18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
04 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/185/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М. Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу
за позовом гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , АДРЕСА_1
до гр. ОСОБА_3 , АДРЕСА_2
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс", м.Черкаси, вул.Смілянська, 115, кв.109
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; визнання нечинним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про склад засновників товариства,
за участю повноважних представників сторін:
від позивачів: Чорноіваненко Д.О. - адвокат, за ордером;
від відповідача: Святун І.О - особисто; Яременко В.А. - адвокат, за ордером;
від третьої особи: участі не брав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в Господарський суд Черкаської області із позовом до ОСОБА_3 з вимогами - як корпоративного спору:
визнати недійсним договір купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (код ЄДРПОУ 41963147) у розмірі 40%, укладений 13.04.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (код ЄДРПОУ 41963147) у розмірі 10%, укладений 13.04.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
визнати нечинним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" про зміну складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" від 30.06.2022 №1000261070003018164, внесений приватним нотаріусом Алєксєєвою І.Ю.;
стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 20000,00 грн.
Короткий опис руху справи:
Ухвалами суду: від 09.02.2023 - відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання 02.03.2023; від 02.03.2023 - залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська,115, кв.109); закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судове засідання 17.03.2023; від 17.03.2023 - задоволено клопотання позивача, розгляд справи відкладено на 28.03.2023. У судовому засіданні 28.03.2023 оголошено перерву до 04.04.2023.
Позивачі у позовній заяві від 06.02.2023 (вх.суду №2117/23 від 08.02.2023, а.с.1) та їх представник у судових засіданнях позовні вимоги підтримали і пояснили, що:
свої вимоги визначають як корпоративний спір між учасниками товариства;
у березні 2022 року до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_4 із пропозицією про купівлю частки статутного капіталу ТОВ "ФКТН Агро Плюс" у розмірі 50%. У процесі перемовин сторонами було досягнуто згоди, що загальна (сумарна) вартість відчужуваних часток становитиме 500000,00 грн; що договір купівлі-продажу із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 буде укладено із сестрою ОСОБА_4 - ОСОБА_3 ;
13.04.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (сестрою ОСОБА_4 ) укладено договір купівлі-продажу частки (частини) у статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс", за умовами якого у власність ОСОБА_3 перейшла частка номінальним розміром 400 грн, що складає 40% статутного капіталу Товариства;
13.04.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (сестрою ОСОБА_4 ) укладено договір купівлі-продажу частки (частини) у статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс", за умовами якого у власність ОСОБА_3 перейшла частка номінальним розміром 100 грн, що складає 10% статутного капіталу Товариства;
з метою уникнення фінансового моніторингу, в договорах купівлі-продажу за домовленістю сторін вказано не реальну, а ринкову вартість часток - 400 грн та 100 грн (відповідно), разом з тим, за усною домовленістю сторін за відчужені частки ОСОБА_3 (та ОСОБА_4 - з яким велись перемовини щодо укладення договорів) мала сплатити 500000,00 грн шляхом передачі зазначених коштів у строк один місяць з дати підписання акту-приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс";
14.04.2022 між сторонами складено та підписано акти приймання-передачі часток у статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс" (посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М., зареєстровані в реєстрі за №№343-344 та №№345-346), однак у визначений місячний строк вартість відчужених часток у розмірі 500000,00 грн відповідачем на користь позивачів сплачена не була, як і не була сплачена після посвідчення 29.06.2022 актів приймання-передачі приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. (зареєстровано в реєстрі за №№2415, 2416 та №№2413, 2414 (відповідно)). Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 із заявою до правоохоронних органів та внесення 31.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.191 КК України, відомостей про кримінальне провадження №12022250310000986 по факту заволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шахрайським шляхом належною ОСОБА_1 часткою у Статутному фонді ТОВ "ФКТН Агро Плюс" розмірі 40%;
відповідно до ч.3 ст.21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою. Оплата частки мала бути здійснена учасником шляхом внесення грошових коштів у розмірі частки на розрахунковий рахунок товариства. Разом з тим, ні в момент створення Товариства, ні протягом року з моменту реєстрації Статуту Товариства, ні на момент укладення спірного правочину учасниками товариства ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) внесок у статутний капітал ТОВ "ФКТН Агро Плюс" в загальній сумі 1000,00 грн внесено не було, що підтверджується банківською випискою та аудиторським висновком;
враховуючи, що на момент укладення спірних договорів учасниками ТОВ "ФКТН Агро Плюс" вимог ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.21 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю" щодо оплати частки у статутному капіталі дотримано не було, спірні договори мають бути визнані недійсними.
