Справа № 703/1666/22
2/703/120/23
11 квітня 2023 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Климовича Д.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача, адвоката Петренка О.В.
представника відповідача Назаренка С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання незаконним рішення та зобов'язання до вчинення певних дій,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання незаконним рішення та зобов'язання до вчинення певних дій, посилаючись на те, що 03 березня 2008 року між ним та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», було укладено кредитний договір №СSS0GA00000317, згідно умов якого ЗАТ КБ «Приватбанк» надав йому кредит в сумі 30000 доларів США зі сплатою 12 % річних на суму залишку за кредитом та терміном повернення боргу до 03 березня 2028 року. 04 березня 2008 року, з метою належного виконання ним кредитних зобов'язань, між його матір'ю ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір іпотеки СSS0GA00000317.
До 2015 року включно позивач вчасно і в повному обсязі виконував взяті на себе кредитні зобов'язання перед відповідачем. Проте внаслідок збройної агресії російської федерації проти України у 2014 році та поглибленням економічної кризи в Україні, що проявилась, зокрема, у різкому здорожчані долара США щодо національної валюти - гривні, призвело до об'єктивної неможливості ним виконувати зобов'язання за кредитним договором.
У зв'язку із цим, ПАТ КБ «Приватбанк» як правонаступник ЗАТ КБ «Приватбанк» у березні 2015 року звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із позовом, в якому містилась вимога до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № СSS0GA00000317 від 03.03.2008, який забезпечений був договором іпотеки № СSS0GA00000317 від 04.03.2008.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016, що набрало законної сили 23.02.2016, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року в сумі 32173,04 доларів США (що еквівалентно 735475 грн. 69 коп.), штраф - 250 грн. та судовий збір в сумі 3654 грн.
13 квітня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», що набрав чинності 23.04.2021, яким доповнила розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016 пунктом 7, що надавав позивачу право звернутись до АТ КБ «Приватбанк» як позикодавця із заявою про реструктуризацію кредитного договору № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року.
На виконання положень вказаного закону, 14 липня 2021 року позивач на адресу АТ КБ «Приватбанк» направив заяву про проведення реструктуризації, в порядку п.7 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016, до якої були додані такі документи: два витяги із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо себе та майнового поручителя ОСОБА_2 , копія довідки квартального комітету від 09.07.2021 та копія договору дарування 1/2 частини житлового будинку від 23.01.2016.
23 вересня 2021 року позивачу на номер мобільного телефону зателефонував працівник АТ КБ «Приватбанк», який представився Захаром Валерійовичем, і повідомив, що для продовження розгляду його заяви про реструктуризацію він має надати до найближчого відділення АТ КБ «Приватбанк» такі документи: копію власного паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду, довідки про власні доходи та про склад сім'ї за місцем реєстрації мого проживання. На виконання вказаного позивачем через відділення АТ КБ «Приватбанк» в м. Сміла було додатково подано такі документи: копію власного паспорта громадянина України та копію власного ідентифікаційного коду; копію декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 09.06.2021 та копію витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні за №3940 від 11.08.2021.
Наприкінці жовтня 2021 року позивачем отримано лист АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-210923/101111 від 12 жовтня 2021 року, зі змісту якого вбачається, що банком прийнято рішення про відмову у реструктуризації кредитного договору від 03 березня 2008 року. Зателефонувавши працівнику АТ КБ «Приватбанк», який 23 вересня 2021 року просив позивача надати банківській установі додаткові документи для продовження вирішення питання про реструктуризацію, останній повідомив, що це проміжна відповідь банку, остаточне рішення по заяві про реструктуризацію буде прийнято банком пізніше, після того як Кабінетом Міністрів України буде розроблений конкретний механізм здійснення банками реструктуризації згідно вимог закону.
Не дочекавшись рішення АТ КБ «Приватбанк» по суті щодо результатів розгляду заяви від 14 липня 2021 року, ОСОБА_1 15 березня 2022 року на адресу Національного банку України направив заяву, в якій просив адресата посприяти йому в отриманні результатів розгляду АТ КБ «Приватбанк» заяви про проведення реструктуризації. У травні 2022 року ним отримано відмову АТ КБ «Приватбанк», що оформлена листом №20.1.0.0.0/7-220512/7953 від 12 травня 2022 року, щодо реструктуризації кредитного договору з підстав того, що ним не надано необхідних для реструктуризації документів, які встановлені/надання яких вимагалось Банком згідно з законодавством України, а саме: довідки про склад сім'ї, або зареєстрованих у житловому приміщенні; копії паспорта та ідентифікаційного номеру/свідоцтва про народження, щодо кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя); довідки про реєстрацію місця проживаняня особи, щодо кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя); довідки про доходи за останні 6 місяців/звіт ФОП.
Вважаючи відмову АТ КБ «Приватбанк» у проведені реструктуризації кредитного договору протиправною ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 04 липня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі.
14 березня 2023 року представником АТ КБ «Приватбанк» було подано письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки серед порушень Закону України «Про споживче кредитування», які були допущені ОСОБА_1 при зверненні до Банку з вимогою про проведення реструктуризації, є: 1) не в повному обсязі заповнено заяву, а саме позивач не зазначив фактичну та юридичну адресу; 2) не надано документів: копії паспорта та ідентифікаційного коду позичальника та членів його сім'ї, довідки про реєстрацію місця проживання особи щодо позичальника та кожного члена сім'ї, довідки про доходи за останні 6 місяців/звіт ФОП за останній фінансовий рік стосовно іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім'ї, розширені інформації (інформаційні довідки) із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно іпотекодавця (позичальника) та кожного члена сім'ї, критерій запиту - за суб'єктом (ПІБ або ідентифікаційного номера).
Позивач ОСОБА_1 і його представник адвокат Петренко О.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, з підстав викладених у мотивувальній частині позовної заяви. Також ОСОБА_1 , відповідаючи на запитання свого представника, повідомив суд, що як станом на день подачі ним заяви про реструктуризацію, так і станом на день розгляду справи, він зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним ніхто інший не зареєстрований і фактично не проживає. З дружиною він шлюб давно розірвав, а єдина близька людина - мати, проживає у власному будинку по АДРЕСА_2 . Зареєстровані у будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є ані його, ані його матері ОСОБА_2 , рідними чи близькими людьми.
Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» Назаренко С. М. у судовому засіданні, проведеному у режимі відео конференції, позовні вимоги не визнав з підстав, що викладені у письмових поясненнях по справі від 14 березня 2023 року. Додатково пояснив суду, що відмова відповідача у реструктуризації кредитного договору, укладеного із ОСОБА_1 , є тимчасовою і діє до часу подачі останнім усього пакету документів, що необхідний для проведення реструктуризації. Також наголосив на тому, що ОСОБА_1 працівниками банку пропонувалась реструктуризація кредитного договору, що регламентована внутрішніми документами АТ КБ «Приватбанк», однак позивач згоди на її проведення не надав.
Заслухавши вступні слова учасників справи, дослідивши матеріали справи, подані учасниками справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 03 березня 2008 року між ОСОБА_1 як позичальником та ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», було укладено кредитний договір № СSS0GA00000317, згідно умов якого ЗАТ КБ «Приватбанк» надав йому кредит в сумі 30000 доларів США зі сплатою 12 % річних на суму залишку за кредитом та терміном повернення боргу до 03 березня 2028 року.
04 березня 2008 року, з метою належного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір іпотеки СSS0GA00000317, предметом якого є будинок АДРЕСА_2 .
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.02.2016, що набрало законної сили 23.02.2016, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року в сумі 32173,04 доларів США (що еквівалентно 735475 грн. 69 коп.), штраф - 250 грн. та судовий збір в сумі 3654 грн.
