Справа № 405/1244/23
2-а/405/15/23
03.04.2023 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючої судді: Шевченко І. М.
за участю секретаря: Мишевець Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук Юлія Миколаївна, до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови по справ про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00001718 від 14.11.2022 року, -
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00001718 від 14.11.2022 року про притягнення його до відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнути з відповідачав понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначає, що 14.11.2022 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Василенко І.В., винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно нього серії АА № 00001718, за те що він 22.09.2022 року о 03 год. 40 хв. на а/д Н-03 км 210+500 Хмельницька область, допустив рух транспортного засобу MAN TGХ 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5,3% 0,612 т). Вказує, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями вимог ст. 283 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та Порядку фіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, оскільки в ній не вказано дату і час фіксації вимірювання ваги, максимальну дозволену фактичну масу, марку, модель, тип, категорію, номерний знак транспортного засобу та причепу-контейнеровозу, повна маса, навантаження на вісь, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові, допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці дороги, фактична шинність, відомості про засоби вимірювальної техніки, фотографії. Зазначив, що незрозуміло від яких показників маси відштовхувалася уповноважена особа відповідача під час винесення оскаржуваної постанови. Також згідно товарно-транспортної накладної транспортний засіб здійснював перевезення неподільного вантажу масою 25 020 кг, що не перевищує дозволену вагу для такого транспортного засобу, а тому позивач не допускав перевищення вагових параметрів транспортного засобу. За таких обставин, просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
28.03.2023 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала та вказала, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та відповідає вимогам закону. Посилаючись на обставини викладені у відзиві просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, відповідно до вимог якої, розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі наступних фактичних даних.
Судом встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00001718 від 14.11.2022 року, винесеної головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Василенко І.В., транспортний засіб МАN TGХ 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , 22.09.2022 року о 03 год. 40 хв. на а/д Н-03, км 210 + 500 м (Хмельницька область) допустив рух із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,3 % (0,612 т.), за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та на відповідальну особу ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Дана постанова підписана кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_3 .
При цьому, з даної постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 (свідоцтво про повірку технічного засобу № UA.TR.001 35 376-21, строк дії до 10.09.2022 року). Також дана постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу МАN TGХ 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , в момент вчинення правопорушення спереду.
Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортного засобу МАN TGХ 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , та спеціалізованого причепу Krone SD 27 EL, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 22.09.2022 року № 220921-0024, транспортний засіб МАN TGХ 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , та спеціалізованого причепу Krone SD 27 EL, державний номерний знак НОМЕР_2 здійснював перевезення сипучого вантажу - соняшника масою 25 020 кг із м. Полтава до м. Кропивницький, що було завантажене вантажовідправником ТОВ «Кононівський елеватор» шляхом насипу.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Постановою КМУ від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
Відповідно до п.1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 Положення передбачено, що основним з завдань Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно пп.15, 27, 29 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Частиною 2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає:
-здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567);
-фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).
За визначенням, наведеним у п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідні машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних дорогами загального користування», вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Згідно з п.21 Порядку №879, У разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.
Пунктом другим Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, визначено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).
Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних аварійних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.
Крім того, так, як зважування проводилося всього транспортного засобу, а не роздільно по осям, переміщення вантажу всередині кузова не впливає на загальну вагу такого транспортного засобу.
Також згідно з п.12.5 Правил перевезень вантажів автомобільний транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен змішуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Відповідно до п.22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Згідно з п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).
Згідно абз.8 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Аналізуючи вищенаведені норми, можливо дійти висновку, що у разі якщо автомобільне перевезення здійснюється із допомогою напівпричепа-контейнеровоза (про що повинно бути вказано у свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) загальна фактична маса не повинна перевищувати 44,880 тон (44 т контейнеровоз +/- 2%).
Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Суд враховує, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу напівпричіп марки Krone SD 27 EL, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , є спеціалізованим контейнеровозом, а відтак, враховуючи положення п.22.5 ПДР, у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогими дозволяється рух транспортних засобів та їх составів фактичною масою до 44 т включно (+величина похибки).
Єдиним доказом, наявним в матеріалам справи, з якого суд може встановити наявність чи відсутність перевищення допустимих вагових норм при перевезенні вантажу, є саме товаро-транспортна накладна № 220921-0024 від 22.09.2022 року.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач під час перевезення вантажу по маршруту а/д Н-23 Новгородка кар'єр - м. Кропивницький порушення щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм не вчиняв.
Підсумовуючи вищенаведене та з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про не обґрунтованість постанови АА № 00001718 від 14.11.2022 року про застосування до позивача штрафу.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно вимог ст. 139 КАС України та з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню належним чином підтверджені судові витрати, понесені позивачем, а саме судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковальчук Юлія Миколаївна, до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови по справ про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00001718 від 14.11.2022 року - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00001718 від 14.11.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його підписання до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача, адвокат: Ковальчук Юлія Миколаївна, ІПН НОМЕР_4 , місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Шевченко, 20/24, офіс 4.
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, місце знаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, ЄДРПОУ 39816845.
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Подільський відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко