Справа № 453/1589/21 Головуючий у 1 інстанції: Курницька В.Я.
Провадження № 22-ц/811/368/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
14 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Салати Я.І.
без участі сторін,-
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 16 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України (правонаступник - Державний податковий університет) про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,-
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Університету державної фіскальної служби України (правонаступник - Державний податковий університет) про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
13 січня 2023 року представник Державного податкового університету - Берестен В.В. звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі.
Клопотання обгрунтовував тим, що в провадженні Сколівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа № 453/1443/21 від 19 жовтня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до цього ж Університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди.
Звертає увагу, що з позовної заяви вбачається, що позивач просив скасувати п. 2 наказу № 508-к від 02 вересня 2021 в частині її звільнення як незаконний та поновити її на роботі із виплатою їй середнього заробітку за період вимушеного прогулу. В подальшому 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала до Сколівського районного суду Львівської області іншу позовну заяву про стягнення з Університету всіх сум, що належить працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (справа № 453/1589/21).
В обґрунтування своїх позовних вимог у справі № 453/1589/21 позивач також посилалася на п.2 наказу № 508-к від 02 вересня 20221, але вже як на доказ її звільнення. Відтак вказува, що судами одночасно розглядаються позовні вимоги позивача, які взаємовиключають одна одну, адже неможливо одночасно скасовувати пункт наказу про звільнення і поновлюватись на роботі та вважати себе звільненим на підставі цього пункту наказу та вимагати повного розрахунку при звільненні.
Також зазначає, що і у справі № 453/1443/21 та у справі № 453/1589/21 позивачка просила про виплату середнього заробітку, при цьому у справах збігаються періоди стягнення середнього заробітку, а саме: з 02 вересня 2021 року по дату прийняття рішення судом.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16 січня 2023 року клопотання представника відповідача за довіреністю Державного податкового університету (правонаступника Університету державної фіскальної служби України) - Вадима Берестеня про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України (правонаступник - Державний податковий університет) про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, до набрання законної сили судовим рішенням Сколіського районного суду Львівської області у справі № 453/1443/21- задоволено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України (правонаступник - Державний податковий університет) про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Сколіського районного суду Львівської області у справі № 453/1443/21.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 .
Звертає увагу, що предметом судового розгляду у справі № 453/1589/21 є невиплата розрахункових коштів Відповідачем при звільненні Позивача і нарахування працедавцю штрафних санкцій у розмірі середнього заробітку звільненого працівника за весь час затримки вказаних виплат по день фактичного розрахунку. Такі виплати працедавець зобов'язаний проводити звільненому працівнику у день звільнення, що чітко передбачено ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Цього не зроблено дотепер, хоча Відповідачем наказ за № 509-к про звільнення Позивача видано 2 вересня 2021 р.
У справі № 453/1589/21 не зважаючи на те, що наказ, яким звільнено Позивача, видано Відповідачем ще 2 вересня 2021 року, саме звільнення оформлено заднім числом 31 серпня 2017 р., жодних ні розрахункових коштів, ні коштів, що стосуються ч. 1 ст. 117 КЗпП Відповідачем не нараховано і не виплачено.
Зазначає, що жодного доказу чи факту, які наведено Позивачем Відповідач не оспорює. Вважає, що ніяких інших даних для прийняття рішення по справі, яка є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, не потрібно.
Вважає, що суд першої інстанції не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини справи, які є предметом розгляду.
В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 16 січня 2023 року та скерувати справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.
03 березня 2023 року від представника Державного податкового університету - Берестен В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її безпідставністю.
Зазначає, що судами одночасно розглядаються позовні вимоги позивача, які взаємовиключають одна одну, адже неможливо одночасно скасувати пункт наказу про звільнення і поновлюватися на роботі та вважати себе звільненим на підставі цього пункту наказу та вимагати повного розрахунку при звільненні. Також у справі №453/1443/21 та у справі №453/1589/21 позивач просила про виплату середнього заробітку, при цьому у справах збігаються періоди стягнення середнього заробітку, а саме: з 02 вересня 2021 по дату прийняття рішення судом.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 06 квітня 2023 року, є дата складення повного судового рішення - 14 квітня 2023 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом та матеріалами справи встановлено, що в Сколівському районному суді Львівської області на розгляді перебуває цивільна справа №453/1443/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди.
Предметом позову даної справи №453/1589/21є стягнення з Державного податкового університету в користь ОСОБА_1 всіх виплат, що належать їй при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з тих причин, що провадження у справі потрібно зупинити, оскільки дану справу неможливо розглянути до винесення рішення Сколівським районним судом Львівської області по справі № 453/1443/21 за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України про визнання незаконним та скасування наказу в частині, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди, оскільки саме від вирішення спору у справі № 453/1443/21 залежить існування самого факту звільнення позивача, як підстави позову у справі № 453/1589/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету (правонаступника Університету державної фіскальної служби України) про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, виходячи із наступних обставин.
Положеннями ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено ряд підстав для зупинення провадження, який є вичерпним.
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо.
Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. У справі, яка переглядається, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності звільнення з роботи позивача. Проте, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв'язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі».
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України (правонаступник - Державний податковий університет) про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, провадження у якій відкрито ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2021 року дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Також, предметом спору у справі № 453/1443/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди, є наказ про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, в той же час, наявність даної справи не може бути перешкодою для здійснення розгляду справи №453/1589/21 за наявності зібраних в ній достатніх доказів для встановлення та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Як зазначалось п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, своє рішення, щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, не зазначив, як саме перебування на розгляді в Сколівському районному суді Львівської області справи №453/1443/21 об'єктивно унеможливлює вирішення справи даної справи і в даній справі №453/1589/21, не встановлюватимуться обставини звільнення позивача із займаної посади.
Крім того, таке процесуальне рішення не відповідає принципу ефективності судового процесу, спрямованому на недопущення затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції безпідставно зупинив провадження у справі, оскільки відсутня об'єктивна неможливість розгляду справи до прийняття рішення в іншій справі.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 16 січня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 14 квітня 2023 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.