вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2563/22
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
2. Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178)
про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії,
секретар судового засідання: Ковальчук С.О.
Представники сторін:
від позивача: Ревенко О.В. (довіреність № 153/22 від 22.11.2022 р.; свідоцтво МК № 001212 від 28.08.2017 р.);
від відповідача 1: Будник К.А. (довіреність № 12-12/2022 від 12.12.2022 р., свідоцтво КВ № 000151 від 10.04.2018 р.);
від відповідача 2: Волощук П.Ю. (довіреність № 01Др-260-1222 від 21.12.2022 р., свідоцтво ХМ № 000081 від 12.07.2017 р.).
Публічне акціонерне товариство “ЦЕНТРЕНЕРГО” (далі - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” (далі - ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, відповідач 1) та до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” (далі - АТ “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ”, АТ “КИЇВОБЛГАЗ”, відповідач 2) про визнання права та зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» посилається на приписи Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 р., та вказує, що відповідно до Положення № 222 на ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», як постачальника «останньої надії», покладено спеціальний обов'язок - постачати до 30.04.2023 р. природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень. При цьому, згідно наказів Міністерства енергетики України № 313 від 14.09.2022 р. та № 385 від 14.11.2022 р. Трипільську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» включено до переліку споживачів природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.
За змістом прохальної частини позивач просив суд: 1) визнати право Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56ХО0000МРR1900J) у період з 01 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року у постачальника “останньої надії” - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501; 2) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” вчинити дії щодо включення споживача - Трипільської ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56ХО0000МРR1900J), строком до 30 квітня 2023 року до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії” Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” в інформаційній платформі; 3) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, як постачальника “останньої надії”, до 30 квітня 2023 року постачати природний газ Трипільській ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56ХО0000МРR1900J) та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501; 4) Зобов'язати Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” виконувати зобов'язання з передачі належних споживачу (ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” в особі Трипільської ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”) об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501.
Разом із позовною заявою до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд” Публічним акціонерним товариством “ЦЕНТРЕНЕРГО” було подано заяву б/н від 06.12.2022 р. (вх. № 6578 від 06.12.2022 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” просило суд вжити заходи забезпечення зазначеного вище позову шляхом: 1) заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” вчиняти дії з направлення доручень (повідомлень) про припинення (обмеження) газопостачання споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, до набрання рішенням законної сили; 2) заборони Акціонерному товариству “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” вчиняти дії з направлення повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, до набрання рішенням законної сили; 3) заборони Акціонерному товариству “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” вчиняти дії з примусового припинення (обмеження) газопостачання споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, до набрання рішенням законної сили.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2022 р. заяву Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” б/н від 06.12.2022 р. (вх. № 6578 від 06.12.2022 р.) про забезпечення позову було повернуто заявникові.
13.12.2022 р. до Господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” через систему “Електронний суд” надійшла заява б/н від 13.12.2022 р. (вх. № 6745 від 13.12.2022 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” просило суд: 1) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” вчиняти дії з направлення доручень (повідомлень) про припинення (обмеження) газопостачання споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, до набрання рішенням законної сили; 2) заборонити Акціонерному товариству “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” вчиняти дії з направлення повідомлень про припинення (обмеження) газопостачання споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, до набрання рішенням законної сили; 3) заборонити Акціонерному товариству “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” вчиняти дії з примусового припинення (обмеження) газопостачання споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, до набрання рішенням законної сили.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2022 р. заяву Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” б/н від 13.12.2022 р. (вх. № 6745 від 13.12.2022 р.) про забезпечення позову було задоволено частково; заборонено Акціонерному товариству “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” вчиняти дії з примусового припинення (обмеження) газопостачання споживачу - Трипільській ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56ХО0000МРR1900J); у задоволенні решти вимог заяви Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2022 р. було відкрито провадження у даній справі, підготовче засідання у справі призначено на 23.01.2023 р.
Підготовче засідання відкладалось.
13.01.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” надійшов відзив на позовну заяву № 1500 від 12.01.2023 р. (вх. № 666/23 від 13.01.2023 р.), за змістом якого останній, серед іншого, зазначає, що газопостачання позивачу з боку Оператора ГРМ не припинялося, і умови типового договору виконуються ним належним чином, доказів протилежного позивачем суду надано не було, що, на думку представника відповідача 2, є підставою для відмови у задоволенні позову в частині вимоги позивача зобов'язати АТ “КИЇВОБЛГАЗ” виконувати зобов'язання щодо передачі належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до Типового договору розподілу природного газу.
16.01.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” надійшов відзив на позовну заяву № 119/0007-1248-2023 від 12.01.2023 р. ( вх. № 783/23 від 16.01.2023 р.), за змістом якого останній, зокрема, зазначає, що дії ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” щодо відключення Трипільської ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” від постачання природного газу є правомірними та відповідають чинному законодавству України і умовам укладених договорів, а позовні вимоги ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” є необґрунтованими, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.01.2023 р. (після судового засідання) до матеріалів справи від представника Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” надійшли письмові пояснення № 1528 від 19.01.2023 р. (вх. № 1308/23 від 23.01.2023 р.), за змістом яких останній зазначає, що АТ “КИЇВОБЛГАЗ” звернулося до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з листом від 08.12.2022 р. № 81001-Сл-22701-1222 щодо ситуації, що склалася по об'єкту газоспоживання Трипільська ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, для уникнення розбалансування газотранспортної системи України та формування суб'єктами ринку природного газу мільярдних сум заборгованостей. Дане звернення, як вказує представник відповідача 2, було переадресоване до Міністерства енергетики України, і 13.01.2023 р. АТ “КИЇВОБЛГАЗ” отримало лист № 26/1.4-7.3-20562 від 21.12.2022 р., за змістом якого Міненерго підтвердило, що відповідно до додатку до наказу від 14.11.2022 р. № 385 “Про затвердження Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України” Трипільська ТЕС ПАТ “Центренерго” включена до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України. Разом з тим, представник АТ “КИЇВОБЛГАЗ” в письмових поясненнях зазначає, що Міненерго вважає дії ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” щодо відключення Трипільської ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” від газопостачання через заборгованість останньої неприйнятними, з огляду на ситуацію в сфері постачання електроенергії, а також відзначає невиконання постачальником актів законодавства, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 222 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу” та наказу № 385. З огляду на викладене, представник відповідача 2 просив суд долучити до матеріалів справи копії зазначених листів АТ “КИЇВОБЛГАЗ” та Міністерства енергетики України.
