14 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 921/221/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
представника позивача - Заплітної І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Чортківської міської ради
на рішення Господарського суду Тернопільської області
(суддя - Руденко О.Д.)
від 28.12.2021
на постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бонк Т.Б., судді - Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
від 15.11.2022
та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бонк Т.Б., судді - Бойко С.М., Якімець Г.Г.)
від 13.12.2022
у справі за позовом ОСОБА_1
до Чортківської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер"
про зобов'язання затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень, суть спору
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - Учасник) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської міської ради (надалі - Орган приватизації) про зобов'язання затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його визначено переможцем аукціону з продажу об'єкта малої приватизації, як єдиного учасника (потенційного покупця), що подав заяву на участь у торгах, про що електронною системою автоматично сформовано протокол про результати електронного аукціону. Орган приватизації не прийняв рішення щодо викупу, не затвердив протокол про результати електронного аукціону, проте незаконно ухвалив рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об'єкта комунальної власності, що стало підставою для опублікування в системі повідомлення про скасування аукціону.
3. На думку позивача, такі дії відповідача є незаконною відмовою в затвердженні протоколу електронних торгів, суперечать статті 14 Закону України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна" (надалі - Закон про приватизацію, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон про місцеве самоврядування).
4. Позивач стверджує, що міська рада не мала права скасовувати своє попереднє рішення та аукціон, який був завершений. Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 15 Закону місцева рада зобов'язана була розглянути протокол та прийняти законне та мотивоване рішення про приватизацію шляхом викупу. Відповідач зобов'язаний був опублікувати рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет, після чого опублікувати протокол.
5. Відповідач проти позову заперечував, посилався на те, що відповідно до пункту 30 частини першої статті 26 Закону про місцеве самоврядування рішення щодо відчуження комунального майна; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності приймаються виключно на пленарних засіданнях місцевої ради. Орган приватизації має право приймати рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об'єкта комунальної власності, що є підставою для відміни електронного аукціону. Таке рішення може бути прийнято на будь-якому етапі до дня опублікування в електронній торговій системі рішення про завершення приватизації відповідно до пункту 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (надалі - Порядок в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 432. Дії щодо незатвердження протоколу є правомірними, оскільки рішенням місцевої ради попереднє рішення про приватизацію було визнано таким, що втратило чинність, зобов'язано аукціонну комісію вжити заходи щодо припинення проведення приватизації спірного об'єкта.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
6. Об'єктом малої приватизації є нежитлове приміщення будівлі, загальною площею 439,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є майном комунальної власності територіальної громади (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №113756983 від 13.02.2018).
7. 25.10.2019 місцева рада прийняла рішення щодо включення цього нежитлового приміщення до переліків об'єктів, що підлягають приватизації (№1661) та про його приватизацію шляхом продажу на аукціоні з умовами (№1663).
8. Інформація про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації - 520700,00 грн без ПДВ, визначені рішенням аукціонної комісії, що затверджено рішенням виконкому №313 від 13.11.2019, було опубліковано на офіційному веб-сайті міської ради та в електронній торговій системі Prozorro.
9. 28.10.2019 міська рада, як організатор аукціону, уклала з оператором електронного майданчика ТОВ "Національна електронна біржа" договір №28/10-19 про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації електронній торговій системі Prozorro.
10. 18.12.2019 позивач подав заяву на участь в електронному аукціоні із закритою ціновою пропозицією в розмірі 750000,00 грн. Заява подана через електронний торговий майданчик (ЕТМ) "SmartTender" - ТОВ "Смарттендер".
11. Заяву на участь в аукціоні подано від одного потенційного покупця - позивача у справі. Аукціон не відбувся.
12. 22.12.2019 в електронній торговій системі було автоматично сформовано протокол про результати електронного аукціону, якому позивача з ціновою пропозицією в розмірі 750000,00 грн, як єдиного учасника, визначено переможцем електронного аукціону (викуп).
13. 24.12.2019 міська рада прийняла рішення №1755, яким, зокрема, визнано таким, що втратило чинність попереднє рішення від 25.10.2019 №1663.
14. Цим же рішенням доручено аукціонній комісії вжити необхідні заходи щодо припинення проведення приватизації.
