вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" квітня 2023 р. м. Київ
Справа № 911/349/23
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Сироти А.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «КОМФОРТ-ВЕСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРТЕХ» про стягнення 5 541 400,65грн, за участю представників від:
позивача - Білик М.П. (довіреність б/н від 31.01.2023);
відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “КОМФОРТ-ВЕСТ” (далі - ТОВ “КОМФОРТ-ВЕСТ”) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАРТЕХ” (далі - ТОВ “ТАРТЕХ”) про стягнення 5 541 400,65грн, що складається з: 3 905 711,84грн - основний борг; 1411 297,63грн - втрати від інфляції, які нараховані за період з 04.03.2021 по 31.12.2022; 224 391,18грн - 3% річних, які нараховані за період з 04.03.2021 по 31.01.2023.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №01122020 від 01.12.2020 щодо оплати поставленого позивачем товару в строк, визначений договором (а.с.1-2,38-39).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2023: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 15:50 22.02.2023; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.42-43).
У зв'язку з відсутністю фінансування, що підтверджується довідкою від 09.02.2023 (а.с.44), копія відповідної ухвали в паперовій формі сторонам не направлена; електронною поштою ухвала передана позивачу та відповідачу 09.02.2022 відповідно до адрес, вказаних у позовній заяві позивачем (т.1 а.с.225-226); електронного кабінету відповідач станом на 09.02.2023 не мав. При цьому, адреса електронної пошти, вказана у позовній заяві позивачем, відповідає адресі відповідача, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.02.2023 (а.с.40).
22.02.2023 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу засідання, якою підготовче засідання відкладено на 22.03.2023 о 15:30 (а.с.50-51).
Підготовче засіданні відкладено судом на підставі п.1 ч.2 ст.183, п.1 ч.2 ст.202 ГПК України, зважаючи на відсутність доказів направлення відповідачу ухвали про дату, час і місце засідання суду в установленому порядку та направлення такої ухвали на електронну адресу, яка не зареєстрована у ЄСІТС (далі - ЄСІТС), а також враховуючи неявку його представника у підготовче засідання, відсутність клопотань відповідача. При цьому, суд врахував, що відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Копія ухвали від 09.02.2023 та копія ухвали від 22.02.2023 щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце підготовчого засідання вручені представнику позивача 22.02.2023 для направлення відповідачу (а.с.43, зворот; а.с.53, зворот).
22.03.2023 позивачем із заявою надані докази направлення відповідачу копій вказаних ухвал поштовим відправленням №0315127515000, яке відповідач отримав 02.03.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.56-59).
22.03.2023 судом постановлено ухвали, що занесені до протоколу засідання, якими: зобов'язано позивача на підставі ч.6 ст.91 ГПК України надати суду оригінали документів, доданих до позовної заяви у засвідчених копіях; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14:30 12.04.2023 (а.с.60-61).
12.04.2023 в судове засідання представник відповідача не з'явився і про причини неявки суд не повідомив; про дату, час і місце засідання суду відповідач повідомлений шляхом направлення копії ухвали від 22.03.2023 щодо повідомлення про дату, час і місце засідання суду, яка отримана відповідачем 28.03.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103283433556 (а.с.65).
Відзив на позов від відповідача у строк, встановлений ухвалою від 09.02.2023, не надходив; з клопотанням про продовження відповідного строку відповідач до суду не звертався.
Відповідно до ч. 9 ст.165 ГП України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, у т.ч. надані на вимогу суду оригінали, судом встановлені наступні обставини.
01.12.2020 між ТОВ «КОМФОРТ-ВЕСТ» (далі - постачальник) та ТОВ «ТАРТЕХ» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №01122020 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності згідно номенклатури (далі - товар), а покупець - прийняти вказаний товар та сплатити грошову суму за товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених договором (т.1 а.с.4-5).
Відповідно до п.1.2 договору постачальник зобов'язується передавати товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках-замовленнях покупця; загальна вартість договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії договору згідно видаткових накладних, що є невід'ємними частинами договору.
Як домовились сторони, ціна на товар, що передбачено п.2.1 договору, є договірною та може змінюватись (визначатись та коригуватись постачальником в односторонньому порядку, залежно від зміни цін на ринку, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов'язкових платежів тощо. При цьому, у п.2.2 договору визначено, що в разі зміни цін та асортименту товару постачальник зобов'язаний повідомити про це покупця не пізніше ніж за 7 днів до фактичної дати поставки товару, а зміна постачальником цін на товар без попередження про це покупця відповідно до умов договору допускається лише за наявності форс-мажорних обставин.
Згідно п.3.1 договору товар поставляється покупцю партіями в кількості та за ціною в межах наявного у продавця асортименту, протягом строку дії договору, відповідно до заявок на умовах EXW-франко-завод (означає, що постачальник виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надав товар у розпорядження покупця в названому місці (наприклад, на фабриці або складі), і це назване місце може бути чи не бути приміщенням постачальника; постачальник не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також не справляє експортне митне оформлення, якщо є).