06.02.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив ТОВ “ГК “Нафтогаз України” на позовну заяву б/н від 06.02.2023 р. (вх. № 2318/23 від 06.02.2023 р.), за змістом якої останній, зокрема, зазначає, що наведеними у даній відповіді нормативними актами підтверджується, що зобов'язання з постачання позивачу природного газу має виконуватись саме відповідачем 1, та саме у строк до 30.04.2023 р., і що вказане є спеціальним обов'язком, а не правом відповідача 1.
06.02.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 06.02.2023 р. (вх. № 2319/23 від 06.02.2023 р.) про зміну предмету позову, за змістом якої останній просить суд прийняти дану заяву Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” про зміну предмету позову; продовжувати розгляд справи з позовними вимогами наступного змісту: “1. Визнати право Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника “останньої надії” зі спеціальними обов'язками - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222. 2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, як постачальника “останньої надії”, на якого покладені спеціальні обов'язки, з 30 жовтня 2022 року постачати природний газ Трипільській ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501. 3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” вчинити дії щодо включення споживача - Трипільська ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії” Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” в інформаційній платформі. 4. Зобов'язати Акціонерне товариство “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “КИІВОБЛГАЗ” виконувати зобов'язання з передачі належних споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” в особі Трипільської ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498. 5. Судові витрати покласти на відповідачів”.
13.02.2023 р. до Господарського суду Київської області електронною поштою від представника АТ “КИЇВОБЛГАЗ” надійшло клопотання № 1104 від 13.02.2023 р. (вх. № 2725/23 від 13.02.2023) про залучення третьої особи, за змістом якого останній просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” до участі у справі № 911/2563/22 в якості третьої особи на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”.
22.02.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника АТ “КИЇВОБЛГАЗ” надійшли заперечення на відповідь на відзив № 1221 від 20.02.2023 р. (вх. № 3450/23 від 22.02.2023 р.), за змістом яких останній зазначає, що ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” весь обсяг правомірно спожитого позивачем природного газу у періодах: 30-31 жовтня, листопад, грудень 2022 р. та з 01 по 05 січня 2023 р., безпідставно та всупереч нормам спеціального законодавства внесло в алокацію АТ “КИЇВОБЛГАЗ” як Оператора ГРМ та виставило останньому рахунки на оплату вартості добового небалансу. Натомість, відповідач 2 вважає, що весь обсяг спожитого позивачем природного газу за періоди: 30-31 жовтня, листопад, грудень 2022 р. та з 01 по 05 січня 2023 р., був правомірно спожитий позивачем з ресурсу ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” в межах спеціальних обов'язків, визначених Кабінетом Міністрів України.
23.02.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 21.02.2023 р. (вх. № 3520/23 від 23.02.2023 р.), за змістом яких останній зазначає, що Трипільська ТЕС позивача не відноситься до категорії захищених споживачів. Окрім того, представник відповідача 1 у даних запереченнях на відповідь на відзив вказує, що з 30.12.2022 р. позивач втратив право на споживання природного газу відповідно до п. 7 Положення № 222, а з січня 2023 року позивач споживає природний газ, у тому числі - для Трипільської ТЕС, на підставі договорів, укладених з ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, у відповідності до п.п. 8.1, 8.2 Положення № 222.
Окрім того, 23.02.2023 р. до Господарського суду Київської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” надійшли письмові пояснення (щодо позиції відповідача 2) б/н від 21.02.2023 р. (вх. № 3521/23 від 23.02.2023 р.), за змістом яких відповідач 1 зазначає, що, здійснивши дії на виконання його доручення, а саме - направивши ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” відповідне повідомлення про припинення газопостачання, а також вказавши у листах, що доручення виконується АТ “КИЇВОБЛГАЗ”, останнє своєю поведінкою засвідчило, що доручення відповідача 1 є правомірним та таким, що підлягає виконанню. Окрім того, представник ТОВ “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” вказує, що, вирішуючи спір у справі № 911/2563/22, суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог, в яких останній не ставить під сумнів відповідність вказаного доручення положенням договору.
У судовому засіданні 27.02.2023 р. представник відповідача 2 клопотав про продовження строку для подання доказів, долучених до письмових пояснень, поданих 23.01.2023 р., представник позивача підтримував дане клопотання, представник відповідача 1 проти клопотання відповідача 2 заперечував та зазначав, що останній, на думку представника відповідача 1, не був позбавлений можливості подати до суду докази вчасно.
Розглянувши у судовому засіданні 27.02.2023 р. клопотання відповідача 2 про продовження пропущеного строку для подання доказів, заслухавши позиції представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, протокольною ухвалою задовольнив його, з підстав, викладених в ухвалі суду від 27.02.2023 р.