Відповідач у відзиві на позов від 23.02.2023 (вх.суду №3087/23 від 23.02.2023, а.с.56) та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, і вказали, що
зобов'язання за договорами купівлі-продажу щодо оплати вартості спірних часток нею виконані в повному обсязі шляхом передачі грошових коштів позивачам у розмірі 400 грн та 100 грн (відповідно) у готівковій формі перед підписанням тексту договору;
доводи позивачів про те, що "реальна ринкова ціна" часток у статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс" становить 500000,00 грн, - є необґрунтованими, оскільки не зрозуміло на підставі яких документів та ким така ціна визначена;
позивачами подано до суду акти приймання-передачі часток у статутному капіталі товариства від 14.04.2022, посвідчені приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М., які не були реалізовані з огляду на відсутність у приватного нотаріуса доступу до реєстрів юридичних осіб та неможливість внесення змін до відомостей про юридичну особу. Тож, для засвідчення справжності підписів сторін в актах приймання-передачі та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про зміну складу засновників ТОВ "ФТКН Агро Плюс", сторони 29.06.2022 звернулись до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвої І.Ю. Крім того, в п.3 актів приймання-передачі сторони підтвердили відсутність матеріальних претензій одна до одної;
на час укладення спірних договорів купівлі-продажу відомості про частки учасників Товариства (ФКТН Агро Плюс) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, із позовної заяви не зрозуміло, яке саме законне право чи законний інтерес позивачів при укладенні договорів купівлі-продажу було порушено, в чому саме полягає це порушення та ким воно було допущено, адже саме позивачі вчасно не внесли кошти до статутного капіталу товариства, достеменно знаючи про актив та пасив товариства;
на момент звернення до суду із позовною заявою ОСОБА_1 здійснено внесок до статутного капіталу товариства у сумі 900 грн, що підтверджується доданими ним документами, а відтак жодних порушень, і, відповідно, спору - не існує. Вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні позову судом;
причиною звернення ОСОБА_1 до суду із даною позовною заявою є намагання відтягнути дату проведення загальних зборів учасників ТОВ "ФКТН Агро Плюс" на вирішення яких винесено питання про його невідповідність займаній посаді - як директора ТОВ "ФКТН Агро Плюс";
орієнтовний розмір судових витрат, які очікує понести відповідач у зв'язку із розглядом справи, - становить 20000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу).
Третьою особою на виконання ухвали від 02.03.2023 пояснень, пропозицій по врегулюванню спору до суду не направлено.
У розгляді справи оголошувалась перерва з 28.03.2023 до 04.04.2023.
За результатами судового розгляду оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
26.02.2018 рішенням зборів учасників (протокол №1) затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (а.с.12-20), відповідно до якого: учасниками товариства є: ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 20.12.1995, зареєстрований: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ; ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 08.09.2012, зареєстрований: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 (п.2.2); Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями у межах свого майна. Відповідальність учасника обмежується, відповідно, його внеском до Статутного фонду Товариства /.../ (п.2.4); для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників створюється Статутний капітал (Статутний фонд). В рахунок свого вкладу в Статутний фонд учасники у відповідності з рішенням про утворення можуть вносити рухоме та нерухоме майно, грошові кошти у національній та іноземній валюті, цінні папери, права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, майном, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності) та інше, що має вартісну оцінку. (п.4.1); Статутний капітал Товариства становить 1000 грн (одна тисяча гривень) - 100% (сто відсотків) і формується із внесків учасників, здійснених у такий спосіб: громадянин України ОСОБА_1 - грошовий або майновий внесок 900 грн (дев'ятсот гривень) - 90% (дев'яносто відсотків) частки у статутному капіталі товариства; громадянин України ОСОБА_2 - грошовий або майновий внесок 100 грн (сто гривень) - 10% (десять відсотків) частки у статутному капіталі товариства (п.4.3); учасник зобов'язаний повністю здійснити свій внесок протягом одного року після державної реєстрації Статуту Товариства. Учаснику Товариства, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво Товариства (п.4.5); учасники Товариства мають право: 1) брати участь в управлінні справами Товариства; 2) брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди), в т.ч. в іноземній валюті; 3) одержувати повну інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку, звітності та іншою документацією; 4) в першу чергу одержувати продукцію (товари, послуги), яку виробляє (надає) Товариство; 5) вийти в установленому порядку з Товариства; 6) вносити додаткові внески; 7) користуватися будь-якими іншими правами, наданими законодавством України (п.6.1); учасники Товариства зобов'язані: 1) дотримуватись положень установчих документів; 2) виконувати рішення органів управління Товариства; 3) виконувати свої зобов'язання перед Товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та способами, передбаченими установчими документами; 4) не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність Товариства; 5) виконувати інші обов'язки, визначені законодавством України (п.6.2); для успішної організації діяльності Товариства в складі його структури управління створюються такі ланки: вищий орган управління - загальні збори учасників Товариства; виконавчий орган управління, який формується вищим органом і здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства - генеральний та виконавчий директор Товариства (п.8.1).
26.02.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10261020000018164 про реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс".
