Справа №127/35735/21
Провадження №1-кп/127/1191/21
11 квітня 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ташкент Республіки Узбекистан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, -
В проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку із спливом двохмісячного строку зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілого та свідків, які ще не були допитані та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо продовження строку тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 заперечив, зазначив, що клопотання прокурора є необгрунтованим та безпідставним, ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором недоведені. Вважає, що наразі ризики відпали, тому можливо змінити ОСОБА_4 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.
Клопотання прокурора вмотивоване тим, що наразі наявні ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню (п. 4 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи дані про особу ОСОБА_4 , суд вважає наявними наступні ризики. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі та усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки у разі постановлення обвинувального вироку суду, особа може бути засуджена до реальної міри покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Вказане доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Відтак, врахувавши, що ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим, обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, обставини кримінального правопорушення, відсутність у ОСОБА_4 соціально стримуючих факторів та міцних соціальних зав'язків, суд вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
За таких обставин обрання відносно ОСОБА_4 домашнього арешту, як більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило.
Ні обвинувачений, ні його захисник не навели суду підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, тому клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за недоцільне при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 182, 183, 331, 336, 370-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Строк дії ухвали суду 60 днів до 09.06.2023 включно.
Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя: