вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
14 квітня 2023 рокуСправа № 912/200/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу № 912/200/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА", 03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 7, літера Д,
до відповідача: Шаповала Олександра Васильовича , АДРЕСА_1 ,
про стягнення 3 300,00 грн.
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА", яка містить вимоги до Шаповала Олександра Васильовича про стягнення помилково сплачених коштів в розмірі 3 300,00 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі платіжних доручень від 02.10.2020 та від 05.10.2020 помилково перерахував відповідачу надлишкові кошти у розмірі 3 300,00 грн.
З огляду на положення ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, а також ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних", господарський суд ухвалою від 07.02.2023 постановив звернутись до Управління ДМС у Кіровоградській області та до Олександрійської міської ради з запитами про надання відомостей про реєстрацію місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянина Шаповала Олександра Васильовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
17.02.2023 та 24.02.2023 до суду надійшли відповіді Управління ДМС у Кіровоградській області та Олександрійської міської ради відповідно, щодо реєстрації місця проживання (перебування), що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, громадянина Шаповала Олександра Васильовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвалою від 27.02.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/200/23; постановив справу № 912/200/23 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи № 912/200/23 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач та відповідач належним чином повідомленні про відкриття провадження у даній справі.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень з приводу заявлених позовних вимог.
Згідно положень ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
29.09.2020 між позивачем, як експедитором, та Фізичною особою-підприємцем Шаповалом Олександром Васильовичем, як перевізником, укладено Договір транспортного перевезення вантажів територією України № LT-014657 (далі - Договір, а.с. 11-13), за умовами якого експедитор доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення доставки вантажів (надалі "вантаж") автомобільним транспортом по території України, у відповідності з умовами, узгодженими сторонами у заявках до даного договору, і які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 Договору).
Згідно з п.п. 2.1.1.-2.1.2. Договору послуги щодо кожного окремого перевезення надаються перевізником на підставі укладеної сторонами заявки. Заявка, надіслана електронною поштою або факсимільним зв'язком, має юридичну силу до моменту заміни її на оригінальний примірник. За фактом надання послуг сторони складають та підписують акт приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 6.1.-6.3. Договору ціна (вартість) договору складається з суми всіх сплачених за даним договором рахунків-фактур перевізника за кожне окреме перевезення. Розмір плати за кожне окреме перевезення перевізнику визначається сторонами у заявці. Сума, зазначена в заявці та належна до сплати перевізнику, визначена з урахуванням фрахту, всіх додаткових платежів, винагороди перевізника, податків, зборів. Платежі здійснюються експедитором у національній валюті України згідно накладних перевізником рахунків-фактур протягом 14 календарних днів з дати отримання експедитором відповідно рахунку-фактури за умови належного виконання перевізником власних зобов'язань, які передбачені п. 1.1. даного договору та надання ним всіх оригіналів документів, обов'язковість надання яких передбачена п. 4.1.12 договору. Заявкою та чинним законодавством України.
Як свідчать матеріали справи, в рамках зазначеного Договору, Фізичною особою-підприємцем Шаповалом Олександром Васильовичем було виконано надану позивачем заявку на перевезення вантажу від 29.09.2020 № 744, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 05.10.2020 № Р286 та підписаним обома сторонами актом № ОУ-здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.10.2020 № 0036 на суму 16 500,00 грн. (а.с. 14-17).
Як стверджує позивач, з метою оплати наданих послуг Фізична особа-підприємець Шаповал Олександр Васильович виставив позивачу рахунок від 02.10.2020 № 0036 на суму 16 500,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" було здійснено оплати з призначенням платежу "Часткова оплата за послуги перевезення зг.ра-х. 0036 від 02.10.2020 без ПДВ":
- від 02.10.2020 на суму 9 900,00 грн (згідно з платіжним дорученням № 22405, а.с. 18);
- від 05.10.2020 на суму 9 900,00 грн (згідно з платіжним дорученням № 22416, а.с. 19).
Таким чином Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" здійснено платежі на суму 19 800,00 грн за рахунком на суму 16 500,00 грн, тобто помилково сплачено надлишкову суму коштів в розмірі 3 300,00 грн.
З метою повернення надлишково сплачених коштів в сумі 3 300,00 грн позивач звертався до Фізичної особи-підприємця Шаповала Олександра Васильовича з листом від 27.10.2020 № 3918, вимогою про сплату боргу від 15.02.2022 № 4318 та претензією щодо повернення помилково перерахованих коштів від 09.11.2022 (а.с. 21-27).
Однак вказані вимоги залишені Фізичною особою-підприємцем Шаповалом Олександром Васильовичем без відповіді та без задоволення.
Обставини щодо стягнення з відповідача надлишково сплачених коштів у сумі 3 300,00 грн стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Господарський суд бере до уваги, що згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП Шаповала О.В. було здійснено 03.10.2022 за його власним рішенням, про що внесено відповідний запис до Реєстру за №2004450060002014205.
В той час згідно з висновком щодо застосування норми права, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, та на підставі вимог ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховується господарським судом, за змістом ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. 202-208 Господарського кодексу України, ч. 8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Вирішуючи даний спір, суд керується наступним.
Приписами ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1, 4 ст. 638 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно приписів ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами Договір виконаний належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та актом № ОУ-здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Сторонами у п. 2.1.2., 6.3. Договору обумовлено, що за фактом надання послуг сторони складають та підписують акт приймання-передачі наданих послуг. Платежі здійснюються експедитором у національній валюті України згідно накладних перевізником рахунків-фактур протягом 14 календарних днів з дати отримання експедитором відповідно рахунку-фактури за умови належного виконання перевізником власних зобов'язань, які передбачені п. 1.1. даного договору та надання ним всіх оригіналів документів, обов'язковість надання яких передбачена п. 4.1.12 договору.
Відповідач не довів, що між сторонами після підписання акта № ОУ-здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.10.2020 № 0036 на суму 16 500,00 грн існували правовідносин, на підставі яких у позивача б виник обов'язок по перерахуванню грошових коштів у сумі 3 300,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Аналіз вказаної норми Закону дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань породжується такими юридичними фактами: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного суду у справі № 911/1738/17 від 21.01.2019.
Отже, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення правовідносин щодо повернення безпідставно набутого майна, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Так, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Тобто відповідач набув грошові кошти у розмірі 3 300,00 грн помилково, за умови відсутності правової підстави, відтак, заявлена до стягнення позивачем сума отримана відповідачем безпідставно в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Згідно ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 300,00 грн помилково сплачених коштів є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Шаповала Олександра Васильовича ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА" (03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 7, літера Д; код ЄДРПОУ: 38857571) 3 300,00 грн помилково сплачених коштів, а також судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "ДСВ ЛОГІСТИКА", адвокату Некрасову О.С. (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2 ); Шаповалу Олександру Васильовичу ( АДРЕСА_1 ).
Повне рішення складено 14.04.2023.
Суддя О.Л. Бестаченко