14 липня 2021 року ОСОБА_1 на адресу АТ КБ «Приватбанк» було направлено заяву про проведення реструктуризації, в порядку п.7 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15.11.2016, до якої були додані такі документи: два витяги із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо себе та майнового поручителя ОСОБА_2 , копія довідки квартального комітету від 09.07.2021 та копія договору дарування 1/2 частини житлового будинку від 23.01.2016.
23 вересня 2021 року ОСОБА_1 через відділення АТ КБ «Приватбанк» в м. Сміла Черкаської області відповідачу було додатково надано такі документи: копію паспорта громадянина України та копію ідентифікаційного коду, виданих на ім'я позивача, копію декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 09 червня 2021 року та копію витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні за №3940 від 11 серпня 2021 року.
АТ КБ «Приватбанк» листом №20.1.0.0.0/7-210923/101111 від 12 жовтня 2021 року повідомило ОСОБА_1 про прийняття рішення про відмову у реструктуризації кредитного договору № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року з підстав не надання необхідних для проведення реструктуризації документів, що встановлені/надання яких вимагалось Банком згідно з законодавством України (зокрема, Законом України «Про споживче кредитування»).
15 березня 2022 року ОСОБА_1 на адресу Національного банку України направлено заяву, в якій він просив адресата посприяти йому в отриманні результатів розгляду АТ КБ «Приватбанк» заяви про проведення реструктуризації.
Після цього АТ КБ «Приватбанк» направило ОСОБА_1 листа №20.1.0.0.0/7-220512/7953 від 12 травня 2022 року, яким відмовило йому у реструктуризації кредитного договору з підстав того, що ним не надано необхідних для реструктуризації документів, що встановлені/надання яких вимагалось Банком згідно з законодавством України, а саме: довідки про склад сім'ї, або зареєстрованих у житловому приміщенні; копії паспорта та ідентифікаційного номеру/свідоцтва про народження, щодо кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя); довідки про реєстрацію місця проживаняня особи, щодо кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя); довідки про доходи за останні 6 місяців/звіт ФОП.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
З урахуванням цих норм суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, виходячи із підстав позову та встановлених обставин, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог (повністю чи частково) або відмову в їх задоволенні.
Як встановлено судом, 13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» №1381-ІХ, який набрав чинності 23 квітня 2021 року.
Цим законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року, зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7, згідно якого зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом:
1) обов'язковій реструктуризації підлягають зобов'язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі:
наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов'язання (простроченого грошового зобов'язання та/або грошового зобов'язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв'язку з виконанням ним зобов'язань позичальника;
відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов'язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв'язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв'язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;
2) виконання зобов'язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об'єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об'єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеноїпунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.
Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:
предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об'єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
3) реструктуризація зобов'язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків:
у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов'язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину;
у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов'язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов'язань за яким подається заява, та/або права та обов'язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов'язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі;
у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення.
Крім того, у разі визнання судом поважними інших причин неподання заяви про проведення реструктуризації протягом тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом суд може встановити інший строк для подання заяви.
Якщо строк подання заяви про проведення реструктуризації пропущено позичальником з поважних причин (хвороба, перебування за межами території України тощо), кредитор за клопотанням позичальника має право подовжити строк подання заяви про проведення реструктуризації на два місяці.
У разі пропуску позичальником строків, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом;
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із положеннями ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Отже з аналізу вказаних вище норм матеріального права суд констатує, що подання позичальником заяви про реструктуризацію за наявності певних умов і дотримання порядку, встановленого пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», кореспондує обов'язок позикодавця провести реструктуризацію відповідного кредитного договору.
Як вбачається з відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 12 жовтня 2021 року №20.1.0.0.0/7-210923/101111, ОСОБА_1 як позичальнику відмовлено у проведенні реструктуризації кредитного договору № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року без зазначення конкретних документів, що не були подані ним банку для проведення реструктуризації, обмежившись формулювання «згідно із законодавством України (зокрема, Законом України «Про споживче кредитування)».
Водночас з відповіді АТ КБ «Приватбанк», що оформлена листом №20.1.0.0.0/7-220512/7953 від 12 травня 2022 року, у реструктуризації кредитного договору № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року позивачу відмовлено з підстав того, що ОСОБА_1 не надано необхідних для реструктуризації документів, що встановлені/надання яких вимагалось Банком згідно з законодавством України, а саме: довідки про склад сім'ї, або зареєстрованих у житловому приміщенні; копії паспорта та ідентифікаційного номеру/свідоцтва про народження, щодо кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя); довідки про реєстрацію місця проживаняня особи, щодо кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя); довідки про доходи за останні 6 місяців/звіт ФОП.
Також у письмових поясненнях представник АТ КБ «Приватбанк» звертає увагу суду, як на підставу для відмови ОСОБА_1 у реструктуризації кредитного договору, на ненадання ним тих самих документів, мова про які йдеться у листі №20.1.0.0.0/7-220512/7953 від 12 травня 2022 року.
З аналізу зазначених вище документів, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, беручи до уваги, що відповідачем не визначено як підставу для відмови позивачу у проведенні реструктуризації кредитного договору те, що зобов'язання ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року не відповідають іншим критеріям для проведення такої реструктуризації (зокрема тим, що передбачені підпунктами 1-3 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»), крім невідповідності поданих документів їх переліку, викладеному у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», дійшов висновку, що спір між учасниками судового розгляду виник виключно з підстав не надання ОСОБА_1 як позичальником АТ КБ «Приватбанк» як позикодавцю необхідних документів для проведення реструктуризації кредитного договору № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року.
Так, вимоги до заяви позичальника про проведення реструктуризації, визначені підпунктом 4 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого у заяві про проведення реструктуризації зазначаються:
прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) позичальника;
найменування кредитодавця (повне або скорочене);
інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов'язання, щодо реструктуризації яких подається заява;
інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника);
інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса);
інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об'єкти нерухомого майна, віднесені до об'єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об'єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя;
документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім'ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім'ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).
У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов'язку проведення реструктуризації зобов'язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом.
З аналізу підпункту 4 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» суд робить висновок, що законодавцем визначено до подання позичальником кредитору як обов'язкових таких документів: 1) тих, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві; 2) розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім'ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя). Водночас інші документи, перелік яких зазначений у цій нормі права (зокрема, про склад сім'ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім'ї), законодавцем визначено, що підлягають обов'язковому наданню позичальником лише на вимогу кредитора.
Із досліджених у судовому засіданні заяви ОСОБА_1 про реструктуризацію від 14 липня 2021 року та опису вкладення у цінний лист від тієї ж дати судом встановлено, що позивачем додано усі документи, що підтверджують інформацію, зазначену у такій заяві, а також додано розширені інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно іпотекодавця та майнового поручителя ( ОСОБА_2 ) та позичальника ( ОСОБА_1 ).
Крім того, із дослідженої у судовому засіданні заяви ОСОБА_1 від 23 вересня 2021 року, що містить відмітку АТ КБ «Приватбанк» про її отримання, судом встановлено, що позивачем на виконання усної вимоги працівника АТ КБ «Приватбанк» було додатково подано, для розгляду його заяви про реструктуризацію від 14 липня 2021 року, такі документи: копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я позичальника, та копію його ідентифікаційного коду, копію декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 09 червня 2021 року (щодо позичальника ОСОБА_1 ), а також копію витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні за №3940 від 11 серпня 2021 року.
Із доданого позивачем до заяви від 23 вересня 2021 року витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні за №3940 від 11 серпня 2021 року судом встановлено, що крім ОСОБА_1 у житловому приміщенні: квартирі АДРЕСА_3 , станом на серпень 2021 року, ніхто інший не зареєстрований.
