58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
про залишення заяви про неплатоспроможність без руху
17 квітня 2023 року Справа № 926/1616-б/23
Суддя Господарського суду Чернівецької області Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Чернівці,
про неплатоспроможність боржника фізичної особи,
12.04.2023 до Господарського суду Чернівецької області звернулася фізична особа ОСОБА_1 , подавши в системі “Електронний суд” заяву від 12.04.2023 про неплатоспроможність фізичної особи або фізичної особи-підприємця, в якій просить відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Дослідивши матеріали заяви про неплатоспроможність фізичної особи, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відповідно до преамбули КУзПБ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця.
За статтею 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За приписами частини 2 статті 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Відповідно до частини 3 вказаної статті КУзПБ до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність унормовано положеннями статті 116 КУзПБ.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
Однак, доданий до заяви Конкретизований список моїх кредиторів і боржників (далі - Конкретизований список) складений не належним чином, позаяк у ньому вказано, зокрема відомості про кредитора, тип кредиту, дату укладення договору, загальний розмір кредиту, кінцевий строк кредиту та поточну заборгованість, однак не зазначено ані сум прострочених зобов'язань, ані періодів виникнення заборгованості, ані розміру неустойки (штрафу, пені) окремо.
Таким чином, наданий заявницею Конкретизований список не може братись судом до уваги як належний доказ виконання пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу.
Суд звертає увагу заявниці, що відповідний недолік уже був підставою для залишення без руху і повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність від 05.10.2022, отже, відповідні вимоги КУзПБ і господарського суду їй мають бути відомі (ухвали Господарського суду від 10.10.2022 та від 14.10.2022 у справі 926/3696-б/22).
Також до заяви ОСОБА_1 не додано копій договорів з вказаними в Конкретизованому списку кредиторами, окрім договору з кредитором АТ “АКЦЕНТ БАНК” 30.09.2021 року.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20 висловлено позицію про те, що на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Відсутність первинної документації, на підставі якої можна судити про підстави виникнення заборгованості та про суми такої заборгованості і періоди її існування, позбавляє суд можливості надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 116 КУзПБ в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг”, який набрав чинності з 01.04.2023, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.
Заявниця у заяві зазначила інформацію про рахунки, відкриті в банківських установах, про залишки коштів на цих рахунках та про відсутність у неї інших відкритих рахунків у банківських установах в межах України і закордоном. Однак ОСОБА_1 не вказала у заяві відомостей про всі наявні електронні гаманці із зазначенням сум грошових коштів на таких електронних гаманцях.
Згідно з пунктом 11 частини 3, частини 5 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 р. № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність у декларації у Розділі XIV “Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України” мають зазначатися відомості про фінансові зобов'язання та витрати боржника і членів його сім'ї, в тому числі: погашення основної суми позики (кредиту), погашення суми процентів за позикою (кредитом), добровільне страхування, недержавне пенсійне забезпечення, інші грошові зобов'язання, витрати на придбання майна, товарів або оплату послуг, витрати на утримання майна, витрати на побутові потреби, інші грошові витрати. З доданої до заяви ОСОБА_1 роздруківки Українського бюро кредитних історій вбачається, що в період 2020, 2021, 2022 років заявниця мала кредитні і позикові боргові зобов'язання, на виконання яких сплачувала кошти на користь позичальників - банків та інших фінансових установ.
Оглянувши подані заявницею декларації за 2020, 2021, 2022 роки, суд констатує, що відповідний розділ декларацій не заповнений (проставлені прочерки), при тому, що, як зазначив суд, протягом періоду, за який подаються декларації, заявниця отримувала і повертала значні кошти кредитів. Отже, подані ОСОБА_1 декларації оформлені без дотримання встановлених вимог.
Відповідно до пунктів 10, 14 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються відомості про роботодавця (роботодавців) боржника, інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
У своїй заяві ОСОБА_1 вказала, що вона “відповідно до Трудового договору (додається) працевлаштована у Zielen Serwis Polbud, NIP: 5860020393, юридична адреса: 83307, Kielpino, ul. Grodziskowa 2, відповідно до скріншотів зарахування коштів на банківський рахунок від 31.03.2023 та 28.02.2023 року (додаються) за період з січня 2023 року по лютий 2023 року отримала виплати у розмірі 5418,96 zl (46441,92 грн. станом на 11.04.2023 відповідно до офіційного курсу валют НБУ)” (кінець цитати - суд).
До заяви ОСОБА_1 додано документи, складені іноземною мовою - додатки на аркушах під порядковими номерами 169 і 198.
Частинами 1-5 статті 91 ГПК України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У відповідності до частини 1 статті 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. За положеннями статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до частин 1, 2 Закону України “Про засади державної мовної політики” державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.
За частиною 1 статті 14 названого Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в частині 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Відповідно до пункту 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 року, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку статті 79 Закону України “Про нотаріат”.
В контексті вимог пунктів 10, 14 частини 3 статті 116 КУзПБ про обов'язок боржника додати до заяви про неплатоспроможність відповідні докази, такий обов'язок є належно виконаним тоді, коли складені іноземною мовою документи подаються разом з їх засвідченим у встановленому порядку перекладом українською мовою.
Відповідно до пункту 2-1 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” КУзПБ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що додана до заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. не містить дати її складення і підписання названим арбітражним керуючим.
Наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2020 № 93/5 затверджено Правила ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого. Відповідно до пункту 3 цих Правил діловодство арбітражного керуючого ведеться з дотриманням цих Правил, Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181 (далі - Правила організації діловодства та архівного зберігання документів), ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів, затвердженого наказом державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” від 01 липня 2020 року № 144 (далі - ДСТУ 4163:2020), та інших нормативно-правових актів у сфері архівної справи та діловодства.
Пунктом 2 Розділу ІІ “Документування діяльності арбітражного керуючого” Правил ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого передбачено, що арбітражний керуючий, здійснюючи свою діяльність, забезпечує організацію діловодства та архіву арбітражного керуючого, зокрема: складення, оформлення, реєстрацію і виконання документів щодо його діяльності, а відповідно до п. 5 цього Розділу Правил документ має містити обов'язкові для певного його виду реквізити. Склад реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування встановлено ДСТУ 4163:2020.
На даний час чинність національного стандарту ДСТУ 4163:2020 скасовано з 01 вересня 2021 року на підставі наказу Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості № 144 від 01.07.2020, затверджено Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів”.
Відповідно до пункту 4 ДСТУ 4163:2020 до складу обов'язкових реквізитів документа входять дата та реєстраційний індекс документа документа.
Згідно з пунктом 5.10 ДСТУ 4163:2020 дата документа - це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення.
Заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. про згоду на призначення керуючим реструктуризацією не відповідає вимогам ДСТУ 4163:2020 та унеможливлює встановлення судом дійсного відповідного волевиявлення названого арбітражного керуючого на призначення у справі про неплатоспроможність за заявою ОСОБА_1 від 12.04.2023.
Окремо суд зазначає, що подавши заяву в системі “Електронний суд”, заявниця долучила до заяви документи в електронній формі у кількості 220 аркушів. З об'єктивних причин - у зв'язку із вкрай обмеженим фінансуванням на такі потреби як придбання паперу і витратних матеріалів для друку, така велика кількість додатків не може бути роздрукована господарським судом і долучена справи про неплатоспроможність, яку належить сформувати в паперовому вигляді.
Пунктом 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (зі змінами), визначено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
З метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення судочинства в умовах скрутного фінансового забезпечення судів Рада суддів України у рішенні від 05.08.2022 № 26 рекомендувала судам звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів).
Рада суддів звернула увагу, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі “Пономарьов проти України” від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі “Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії” від 07 липня 1989 року).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі “Тойшлер проти Германії” від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України і Кодексом України з процедур банкрутства.
Враховуючи те, що заява ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи містить вище вказані недоліки, суд залишає дану заяву без руху та встановлює заявниці 10-тиденний строк для їх усунення.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 3, 4 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 37, 113, 115, п.п. 3, 10, 11, 14, ч. 5 ст. 116, п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 10, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 12.04.2023 про неплатоспроможність боржника-фізичної особи залишити без руху.
2. Встановити заявниці 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, а саме подати до Господарського суду Чернівецької області:
2.1) належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо: загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, періодів прострочення (розрахунок суми грошових вимог);
2.2) первинні документи, що підтверджують суми грошових зобов'язань (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором, зокрема але не виключно: кредитні договори (договори позики) з кредиторами, переліченими у заяві і Конкретизованому списку кредиторів, претензії, боргові попередження, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо;
2.3) відомості про всі наявні електронні гаманці із зазначенням сум грошових коштів на таких електронних гаманцях;
2.4) оформлені у відповідності до вимог наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 р. № 2627/5 “Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність” декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 роки із зазначенням відповідних відомостей у Розділі XIV “Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України”;
2.5) засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою доданих до заяви про неплатоспроможність документів: додатки на аркушах під порядковими номерами 169 і 198;
2.6) заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. про згоду на призначення у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , оформлену у відповідності до вимог ДСТУ 4163:2020, зокрема із зазначенням дати складення і підписання такої заяви;
2.7) виготовлені у паперовому вигляді копії всіх додатків до заяви про неплатоспроможність фізичної особи від 12.04.2023.
3. Копію ухвали надіслати фізичній особі ОСОБА_1 .
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ковальчук Т.І.