15. 24.12.2019 аукціонна комісія прийняла рішення відмінити аукціон з продажу приміщень з метою вивчення питання можливості продажу об'єкту з іншими умовами продажу - разом із земельною ділянкою, площею 0,1290 га за кадастровим номером 6125510100:01:003:0663 (протокол № 2).
16. 26.12.2019 виконком затвердив протокол аукціонної комісії.
17. 26.12.2019 позивач підписав протокол про результати електронного аукціону та надав його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію. Надалі протокол направлено відповідачу для затвердження (дату направлення не встановлено).
18. Рішенням Господарського суду Тернопільської області 21.01.2021 у справі №921/220/20, що залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021, за позовом ОСОБА_1 до Чортківської міської ради визнано незаконним рішення міської ради №1755 від 24.12.2019, яким визнано таким, що втратило чинність попереднє рішення від 25.10.2019 №1663 про приватизацію об'єкта комунальної власності.
19. Орган приватизації рішення щодо викупу не прийняв, протокол про результати електронного аукціону не затверджував та не опубліковував його в електронній торговій системі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
20. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022, позов задоволено повністю; зобов'язано відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону від 22.12.2019.
21. Суди з посиланням на практику ЄСПЛ щодо принципу правової визначеності та принципу належного урядування, дійшли висновку, що невчинення відповідачем дій щодо затвердження протоколу електронних торгів та завантаження його в систему "Прозоро. Продажі" у строк, визначений пунктом 68 Порядку, є порушенням принципу правової визначеності, передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає нормативним приписам, що існують в суспільстві. Для відновлення порушеного права позивача достатнім та ефективним способом судового захисту буде зобов'язання відповідача затвердити відповідний протокол.
22. Судові рішення мотивовані такими висновками:
- рішенням суду в господарській справі № 921/220/20, що набрало законної сили 06.04.2021, визнано незаконним та скасовано рішення Органу приватизації про скасування попереднього рішення про приватизацію від 24.12.2019, як таке, що ухвалено за відсутності правових підстав, з порушенням Регламенту, вимог Закону про приватизацію та Порядку в частині строків ухвалення відповідного рішення, а також принципу "гарантії стабільності суспільних відносин", чим порушено правомірні очікування позивача на придбання об'єкта приватизації;
- цим рішенням встановлено відсутність доказів прийняття рішень з підстав, визначених частиною дев'ятою статті 14 Закону про приватизацію, та/або здійснення перевірки заяви на участь в електронному аукціоні та електронних копій документів переможця електронного аукціону на предмет відповідності вимогам Закону, а також зроблено висновок (констатовано) про відсутність підстав для сумніву щодо відповідності поданих документів учасником (переможцем аукціону) вимогам статті 8 цього Закону;
- суд не перевіряє встановлені у господарській справі № 921/220/20 факти та не досліджує їх заново з огляду на їх преюдиційність;
- позивач виконав вимоги пункту 64 Порядку щодо підписання протоколу про результати електронного аукціону, який було направлено відповідачу для затвердження;
- відсутні підстави для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів згідно з частиною дев'ятою статті 14 Закону про приватизацію.
23. 13.12.2022 Західний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою заяву задовольнив, стягнув з міської ради на користь позивача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
24. 30.11.2022 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
25. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги зазначає, що суди неправильно застосували норми пункту першого частини сьомої статті 14 Закону про приватизацію, пункту другого частини восьмої статті 15, пункту 49 Порядку, а висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм відсутній, що є підставою касаційного оскарження судових рішень згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
26. Скаржник стверджує:
- неподання копій сторінок 8,9,12 - 16 паспорта громадянина України разом з заявою має наслідки згідно з частиною дев'ятою статті 14 Закону про приватизацію. Відсутність таких документів не можна вважати технічною помилкою чи опискою;
- відповідно до статті 14 Закону про приватизацію перевірка заяви на участь в електронному аукціоні та електронних копій документів переможця електронного аукціону на предмет відповідності є обов'язковою згідно з вимогами Закону. ЇЇ недодержання може призвести до визнання приватизації недійсною. Щоб затвердити протокол Орган приватизації повинен здійснити відповідну перевірку. Суди не досліджували документи з цього питання. Неможливо зобов'язувати орган приватизації затвердити протокол електронного аукціону, якщо не проводилась така перевірка;
- Законом встановлено 5-денний строк, протягом якого до Органу приватизації має надійти протокол електронного аукціону. Якщо цього не станеться, автоматично оголошується повторний аукціон. Система електронного майданчика автоматично розрахувала дату, до якої мала відбутися процедура прийняття рішення про викуп - до 26.12.2019. Відповідач отримав протокол пізніше за встановлений строк - 02.01.2020. Тому автоматично було оголошено новий аукціон з періодом прийняття пропозицій з 26.12.2019 по 24.01.2020 та датою проведення до 27.01.2020. Суди не дослідили виписку з системи про оголошення нового аукціону;
- відповідно до частини тринадцятої статті 15 Закону про приватизацію повторний аукціон оголошується автоматично, сторони не можуть впливати на цей процес;
- відповідно до змісту пункту другого частини восьмої статті 15 Закону про приватизацію, пункту 49 Порядку відсутній такий етап як затвердження протоколу, процедура не передбачена;
- суди не досліджували визначену законом послідовність дій учасників приватизації, а також строки, встановлені Порядком, для вчинення дій учасниками. Суди не оцінили фактично вчинені сторонами дії під час електронного аукціону з продажу майна. Це призвело до неправильного застосування норм пункту 49 Порядку, пункту 2 частини восьмої статті 15 Закону про приватизацію;
- відповідно до пункту 49 Порядку орган приватизації опубліковує в електронній системі протокол лише після опублікування рішення про викуп, що приймається протягом п'яти робочих днів після надходження від оператора електронного майданчика протоколу про результати електронного аукціону;
- позивач обрав неефективний спосіб захисту, оскільки вимога затвердити протокол електронного аукціону не узгоджується з процедурою, визначеною у пункті 2 частини восьмої статті 15 Закону про приватизацію, абзаці четвертому пункту 49 Порядку. Виконати таке рішення неможливо. Не визначено порядок його виконання. Вчинення таких дій Органом приватизації прямо не передбачено законом;
- протокол проведення аукціону не є правочином; підписання переможцем протоколів проведення аукціону не можна ототожнювати із вчиненням правочинів з набуття права власності на майно;
- поняття "аукціон відмінено" і "аукціон не відбувся" є різними за змістом та процедурою. У спірних правовідносинах аукціон не відбувся через ненадходження протоколу про результати електронного аукціону до міської ради протягом встановленого законом строку, що унеможливило опублікування рішення про приватизацію майна шляхом викупу та протоколу в системі;
- повторний аукціон був відмінений у встановлені законом строки до дня його проведення, але це не мало жодного впливу на права позивача, який не подав заяву на участь у ньому;
- суди обмежилася посиланням на рішення у справі №921/220/20 з іншим предметом спору. Суди мали самостійно дослідити обставини додержання процедури аукціону, визначеної пунктом 2 частини восьмої статті 15, частини тринадцятої статті 15 Закону про приватизацію;
- висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати з урахуванням фактичних обставин справи;
- суди не надали оцінки аргументам відповідача щодо добросовісності його дій, а також втручання у його право власності шляхом зобов'язання затвердити протокол про результати електронного аукціону.
27. Також підставою касаційного оскарження скаржник визначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, стверджує, що суди:
- прийняли рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме: оператора електронної торгової системи ТОВ "Державні Закупівлі "Прозоро" та електронний торговий майданчик ТОВ "Національна електронна біржа" (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України). Рішення вплине на їх права та обов'язки, оскільки відповідач має опублікувати в електронній торговій системі продажу "Prozorro" відомості щодо аукціону, що відбувся у 2019 році. Сторони користувалися різними електронними торговими майданчиками. Суд залучив до участі у справі лише ТОВ "Смарттендер", чим здійснив дискримінацію інших учасників електронної торгівельної системи;
- не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, а саме: супровідний лист від ТОВ "Смарттендер" від 27.12.2019 №860; відомості, наявні в протоколі про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2; заява на участь в електронному аукціоні; згода на взяття на себе зобов'язань визначених умовами продажу, платіжні доручення про сплату гарантійного внеску, копію паспорта громадянина України (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України). Суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини п'ятої статті 270 ГПК України.
28. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки:
- обставини ненадання позивачем копій всіх сторінок паспорта не заявлялись в судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідач не приймав рішення про відмову в затвердженні протоколу про результати електронного аукціону з цієї підстави. Оператор електронного майданчика здійснив допуск позивача до участі в аукціоні з продажу об'єкта приватизації, чим підтвердив проведення перевірки відповідності ідентифікаційної інформації позивача, зокрема, паспортних даних;
- встановлені обставини в справі №921/220/20 не підлягають доказуванню відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України;
- позивач обрав правильний спосіб захисту;
- підстави для залучення до участі у справі ТОВ "Державні Закупівлі "Прозоро" та ТОВ "Національна електронна біржа" відсутні, оскільки суди не приймали рішення про їх права, інтереси та (або) обов'язки, а відповідач не заявляв клопотання про їх залучення до участі у справі;
- відповідач не міг не володіти інформацією щодо заявки позивача та не мав права проводити новий аукціон, оскільки на момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні знав, що зареєструвався лише один учасник, що створює обов'язок відповідача прийняти рішення про приватизацію такого об'єкта шляхом викупу з єдиним учасником, який зареєструвався для участі в аукціоні.
29. 23.12.2022 відповідач також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 13.12.2022 щодо стягнення з Чортківської міської ради на користь Олешка О.М. 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
30. Скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм частини першої статті 124, частини четвертої статті 126, частини п'ятої - сьомої, дев'ятої статті 129 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач своєчасно не подав попередній розрахунок суми судових витрат, які ним понесено і які він очікував понести у зв'язку з розглядом справи, і присудив витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, що не відповідає критерію необхідності, співрозмірності та розумності.
31. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 904/8630/21, від 14.07.2022 у справі № 910/430/21, від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та Великої Палати Верховного Суду у від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, що є підставою касаційного оскарження судового рішення згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
32. 31.01.2022 відповідач подав повторно заяву про зупинення виконання рішення суду, посилаючись на ймовірність накладання штрафу в межах виконавчого провадження та неможливість здійснення повороту виконання рішення. Суд залишив його без розгляду, оскільки таке питання вже розглядалось в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
Позиція інших учасників справи
33. Позивач у відзиві на касаційну скаргу на додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 13.12.2022 заперечує проти її задоволення, просить судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм процесуального права. Позивач зазначає:
- відповідач не заявляв в судах першої та апеляційної інстанцій заперечення щодо копій сторінок паспорта. Не надав такі докази;
- факт перевірки достатності документів, в тому числі копії паспорта, здійснювався оператором електронного майданчика, чиї дії не є предметом оскарження;
- встановлені обставини в справі №921/220/20 не підлягають доказуванню у цій справі;
- позивач обрав правильний спосіб захисту. Невчинення відповідачем дій щодо затвердження протоколу електронних та завантаження його в систему у строк, визначений статтею 68 Закону про приватизацію, з огляду на практику ЄСПЛ є порушенням принципу правової визначеності, передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам;
- суди не приймали рішення про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Державні Закупівлі "Прозоро" і ТОВ "Національна електронна біржа". Відповідач не заявляв клопотання про залучення вказаних осіб;
- ТОВ "Смарттендер" є торговим майданчиком державних тендерів Prozorro та аукціонів. А Т0В "Національна електронна біржа" є оператором, через електронний майданчик якого було заведено інформацію про лот в електронній торговій системі. Відповідач не міг не володіти інформацією щодо поданої позивачем заявки та не мав права проводити новий аукціон, оскільки на момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні знав, що зареєструвався один учасник, що створює обов'язок прийняти рішення про приватизацію такого об'єкту шляхом викупу з тим єдиним учасником, який зареєструвався для участі в аукціоні.
34. Позивач також вказує, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом цього питання відсутні. Розрахунок судових витрат стосувався лише апеляційного розгляду справи і не міг бути поданий до суду першої інстанції, оскільки позивач не знав, що відповідач подаватиме апеляційну скаргу.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
35. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частини перша та друга статті 15 ЦК України).
36. Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
37. Конституція України (стаття 140) визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Такому конституційному змісту інституту місцевого самоврядування властиві принаймні дві найважливіші ознаки. Це - самостійність територіальної громади, органів місцевого самоврядування у вирішенні певного кола питань і те, що предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі про місцеве самоврядування (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2002 року у справі N 6-рп/2002).
38. Даючи характеристику юридичної природи діяльності органів місцевого самоврядування Конституційний Суд України наголосив, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними (абзац третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009).