13.04.2022 між ОСОБА_1 (продавець за договором, позивач у справі) та ОСОБА_3 (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу частки (частини частки) у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (а.с.21-22), за умовами якого: предметом договору є придбання покупцем у продавця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Анро Плюс" та пов'язаних з нею корпоративних прав на зазначених нижче умовах (п.1.1); продавець передає у власність покупця частку розміром 400 грн (чотириста гривень), що складає 40% (сорок відсотків) у статутному капіталі Товариства (надалі - частка), а покупець приймає та оплачує цю частку (п.1.2); зазначена частка в статутному капіталі Товариства належить продавцю, що підтверджується інформацією, яка міститься у відомостях про Товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день підписання цього договору (п.1.3); відомості про частку, що відчужується: номінальний розмір частки: 400 грн (чотириста грн 00 коп); частка складає 40% (сорок відсотків) статутного капіталу Товариства; склад частки: грошові кошти (п.1.5); продавець гарантує, що на дату підписання цього договору і на весь строк до передачі прав власності на частку покупцеві, частка, пойменована у цьому договорі, нікому іншому не відчужена, не є внеском до статутних капіталів інших юридичних осіб, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб, як у межах, так і за межами України немає (п.2.1); продавець гарантує, що на дату підписання цього договору він повністю сплатив свій внесок до статутного капіталу Товариства згідно зі статутом Товариства, не має ніяких невиконаних зобов'язань перед Товариством (п.2.2); продавець гарантує, що до дати підписання цього договору ним були дотримані усі вимоги статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо переважного права учасника Товариства на частку (частину частки), яка ним відчужується (п.2.3); сторони домовились, що справедлива вартість частки за цим договором складає 400 грн (чотириста грн 00 коп) (п.3.1); право власності на частку покупець набуває з моменту підписання сторонами цього договору (п.4.1); передача частки, зазначеної в п.п.1.5.1 цього договору оформлюється шляхом підписання акту приймання-передачі частки, підписи на якому посвідчуються нотаріально (п.4.2); документи для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства, інформація про які міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подаються в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (п.4.3); за настанням обставин, зазначених у статті 4 цього договору, продавець втрачає усі права та обов'язки по відношенню до ТОВ "ФКТН Агро Плюс", які обумовлені його статусом як учасника Товариства (п.5.1); на настанням обставин, зазначених у статті 4 цього до говору, покупець набуває майнові і немайнові права учасника Товариства в обсязі, пропорційному розміру придбаної ним частки (п.5.2); за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно законодавства України (п.6.1); всі суперечки і непорозуміння між сторонами за цим договором або в зв'язку з ним, підлягають врегулюванню шляхом переговорів. У випадку, якщо сторони не досягнуть згоди, суперечка підлягає розгляду і вирішенню у судовому порядку (п.6.3); цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе згідно цього договору зобов'язань (п.6.4).
13.04.2022 між ОСОБА_2 (продавець за договором, позивач у справі) та ОСОБА_3 (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу частки (частини частки) у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (а.с.23-25), за умовами якого: предметом договору є придбання покупцем у продавця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" та пов'язаних з нею корпоративних прав на зазначених нижче умовах (п.1.1); продавець передає у власність покупця свою частку розміром 100 грн (сто гривень), що складає 10% (десять відсотків) у статутному капіталі Товариства (надалі - частка), а покупець приймає та оплачує цю частку (п.1.2); зазначена частка в статутному капіталі Товариства належить продавцю, що підтверджується інформацією, яка міститься у відомостях про Товариство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день підписання цього договору (п.1.3); відомості про частку, що відчужується: номінальний розмір частки: 100 грн (сто грн 00 коп); частка складає 10% (десять відсотків) статутного капіталу Товариства; склад частки: грошові кошти (п.1.5); продавець гарантує, що на дату підписання цього договору і на весь строк до передачі прав власності на частку покупцеві, частка, пойменована у цьому договорі, нікому іншому не відчужена, не є внеском до статутних капіталів інших юридичних осіб, під заставою (в тому числі податковою), забороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо неї, а також прав у третіх осіб, як у межах, так і за межами України немає (п.2.1); продавець гарантує, що на дату підписання цього договору він повністю сплатив свій внесок до статутного капіталу Товариства згідно зі статутом Товариства, не має ніяких невиконаних зобов'язань перед Товариством (п.2.2); продавець гарантує, що до дати підписання цього договору ним були дотримані усі вимоги статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо переважного права учасника Товариства на частку (частину частки), яка ним відчужується (п.2.3); сторони домовились, що справедлива вартість частки за цим договором складає 100 грн (сто грн 00 коп) (п.3.1); право власності на частку покупець набуває з моменту підписання сторонами цього договору (п.4.1); передача частки, зазначеної в п.п.1.5.1 цього договору оформлюється шляхом підписання акту приймання-передачі частки, підписи на якому посвідчуються нотаріально (п.4.2); документи для державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників Товариства, інформація про які міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подаються в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (п.4.3); за настанням обставин, зазначених у статті 4 цього договору, продавець втрачає усі права та обов'язки по відношенню до ТОВ "ФКТН Агро Плюс", які обумовлені його статусом як учасника Товариства (п.5.1); на настанням обставин, зазначених у статті 4 цього до говору, покупець набуває майнові і немайнові права учасника Товариства в обсязі, пропорційному розміру придбаної ним частки (п.5.2); за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно законодавства України (п.6.1); всі суперечки і непорозуміння між сторонами за цим договором або в зв'язку з ним, підлягають врегулюванню шляхом переговорів. У випадку, якщо сторони не досягнуть згоди, суперечка підлягає розгляду і вирішенню у судовому порядку (п.6.3); цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе згідно цього договору зобов'язань (п.6.4).
