13 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 917/160/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.,
представників учасників справи:
прокуратури - Кузнецова Ю.В., прокурор Офісу Генерального прокурора,
Котелевської селищної ради Полтавської області - не з'явився,
комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради Полтавської області - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглядаючи касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 (суддя Березяк Н.Є.)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 (головуючий суддя: Бойко С.М., судді: Гриців В.М., Якімець Г.Г.)
у справі № 917/160/22
за позовом заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі
Котелевської селищної ради Полтавської області (далі - позивач 1);
комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради Полтавської області (далі - позивач 2)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (далі - ТОВ «Кастум», відповідач)
про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу, повернення безпідставно сплачених коштів,
Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі позивача-1 Котелевської селищної ради та позивача-2 комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради з позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» про :
- визнання недійсними додаткових угод №1 від 13.01.2021, №2 від 14.01.2021, №3 від 15.01.2021 , №4 від 19.01.2021 , №6 від 27.01.2021 , №7 від 28.01.2021, № 8 від 29.01.2021, №9 від 23.02.2021, №10 від 26.02.2021 до договору на постачання природного газу від 06.01.2021, укладеного між комунальним некомерційним підприємством «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» за результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6: газове паливо в обсягах 120 000 куб.м. ;
- стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» на розрахункові рахунки Котелевської селищної ради грошові кошти в сумі 188 051,00 грн. як зайво (надлишково) сплачені.
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.09.2022 позовні вимоги заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради про визнання недійсними додаткових угод №1 від 13.01.2021, №2 від 14.01.2021, №3 від 15.01.2021 , №4 від 19.01.2021 , №6 від 27.01.2021, №7 від 28.01.2021, № 8 від 29.01.2021, №9 від 23.02.2021, №10 від 26.02.2021 до договору на постачання природного газу від 06.01.2021, укладеного між комунальним некомерційним підприємством «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Кастум» за результатами проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6: газове паливо в обсягах 120 000 куб.м. залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В цій частині рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі комунальним некомерційним підприємством «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунального підприємства, тому не підлягають розгляду по суті. Позовна заява в цій частині фактично подана не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах комунального підприємства, проте, прокурор не має повноважень щодо представництва в суді комунальних підприємств.
В задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради про стягнення з ТОВ «Кастум» на розрахункові рахунки Котелевської селищної ради коштів в сумі 188 051,00 грн., як зайво (надлишково) сплачені, місцевим господарським судом відмовлено з тих підстав, що прокурором не доведено, які саме права та інтереси Котелевської селищної ради порушені, оскільки вона не є стороною оспорюваних договорів і до її компетенції не віднесені відповідні повноваження. Таким чином, при поданні позову прокурором не вірно визначено склад та процесуальний статус учасників спору в цій справі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 частково задоволено апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури; рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову, в зазначеній частині ухвалено нове рішення, яким позов заступника керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Котелевської селищної ради Полтавської області (позивач 1) залишено без розгляду; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний господарський суд, ухвалюючи нове рішення про залишення позову без розгляду (щодо позивача 1) з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та постановах Верховного Суду від 08.11.2021 у справі №917/561/21та від 07.12.2021 у справі №903/865/20, вказав про те, що за змістом Статуту комунального некомерційного підприємства «Котелевська лікарня планового лікування» Котелевської селищної ради Полтавської області, Котелевська селищна рада, як засновник, не несе відповідальності за його зобов'язаннями, отже Котелевська селищна рада не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов'язальних правовідносинах, які склалися на підставі договору безпосередньо між позивачем-2 та відповідачем, оскільки позивач-2 є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту прав та охоронюваних законом своїх інтересів у судовому порядку, а отже наділений правом звернення до суду за захистом свого порушеного права. При цьому зазначив, що прокурор насамперед повинен звернутися з позовом на захист інтересів держави в особі того органу владних повноважень, на відновлення прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав та інтересів якого заявлено позовну вимогу. Оскільки комунальне підприємство не є суб'єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства, як суб'єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним. У зв'язку з зазначеним апеляційний господарський суд, встановивши, після відкриття провадження у справі, відсутність підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді щодо позивача -1, на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, позов прокурора залишив без розгляду.
Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків), у якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 917/160/22, справу направити для продовження розгляду до місцевого господарського суду.
Касаційне провадження за касаційною скаргою заступник керівника Львівської обласної прокуратури відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказує на те, суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, а також постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21. Також скаржник вважає оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій незаконними, постановленими з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме - частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та порушенням норм процесуального права, а саме - приписів статей 53, 226 ГПК України, висновки, викладені у судових рішеннях, не відповідають встановленими судами обставинам справи, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України є підставою для їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення господарського Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 917/160/22.
Від учасників справи відзиви на касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури не надійшли.
05.04.2023 до Верховного Суду від заступника Генерального прокурора надійшла заява про забезпечення участі у судовому засіданні зі справи прокурором від Офісу Генерального прокурора.
У судовому засіданні 13.04.2023 від прокуратури в особі прокурора Офісу Генерального прокурора - Кузнецової Ю.В. заявлено усне клопотання про зупинення касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 917/160/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.04.2023 № 29.2-02/827 проведено повторний автоматичний розподіл справи № 917/160/22 у зв'язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.
Під час підготовки справи до касаційного розгляду досліджено, що ухвалою від 01.02.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №905/1907/21 за касаційною скаргою заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 та призначено до розгляду на 05.04.2022.
Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 21.12.2022, якою передав справу №905/1907/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відзначив, зокрема таке:
- у справі, що переглядається, прокурор звернувся до суду в інтересах Черкаської обласної ради та Школи (яка є некомерційним комунальним підприємством) з позовом до ТОВ "АС" про визнання недійсним Договору, укладеного Школою (замовник) та ТОВ "АС" (постачальник), а також про стягнення на користь Школи коштів, надмірно сплачених Школою за таким договором;
- Верховний Суд вважає, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 та для вирішення таких питань:
- чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів;
- чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним;
- чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та / або територіальної громади (у збереженні коштів державного та / або місцевого бюджету);
- підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду є необхідність уточнення висновку, наведеного у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, про те що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Мотивуючи необхідність розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи, колегія суддів у справі №905/1907/21 вказала, що за усталеною практикою держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в тому числі з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів, та їх стягнення.
Разом з цим колегія суддів звернула увагу, що об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі №914/2656/21 відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства, викладених у постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, на неврахування яких судами попередніх інстанцій посилався Скаржник. Здійснюючи цей відступ, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила з такого: (а) Комунальне некомерційне підприємство (театр), в особі якого (поряд з іншими особами) прокурор подав позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб'єктом владних повноважень; (б) Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; (в) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі театру.
На противагу цьому колегія суддів навела висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/4210/20, про те, що органами держави можуть бути визнані не тільки ті організації, які мають відповідний статус у національному праві держави-боржника, а й за певних умов державні компанії.
На переконання колегії суддів, у справі Прокурор був позбавлений можливості звернутися до суду в інтересах держави з позовом про порушення вимог Закону №922-VIII як в особі замовника закупівлі (комунального підприємства), так і в особі органу, якому цей замовник підпорядковується (обласна рада), що дозволило б захистити публічні інтереси щодо розпорядження бюджетними коштами у випадку їх нераціонального використання та запобігти відповідним зловживанням щодо змін ціни, які некомерційне комунальне підприємство могло допустити під час проведення публічної закупівлі.
Відтак на переконання колегії суддів у справі №905/1907/21 є вмотивовані підстави для уточнення висновку, наведеного у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VII та частини четвертої статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи підстави касаційного оскарження та доводи скаржника щодо наявності/відсутності повноважень у прокурора, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 ГПК України, для звернення до суду з відповідним позовом в інтересах, зокрема, комунального некомерційного підприємства, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1907/21 може мати суттєве значення для вирішення питання у даній справі, що розглядається №917/160/22, щодо застосування цих норм права, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №917/160/22 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.
Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Клопотання прокуратури (скаржника) задовольнити.
2. Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури на рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі № 917/160/22 зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко