Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відкриття провадження у справі
"17" квітня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1370/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянув матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" (вул. Полтавський шлях, 10, м. Харків, 61052)
до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ (вул. Житна, 14, м. Москва, 119991).
про стягнення збитків у зв'язку зі збройною агресією РФ
11.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ, в якій просить суд стягнути з Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант-Фарма" 562 335, 00 грн збитків, завданих збройною агресією РФ.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позов відповідає процесуальним вимогам ст. 162, 164, 172 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Враховуючи наявність спору між сторонами в даному випадку, що виключає можливість розгляду даної справи в порядку наказного провадження, суд відповідно має визначити в порядку спрощеного чи загального позовного провадження підлягає розгляду ця справа.
Згідно приписів ч. 1 ст. 247 ГПК України у спрощеному позовному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи.
П. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України визначає, що малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розглянувши матеріали позовної заяви, беручи до уваги критерії, визначені у ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч. 7 ст. 250 Кодексу, оскільки дана справа є малозначною, відповідно підлягає призначенню в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у справі є держава Російська Федерація в особі Міністерства юстиції РФ.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право", зокрема, пред'явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 Про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.
У Постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з Російською Федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства Російської Федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.
Судом встановлено, що звертаючись із позовом до Російської федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).
Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України, як належним та повноважним судом.
Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан, у зв'язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.
Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справі №№ 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.
Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.
Керуючись статтями 12, 176, 197, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/1370/23.
2. Розгляд справи № 922/1370/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
3. Відповідачу у строк, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Відзив на позов та додані до нього документи надіслати позивачу одночасно з надісланням такого відзиву до суду. Докази такого надіслання надати суду.
4. Запропонувати позивачу надати суду відповідь на відзив на позов (у строк протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов), а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
5. Встановити відповідачу строк для подання заперечень у п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив. Суду надати докази направлення заперечень позивачу. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України).
Повідомити учасників справи про можливість надсилання документів, що стосуються розгляду справи, без особистого прибуття до приміщення суду:
- через особистий кабінет в системі "Електронний суд";
- у разі неможливості надсилання через систему "Електронний суд" - електронною поштою на е-mail: inbox@hr.arbitr.gov.ua (з обов'язковим підписанням усіх документів кваліфікованим електронним підписом);
- у разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 17.04.2023.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/1370/23
Примітка: У зв'язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.