Окрім того, у судовому засіданні 27.02.2023 р. представник позивача просив суд прийняти заяву Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” про зміну предмету позову.
Розглянувши у судовому засіданні заяву б/н від 06.02.2023 р. (вх. № 2319/23 від 06.02.2023 р.) ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” про зміну предмету позову, суд зазначив, що, виходячи із змісту первісно поданої позовної заяви, позивач, не змінюючи підстави позову, відповідно до свого права, передбаченого ст. 46 ГПК України, змінює предмет позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання, відтак суд прийняв вказану заяву позивача, і подальший розгляд справи здійснюється за наступними позовними вимогами: « 1. Визнати право Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника “останньої надії” зі спеціальними обов'язками - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222. 2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, як постачальника “останньої надії”, на якого покладені спеціальні обов'язки, з 30 жовтня 2022 року постачати природний газ Трипільській ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501. 3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” вчинити дії щодо включення споживача - Трипільська ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії” Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” в інформаційній платформі. 4. Зобов'язати Акціонерне товариство “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “КИІВОБЛГАЗ” виконувати зобов'язання з передачі належних споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” в особі Трипільської ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498. 5. Судові витрати покласти на відповідачів», про що зазначено в ухвалі суду від 27.02.2023 р.
Крім того, у судовому засіданні 27.02.2023 р. представник відповідача 2 просив суд задовольнити раніше подане ним клопотання і залучити Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” до участі у справі № 911/2563/22 в якості третьої особи на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, представник позивача вказане клопотання підтримував, представник відповідача 1 заперечував проти задоволення судом клопотання про залучення третьої особи.
13.03.2023 р. до Господарського суду Київської області електронною поштою від представника ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” надійшли письмові пояснення щодо зміненого предмету позову б/н від 13.03.2023 р. (вх. № 4819/23 від 13.03.2023 р.), за змістом яких відповідач 1 зазначав, що позивачем обрані неефективні способи захисту, з огляду на таке. Пунктом 7 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 р., передбачено, що природний газ постачається постачальником “останньої надії” лише споживачам, які внесені до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України, який затверджується Міністерством енергетики України. Наказом № 445 від 30.12.2022 р. Міністерство енергетики України визнало такими, що втратили чинність, накази від 14.11.2022 р. № 385, від 21.11.2022 р. № 385, якими Трипільську ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” було включено до Переліку. Тобто з 30.12.2022 р. на Трипільську ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” не розповсюджується дія пункту 7 Положення № 222. Відтак, враховуючи, що ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” просить суд визнати право на споживання природного газу для Трипільської ТЕС у постачальника “останньої надії” з 30.10.2022 р. відповідно до Положення № 222, та той факт, що з 30.12.2022 р. Трипільська ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” втратила таке право, то визнання права на споживання природного газу відповідно до Положення № 222 у постачальника “останньої надії” було б можливе лише за період з 30.10.2022 р. до 30.12.2022 р.
Між тим, ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” звернулося до суду з позовом у даній справі 06.12.2022 р., а 06.02.2023 р., звернувшись до суду із заявою про зміну предмету позову, ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” змінило свої вимоги у справі, зокрема, на визнання права на споживання природного газу для Трипільської ТЕС саме у відповідності до Положення № 222. Отже, звертаючись у лютому 2023 року до суду з вимогою про визнання права на споживання природного газу у період з 30.10.2022 р. по 30.12.2022 р., ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” заявлено вимогу визнати право на використання природного газу, який вже спожито і його не існує в природі, тобто така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, а тому не підлягає задоволенню у господарському процесі та є неефективним способом захисту. Окрім того, на переконання відповідача 1, така вимога могла б вважатися належним способом захисту лише за умови звернення з нею на початку або до початку спірного періоду, тобто у жовтні 2022 року. Оскільки ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” підтверджує, що ним вже спожито природний газ у певному періоді, то, на думку відповідача 1, суть даного спору полягає в тому, щоб визнати відібраний газ таким, що відбирався з ресурсу ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”. При цьому, вимога щодо зобов'язання ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, як постачальника “останньої надії”, на якого покладені спеціальні обов'язки, постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” у відповідності до Положення № 222, також направлена на зобов'язання постачати природний газ у минулому, тобто з 30.10.2022 р. по 30.12.2022 р., і, відповідно, є неефективною, оскільки постачання природного газу в минулому є неможливим, і механізм виконання такого рішення відсутній. Водночас, вимога про зобов'язання ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії” є похідною від вимоги про зобов'язання постачати природний газ у відповідності до Положення № 222, і так само направлена на постачання природного газу в минулому. Окрім того, вимога ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” про зобов'язання відповідача 1 вчинити дії щодо включення товариства до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії” в інформаційній платформі, на думку відповідача 1, також є неналежним способом захисту, оскільки включення споживачів до реєстру постачальника “останньої надії” здійснюється автоматично, і для ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” відсутній механізм виконання такої вимоги. При цьому, відповідно до приписів Кодексу ГТС включення до Реєстру споживачів постачальника можливо лише на майбутнє.