39. Зокрема, згідно з пунктом 30 частини першої статті 26 Закону про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.
40. Верховний Суд звертає увагу, що позивач оскаржує бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо затвердження протоколу про результати електронного аукціону. Предметом позову є виключно вимога про зобов'язання затвердити протокол. Вимоги про укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу не заявлялись.
41. Тому, враховуючи положення частини другої статті 19 Основного Закону України, а також те, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України), Верховний Суд має розглянути питання про те, чи є вчинення таких дій обов'язковим для відповідача.
42. Розглядаючи це питання в аспекті доводів касаційної скарги та визначених підстав касаційного оскарження, Верховний Суд виходить з такого.
Щодо викупу об'єкту приватизації
43. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулює Закон про приватизацію.
44. Відповідно до статті 13 цього Закону приватизація комунального майна здійснюється шляхом продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні; викупу об'єктів приватизації.
45. Викуп є способом продажу об'єкта приватизації одному покупцю (пункт 10 частини першої статті 1 Закону про приватизацію).
46. У статті 15 Закону про приватизацію (у редакції станом на момент проведення аукціону) було визначено, що продаж об'єктів на аукціоні, крім аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, здійснюється за наявності не менше двох учасників аукціону та вважається таким, що відбувся, у разі здійснення на аукціоні не менше одного кроку аукціону на підвищення стартової ціни. У разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни (частина восьма).
47. Водночас частина тринадцята цієї статті передбачала, що у випадку, якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, електронна торгова система протягом п'яти робочих днів з дати формування відповідного протоколу аукціону автоматично оголошує новий аукціон, включаючи дату його проведення.
48. Чинна редакція статті 15 Закону про приватизацію визначає, що у разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, формується протокол про те, що наявний один учасник, а орган приватизації протягом п'яти робочих днів з дня формування такого протоколу приймає та оприлюднює рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни (абзац другий частини восьмої). У разі якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, протягом одного робочого дня з дати формування відповідного протоколу аукціону або з дати закінчення строку для оприлюднення рішення органу приватизації щодо викупу автоматично оголошується новий аукціон, який проводиться не раніше ніж на десятий та не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати його оголошення (частина тринадцята).
49. Отже, Закон визначає, що аукціон вважається таким, що не відбувся, якщо подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця. Для здійснення викупу необхідне відповідне рішення органу приватизації, що має бути прийняте протягом п'яти робочих днів з дати формування відповідного протоколу аукціону.
50. Верховний Суд виходить з того, що відповідно до конкретних обставин справи рішення органу приватизації щодо викупу не приймалось (відсутнє).
51. Заперечення позивача, що викладені у відзиві на касаційну скаргу, стосовно обов'язку відповідача прийняти рішення про приватизацію об'єкту шляхом викупу з єдиним учасником, який зареєструвався для участі в аукціоні, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки такі вимоги не заявлялись, а відповідно до частини третьої статті 300 ГПК України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Щодо порядку затвердження та оприлюднення протоколу
52. На виконання частини першої статті 15 Закону про приватизацію постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 432 затверджено Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу.
53. Цей Порядок визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону.