14.04.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (код 41963147), згідно з яким: ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_3 прийняла частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 400 грн (чотириста гривень) - 40% (сорок відсотків) частки у статутному капіталі Товариства (п.1); у результаті передачі вищезазначеної частки від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 перейшли права та обов'язки учасника Товариства в обсязі, пропорційному розміру придбаної нею частки (п.2); сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв'язку з передачею зазначеної у акті частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства (п.3). Акт скріплено підписами сторін, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , справжність яких засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального кругу Алєксєєвою І.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №2415, 2416 (а.с.71).
14.04.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (код 41963147), згідно з яким: ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняла частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 100 грн (сто гривень) - 10% (сорок відсотків) частки у статутному капіталі Товариства (п.1); у результаті передачі вищезазначеної частки від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 перейшли права та обов'язки учасника Товариства в обсязі, пропорційному розміру придбаної нею частки (п.2); сторони не мають один до одного матеріальних претензій у зв'язку з передачею зазначеної у акті частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства (п.3). Акт скріплено підписами сторін, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , справжність яких засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального кругу Алєксєєвою І.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №2413, 2414 (а.с.72).
31.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.191 КК України, внесено відомості про кримінальне провадження №12022250310000986 по факту заволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шахрайським шляхом належною ОСОБА_1 часткою у Статутному фонді ТОВ "ФКТН Агро Плюс" розмірі 40%. Згідно з протоколом допиту свідка від 30.08.2022 (а.с.27-32), здійсненого старшим слідчим СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області в ході розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного 31.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250310000986, ОСОБА_3 вказала, що відповідно до укладених 13.04.2022 між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договорами купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" вона є власником 50% частки статутного фонду вказаного товариства; що інформацією щодо порядку розрахунку за придбані частки вона не володіє, оскільки перемовини щодо розрахунку із ОСОБА_1 вів її брат, ОСОБА_4 ; що її функція зводилась виключно до проставляння підпису в договорах купівлі-продажу (в присутності нотаріуса Алєксєєвої І.Ю.) та в актах приймання-передачі (в присутності нотаріуса Миколенко І.М.); що організацією нотаріального посвідчення вказаних договорів та актів займався особисто ОСОБА_1 .
22.08.2022 ОСОБА_1 здійснено перерахування внеску до статутного капіталу ТОВ "ФКТН Агро Плюс" у розмірі 900,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №@2PL592908 від 22.08.2022 з призначенням платежу: "Внесок до статутного фонду, засновник ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 Внесення частки" (а.с.35).
Згідно з висновком експерта від 16.02.2023 №184/23-23 за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12022250310000986 документально підтверджено, зазначене у звіті незалежного аудитора ТОВ "Аудиторська фірма "Атторней Плюс" від 23.01.2023, надходження 22.08.2022 грошових коштів на банківський рахунок ТОВ "ФКТН Агро Плюс" № НОМЕР_5 у розмірі 900 гривень, в якості внеску до Статутного капіталу ТОВ "ФКТН Агро Плюс" його учасником - фізичною особою ОСОБА_1 (а.с.43-47).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.11.2022 №102601816495 (а.с.67-70):
- засновниками (учасниками) юридичної особи є: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 ; розмір частки засновника (учасника): 500,00; ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 ; розмір частки засновника (учасника): 500,00;
- інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 ; тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50; ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 ; тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50;
- керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо: ОСОБА_1 (без обмежень) - керівник; Галушко Владислав Ігорович (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень)) - представник; Галушко Ігор Михайлович (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень)) - представник.
13.10.2022 учасником товариства ОСОБА_3 на адресу директора ТОВ "ФКТН Агро Плюс" ОСОБА_1 направлено лист від 13.10.2022 з вимогою про скликання загальних зборів учасників ТОВ "ФКТН Агро Плюс" та про повідомлення заявника про час та місце їх проведення (а.с.73-74) та отримано відповідь останнього від 21.10.2022 про визначення дати та порядку проведення зборів після отримання пропозицій щодо порядку денного від іншого учасника Товариства (а.с.75).
24.10.2022 ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до ОСОБА_3 з вимогами: визнати недійсним договір купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (код ЄДРПОУ 41963147) у розмірі 40%, укладений 13.04.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; визнати нечинним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" про зміну складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" від 30.06.2022 №1000261070003018164; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 20000,00 грн. Ухвалою суду від 26.10.2022 відкрито провадження у справі №925/1101/22.
28.10.2022 директором ТОВ "ФКТН Агро Плюс" ОСОБА_1 на адреси учасників Товариства направлено повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства о 12:00 год 29.12.2022 (проведення яких здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку ZOOM) із порядком денним: 1. Звіт про діяльність ТОВ "ФКТН Агро Плюс" за 2002 рік; 2. Розподіл дивідендів між учасниками від діяльності ТОВ "ФКТН Агро Плюс" за 2022 рік; 3. Вирішення питання про відповідальність директора ТОВ "ФКТН Агро Плюс" ОСОБА_1 займаній посаді та про його можливе звільнення з посади; 4. Збільшення статутного капіталу ТОВ "ФКТН Агро Плюс" до двох мільйонів гривень; 5. Внесення змін до Статуту ТОВ "ФКТН Агро Плюс". Визначення особи, відповідальної за внесення змін до Статуту ТОВ "ФКТН Агро Плюс" (а.с.76).