13.03.2023 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд” від представника позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 13.03.2023 р. (вх. № 747/23 від 13.03.2023 р.), за змістом яких позивач вказував, що у запереченнях на відповідь на відзив відповідач 1, зокрема, посилається на лист НКРЕКП № 15745116.3.1/7-22 від 30.11.2022 р., як на доказ відсутності безумовного обов'язку постачання природного газу. Проте, у даному листі НКРЕКП зазначає, що не є розробником постанови КМУ № 222 від 06.03.2022 р. “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу”, а отже, на переконання позивача, НКРЕКП не може і тлумачити зміст даної постанови. Натомість, на думку ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, НКРЕКП невірно зазначила у даному листі про наявність у Положенні про ПСО певних умов, які мають бути виконані споживачами, які мають право на споживання природного газу згідно п. 7 цього Положення. Водночас, підпунктом 3 п. 4 Положення про ПСО визначено, що це Положення покладає спеціальні обов'язки, зокрема, на суб'єкта господарювання, що здійснює функції постачальника “останньої надії” - щодо забезпечення постачання природного газу окремим споживачам на умовах, передбачених пунктом 7 цього Положення. На думку позивача, жодних умов чи вчинення якихось додаткових дій стосовно споживача спеціальної категорії він не встановлює. Зазначене, на переконання ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, свідчить про безумовність спеціального обов'язку, який на строк до 30.04.2023 р. покладено на відповідача 1.
При цьому, як зазначає позивач, Трипільська ТЕС на момент виникнення спору віднесена до споживачів, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави. Через військові дії та закриття морських портів, а також через руйнування залізничної інфраструктури ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО”, зокрема, зіткнулось з дефіцитом вугілля та порушеною логістикою його доставлення до ТЕС, внаслідок чого, зокрема, Трипільська ТЕС вимушена була перейти на альтернативні джерела пального, а саме - на природний газ, що зумовило різке підвищення собівартості вироблення електричної енергії. Міністерство енергетики України, відповідно, прийняло рішення віднести Трипільську ТЕС до категорії споживачів, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, для можливості позивачу відбирати природний газ на умовах Положення про ПСО до 30.04.2023 р. у постачальника “останньої надії”.
Також позивач зазначає, що відповідач 1 надав до суду скріншоти новини, що начебто у січні 2023 року ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” уклало договори з ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг”, а також наказ Міненерго № 445 від 30.12.2022 р., зазначаючи при цьому, що позивач втратив право з 30.12.2022 р. на споживання газу на умовах Положення про ПСО. Проте, зазначені докази, на думку позивача, не є належними, оскільки події, зазначені в них, стались пізніше факту порушення прав позивача та пред'явлення даного позову, і до цього часу право позивача на споживання газу згідно Положення про ПСО не визнається відповідачем 1.
Окрім того, ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” наголошує, що укладений між відповідачами договір на виконання робіт з припинення (обмеження) газопостачання № 32SKV21888-18 регулює питання припинення (обмеження) газопостачання споживачам, і пунктом 2.2 цього договору передбачено, що доручення на припинення (обмеження) газопостачання має бути надіслано виконавцю (відповідач 2) не менше ніж за 6 (шість) робочих днів до початку проведення робіт. Водночас, згідно з абз. 2 п. 14 розділу II Правил постачання природного газу постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС. За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ/ГТС постачальник надсилає Оператору ГРМ/ГТС відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу/транспортування природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно обмежити чи припинити розподіл (транспортування) природного газу на об'єкт (об'єкти) споживача. Як зазначає AT “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ”, в порушення зазначеної норми Правил, останнє не отримувало від ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” жодного письмового повідомлення про припинення газопостачання Трипільській ТЕС з позначкою про вручення його копії споживачу. Отже, беручи до уваги умови договору та положення Правил постачання природного газу, на думку позивача, доручення відповідача 1 від 25.10.2022 р. № 119/4.3-18027-2022 та від 03.12.2022 р. № 119/4.1-21136-2022 є звичайними листами, які не породжували наслідку у вигляді виникнення права на припинення газопостачання та не припиняли договірні правовідносини між ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” і постачальником “останньої надії” ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”.
У судовому засіданні 16.03.2023 р. представники позивача та відповідача 2 просили суд задовольнити подане раніше клопотання відповідача 2 про залучення третьої особи; представник відповідача 1 проти залучення до участі у справі третьої особи заперечував.
Розглянувши у судовому засіданні 16.03.2023 р. клопотання відповідача 2 про залучення третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” на стороні відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, заслухавши позиції представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, протокольною ухвалою залишив його без задоволення, з підстав, викладених в ухвалі суду від 16.03.2023 р.
У судовому засіданні 16.03.2023 р. представники учасників процесу заявили про подання суду всіх наявних у сторін доказів, що мають значення для вирішення спору, а також про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2023 р. було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 03.04.2023 р.
У судовому засіданні 03.04.2023 р. представник позивача позовні вимоги підтримував та просив суд задовольнити їх в повному обсязі; представники відповідача 1 та відповідача 2 проти позову заперечували.
У судовому засіданні 03.04.2023 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО» є теплогенеруючим підприємством, мета діяльності якого полягає у виробництві теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, діяльність якого регулюється, зокрема, Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про теплопостачання», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 р. № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 р., Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 р., Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 р. (далі - Положення про ПСО).
01.01.2016 р. між ПАТ «КИЇВОБЛГАЗ» (на даний час - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ») та Публічним акціонерним товариством «ЦЕНТРЕНЕРГО» було укладено Типовий договір розподілу природного газу № 09420MPR19CP016 шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно умов якого регламентовано порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 2.1 договору на розподіл визначено, що Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до п. 3.1 договору на розподіл споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.
Згідно з пп. 3 п. 9.1 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 р., Оператор ГРМ має право припинити/обмежити розподіл природного газу споживачу в порядку та у випадках, передбачених Кодексом газорозподільних систем, у тому числі - у разі подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання.