54. У цьому Порядку у редакції, чинній на момент проведення електронного аукціону, було передбачено:
формування протоколів про результати електронних аукціонів здійснюється в електронній торговій системі автоматично в день завершення електронного аукціону, а у разі коли для участі в аукціоні не подано жодної заяви або подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, - в день закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні за формою, опублікованою на офіційному веб-сайті адміністратора електронної торгової системи (пункт 21);
якщо в момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій подано менше двох заяв/пропозицій, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус "Аукціон не відбувся" (абзац перший пункту 49);
у разі коли заяву на участь в електронному аукціоні подано одним учасником, такий учасник підписує протокол про результати електронного аукціону та подає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано заяву на участь в аукціоні, протягом трьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою. Оператор електронного майданчика підписує та надсилає органу приватизації протокол про результати електронного аукціону протягом чотирьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою (абзац другий та третій пункту 49);
після надходження від оператора електронного майданчика, через який подано одну заяву на участь в електронному аукціоні, підписаного особою, що подала таку заяву, та оператором протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації опубліковує рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, після чого опубліковує в електронній торговій системі такий протокол (абзац четвертий пункту 49);
якщо протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, рішення про приватизацію шляхом викупу не опубліковано в електронній торговій системі, електронна торгова система автоматично оголошує новий аукціон (абзац четвертий пункту 68);
у разі прийняття органом приватизації рішення про приватизацію шляхом викупу відповідно до частин восьмої, десятої статті 15 Закону дії щодо підписання та опублікування договору купівлі-продажу, порядок та строки оплати за ним, в тому числі порядок та строки перерахування плати за участь в електронному аукціоні, порядок та строки перерахування гарантійного внеску такого учасника оператором електронного майданчика та опублікування інформації про результати продажу, вчиняються відповідно до вимог цього Порядку (пункт 75);
після отримання від оператора електронного майданчика, через який подано найвищу цінову пропозицію, підписаного переможцем електронного аукціону та таким оператором протоколу про результати електронного аукціону орган приватизації затверджує та опубліковує протокол через особистий кабінет протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем його формування в електронній торговій системі, та натискає електронну кнопку "Протокол затверджено" в інтерфейсі особистого кабінету, після чого електронному аукціону автоматично присвоюється статус "Очікується підписання договору". Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування протоколу. У межах строку, встановленого для опублікування протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації перевіряє заяву на участь в електронному аукціоні, подану шляхом заповнення електронної форми, та електронні копії документів переможця електронного аукціону щодо відповідності вимогам Закону (абзаци другий та третій пункту 68). У разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову в укладенні договору купівлі-продажу в електронній торговій системі (абзац перший пункту 67).
55. Чинна редакція пункту 49 Порядку (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 925 від 23.08.2022) також встановлює, що після надходження від оператора електронного майданчика, через який подано одну заяву на участь в електронному аукціоні, підписаного особою, що подала таку заяву, та оператором протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації опубліковує рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, після чого затверджує та опубліковує в електронній торговій системі такий протокол у порядку та строки, визначені пунктом 68 цього Порядку.
56. Отже, Порядок розмежовує порядок дій органу приватизації у разі, коли аукціон відбувся (за наявності не менше двох учасників аукціону), і коли аукціон не відбувся (подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця).
57. Пункт 49 Порядку (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), що регулював порядок дій, коли "Аукціон не відбувся", встановлював, що орган приватизації опубліковує в електронній торговій системі протокол лише у разі та після прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу. Це рішення мало бути опубліковано органом приватизації через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, а інакше - електронна торгова система має автоматично оголосити новий аукціон.
58. Така дія (етап), як затвердження протоколу про результати електронного аукціону, не передбачена пунктом 49 Порядку, що регулював порядок дій, коли "Аукціон не відбувся" через подання лише однієї заяви про участь в електронному аукціоні. Натомість, пункт 68 Порядку, що передбачав та регулював такий етап як затвердження та опублікування протоколу, застосовувався до випадків, коли електронний аукціон відбувся з участю двох або більше учасників, і було визначено переможця. Зміни до пункту 49 Порядку щодо доповнення словами "затверджує протокол" набрали чинності лише 27.08.2022, тобто після виникнення спірних правовідносин.
59. У будь-якому разі в хронологічному порядку оприлюднення (затвердження) протоколу здійснюється лише після прийняття рішення про викуп.
60. Згідно з буквальним змістом норм статті 15 Закону та пунктів 49, 75 Порядку, орган приватизації може прийняти та оприлюднити рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни для відповідного аукціону. Однак, якщо орган приватизації не прийняв таке рішення автоматично оголошується новий аукціон з продажу об'єкта.
61. Вимога щодо зобов'язання відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону за відсутності рішення органу приватизації про викуп суперечить нормам частини восьмої та тринадцятої статті 15 Закону про приватизацію, пункту 49 Порядку. Позивач не оскаржує бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про викуп, такі вимоги не є предметом розгляду цієї справи. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина друга статті 237 ГПК України).
62. Зобов'язання затвердити протокол не матиме наслідком автоматичний перехід права власності на майно, а отже, не призведе до реального захисту порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладено у пункті 63 постанови Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 922/3659/21). У такому разі порушеному праву (праву на викуп), на захист якого поданий позов, відповідає вимога про укладення договору купівлі-продажу, в межах якої вирішується обґрунтованість та законність дій органу приватизації щодо неприйняття відповідного рішення.