Водночас із довідки квартального комітету №16 м. Сміла за №130538 від 09 липня 2021 року, що була позивачем додана до заяви про реструктуризацію від 14 липня 2021 року, судом встановлено, що, крім іпотекодавця та майнового поручителя ОСОБА_2 , також у будинку АДРЕСА_2 (у предметі іпотеки) зареєстровані племінниця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та її донька ОСОБА_4 , які не є членами сім'ї іпотекодавця та майнового поручителя ОСОБА_2 у розумінні ч.2 ст.64 ЖК України.
З огляду на досліджені письмові докази суд робить висновок, що позивачем правомірно було подано АТ КБ «Приватбанк», з метою проведення реструктуризації кредитного договору в порядку п.7 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», документи лише щодо себе як позивальника та щодо майнового поручителя та іпотекодавця ОСОБА_2 , оскільки відомостей про конкретних членів сім'ї як позичальника, так і майнового поручителя (іпотекодавця) матеріали справи не містять. Такі дії позивача повністю відповідають полодженням підпунктом 4 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»
У зв'язку із цим суд дійшов висновку, що у АТ КБ «Приватбанк» не було підстав, передбачених підпунктом 4 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» для відмови ОСОБА_1 у здійснені реструктуризації заборгованості за кредитним договором від 03 березня 2008 року № СSS0GA00000317, згідно поданої ним заяви від 14 липня 2021 року.
Оскільки право позивача на проведення реструктуризації кредитного договору порушено відповідачем, тому позовна вимога про визнання неправомірною відмови АТ КБ «Приватбанк», викладена у листах від 12 жовтня 2021 року №20.1.0.0.0/7-210923/101111 та від 12 травня 2022 року №20.1.0.0.0/7-220512/7953, щодо проведення реструктуризації кредитних зобов'язань за кредитним договором № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк, є обґрунтованою, а відповідно такою, що підлягає до задоволення.
Твердження представника відповідача щодо законності дій АТ КБ «Приватбанк» щодо відмови у проведенні реструктуризації кредитного договору, укладеного із ОСОБА_1 ,, не заслуговують на увагу, оскільки банк не спростував доводи позивача про наявність підстав для реструктуризації боргу позивача. Доводи про те, що ОСОБА_1 не надав копії власного паспорта та ідентифікаційного коду, довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні, довідки про доходи за останні 6 місяців спростовується наданими позивачем як копією заяви від 23 вересня 2021 року з відміткої про її отримання АТ КБ «Приватбанк», так і листом Національного банку України №14-0004/36842 від 26 травня 2022 року, а також безпосередньо такими документам, що були долучені позивачем до позовної заяви та досліджені судом.
Доводи представника відповідача про не надання позивачем АТ КБ «Приватбанк» розширених інформацій (інформаційних довідок) із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно іпотекодавця (позичальника) та кожного члена сім'ї, критерій запиту - за суб'єктом (ПІБ або ідентифікаційного номера) також не відповідає дійсності, оскільки як зміст заяви про реструктуризацію від 14 липня 2021 року, так і опис вкладення у цінний лист від тієї ж дати спростовують вказані доводи представника відповідача.
Більше того, що 10 квітня 2023 року представником позивача подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи, наданих 14 липня 2021 року АТ КБ «Приватбанк» вказаних інформаційних довідок, що протокольною ухвалою суду від 11 квітня 2023 року було задоволено, а вказані довідки приєднано до матеріалів цивільної справи. Із безпосередньо досліджених у судовому засіданні інформаційних довідок судом встановлено, що отримані вони позивачем 14 липня 2021 року за суб'єктом із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові та ідентифікаційного коду позивальника та іпотекодавця (майнового поручителя).