31.07.2018 р. між ПАT «КИЇВОБЛГАЗ» (виконавець) та ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» (замовник) було укладено договір на виконання робіт з припинення (обмеження) газопостачання № 32SKV21888-18 від 31.07.2018 р., згідно з п. 1.1 якого предметом цього договору є здійснення виконавцем робіт з припинення газопостачання за письмовим дорученням замовника споживачів замовника у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 2.2 договору з припинення ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» не менш ніж за 6 (шість) робочих днів до початку проведення робіт з припинення (обмеження) газопостачання споживачу надсилає AT «КИЇВОБЛГАЗ» по факсимільному зв'язку, зокрема, письмове доручення (заяву) на припинення (обмеження) газопостачання споживачу та пломбування вхідної запірної арматури.
Положенням підпункту 2.2.1 пункту 2.2 договору з припинення передбачено, що ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» забезпечує отримання AT «КИЇВОБЛГАЗ» оригінального примірника кожного доручення, шляхом направлення його поштою або надання в інший спосіб (у тому числі - через постачальника) протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати надіслання такого доручення.
Згідно з пп. 3.1.2 п. 3.1 договору з припинення, замовник зобов'язується на період покладення спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» не подавати виконавцю письмове доручення на припинення газопостачання споживачам - виробникам теплової енергії, теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям.
У відповідності з пп. 3.2.2 п. 3.2 даного договору виконавець зобов'язується здійснювати припинення (обмеження) газопостачання споживачу на умовах, передбачених даним договором, у відповідності до вимог Кодексу ГРМ, Правил постачання та Постанови КМУ № 1687 від 08.12.2006 р., крім споживачів - виробників теплової енергії, теплопостачальних та теплогенеруючих організацій.
Поряд з цим, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 р. ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» було обрано постачальником «останньої надії» строком на три роки.
Постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 р. “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу” на ТОВ “ГК “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” покладено спеціальні обов'язки постачати до 30 квітня 2023 року природний газ як постачальник “останньої надії” споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (пункт 7 Положення).
Згідно з наказом Міністерства енергетики України № 313 від 14.09.2022 р. «Про затвердження Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України» Зміївську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було включено до такого переліку.
Згідно з наказом Міністерства енергетики України № 385 від 14.11.2022 р. «Про затвердження Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України» Зміївську ТЕС та Трипільську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було включено до переліку споживачів природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.
Пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 р., встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2501 від 30.09.2015 р. затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Відповідно до пункту 5.2 даного Типового договору споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п'ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
У відповідності з пунктами 7.1 та 7.2 цього Типового договору, постачальник має право звернутися до Оператора ГPM/Оператора ГТС з дорученням про відключення споживача від газорозподільної системи/газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) виключно у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором. Припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за Типовим договором.
Згідно з пунктом 11.1 Типового договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Пунктом 11.4 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» визначено, що у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом подання доручення про відключення споживача від газорозподільної системи/газотранспортної системи (для прямих споживачів) відповідно до законодавства. Якщо споживачем своєчасно не усунено причин подання такого доручення, договір вважається припиненим з дати, з якої це доручення підлягає виконанню відповідно до законодавства.
Звертаючись з позовом до суду, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» зазначає, що з 01.05.2022 р. закуповує природний газ у відповідача 1 як у постачальника «останньої надії» відповідно до умов Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015 р.
При цьому, на переконання позивача, ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» зобов'язано до 30.04.2023 р. постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» на умовах постачальника «останньої надії» з урахуванням норм п. 7 Положення про ПСО.
Як слідувало з позову, відповідачі, в порушення зазначених вище нормативних та договірних обов'язків, намагалися відключити Трипільську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» від постачання природного газу.
З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2022 р. через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи України AT «КИЇВОБЛГАЗ» було отримано від ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» доручення (повідомлення) № 119/4.3-18027-2022 від 25.10.2022 р. про припинення газопостачання Трипільської ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» за адресою: Київська область, м. Українка, вул. Промислова, 1, починаючи з 07-00 години 30.10.2022 р., у зв'язку з існуючою заборгованістю за договором постачання природного газу.
27.10.2022 р. засобами поштового зв'язку ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» направило AT «КИЇВОБЛГАЗ» оригінальний примірник зазначеного вище доручення.
AT «КИЇВОБЛГАЗ» було вручено представнику ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» повідомлення № 810-Кл-19153-1022 від 26.10.2022 р. про припинення (обмеження) газопостачання № ОГ00006550, яким запропоновано споживачу ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» на об'єкті за адресою: Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 1, самостійно відключити від газових мереж газоспоживання та обмежити газоспоживання до рівня 0 тис. м.куб. на добу з 07:00 30.10.2022 р.
Водночас, начальник Васильківського відділення AT «КИЇВОБЛГАЗ» звернувся до Голови Обухівської районної військової адміністрації Київської області з листом № 810-Сл-19199-1022 від 26.10.2022 р., в якому повідомлялось про початок процедури відключення від газопостачання Трипільської ТЕС.
Листом Обухівської районної військової адміністрації Київської області № 60/07-21/2990 від 02.11.2022 р. AT «КИЇВОБЛГАЗ» повідомлялось про те, що відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру», постанови Кабінету Міністрів України № 1109 від 09.10.2020 р. «Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури» ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», до складу якого входить Трипільська ТЕС, віднесено до об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, а тому припинення функціонування Трипільської ТЕС завдасть непоправних наслідків для енергетичної системи району та регіону в цілому, а також призведе до припинення теплопостачання для окремого населеного пункту з понад ніж 20-тисячним населенням.
Відповідно до листа Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області № 51/9/2/2-47751 від 28.10.2022 р. Трипільська ТЕС є об'єктом критичної інфраструктури та входить до «енергетичного кільця» навколо м. Києва. Крім того, враховуючи наявні пошкодження енергосистеми, її стабільне функціонування є важливим елементом забезпечення електроенергією Київського регіону.
Також AT «КИЇВОБЛГАЗ» зверталось до Секретаря Ради національної безпеки та оборони України з листом № 81001-Сл-19387-1022 від 27.10.2022 р., Кабінету Міністрів України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з листом № 81001-Сл-20688-1122 від 08.11.2022 р. щодо проблеми припинення розподілу газу для Трипільської ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО».
На відповідні звернення відповідача 2 до ТОВ «Газопостачальна компанія «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», АТ «КИЇВОБЛГАЗ» отримало відповіді (листи № 119/07-19858-2022 від 17.11.2022 р. та № 119/07-20014-2022 від 18.11.2022 р.), за змістом яких ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» повідомляло, що розуміє складність ситуації, однак попри це продовжує вимагати відключення від газопостачання об'єкту позивача через порушення строків оплати за Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015 р.
AT «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ» було надіслано позивачу повідомлення № 3 від 26.11.2022 р. про припинення (обмеження) газопостачання № ОГ00006665 від 26.11.2022 р., згідно з яким запропоновано ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у термін до 07 години ранку 01.12.2022 р. самостійно відключити від газових мереж газоспоживання, в іншому випадку припинення газопостачання буде здійснено примусово.
Листом ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» № 119/4.1-21136-2022 від 03.12.2022 р. було доручено AT «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ» припинити в примусовому порядку з 07 години ранку 06.12.2022 р. постачання природного газу на Трипільську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО».
AT «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ» було надіслано позивачу повідомлення № 4 від 04.12.2022 р. про припинення (обмеження) газопостачання № ОГ00006691 від 04.12.2022 р., згідно з яким запропоновано ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у термін до 07 години ранку 07.12.2022 р. самостійно відключити від газових мереж газоспоживання, в іншому випадку припинення газопостачання буде здійснено примусово.
AT «КИЇВОБЛГАЗ» звернулось до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України з листом № 81001-Сл-22701-1222 від 08.12.2022 р. щодо ситуації, яка склалась по об'єкту газоспоживання Трипільська ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», для уникнення розбалансування газотранспортної системи України та формування суб'єктами ринку природного газу мільярдних сум заборгованостей.
У відповідь на вказане звернення, 13.01.2023 р. AT «КИЇВОБЛГАЗ» отримало лист від Міністерства енергетики України № 26/1.4-7.3-20562 від 21.12.2022 р., відповідно до якого останнє підтвердило, що згідно з додатком до наказу № 385 від 14.11.2022 р. «Про затвердження Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України» Трипільська ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» була включена до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.
З метою захисту права на споживання природного газу для функціонування Трипільської ТЕС, ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» звернулось з даним позовом до суду та просить суд, з урахуванням зміни предмету позову: 1) Визнати право Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника “останньої надії” зі спеціальними обов'язками - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 222; 2) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, як постачальника “останньої надії”, на якого покладені спеціальні обов'язки, з 30 жовтня 2022 року постачати природний газ Трипільській ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 222, та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501; 3) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” вчинити дії щодо включення споживача - Трипільська ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії” Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” в інформаційній платформі; 4) Зобов'язати Акціонерне товариство “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “КИІВОБЛГАЗ” виконувати зобов'язання з передачі належних споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” в особі Трипільської ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Частинами 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Поряд з цим, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Відносини, які виникають між постачальниками, в тому числі - постачальником, на якого покладено спеціальні обов'язки, та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної/газотранспортної системи (далі - Оператор ГРМ/ГТС), регулюють Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 р.
Згідно з п. 5 розділу І Правил постачання природного газу, постачальник із спеціальними обов'язками - суб'єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу; постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Пунктом 8 розділу II вказаних Правил визначено, що постачальники із спеціальними обов'язками, на яких в установленому порядку покладений обов'язок постачати природний газ певній категорії споживачів, у тому числі - в певних обсягах, не мають права відмовити таким споживачам, об'єкти яких знаходяться на закріпленій території цих постачальників, в укладанні договору постачання природного газу (з урахуванням певних обсягів та цін, якщо вони будуть встановлені для постачальника) за умови дотримання цими споживачами вимог цих Правил та чинного законодавства України.
Згідно з абз. 2 п. 14 розділу II Правил постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС. Для цього у постачальника має бути укладений з Оператором ГРМ/ГТС договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам. За необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ/ГТС постачальник надсилає Оператору ГРМ/ГТС відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу/транспортування природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно обмежити чи припинити розподіл (транспортування) природного газу на об'єкт (об'єкти) споживача.
Згідно з п. 7 розділу VI Правил постачальник «останньої надії» має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення строку, визначеного пунктом 2 цього розділу, у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який поставлений постачальником «останньої надії» відповідно до укладеного зі споживачем договору та у порядку, передбаченому цими Правилами та Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» договір між постачальником «останньої надії» та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником «останньої надії», крім випадків, якщо таким споживачем є, зокрема, споживач, що здійснює виробництво теплової енергії.
Поряд з цим, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» № 222 від 06.03.2022 р. визначено, що до 30 квітня 2023 р. (включно) постачальник “останньої надії” зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (далі - перелік споживачів). Після затвердження переліку споживачів або внесення до нього змін копія переліку споживачів передається: операторам газорозподільних систем - для внесення даних до інформаційної платформи про віднесення споживача до спеціальної категорії споживача; постачальнику “останньої надії” - для забезпечення додаткових обсягів природного газу, необхідного споживачам, внесеним до Реєстру споживачів на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Як встановлено судом, вимоги позивача у даній справі обґрунтовані, зокрема, наведеним вище пунктом 7 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 р., відповідно до змісту якого постачальник «останньої надії» до 30.04.2023 р. (включно) зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Слід відзначити, що, попри позицію позивача, зміст зазначеної норми не свідчить про покладення на постачальника «останньої надії» безумовного обов'язку щодо постачання природного газу.
Зокрема, як зазначалося вище, згідно з п. 7 Положення про ПСО постачальник «останньої надії» до 30.04.2023 р. (включно) зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Позивач наголошує на тому, що ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» зобов'язане постачати Трипільській ТЕС природний газ з 30 жовтня 2022 року до 30 квітня 2023 року відповідно до пункту 7 Положення № 222, оскільки згідно наказу Міністерства енергетики України № 313 від 14.09.2022 р. та № 385 від 14.11.2022 р. Трипільська ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» включена до переліку споживачів природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.
Однак, як встановлено судом, Трипільську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було включено до Переліку споживачів природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України, відповідно до наказу Міністерства енергетики України № 385 від 14.11.2022 р.
Наказом Міністерства енергетики України № 392 від 21.11.2022 р. було внесено зміни до наказу Міністерства енергетики України № 385 від 14.11.2022 р., а саме - доповнено перелік споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.
У подальшому, наказом Міністерства енергетики України № 445 від 30.12.2022 р. було визнано такими, що втратили чинність, зазначені вище наказ № 385 від 14.11.2022 р. та наказ № 392 від 21.11.2022 р.
Таким чином, оскільки згідно з наказом Міністерства енергетики України № 445 від 30.12.2022 р. наказ № 385 від 14.11.2022 р. та наказ № 385 від 21.11.2022 р. втратили чинність, то після 30.12.2022 р. Трипільська ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не є такою, що включена до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України. Тобто, після 30.12.2022 р. позивач в особі Трипільської ТЕС втратив право на споживання природного газу відповідно до пункту 7 Положення № 222.
Враховуючи, що ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» просить суд визнати право на споживання природного газу для Трипільської ТЕС у постачальника «останньої надії» відповідно до Положення № 222 з 30.10.2022 р., та той факт, що з 30.12.2022 р. Трипільська ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» втратила таке право, суд відзначає, що пункт 7 Положення № 222 поширював свою дію на позивача в особі Трипільської ТЕС у період з 14.11.2022 р. до 30.12.2022 р.
Слід зазначити, що позивач звернувся до суду з позовом у даній справі 06.12.2022 р., в якому ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» просило суд визнати право на споживання природного газу для Трипільської ТЕС у період з 01.05.2022 р. по 30.04.2023 р. у постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015 р.
За поданою позивачем у лютому 2023 року заявою б/н від 06.02.2023 р. (вх. № 2319/23 від 06.02.2023 р.) про зміну предмету позову, яку було прийнято судом, ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” було визначено вимогу про визнання права в наступній редакції: « 1. Визнати право Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника “останньої надії” зі спеціальними обов'язками - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222».
Відповідно до висновків Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, що викладені у постанові від 14.06.2019 р. у справі № 910/6642/18, якщо позивачем заявлено вимогу визнати за ним право на споживання природного газу, який вже спожито і його не існує в природі, така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, а тому не підлягає задоволенню у господарському процесі.
Висновку про те, чи існувало у позивача право на споживання газу на певних умовах у визначений період у минулому, суд може дійти, розглядаючи спір, зокрема, за вимогою, спрямованою на ефективний захист прав або законних інтересів позивача, які можуть бути реалізовані. Натомість вимога про визнання права у минулому спрямована на встановлення підстав існування права або законного інтересу, за захистом якого особа може звернутись, однак сама по собі ефективним способом захисту не є.
Окрім того, відповідно до висновків Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду, що викладені у постанові від 19.03.2021 р. у справі № 922/698/20, вимога про визнання права на споживання природного газу у певному періоді є належним способом захисту з урахуванням звернення особи з такою вимогою на початку або до початку спірного періоду.
Таким чином, як звертаючись у грудні 2022 року до суду з вимогою про визнання права на споживання природного газу у період з 01.05.2022 р. до 30.04.2023 р., так і змінюючи в лютому 2023 року вимогу на визнання права споживання з 30.10.2022 р., ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» було заявлено вимогу визнати право на споживання природного газу, який вже було частково спожито і його не існує в природі, тобто така вимога є вимогою про встановлення юридичного факту, а тому не підлягає задоволенню.
При цьому, за висновком суду, така вимога могла б вважатися належним способом захисту за умови звернення позивача з нею на початку або до початку спірного періоду (30.10.2022 р.), однак не в грудні 2022 року чи лютому 2023 року.
Також суд вважає за необхідне відзначити, що позивач безпідставно вказує на те, що право припинення постачання природного газу стосується лише «загального кола споживачів», а він є захищеним споживачем, оскільки виробляє теплову енергію.
Згідно з п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» захищені споживачі - це побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
Викладене свідчить, що умовою віднесення споживача до категорії захищеного є те, що виробництво теплової енергії здійснюється ним за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива.
Водночас, Трипільська ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» пристосована до зміни палива, а саме - основним паливом Трипільської ТЕС для здійснення своєї діяльності є вугілля, а газ є резервним паливом, що вбачається з інформації з офіційного сайту ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (https://www.centrenergo.com/).
Наведена обставина щодо можливості зміни палива Трипільською ТЕС підтверджується і самим позивачем у додаткових поясненнях б/н від 13.03.2023 р. (вх. № 747/23 від 13.03.2023 р.).
За таких обставин, Трипільська ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» не належить до категорії захищених споживачів в розумінні приписів Закону України "Про ринок природного газу", оскільки такий об'єкт пристосований до зміни палива.
Окрім того, суд констатує, що на момент зміни в лютому 2023 року предмету позову в частині вимоги про визнання права ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника “останньої надії” зі спеціальними обов'язками - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 222, позивач вже втратив право на споживання Трипільською ТЕС природного газу в порядку п. 7 Положення про ПСО внаслідок скасування наказу № 385 від 14.11.2022 р.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення зазначеної вище вимоги позивача про визнання права на споживання природного газу є відсутніми з огляду на її недоведеність, неефективність та необґрунтованість.
Щодо вимог позивача про зобов'язання ТОВ “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, як постачальника “останньої надії”, на якого покладені спеціальні обов'язки, з 30 жовтня 2022 року постачати природний газ Трипільській ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 222, та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501, слід зазначити таке.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматися від їх вчинення, при цьому має існувати механізм виконання такого рішення. У випадку, якщо задоволені рішенням вимоги не можуть бути виконані у примусовому порядку через відсутність механізму виконання такого рішення, то такі вимоги є неефективними.
Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16.
Таким чином, похідна позовна вимога про зобов'язання ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», як постачальника «останньої надії», на якого покладені спеціальні обов'язки, постачати природний газ Трипільській ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у відповідності до Положення № 222 та виконувати умови Типового договору з 30.10.2022 р. є неефективною, оскільки постачання природного газу в минулому є неможливим, і механізм виконання такого рішення відсутній.
Водночас, щодо частини спірного періоду, який передбачав би постачання природного газу на майбутнє (до 30.04.2023 р.), суд констатує відсутність підстав для зобов'язання відповідача 1 постачати природний газ Трипільській ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 222, та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2501, з огляду на втрату 30.12.2022 р. позивачем права на споживання Трипільською ТЕС природного газу на підставі Положення про ПСО.
Щодо вимоги позивача зобов'язати ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» вчинити дії щодо включення споживача - Трипільської ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» в інформаційній платформі, суд відзначає, що відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IV Кодексу газорозподільних систем включення до Реєстру здійснюється у розрахунковому періоді, а відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС розрахунковим періодом є газова доба та/або газовий місяць, що складається з газових діб, в якій (якому) буде здійснюватися (здійснено) надання послуг транспортування природного газу та відповідно до якої (якого) будуть здійснюватися певні процедури.
Відповідно до положень Глави 5 Розділу IV Кодексу ГТС реєстрація споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення.
Згідно з пунктом 7 Положення про ПСО реєстрація споживача, віднесеного до спеціальної категорії, здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.
Викладене вище свідчить, що вимога ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» про зобов'язання ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» вчинити дії щодо включення Трипільської ТЕС позивача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» в інформаційній платформі не може бути задоволеною, оскільки включення споживачів до реєстру постачальника «останньої надії» здійснюється автоматично, і для ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» відсутній механізм виконання такої вимоги.
Поряд з цим, позивачем було заявлено вимогу про зобов'язання відповідача 2 AT «КИЇВОБЛГАЗ» виконувати зобов'язання з передачі належних споживачу - ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» в особі Трипільської ТЕС, об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 р.
Водночас, матеріали справи свідчать про те, що фактично газопостачання позивачу з боку відповідача 2 не припинялось, і умови Типового договору розподілу природного газу виконуються AT «КИЇВОБЛГАЗ».
Доказів протилежного, як і доказів неналежного виконання відповідачем 2 умов укладеного з позивачем договору загалом, останнім до матеріалів справи надано не було.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» у даній справі, заявлені як до ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ», так і до AT «КИЇВОБЛГАЗ», є неефективними, недоведеними та необґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню у повному обсязі та до кожного з відповідачів.
Щодо інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, решта долучених до матеріалів справи документів та наданих сторонами пояснень (у тому числі - щодо направлення повідомлень про припинення газопостачання, щодо укладення позивачем з 2023 року договорів на постачання природного газу з новим постачальником ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») була ретельно досліджена судом з урахуванням предмету і підстав заявленого позову і наведених вище висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову у даній справі не спростовує.
Згідно з приписами ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог у даній справі у повному обсязі, суд дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2022 р. у справі № 911/2563/22.
Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 145, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) про: 1) визнання права Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” на споживання природного газу для Трипільської ТЕС (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) з 30 жовтня 2022 року у постачальника “останньої надії” зі спеціальними обов'язками - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222; 2) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ”, як постачальника “останньої надії”, на якого покладені спеціальні обов'язки, з 30 жовтня 2022 року постачати природний газ Трипільській ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J) у відповідності до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222, та виконувати умови Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501; 3) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” вчинити дії щодо включення споживача - Трипільська ТЕС Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії” Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ УКРАЇНИ” в інформаційній платформі, відмовити повністю.
2. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО” (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49) до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “КИЇВОБЛГАЗ” (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178) про зобов'язання Акціонерного товариства “ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ “КИІВОБЛГАЗ” виконувати зобов'язання з передачі належних споживачу - ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” в особі Трипільської ТЕС ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО” (ЕІС код 56XO0000MPR1900J), об'ємів (обсягів) природного газу у відповідності до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, відмовити повністю.
3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2022 р. у справі № 911/2563/22.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 14.04.2023 р.
Суддя В.М. Бабкіна