Справа № 212/8265/21
2/212/537/23
04 квітня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участю відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , представника третьої особи виконкому Тернівської районної у місті ради Вуколової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, треті особи: виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, виконавчий комітет Тернівської районної в місті ради,
15 вересня 2022 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просив визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком у квартирі АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на його користь аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частини з усіх видів її доходів, щомісяця до досягнення дочкою повноліття.
В обґрунтування позову посилається на те, що з 01 лютого 2013 року по 12 листопада 2019 року він мав шлюбні стосунки з відповідачем, від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення сімейних відносин з відповідачем, дочка за власним бажанням залишилася проживати разом з батьком за його місцем проживання (реєстрації), де зареєстроване місце проживання і самої ОСОБА_4 . Разом з дочкою позивач проживав майже сім місяців, після чого у зв'1язку з постійними відрядженнями по іншим містам, дочка деякий час проживала у батьків позивача та у відповідача. Однак, з лютого 2021 року ОСОБА_4 знову проживає з батьком у квартирі АДРЕСА_1 , де вони проживають вчотирьох: позивач з дочкою ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_5 з дочкою ОСОБА_6 . У квартирі створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини. З вересня 2021 року ОСОБА_4 переведена до нової школи, яка розташована неподалік будинку, що є дуже зручним та безпечним для дитини. Зміна місця проживання дитини була обумовлена тим, що відповідач неналежним чином виконувала батьківські обов'язки. На теперішній час відповідач бажає забрати дочку, перевезти до свого житла, з чим ні сама дитина, ні позивач категорично не згодні, у зв'язку з чим він вимушений звернутися з цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, роз'яснено учасникам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олійник Є.О. та продовжено відповідачу строк для подання відзиву.
17 листопада 2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Олійник Є.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що після розлучення позивач в односторонньому порядку прийняв рішення про місце проживання дочки разом з ним. Оскільки відповідач відверто боялася позивача з огляду на його агресивну поведінку під час шлюбу, вона не стала спричинювати черговий скандал та бажала дочекатися слушного часу для вирішення цього питання. У 2020 році, дізнавшись про те, що дочка проживає у бабусі в селі, а позивач тривалий час знаходиться поза межами місця, відповідач забрала дочку ОСОБА_4 до себе і у вересні 2020 року ОСОБА_4 пішла у 1 клас ЗШ № 48, де вона провчилася до літніх канікул. Під час зимових канікул ОСОБА_2 з дозволу ОСОБА_1 забрав дочку для тимчасового проживання у бабусі, але через деякий час коли відповідач звернулася до позивача з намірами забрати дитину, останній їй відмовив, повідомивши, що дочку не віддасть. У серпні 2021 року відповідач дізналася, що позивач без її відома перевів дочку у іншу школу. Увесь час перебування дочки у батька, останній не дозволяв їй спілкуватися з матір'ю, заблокував телефон. Крім того, зазначає, що посилання позивача на аморальну поведінку відповідачки нічим не підтверджено і є наклепом. Тоді як сам позивач характеризується як людина легковажна, несумлінна, така, що не виконує свої обов'язки, що підтверджується його притягненням до кримінальної відповідальності, наявності боргів. У свою чергу, відповідач та її чоловік мають постійну роботу, постійний дохід, достатній для утримання сім'ї, можливості забезпечити в повній мірі дітей і себе, проживають в орендованій квартирі, яка оснащена усім необхідним. На думку представника відповідача, позивач, забороняючи спілкування та побачення дочки з матір'ю, блокуючи номер телефону відповідачки, не має на меті захист та пріоритет інтересів дитини.
26 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Олійник Є.О., звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_7 про визначення місця проживання дитини. В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що спільна дочка проживає з відповідачем, однак таке проживання не є спільною згодою між позивачем та відповідачем, а є примусовою дією ОСОБА_7 на власний розсуд вирішувати майбутнє дитини. ОСОБА_1 разом із своїм чоловіком та сином від першого цивільного шлюбу мешкає в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де створені усі умови для проживання та навчання. Взимку 2021 року після того як ОСОБА_7 забрав до себе дочку начебто погостювати, він заблокував номер телефону матері у телефоні дитини, постійно погрожував ОСОБА_1 та самостійним рішенням заборонив спілкування між матір'ю та дочкою. Окрім того, ОСОБА_7 перевів ОСОБА_4 в іншу школу за місцем свого проживання. На думку ОСОБА_1 , така поведінка є проявом жорстокості та принизливістю по відношеннію до матері дитини. Заборона спілкування дочки з матір'ю, яка не має жодного правового чи морального підґрунтя є проявом неповаги, байдужості та надмірної зухвалості в поведінці ОСОБА_7 . ОСОБА_8 вважає, що дочці краще буде проживати з нею, оскільки сама мати по відношенню до дочки повинна бути прикладом, настоятелем та подругою, зокрема у питаннях формування жіночності та інтимного характеру дівчинки. Натомість, ОСОБА_1 веде спокійний спосіб життя, з 2019 року перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_9 , з 01.10.2021 офіційно зареєстровано шлюб, обидва працюють та отримують дохід, достатній для матеріального забезпечення сім'ї. Отже, ОСОБА_1 має можливість і бажання забезпечити спокійне та стійке середовище для своєї дочки ОСОБА_4 , її сталий та гармонійний розвито, постійну підтримку, цікаве дозвілля. Також, зазначає, що ОСОБА_1 не має наміру будь-яким чином обмежувати батька у спілкуванні з дочкою, її забезпеченні, вихованні.
Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року зустрічний позов був прийнятий до спільного розгляду і об'єднаний в одне провадження з первісним позовом.
14 січня 2022 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 08 грудня 2022 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, орган опіки та піклування - виконавчий комітет Тернівської районної в місті ради та зобов'язано надати письмовий висновок щодо розв'язання спору.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_7 до суду не з'явився, надав письмові заяви про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила визначити місце проживання дочки ОСОБА_4 з нею, пояснила, що дочка з листопада 2022 року проживає з нею, вона перевела ОСОБА_4 в школу, де вона починала навчатися, з батьком дочка не бажає спілкуватися. У подальшому від представника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Є.О. надійшла заява про судовий розгляд без участі позивача за зустрічним позовом та її представника.
Від представника третьої особи виконкому Покровської районної в місті ради надійшла заява про проведення судового розгляду за її відсутності.
Представник третьої особи виконкому Тернівської районної в місті ради Вуколова Т.В. в судовому засіданні підтримала висновок, наданий виконкомом, пояснила, що перешкод для проживання дитини у матері немає, у вирішенні справи поклалася на розсуд суду. У подальшому надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, просила прийняти рішення у справі, виходячи з інтересів дитини.
В судовому засіданні за участі представника служби у справах дітей (представник третьої особи Вуколова Т.В.), за відсутності інших учасників справи в залі судового засідання, проведено допит малолітнього свідка ОСОБА_3 , яка пояснила суду, що вона проживає з мамою, братом ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , навчається дистанційно у тій школі, де вона навчалася до того, як переїхала до батька. Коли вона жила у батька, останній не дозволяв їй спілкуватися з мамою, і вона це робила таємно, а коли батько дізнався, то побив її за це, і сказав їхати жити до мами. З мамою їй подобається жити, вона не сумує за батьком, не спілкується з ним і не бажає цього, вона його боїться. Батько на неї кричав і бив за уроки. Мама її не б'є, допомагає робити уроки.
Заслухавши учасників справи, свідка, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі в період з 01 лютого 2013 року по 13 грудня 2019 року, вони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 листопада 2019 року, яке набрало законної сили 13 грудня 2019 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , батьками якої записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (т. 1, а.с. 9-12).
ОСОБА_2 є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , працює в ТОВ «РБК Будальянс», за місцем проживання характеризується позитивно, одружений (т. 1, а.с. 15, 23, 28, 145).
ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працевлаштована неофіційно, перебуває у зареєстрованому шлюбі (т. 1, а.с. 105-107, 111, 112).
Відповідно до акту від 05 липня 2021 року, складеному мешканцями будинку АДРЕСА_6 та затвердженому ПП «Управляюча компанія Цереус Сервіс Плюс», з лютого 2021 року по час складання акту ОСОБА_13 проживала за адресою: АДРЕСА_4 разом із батьком ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 14).
Згідно з копією довідки від 19.11.2021, виданої Криворізькою загальноосвітньою школою № 48, ОСОБА_3 навчалася в 1-А класі в 2020-2021 навчальному році (т. 1, а.с. 108).
Відповідно до довідки від 16.08.2021 за № 01-41/366, виданою Криворізькою загальноосвітньою школою № 41 КМР, ОСОБА_3 , 2013 року народження, навчалася у цій школі в 2-Б класі (т. 1, а.с. 16).
Виконком Покровської районної у місті ради, врахувавши витяг з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини в Покровському районі від 06.10.2021 № 19, затвердив висновок про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому як орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини разом з батьком (т.1, а.с. 41-42).
Як вбачається з вказаного Висновку органу і піклування, 16.08.2021 спеціалістами служби у справах дітей виконкому Покровської районної в місті ради провели обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_4 , про що складений акт, згідно з яким за місцем мешкання створені належні умови проживання для дитини, у дівчинки є місце для відпочинку, в наявності куточок для навчання, одяг та взуття згідно віку та сезону, приготовані страви.
Крім того, у вказаному висновку зазначено, що спеціалістом служби у справах дітей встановлювалася думка дитини щодо з'ясування питання визначення її місця проживання, малолітня ОСОБА_4 зазначила, що має бажання мешкати з батьком.
У своєму висновку про визначення місця проживання дитини виконком Тернівської районної у місті ради просив рішення по справі залишити на розсуд суду та прийняти рішення, яке б не суперечило інтересам малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2, а.с. 3-5).
Надаючи висновок щодо розв'язання спору, виконкомом Тернівської районної в місті ради встановлено, що станом на 22.12.2022 малолітня ОСОБА_13 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , де створені для дитини умови для комфортного проживання, навчання, ОСОБА_4 навчається у Криворізькій гімназії № 48 КМР. В особистій бесіді зі спеціалістами служби у справах дитина повідомила, що вона дуже любить маму, на батька ображена через те, що він перешкоджав її спілкуванню з матір'1ю, і висловила бажання проживати з матір'ю. Під час обстеження в сім'ї спостерігалися теплі, дружні стосунки, любов та повага.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтями 76, 78, 79 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до положень ст. 12 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що її стосується, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
Аналогічні положення викладені у ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, 25 січня 1996 року), яка зобов'язує суд надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.
В судовому засіданні малолітня ОСОБА_13 , 2013 року народження, в однозначній формі висловила своє бажання проживати разом з матір'ю, обґрунтовуючи таке бажання спокійним життям з мамою, яка приділяє їй час, з якою вона спілкується, не побоюючись батька, відвідуванням школи, де їй подобається і куди вона ходила до того, як почала жити у батька, стосовно батька не висловила бажання на теперішній час спілкуватися з ним.
Таким чином, малолітня ОСОБА_4 висловила чітке бажання у формі, яка відповідає її віку та розвитку, проживати з матір'ю, а враховуючи обставини, які були встановлені судом, зокрема щодо відвідування школи, яка розташована поблизу будинку, у якому проживає дитина та у якій дитина відчуває себе комфортно, проживання в належних умовах, створених для проживання та навчання дитини за місцем проживання матері, з якою вона, не побоюючись, має можливість спілкуватися, що робила таємно, проживаючи у батька, суд вважає, що визначення місця проживання дитини із батьком не буде в повній мірі відповідати в першу чергу інтересам дитини, тоді як її проживання з матір'ю об'єктивно сприятиме таким інтересам.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним ( п. п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року ( заява № 10383/09).
Як Суд зазначив у рішенні у справі «Нойлінґер та Шурук проти Швейцарії» (Neulingerand Shuruk v. Switzerland), ( заява № 41615/07, ЄСПЛ 2010 року): Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв'язки дитини з її сім'єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім'я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв'язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім'ю.
З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров'ю та розвитку дитини.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, де вказано, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір'ю.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов'язком батьків діяти в інтересах дитини.
Вирішуючи позов про визначення місця проживання дитини, суд бере до уваги, що відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.
Місцем проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Отже, враховуючи соціальні та родинні зв'язки дитини, зокрема дитина проживає з мамою та братом, навчається у школі за місцем проживання матері, матеріально забезпечена, проживає в задовільних умовах, і насамперед, проживати із матір'ю - це бажання самої дитини, суд, дійшов висновку про необхідність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з матір'ю, таким чином суд задовольняє зустрічний позов та відмовляє у первісному позові.
Суд також зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів, які є похідними від вимоги про визначення місця проживання дитини, а тому самостійного обґрунтування судом мотивів залишення їх без задоволення не потребують.
При цьому, суд виходить, що зміна місця проживання дитини не буде відповідати її інтересам, і суд не встановив таких виняткових обставин, які б могли бути підставою для цього, оскільки судом встановлено, що малолітня ОСОБА_4 наразі проживає з матір'ю у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, і насамперед, їй це подобається.
Суд відхиляє висновок органу опіки і піклування виконкому Покровської районної в місті ради про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, оскільки він був складений до зміни обставин справи, і не є актуальним, при цьому суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування Тернівської районної вмісті ради, який складений пізніше за часом, і відображає актуальні на час ухвалення рішення обставини справи.
Крім того, відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 суд бере до уваги, що відмова у позові ніяким чином не обмежує його права як батька на безперешкодне спілкування з дочкою, брати участь у вихованні дочки, її забезпеченні, сприянні її розвитку як фізичному, так і духовному.
Доводи позивача ОСОБА_2 про те, що проживання дитини з матір'ю не буде відповідати її інтересам і, що відповідач ОСОБА_1 не зможе забезпечити сталий та гармонійний розвиток своєї дочки, а також посилання позивача на те, що відповідач ОСОБА_1 веде негативний за прикладом для дитини спосіб життя, є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами, і суд їх відхиляє.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України в зв'язку із відмовою у первісному позові понесені позивачем ОСОБА_2 судові витрати не відшкодовуються, а у зв'язку із задоволенням зустрічного позову суд стягує з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 908 грн. .
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей, ст.ст. 141, 153, 157, 160 СК України, ст. ст. 3, 12, 13, 76, 78, 79, 95, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, виконавчий комітет Тернівської районної в місті ради, про визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Покровської районної в місті ради, виконавчий комітет Тернівської районної в місті ради, про визначення місця проживання дитини задовольнити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_2 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 .
Треті особи: виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі ради, ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2;
виконавчий комітет Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, ЄДРПОУ 04052554, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Короленка, 1а.
Повне судове рішення складено 13 квітня 2023 року.
Суддя: О. В. Колочко