Справа №173/457/23
Провадження №2/173/320/2023
12 квітня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Салтиковій С.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
27.02.2023 року до суду звернувся позивач АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з позовом про стягнення заборгованості до відповідача ОСОБА_1
09.03.2023 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13.03.2023 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін на 12.04.2023 року.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість на користь позивача в сумі 20 267 грн. 21 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: в жовтні 2017 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня інформація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта, РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https//www.monobank/ua/terms.
13.11.2019 року відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 13.11.2019 року.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту на паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язувався виконувати його умови.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач порушував умови укладеного Договору, зокрема не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами, відповідно до умов договору.
Досудового врегулювання спору між сторонами не відбувалось.
Загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за договором становить 20 267 грн. 21 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, що й стало підставою звернення до суду.
Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 13.11.2019 року відповідач звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг рамках проекту monobank, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 13.11.2019 року, що підтверджується копією анкети-заяви.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язувався виконувати його умови.
Таким чином судом встановлено, що між позивачем і відповідачем був укладений кредитний договір у належній формі та погоджені всі його істотні умови.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір раніше не оспорювався та не визнавався судом недійсним. Крім того, відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем було активовану видану йому картку та останній активно користувався виданою йому карткою, отримував кредитні кошти та періодично вносив грошові суми на погашення кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, тобто відповідач фактично виконував умови укладеного договору.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
Частино 2 ст. 6 ЦК України, передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що банк належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним з відповідачем кредитним договором, що підтверджується розрахунком наданої суду заборгованості за договором, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами та періодично вносив грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушував умови укладеного Договору, зокрема не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов договору.
Таким чином утворилась заборгованість відповідача перед позивачем. Загальний розмір заборгованості відповідача перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за укладеним Договором складає 20 267 грн. 21 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядок, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України - Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Доказів того, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання та сплатив заборгованість за укладеним кредитним договором, суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 265 ЦК України - Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами знайшло своє підтвердження порушення прав позивача, яке виражається в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним кредитним договором, щодо повернення кредитних коштів. Тому у відповідності до обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення і стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за укладеним кредитним договором, в загальній сумі 20 267 грн. 21 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.
На основі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги за позовом акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (юридична адреса: 04114 вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 20.03.2018 року в загальній сумі 20 267 (двадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 21 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», (юридична адреса: 04114 вул. Автозаводська, 54/19 м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352) на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору - 2684.00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. за сплачений судовий збір.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 12.04.2023 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 14.04.2023 року
Дата набрання законної сили: 13.05.2023 року