Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2280/23
Провадження № 2-а/711/32/23
14.04.2023 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Шаповалова Максима Валерійовича, звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:
-визнати незаконними та скасувати постанови серії АА № 00002419 від 07.12.2022, АА № 00002425 від 07.12.2022, АА № 00003486 від 04.01.2023, АА № 00003490 від 04.01.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп.;
-стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Ухвалою суду від 12.04.2023 адміністративний позов прийнято, відкрито провадження по справі і призначено її до судового розгляду за правилами ст.ст. 268-269, 286 КАС України та ст. 289 КУпАП.
Разом з тим, під час вивчення матеріалів справи, судом встановлено, що адміністративний позов подано з порушенням вимог КАС України.
Слід звернути увагу позивача на те, що частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону № 3674-VІ.
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону № 3674-VІ містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 213 КУпАП, згідно з якою справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом; 5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається КУпАП та іншими законами України.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається КУпАП та іншими законами України (стаття 246 КУпАП).
Відповідно до статті 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Разом з тим, згідно з пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
За Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом № 3674-VI) державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24.09.2008 № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
З 11.11.2011 набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI .
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також, Законом України від 19.09.2013 № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так, статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення, у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові ВП ВС від 18.03.2020 справа № 543/775/17 (11-1287апп18).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позивачем позовну заяву, вбачається, що зазначені положення закону виконані не у повному обсязі. Так, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією про сплату № 99966 від 02.04.2023.
Разом з тим, якщо у позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог, або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір, за подачу до суду позовної заяви про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» із врахуванням характеру та кількості позовних вимог, які є самостійними, не похідними одна від одної, обставини для з'ясування є різними (різні події, місце складання тощо), можуть бути оскаржені окремо, а також розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2023 становить 2684 грн., тобто - 2147 грн. 20 коп. (за чотири окремі позовні вимоги, враховуючи, що ним оскаржуються чотири окремі постанови, які є індивідуальними актами суб'єкта владних повноважень). Між тим, позивачем сплачено судовий збір лише у розмірі 1073грн. 60коп.
Крім того, суд зазначає, що позивач не позбавлений права подати до суду окремі позовні заяви щодо оскарження кожної із зазначених вище постанов.
Відповідно до ч.ч. 13-15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, оскільки після відкриття провадження по справі судом встановлені недоліки позовної заяви, зокрема сплату судового збору не у повному розмірі, а тому суд вважає за необхідне надати позивачеві строк - 5 днів, починаючи з моменту отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 169, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява має бути залишена без руху з наданням терміну для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Також, позивачеві слід роз'яснити його право звернутись до адвоката, чи особи, яка за законом має право на надання правничої допомоги, щодо оформлення та подання позовної заяви до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 20, 21, 19, 25, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 294, 286 КАС України суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, - залишити без руху, надавши позивачеві термін для усунення недоліків - 5 календарних днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків, вказаних у даній ухвалі, адміністративний позов буде залишено без розгляду.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху не підлягає до оскарження.
Повний текст ухвали складено 14.04.2023.
Суддя: С. М. Позарецька