63. Тому доводи відповідача про те, що позивач обрав неефективний спосіб захисту знаходять своє підтвердження.
64. Твердження позивача, що ним оскаржується рішення про відмову у затвердженні протоколу, оскарження якого передбачено у статті 30 Закону про приватизацію, не відповідають встановленим обставинам щодо відсутності (не прийняття такого рішення відповідачем).
Щодо копій сторінок паспорта
65. Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 14 Закону про приватизацію до заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації потенційні покупці - фізичні особи - громадян України подають копію паспорта громадянина України.
66. Відповідач стверджує, що позивач лише копії сторінок 1-7, 10-11 паспорта, тому вважає, що суди неправильно застосували норми частини сьомої статті 14 Закону про приватизацію, і висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми відсутній.
67. У постанові від 11.01.2023 у справі № 922/4195/21 Верховний Суд розглядав таке питання і зробив висновок, що закон не містить імперативної норми про надання учасником органу приватизації з продажу об'єкта малої приватизації копії сторінок паспорта, заповнення яких не є обов'язковими або які є незаповненими. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України цей висновок підлягає врахуванню. Аналогічний висновок раніше було викладено у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 922/3659/21.
68. З цих підстав аргументи скаржника в цій частині визнаються необґрунтованими.
Щодо підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України
69. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
70. Відповідно до статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
71. Відповідно до положень статті 650 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
72. Згідно з частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
73. Торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином (пункт 49 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).
74. Спір у правовідносинах щодо набуття прав на майно, що відчужується на аукціоні, за своїм характером є приватноправовим, і в разі приватизації об'єкта шляхом викупу стосується лише сторін договору купівлі-продажу, якими є: відповідач, як організатор аукціону (власник майна, орган приватизації, продавець), та позивач, як учасник аукціону (потенційний покупець).
75. Встановлені у справі обставини не свідчать про прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Державні Закупівлі "Прозоро" (електронна торгова система) та ТОВ "Національна електронна біржа" (електронний торговий майданчик), що не були залучені до участі у справі. Відповідач не заявляв клопотання про залучення цих осіб до участі у справі.
76. З огляду на викладені вище висновки (пункти 58 -60 цієї постанови) щодо відсутності у відповідача обов'язку затверджувати протокол у разі відсутності (неприйняття) рішення про приватизацію шляхом викупу та неефективності обраного способу захисту, що є достатньою підставою для ухвалення рішення суду про відмову в позові, Верховний Суд не розглядає інші аргументи скаржника, що не впливають на результат вирішення спору по суті і стосуються переоцінки доказів. Підстави для передачі справи новий розгляд відсутні. У зв'язку із цим касаційна скарга на судові рішення по суті спору підлягає задоволенню частково.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
77. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
78. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
79. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).
80. Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив застосування судами норм матеріального та процесуального права і зробив висновок, що суди неправильно застосували норми частини восьмої та тринадцятої статті 15 Закону про приватизацію, пункту 49 Порядку, відповідно до конкретних обставин справи позивач не має права вимагати від відповідача про результати електронного аукціону в судовому порядку, тому судові рішенні слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Щодо оскарження додаткового рішення та розподіл судових витрат
81. Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
82. З аналізу змісту статті 244 ГПК убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 21.05.20212 у справі № 905/1623/20).
83. Скасування судових рішень за результатом розгляду касаційної скарги та ухвалення нового рішення є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення (пункт 9.36 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20), оскільки відповідно до частини чотирнадцятої статті 129, підпункту б) пункт 4 частини першої статті 315 ГПК України, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення суд касаційної інстанції має зазначити у резолютивній частині постанови новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, в тому числі й витрат на професійну правничу допомогу.
84. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача за правилами частин першої та четвертої статті 129 ГПК України, тому він має відшкодувати відповідачу судовий збір в розмірі 3153,00 грн, сплачений за подання апеляційної скарги, а також 4204,00 грн - судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Чортківської міської ради задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021, постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення.
4. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чортківської міської ради про зобов'язання затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 відмовити.
5. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_1 ) на користь Чортківської міської ради (48500, вул. Шевченка, 21, м. Чортків Тернопільської області, код 24636045) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3153,00 грн, судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4204,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко