79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.04.2023 Справа № 914/3190/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.
розглянувши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус», м. Київ
до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум», м. Львів
до відповідача - 2: ОСОБА_1 , м. Львів
про: стягнення 482 053,45 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів 1, 2 :не з'явився;
встановив:
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/3190/22 за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» та ОСОБА_1 про стягнення 482 053,45 грн.
За результатами розгляду справи, 21.03.2023 Господарським судом Львівської області було ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» 369 379,62 грн та стягнуто судовий збір з кожного відповідача в розмірі 2770,35 грн. Представники сторін в судове засідання не з'явились. Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2023.
31 березня 2023 року на адресу суду надійшла заява (Вх. №1311/23) представника Позивача про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 444,34 грн.
Ухвалою від 03.04.2023 суд призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 11.04.2023 з явкою сторін на власний розсуд.
В судове засідання 11.04.2023 представник Позивача не з'явився, причин не явки не вказав, представники відповідачів 1, 2 не з'явились, причин не явки не вказали, заперечень на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу на надали.
В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду: копію договору про надання правової допомоги №251021 від 25.10.2021 року; копію Додаткової угоди №41 від 25.11.2022; копію Акту №41 від 10.02.2023 року прийому-передачі послуг за Додатковою угодою №41 від 25.11.2022 року до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №251021 від 25.10.2021 року; копію платіжного доручення №7663 від 10.02.2023р.
Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, докази у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заява позивача про розподіл судових витрат та долучення доказів про надання правової допомоги, надіслана до суду 30.03.2023, як вбачається з відмітки «Електронного суду» та зареєстрована 31.03.2023.
Отже, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані позивачем в межах строків визначених ч.8 ст.129 ГПК України, а їх поданню передувала відповідна заява позивача подана до закінчення судових дебатів.
Крім того, Представником позивача у позовній заяві було зазначено, про подальшу компенсацію витрат на правничу правову допомогу в сумі 87 000,00 грн. Також зазначено, що повний та точний розрахунок понесених судових витрату зв'язку з вирішенням даного спору буде надано суду по факту їх понесення.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача - АТ «Комерційний банк «Глобус» представляла адвокат Гаврищук Н.Є., яка діяла на підставі договору про надання правової допомоги № 251021 від 25.10.2021 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1313529.
Повноваження Гаврищук Н.Є., як адвоката, підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 9068/10 від 29.05.2020.
Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі і представництва інтересів у суді, АТ «КБ «Глобус» звернулось до адвоката Гаврищук Н.Є. про що було укладено відповідний Договір про надання правової допомоги № 251021 від 25.10.2021 року.
Пунктом 1.1 Договору про надання правової допомоги визначено, що Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу з питань, що ставляться клієнтом, а Клієнт зобов'язується приймати та оплачувати послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього Договору.
Відповідно до умов пункту 3.2 договору Сторони досягли згоди, що розмір гонорару Адвоката за послуги, пов'язані із розглядом справи в суді, складає від 7 (семи) до 10 (десяти) відсотків від ціни позову. Ставка гонорару Адвоката за 1 (одну) годину роботи складає еквівалент суми від 100,00 (ста) до 150 (ста п'ятдесяти) євро., що за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення даного Договору становить 30,57 грн. (тридцять гривень 57 копійок) за 1 (один) євро. Фіксований розмір, ставка гонорару Адвоката за послуги, пов'язані із розглядом справ в суді, а також порядок оплати гонорару визначається Сторонами в окремих Додаткових угодах, що є невід'ємною складовою цього Договору.
Згідно п. 4.1 Договору за фактом надання послуг Адвокатом складаються Акти приймання-передачі послуг. Акти приймання-передачі послуг складаються в двох екземплярах та підписуються Сторонами. У випадку незгоди Клієнта з Актом приймання-передачі послуг Клієнт має надати Адвокату мотивовану письмову відмову від його підписання протягом десяти календарних днів від дати його складання.
Додатковою угодою № 1 до договору про надання правової допомоги сторони погодили, що ставка адвоката за надання послуг становить еквівалент 150 євро за годину, що сплачується в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення розрахунків. Ставка адвоката за участь в судовому засіданні становить еквівалент 300 євро без обмежень у часі, що сплачується в гривні за офіційним курсом НБУ на день здійснення розрахунків.
Як свідчать матеріали справи, виконавцем клієнту були надані юридичні послуги, що підтверджується відповідною копією акту прийому - передачі послуг від 10.02.2023 на суму 900,00 євро, що еквівалентно 35 444,34 грн. Зокрема згідно вказаного акту адвокат надав, а Клієнт (позивач) прийняв наступну правову допомогу (послуги правового характеру):
- Проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення справи (2 год - 300,00 євро) ;
- Складення позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором до ТОВ «Кастум» та Величка І.І. ( 3,0 год - 450,00 євро);
- Виготовлення копії позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, для суду, Відповідача 1 та 2, направлення рекомендованим листом з оголошеною цінністю та описом вкладення через відділення АТ «Укрпошти» позовної заяви на ім'я Відповідачів та ім'я суду. (1,0 год - 150,00 євро).
Вартість наданих послуг склала 900,00 євро, що станом на 10.02.2023 еквівалентно 35 444,34 грн. Вказаний акт оплачений клієнтом, що підтверджується платіжним дорученням № 7663 від 10.02.2023.
В ході розгляду справи адвокат Гаврищук Н.Є. не брала участі в жодному судовому засіданні, як представник позивача.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі-Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Разом із тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану її учасників.
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд зазначає, що жодних клопотань про зменшення судових витрат від ТОВ «Кастум» та Величко І.І. не надходило.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Гаврищук Н.Є. судом враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу наданих юридичних послуг так і доцільність понесених витрат.
У даній справі перелічені вище принципи в повній мірі не дотримані.
Суд погоджується із тим, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Але суд вважає неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг.
На переконання суду, заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката містить витрати, які не входять до складу правничої допомоги - виготовлення копії позовної заяви з доданими до неї документами та направлення її засобами поштового зв'язку, а також містить витрати, які не були необхідними для вирішення даної справи у заявленому розмірі, з огляду на тривалі договірні відносини між клієнтом та адвокатом, предмет і підстави заявленого позову - проведення зустрічі з клієнтом надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення справи.
Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, суд вважає, що розмір заявлених представником Позивача витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 35 444,34 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеній вище частині.
Як наслідок, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими заявлені позивачем судові витрати в сумі 17 722,17 грн. На переконання суду, витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач у цій справі заявив вимоги на загальну суму 482 053,45 грн, з них суд задовольнив вимоги про стягнення загальної суми 369 379,62 грн.
Отже, заявлена сума витрат на правничу допомогу, підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 13580,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити за безпідставністю.
Оскільки чинним законодавством не передбачено можливість солідарного стягнення судових витрат, їх слід покласти на кожного з відповідачів у рівних частинах в розмірі 6790,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 221, 244 ГПК України, суд
1. Заяву про стягнення витрат на правову допомогу - задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастум» (79019, Львівська обл., м. Львів, проспект Чорновола, буд. 63, код ЄДРПОУ 41087491) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) 6790,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (04073, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) 6790,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. В задоволенні решти вимог - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 14.04.2023р.
Суддя Запотічняк О.Д.