26.12.2022 директором ТОВ "ФКТН Агро Плюс" ОСОБА_1 на адреси учасників Товариства направлено повідомлення щодо неможливості проведення 29.12.2022 загальних зборів учасників ТОВ "ФКТН Агро Плюс", мотивоване ненадісланням ОСОБА_3 реквізитів електронної скриньки для її реєстрації з метою участі у відеоконференції, а також хворобою директора ОСОБА_1 ; з інформацією про призначення проведення наступних зборів на 12:00 год. 30.01.2023. Порядок денний зборів не змінено (а.с.77).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.01.2023 у справі №925/1101/22 заяву позивача ОСОБА_1 , від 12.01.2023 (вх.суду №567/23 від 12.01.2023) задоволено, - позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; визнання нечинним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про склад засновників товариства - залишено без розгляду.
28.01.2023 на підставі ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.12.2022 у справі №711/6253/22 щодо зобов'язання внести відомості до ЄРДР за скаргою ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій директора ТОВ "ФКТН Агро Плюс" ОСОБА_1 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про досудове розслідування №12023250000000039, правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.4 ст.191 КК України (а.с.82).
Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ФКТН Агро Плюс" від 30.01.2023 №1 (а.с.78) з огляду на неявку учасника Товариства ОСОБА_3 (частка у статутному капіталі 50%) збори учасників визнано неповноважними, прийнято рішення про їх відкладення на 12:00 год 31.03.2023 та проведення зборів в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення ZOOM. Порядок денний залишено без змін.
06.02.2023 (вх.суду №2117/23 від 08.02.2023) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в Господарський суд Черкаської області із позовом до ОСОБА_3 з вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс". Спір позивачами визначено як корпоративний між учасниками товариства.
Відповідач у відзиві на позов від 23.02.2023 (а.с.56) проти задоволення позову заперечує з мотивів безпідставності та надуманості вимог.
Інших доказів, документів, пояснень - у справу не надано.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Позивачі звернулися в Господарський суд Черкаської області із позовом до відповідача про: визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; визнання нечинним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про склад засновників товариства, та відшкодування судових витрат.
Стосовно тривалості вирішення спору:
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб у зв'язку з неспровокованою військовою агресією російської федерації проти України.
На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, та Указом від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
З урахуванням режиму воєнного стану та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у господарському суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Щодо підсудності спору:
Те, що спір про недійсність договору виник між двома фізичними особами, не змінює його правової природи як спору з правочину щодо частки в статутному капіталі товариства, розгляд якого віднесено до юрисдикції господарських судів відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України.
Для вирішення питання щодо юрисдикції таких спорів не має значення, чи набула особа, на користь якої відчужено частку, корпоративних прав в установленому законом порядку, як про це вказано в постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №352/395/19.
Щодо статусу учасників спору:
Позивачі є фізичними особами - громадянами України. На момент звернення з позовом 06.02.2023 в суд вони не є учасниками чи вигодонабувачами Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс", оскільки за окремим договором дарування відступили свою частку в статутному капіталі товариства громадянину ОСОБА_5 та внесли зміни в реєстраційні та статутні документи товариства та в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДРПОУ, а.с.9 зворот).
Керівником товариства є ОСОБА_1 - як найманий працівник, з правом вчинення дій від імені юридичної особи без обмежень (витяг з ЄДРПОУ, а.с. 10).
Відповідач є фізичною особою та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс", кінцевим власником юридичної особи з часткою 50% (витяг з ЄДРПОУ, а.с. 9 зворот).
Щодо предмету та підстав спору:
Позивачами предмет спору визначений як корпоративний щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс"; визнання нечинним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про склад засновників товариства.
Предмет спору не змінений, не доповнений та не збільшений.
Підставу спору позивачі визначають як ухилення відповідача від проведення з ними повного розрахунку за відступлення права на частку в статутному капіталі товариства (в розмірі 500000,00 грн). Позивачі не заявили про внесення запису про зміну (включення себе) до складу товариства, відновлення свого права на участь у управлінні товариством чи розподілі прибутку ТОВ "ФКТН Агро Плюс".
Суд враховує, що вимогу позивачів про скасування записів в ЄДРПОУ останні визначають похідною від вимоги про визнання недійсним договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства і такою, що не може використовуватись як самостійний спосіб захисту права.
Тобто сам запис про визнання нечинним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про склад засновників товариства - не є правовстановлюючою дією чи правовстановлюючим документом, а є лише підтвердженням наявності чи відсутності корпоративного права особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.
Обґрунтування заявниками порушення їх прав.
Позивачі декларують порушення свого права на отримання задоволення від продажу своєї частки в статутному капіталі товариства - в розмірі 500000,00 грн, та ухилення від проведення оплати відповідачем до лютого 2023 року (до моменту звернення позивачів в суд).
Свої вимоги позивачі обґрунтовують з посиланням на приписи Цивільного кодексу України: ст.ст. 11, 203, 215, 228, 655, 656, ст.207 Господарського кодексу України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Застосування судом законодавства України до спірних відносин:
Відповідно до ч.3 ст.80 ГК України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.
Згідно з положеннями ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов'язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з п.4 ч.1 ст.116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правочином, відповідно до статті 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою правочин здебільшого є тотожним поняттю "договір", який відповідно до статті 11 ЦК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Моментом укладення договору вважається досягнення сторонами в належній формі всіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).
Частка у статутному капіталі товариства - це специфічний об'єкт права, оскільки власник частки у статутному капіталі товариства не може передати її фізично покупцю, тому право власності на частку в статутному капіталі товариства у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.
Норми законодавства України не передбачають обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства.
Законодавець визначив зміст корпоративних прав у ст. 167 ГК України: Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин (назва ст.167 із
змінами, внесеними згідно із Законом №483-V від 15.12.2006). 1. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 2. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
3. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
При цьому суд зазначає про відсутність заявлених позовних вимог про поновлення прав позивачів на їх участь в управлінні товариством чи розподілі прибутку. Решту своїх часток позивачі подарували громадянину ОСОБА_5 і станом вже на 23.08.2022 позивачі не є учасниками ТОВ "ФКТН Агро Плюс", та не висувають жодних вимог до вигодонабувача ОСОБА_5 (витяг з ЄДРПОУ, а.с. 8-11).
Відповідно до норм Цивільного кодексу України:
ст.11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. 1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події;
ст.13. Межі здійснення цивільних прав. 1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. {Положення частини третьої статті 13 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2021 від 28.04.2021} 4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. 5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. 6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;
ст.203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. {Частина перша статті 203 в редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010} 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;
ст.215. Недійсність правочину. 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
ст.655. Договір купівлі-продажу. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;
ст. 656. Предмет договору купівлі-продажу. 1. Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва та майбутніх об'єктів нерухомості визначаються законом. {Частина перша статті 656 в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022} 2. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. 3. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. 4. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. {Частина четверта статті 656 в редакції Закону №738-IX від 19.06.2020} 5. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Суд враховує положення розділу Цивільного кодексу України стосовно укладання договору (Глава 53):
ст.638. Укладення договору. 1. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. {Абзац перший частини першої статті 638 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020} Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною;
ст.650-1. Запевнення щодо договору. 1. Сторони договору можуть погодити перелік запевнень, що надаються стороною або сторонами щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору. 2. Сторона, яка умисно або з необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання або припинення договору, зобов'язана відшкодувати стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитки, завдані у зв'язку з неправдивістю таких запевнень, якщо інше не передбачено договором. {Кодекс доповнено статтею 650-1 згідно із Законом №1667-IX від 15.07.2021}.
Суд враховує некоректне посилання позивачів на приписи ст.207 ГК України, оскільки ст.207 ГК України виключено з Кодексу на підставі Закону №2275-VIII від 06.02.2018.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховує концепцію Доктрини заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) в практиці Європейського суду з прав людини та її застосування Верховним Судом (як джерело права).
Доктрина venire contra factum proprium в цивільному праві передбачає добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) та заборону суперечливої поведінки як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17). Вперше про застосування доктрини заборони суперечливої поведінки зазначала колегія КГС ВС у постанові від 17.11.2018 у справі №911/205/18, а саме у пунктах 60 та 61: "/…/ суд касаційної інстанції вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".
Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Застосування правових висновків ВС у подібних відносинах:
У справі №910/6127/20 позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, зловживаючи довірою позивача, заволодів його майном (корпоративними правами), оскільки позивач не вчиняв дій спрямованих на відчуження власної частки у статутному капіталі ТОВ та не отримував відшкодування за відчужені корпоративні права, що свідчить про те, що договір не був спрямований на настання реальних правових наслідків.
Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що спірний договір був підписаний позивачем, а обставини щодо отримання коштів від відповідача підтверджені умовами цього договору, відповідно до яких сторони узгодили, що станом на момент підписання цього договору покупцем здійснено повний розрахунок за договором шляхом сплати продавцю зазначеної в договорі суми.
Вирішуючи спір, суд встановив:
Позивачем не спростовано обставин, вказаних у договорі, що на момент укладення договору відповідачем у повному обсязі здійснено розрахунок за частку. Сторонами в договорі не було обумовлено, в який саме спосіб здійснюється розрахунок, і що він має здійснюватись шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок продавця.
Доказів домовленості про здійснення безготівкового розрахунку між сторонами правочину позивачем в матеріали справи не надано.
Відповідача стверджував, що такий розрахунок здійснювався в готівковій формі.
Посилання скаржника на виписку з власного рахунку (де відсутній рух коштів щодо оплати за договором) були відхилені як необґрунтовані (в розумінні підстави заявленого позову).
Несплата відповідачем вартості частки у статутному капіталі товариства може бути підставою для звернення з вимогою про сплату (стягнення) коштів, проте не є підставою для визнання правочину недійсним, який визнається недійсним на момент укладення (Постанова КГС ВС від 21.09.2021 у справі №910/6127/20).
При вирішенні спору у даній справі суд зазначає, що сторони своїми підписами в акті приймання-передачі підтвердили відсутність матеріальних претензій чи іншого невиконання умов договорів.
Постанова КГС ВС від 26.01.2022 у справі №910/21221/20:
Правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода набувача частки.
Відчуження учасником своєї частки - це розпорядження ним своїм майном (майновими правами). Внаслідок такого відчуження учасник втрачає свої майнові права, натомість, інша особа (покупець за договором) такі права набуває.
У постанові від 27.01.2021 у справі №910/17876/19 Верховний Суд зазначив, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об'єктивно оцінювати ситуацію.
Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки воно відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Суд підтверджує дотримання сторонами письмової форми договору купівлі-продажу часток товариства відповідачем ОСОБА_3 та розділяє і враховує правові позиції, викладені в п.51 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/160 про письмову форму правочину.
З Постанови КГС ВС від 23.02.2022 у справі №922/2182/21:
Договір купівлі-продажу має правову спрямованість - передачу відповідного майна у власність іншої особи на оплатній основі (п.28 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №912/3747/20).
Нотаріально посвідчений акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, в якому зазначено, що цей акт складено на виконання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі підтверджує укладення саме договору-купівлі продажу частки.
Верховний Суд зауважує, що акт приймання-передачі як такий не має ознак правочину у розумінні ст.202 ЦК, а є лише первинним документом, який посвідчує факт існування між сторонами відповідних правовідносин, зокрема, відносин купівлі-продажу (подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №910/12258/17 та від 11.06.2018 у справі №916/613/17). Відтак акт є належним доказом укладення сторонами договору купівлі-продажу.
З Постанови Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС від 07.10.2021 у справі №925/1382/19:
Якщо договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства передбачає відстрочення або розстрочення платежу, то такий договір є договором купівлі-продажу товару (частки) в кредит і до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 651, 694 Цивільного кодексу України.
Право вимагати повернення товару, проданого у кредит та неоплаченого покупцем, прямо передбачене законом (ч.4 ст.694 ЦК України), тому продавець частки у статутному капіталі товариства, яка була продана в кредит та не була оплачена покупцем, має право вимагати розірвання договору та повернення частки. З урахуванням особливостей, встановлених Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у такому разі позивач має заявляти позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, повернення частки та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників або витребування частки, а не про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування реєстраційних дій (записів).
З Постанови КГС ВС від 22.02.2022 у справі №904/6293/20:
Підставою позову у справі є обставини, якими позивач доводив, що на момент укладення оспорюваного договору відчужувана частка у статутному капіталі ТОВ була ним неоплаченою та не могла бути відчужена.
Відповідно до умов оспорюваного договору продавець гарантував, що відчужувана частка у статутному капіталі ТОВ на момент укладання договору сплачена в повному обсязі, не заставлена, не продана, не подарована, іншим способом не обтяжена, в спорі та під арештом не знаходяться, претензій з боку третіх осіб щодо неї не висувається.
При цьому продавець при укладенні оспорюваного договору:
- у договорі підтвердив, що вклад сформовано за рахунок внесення грошових коштів;
- у договорі гарантував, що відчужувана за даним договором частка у статутному капіталі ТОВ на момент укладання цього договору сплачена в повному обсязі;
- здійснив її відчуження на користь покупця, чим фактично усвідомлював юридичні наслідки укладення такого правочину, а в подальшому вирішив звернутися до суду з даним позовом про визнання недійсним договору;
- є недобросовісними та такими, що суперечать його попередній поведінці.
Керуючись наведеними принципами, та те, що продаж частки у статутному капіталі (корпоративних прав) є виключним волевиявленням учасника товариства, в даному випадку позивача, що узгоджується з вимогами статей 6, 627 Цивільного кодексу України і останній укладаючи договір гарантував відсутність будь-яких обмежень щодо відчужених корпоративних прав, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у даному випадку порушень приписів статті 203 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог укладення правочинів та відсутність підстав недійсності правочину, наведених у статті 215 Цивільного кодексу України.
Таку позицію Верховного Суду повністю розділяє Господарський суд Черкаської області при прийнятті рішення у даній справі.
З Постанови КГС ВС від 26.01.2022 у справі №910/21221/20 стосовно оцінки частки учасника у статутному капіталі:
У нормах податкового законодавства (які відрізняються від норм цивільного законодавства), розрізняється поняття "рухоме майно" та "інвестиційний актив".
Згідно з пп.170.2.7 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України (ПК) для цілей цього пункту термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.
Частка у статутному капіталі (корпоративні права) відповідно до норм ПК є інвестиційним активом.
У ПК відсутня вимога про проведення незалежної експертної оцінки при проведенні операцій з інвестиційними активами (в т.ч. при купівлі-продажу частки в статутному капіталі).
До правовідносин з продажу частки у статутному капіталі не застосувуються норми п.173.4 ПК: нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об'єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.
