі заглибини в землі), що свідчить про майбутнє закладення багаторічних насаджень. Окрім цього, вся земельна ділянка по периметру огороджена сіткою під напругою, що перешкоджає вільному доступу до неї. Зі сторони лісу вказана земельна ділянка також огороджена сіткою під напругою, що перешкоджає вільному доступу до суміжної земельної ділянки водного фонду. Як вбачається під час огляду було встановлено, що є ймовірність самозахоплення земельної ділянки загального користування зі сторони лісу та на цьому місці створена штучна водойма, доступ до якої має орендар.
Наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки від 13.05.2022 №13/05-22, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, визнав неналежним доказом на підтвердження порушення відповідачем земельного законодавства.
Предметом розгляду у справі № 924/403/22, є вимоги Розсошанської сільської ради до ФГ «Дар Землі» про розірвання договору оренди землі від 22.06.2006 та повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді в особі Розсошанської сільської ради, обґрунтовані використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якої погодився суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходив із того, що позивачем не доведено факту використання ФГ «Дар Землі» спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням. При цьому суд першої інстанції зазначив, що набуття членами фермерського господарства права власності на житловий будинок і господарські споруди, розташовані на спірній земельній ділянці, відбулось за відсутності заперечень орендодавця і не суперечить нормам статті 5 Закону України «Про фермерське господарство».
У поданій касаційній скарзі Розсошанська сільська рада послалась на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновків щодо дотримання вимог цільового використання земельної ділянки у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 473/4413/17, від 21.03.2018 у справі № 481/229/16-ц. Так, скаржник зазначив, що при вирішення спору судами попередніх інстанцій не враховано порушення відповідачем умов договору оренди землі та положень законодавства в частині обов'язку орендаря погоджувати з орендодавцем будівництво житлових та господарських будівель, закладення багаторічних насаджень та створення штучної водойми - ставку.
Крім того, Розсошанська сільська рада підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій також зазначає пункт 3 частини 2статті 287 ГПК України, згідно з якими підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення з огляду на доводи касаційної скарги Розсошанської сільської ради, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 25 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час укладення договорів оренди землі) орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем (частина 1).
Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби (частина 2).
За умовами договору оренди землі від 22.02.2006, укладеного між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та ФГ «Дар Землі», останнє зобов'язалось використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням та відповідно до умов цього договору (пункт 31).
У пункті 38 зазначеного договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема землі сільськогосподарського призначення.
За змістом частин 1, 2 статті 20 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договорів оренди землі) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання урегульовано статтею 22 ЗК України, за змістом якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей (частина 1); до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).
Згідно з частиною 3 статті 22 ЗК (у редакції, на час укладення договорів оренди землі) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно із частиною першою статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону (частина 1 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство»).
Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зав'язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних(частина 2 статті 24 Закону України «Про фермерське господарство»).
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, земельна ділянка, що є об'єктом договору оренди землі, про розірвання якого заявлено позов у справі, яка розглядається, передана в оренду ФГ «Дар Землі» для сільськогосподарського використання за своїм цільовим призначенням належать до земель фермерського господарства.
На підставі поданих сторонами доказів, установлених фактичних обставин укладення та виконання сторонами договору оренди землі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зазначена земельна ділянка використовується ФГ «Дар Землі» відповідно до положень законодавства та умов договору оренди землі від 22.02.2006.
Такі обставини підтверджено матеріалами справи, зокрема, закладення багаторічних насаджень (яблуня) з водонакопичувальним басейном для організації системи їх крапельного зрошення на зазначеній земельній ділянці відповідачем здійснено на підставі: згоди Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на закладення багаторічних насаджень площею 3,5 га на земельній ділянці загальною площею 9,31 га, яка перебуває у користуванні ФГ «Дар Землі» без зміни цільового призначення земельної ділянки, за умови розроблення робочого проекту створення багаторічних насаджень (лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 09.10.2015 №19-22-7777.9-12257/23-15); робочого проекту створення насаджень плодових культур (яблуня) на площі 4,17 га в ФГ «Дар Землі» Ярмолинецького району Хмельницької області, розробленого ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» за № 31484140.25/03-16-1 у 2016 році; висновку Асоціації «Укрсадпром» від 18.10.2019 № 9 «Про відповідність проектно-кошторисної документації «Створення насаджень плодових культур (яблуня) на площі 4,17 га в ФГ «Дар Землі» Ярмолинецького району Хмельницької області»; робочого проекту системи краплинного зрошення плодових культур (яблуня) на площі 4,17 га з водонакопичувальним басейном в ФГ «Дар Землі» Ярмолинецького району Хмельницької області № 31484140.25/03-16-2 від 2016 року, розробленого ТОВ «НВП «Ірігаційні системи», відповідно до якого на спірній земельній ділянці згідно проекту впроваджено крапельне зрошення та створено водонакопичувальний басейн; акту обстеження та вибору ділянки під створення та зрощення багаторічних насаджень (інтенсивний сад) з водонакопичувальним басейном для ФГ «Дар Землі» на території Скаржинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, підписаний, зокрема, головою Скаржинецької сільської ради; листа-відповіді Хмельницького обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України від 08.08.2016 № 988, яким підтверджено відсутність зауважень та пропозицій щодо проекту крапельного зрощення.
Також судами установлено, що будівництво на спірній земельній ділянці житлового будинку та господарських споруд було погоджено відповідними державними органами та в установленому законом порядку здійснено реєстрацію права власності на ці об'єкти, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: повідомленням про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованим 29.03.2012 в Інспекції ДАБК у Хмельницькій області за № ХМ06212047850; рішеннями виконавчого комітету Скаржинецької сільської ради від 29.03.2012 № 22, № 22-А, від 23.05.2012 № 46 щодо присвоєння адреси будинку та господарським спорудам; рішенням виконавчого комітету Скаржинецької сільської ради від 23.05.2012 № 47 «Про оформлення права особистої власності на будинок»; Декларацією про готовність до експлуатації одноквартирного мансардного житлового будинку та літньої кухні з господарськими приміщеннями зареєстрованою 28.05.2012 за №ХМ 14212085234 в Інспекції ДАБК у Хмельницькій області; свідоцтвами про право власності на житловий будинок серії САЕ № 564353 від 05.06.2012, на нежитлову будівлю - склад для зберігання сільськогосподарського реманенту НОМЕР_2 від 25.07.2012; рішенням виконавчого комітету Скаржинецької сільської ради від 29.08.2012 № 68 «Про надання дозволу на реконструкцію будинку в с. Перегінка».
Наведеним спростовуються доводи скаржника про відсутності погодження будівництва житлового будинку, господарських споруд та закладення багаторічних насаджень (яблуня) з водонакопичувальним басейном для організації системи їх крапельного зрошення на спірній земельній ділянці у відповідності до умов договору оренди землі.
При цьому, вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, врахував положення статті 5 Закону України «Про фермерське господарство» та заначив, що будівництво відповідачем на спірній земельній ділянці житлового будинку, господарських споруд та набуття на них права власності не суперечить положенням зазначеної статті, відповідно до яких громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об'єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса. Відокремленою фермерською садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені у справі обставини відсутності порушення відповідачем умов договору оренди землі та положень законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку.
За таких встановлених судами обставин задоволення заявлених позовних вимог привело б до порушення принципів «належного урядування» та Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про необхідність дотримання яких неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях.
Розсошанська сільська рада, у поданій касаційній скарзі послалась на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 473/4413/17, від 21.03.2018 у справі № 481/229/16-ц.
Так, однією з підстав касаційного оскарження судових рішень, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
У справі № 481/229/16-ц за позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позову, виходив із того, що припинення орендарем використання земельної ділянки за цільовим призначенням та передача цієї земельної ділянки у користування іншим особам без згоди на те орендодавця суперечить умовам договору оренди землі та є підставою для його розірвання.
У справі № 473/4413/17 Верховний Суд залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції про дострокове розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, встановивши істотне порушення відповідачем умов договору оренди землі у зв'язку з використанням орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Разом з тим, у справі № 924/403/22, яка розглядається, судами було встановлено відсутність порушення відповідачем умов договору оренди землі.
Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України , не отримала підтвердження під час касаційного розгляду.
Також, підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, Розсошанська сільська рада зазначає пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, згідно з якими підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Положення пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У поданій касаційній скарзі Розсошанська сільська рада зазначає про відсутність висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
При цьому, скаржник взагалі не зазначив жодних конкретних норм права, щодо яких необхідним є формування висновку Верховного Суду, не конкретизував (з посиланням на особливості фактичних обставин справи), змісту правовідносин, в яких висновок щодо застосування цих норм відсутній, яким чином ці норми мають бути застосовані до спірних правовідносин, не обґрунтував необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування цих норм для правильного вирішення спору у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, доводи скаржника зводяться до спонукання суду касаційної інстанції до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.
Отже, зважаючи на викладене, підстава, передбачена у пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК України, також не знайшла підтвердження під час касаційного розгляду, що виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2022 у справі № 924/403/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
В. Г. Суховий