Як визначено п.3.5 договору, право власності, а також перехід усіх комерційних ризиків (ризиків випадкової загибелі товару), пов'язаних з транспортуванням, зберіганням товару, відбувається в момент передачі товару.
Договором визначено, що покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у заявках та товаросупроводжувальній документації, на умовах договору в порядку і формі, які не суперечать чинному законодавству України; підставою для оплати є рахунок, виставлений постачальником (п.п.4.1, 4.2 договору).
В силу п.4.3 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 90 календарних днів після фактичного отримання товару покупцем, або в інший строк за попередньою домовленістю між сторонами; датою здійснення платежу є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.4.5 договору).
Відповідний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.11.2021, а у разі якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то його дія автоматично продовжується на один рік на тих же умовах (п.п.7.1, 7.2 договору).
На підтвердження виконання зобов'язань з поставки товару за відповідним договором позивачем надані видаткові накладні на загальну суму 4 105 7113,84 , а саме:
- №РН-0000226 від 01.12.2020 на суму 2 340 000грн;
- №РН-0000227 від 01.12.2020 на суму 348 550,85грн;
- №РН-0000228 від 01.12.2020 на суму 12 006,59грн;
- №РН-0000229 від 03.12.2020 на суму 1 405 154,40грн (а.с.9-12).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував, що борг за товар, поставлений на умовах відповідного договору та переданий за вказаними накладними, становить 3 905 711,84грн.
Наявність боргу у відповідному розмірі у відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджується актом звірки, підписаним сторонами, станом на 25.07.2022 (а.с.7).
Предметом спору в даній справі є наявність у відповідача обов'язку розрахуватись за поставлений товар, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення виконання відповідного зобов'язання.
Заявлені вимоги суд вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст. 175 ГК України.
Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою, враховуючи зміст зобов'язань сторін, їх суб'єктний склад, є договором поставки, зміст якого визначений ст.265 ГК України. Однак, до такого договору застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, визначений ГК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як визначено ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи умови договору. позивач мав оплатити товар, переданий 01.12.2020 - до 01.03.2021 включно, а 03.12.2020 - до 03.03.2021 включно.
Під час розгляду справи відповідач не надав доказів оплати товару на суму 3905711,84грн, хоча строк його оплати, встановлений п.4.3 договору, закінчився. При цьому, у даній справі не надано доказів узгодження сторонами іншого, аніж зазначений у відповідному пункті договору, строку оплати переданого товару.
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати товару у встановлений договором строк, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Так, ч.1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За вказаних обставин, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3 905 711,84грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1411297,63грн втрат від інфляції за період - березень 2021 року-грудень 2022 року та 224391,18грн - 3% річних за період з 04.03.2021 по 31.01.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не здійснив оплату за товар у встановлений строк, ним допущено порушення відповідного зобов'язання, тому вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних суд вважає мотивованими.
За розрахунком суду за заявлений позивачем період, враховуючи розмір боргу, строк оплати, період прострочення, втрати від інфляції складають 1409961,97 грн.
Розбіжності з розрахунком позивача пов'язані з тим, що позивачем сукупний індекс інфляції, який ним застосований при розрахунку, визначений у розмірі 136,134% - до тисячної після коми, а не до десятої. Однак, це не відповідає порядку, який закладено при визначенні офіційного індексу інфляції, у т.ч. і за рік, який визначається саме до десятої після коми. При розрахунку судом застосований сукупний індекс інфляції за відповідний період - березень 2021 року - грудень 2022 року - 136,1%.
Враховуючи вказане, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції у розмірі 1 409 961,97грн, а у задоволенні вимог про стягнення 1 335,66грн втрат від інфляції суд відмовляє.
За розрахунком суду розмір 3% річних, враховуючи розмір боргу за кожною видатковою накладною, період прострочення, заявлений позивачем період нарахування з 04.03.2021 по 31.12.2022 становить 224 391,17грн.
Розбіжності у розрахунках спричинені можливо невірним округленням суми після коми до сотих (3905711,84*699*3/365/100=224391,1706432877).
За вказаних обставин, суд задовольняє відповідні вимоги позивача в частині 3% річних у розмірі 224391,17грн, а у задоволенні вимог про стягнення 0,01грн відмовляє.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача, а саме у розмірі 83100,97грн - пропорційно розміру задоволених позовних вимог /(3905711,84+1409961,97+224391,17+):100*1,5 /.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАРТЕХ» (ідентифікаційний код 42095414; 09740, Київська обл., Богуславський район, с. Хохітва, вул. Шевченка, 31-Г) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «КОМФОРТ-ВЕСТ» (ідентифікаційний код 32605414; 76011, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 227А, каб.406) 3 905 711,84грн - основного боргу, 1 409 961,97грн - втрат від інфляції, 224 391,17грн - 3 % річних, а також 83100,97грн в рахунок часткового відшкодування витрат по оплату позову судовим збором.
3. В частині стягнення 1 335,66грн втрат від інфляції, 0,01грн - 3% річних відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 14.04..2023.
Суддя А.Р. Ейвазова