Інші норми законодавства також не містять вимоги про обов'язковість проведення учасником незалежної оцінки його частки у статутному капіталі у разі її продажу, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати Договір таким, що укладений із порушенням вимог закону (абз.2 п.173.4 ст.173 ПК) через відсутність висновку незалежного оцінювача щодо ринкової вартості частки.
З Постанови КГС ВС від 26.01.2022 у справі №910/21221/20:
У договорі ціна частки позивача визначена сторонами на рівні її номінальної вартості.
Отже, визначивши ціну своєї частки у статутному капіталі за номінальною вартістю, позивач скористався своїм правом вільного волевиявлення та свободи договору і, вочевидь, не мав наміру вказувати у договорі ринкову вартість відчужуваної частки.
З Постанови ВП ВС від 08.09.2020 у справі №916/667/18:
Включення в договір купівлі-продажу положення про одержання однією стороною від іншої грошових коштів, у тому числі до підписання договору, є звичайною діловою практикою, зокрема при укладенні договорів фізичними особами, і така практика не суперечила закону в правовідносинах, щодо яких виник спір.
З Постанови КГС ВС від 21.09.2021 у справі №910/6127/20:
Несплата відповідачем вартості частки у статутному капіталі товариства може бути підставою для звернення з вимогою про сплату (стягнення) коштів, проте не є підставою для визнання правочину недійсним, який визнається недійсним на момент укладення.
У вирішуваній справі Господарський суд Черкаської області зазначає, що сторони договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс" в актах приймання-передачі частки від 14 квітня 2022 року зазначили про відсутність матеріальних претензій у зв'язку з передачею зазначеної в Актах частки у статутному капіталі товариства (п.3 актів).
Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
Доводи представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що останні нібито не мали жодних розумних підстав для продажу своєї частки в статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс" на користь ОСОБА_3 за 500 грн. також не можуть бути підставами для визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними з огляду на положення ст.12 ЦК України.
Згідно з вимогами ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.
Як вже зазначалося вище, укладаючи спірні договори від 13.04.2022 про відчуження частки в статутному капіталі позивачі відповідно до вимог чинного законодавства України, реалізували своє внутрішнє волевиявлення на відчуження своїх прав, оформили та підписали письмові правочини та посвідчили дійсність підписів нотаріально.
При цьому суд критично оцінює посилання позивачів на матеріали кримінальної справи/досудового розслідування №12022250310000986 від 31.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190, ч.4 ст.191 КК України (шахрайство; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем - відповідно), в якому ОСОБА_3 допитана в якості свідка (а.с. 27-32), оскільки спірні відносини між учасниками товариства є господарсько-адміністративно-організаційними, а протокол допиту свідка чи інші матеріали кримінального провадження (без вироку суду, який набрав законної сили) не можуть слугувати належними доказами в господарському процесі, оскільки не можуть доводити чи спростовувати суть господарських відносин між учасниками. Суд при прийнятті рішення не враховує доводи позивачів про обставини, з'ясовані у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне провадження відкрито та внесене в ЄДР досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 щодо неправомірності дій директора ТОВ "ФКТН Агро Плюс" ОСОБА_1 .
Згідно з ч.6 ст.75 ГПК України передбачено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є наявність вироку суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили, і в якому встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та законність і обґрунтованість судового акту, який набрав законної сили.
Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої преюдиційне значення для господарського суду має вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Натомість у матеріалах даної справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо фактів вчинення відповідачем ОСОБА_3 або приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєвою І.Ю. кримінального правопорушення в процесі складання та/або засвідчення акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ФКТН Агро Плюс".
Оскільки юрисдикція господарського суду не поширюється на кримінально-правові відносини, суд не вправі давати оцінку вказаним документам з точки зору кримінального закону, суд в такому випадку вбачає у цьому порушення принципу рівності та змагальності сторін у господарському процесі.
Суд також зазначає, що позивачами використано неналежний спосіб захисту свого порушеного чи оспорюваного права чи інтересу відповідно до приписів ст.ст.15-16 ЦК України.
Враховуючи те, що позивачі не довели порушення своїх прав, в задоволенні позову належить відмовити з мотивів необґрунтованості, недоведеності, безпідставності та суперечливої поведінки.
Суд вважає, що позивачі намагаються порушити принцип сталості суспільних відносин та посягають на право відповідача на участь в управлінні ТОВ "ФКТН Агро Плюс", набуте відповідачем у законний спосіб, що є неприпустимим.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до приписів ст.ст.129-130 ГПК України судові витрати при відмові в позові покладаються на позивачів та не стягуються.
Суд не розглядає питання стягнення понесених судових витрат з позивачів на користь відповідача, про що заявлено представником до прийняття рішення у справі, оскільки заявником адвокатом Яременко В.А. не подано суду первинних доказів понесення таких витрат.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позову гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
до гр. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФКТН Агро Плюс" (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська, 115, кв.109)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі товариства; визнання нечинним та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію змін до відомостей про склад засновників товариства, - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.04.2023
Суддя Г.М.Скиба