Доводи представника відповідача щодо ненадання позивачем витребуваних банком документів, перелік яких викладений у письмових пояснення від 14 березня 2023 року, тому відповідач звільнений від обов'язку проведення реструктуризації, суд не приймає до уваги, оскільки матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу направлення відповідачем позивачу відповідної вимоги та її отримання останнім. Водночас позивач як у позовній заяві, так і судовому засіданні заперечує факт витребування у нього відповідачем додаткових документів, окрім тих, що ним були подані згідно заяви від 23 вересня 2021 року.
Також суд не приймає до уваги як підставу для відмови у проведенні реструктуризації кредитного договору, на яку посилається представник відповідача у письмових поясненнях по справі від 14 березня 2023 року, як те, що не в повному обсязі заповнено заяву, а саме позивач не зазначив фактичну та юридичну адресу. Як встановлено судом, позивач зареєстрований і фактично як проживав, станом на день подачі ним заяви про реструктуризацію, так і проживає на день розгляду судом справи, у квартирі АДРЕСА_4 . Доказів того, що місце фактичного проживання позивача, станом на день подачі ним заяви про реструктуризацію, різниться із адресою реєстрації його місця проживання відповідачем суду не надано, а відповідно і матеріали справи таких доказів не містять.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести реструктуризацію кредитних зобов'язань за кредитним договором № СSS0GA00000317 від 03.03.2008, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приватбанк» на умовах та у відповідності до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», то суд зазначає про таке.
Абзацом 1 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що зобов'язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов'язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов'язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом
Аналізуючи положення вказаної норми права суд констатує, що вона носить імперативний характер, оскільки не передбачає альтернативних дій позикодавця (кредитора) за умови дотримання позичальником, встановлених нею порядку та умов, крім як здійснити реструктуризацію кредитного договору.
Як встановлено судом, дії позивача як позичальника щодо форми, змісту заяви про реструктуризацію та доданих до неї документів у повній мірі відповідали положенням пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Водночас відповідач, відмовивши у проведенні реструктуризації з підстав неподання необхідних документів, діяв всупереч вказаним вище положенням закону.
Відповідно до ч.1 ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Згідно з частинами 1 та 2 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Оскільки, норма Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов'язкової реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті є нормою імперативною, а відповідач без достатньої правової підстави ухиляється від проведення реструктуризації, суд вважає, що позивачем обрано правильний (ефективний) спосіб захисту свого порушеного права. Таким чином, позовна вимога про зобов'язання провести реструктуризацію підлягає до задоволення.
Схожих за змістом висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 274/6004/21 (провадження № 61-4935св22).
Вирішуючи питання судових витрат, суд зважає на те, що заявлені позовні вимоги судом визнані обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають задоволенні повністю. У зв'язку із цим, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу, що підтверджені матеріалами справи (договір про надання правничої допомоги від 01 липня 2022 року, квитанції про оплату №04/07/22-1 від 04 липня 2022 року та №17/01/23-1 від 17 січня 2023 року, акти виконаних робіт від 04 липня 2022 року і 16 березня 2023 року та детальний опис робіт), а всього в сумі 4500 грн.
Крім того, оскільки позивач як споживач звільнений від сплати судового збору у зв'язку із чим не сплачував його за дві вимоги немайнового характеру, то із відповідача слід стягнути і судовий збір у сумі 1984,80 грн (992,40 грн х 2).
Керуючись ст.12-13, 76-77, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України суд,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання незаконним рішення та зобов'язання до вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», викладену у листах від 12 жовтня 2021 року №20.1.0.0.0/7-210923/101111 та від 12 травня 2022 року №20.1.0.0.0/7-220512/7953, щодо проведення реструктуризації кредитних зобов'язань за кредитним договором № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк».
Зобов'язати Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» провести реструктуризацію кредитних зобов'язань за кредитним договором № СSS0GA00000317 від 03 березня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», на умовах та у відповідності до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у сумі 1984,80 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 14 квітня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПУО: 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д.
Головуючий: В. О. Прилуцький