Справа № 199/3090/23
(2-з/199/70/23)
11.04.2023 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Якименко Л.Г., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5345074009 від 23.11.2020 року, у загальному розмірі 124154,94 гривень.
Одночасно з позовною заявою, з дотриманням порядку, встановленого п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, представником АТ «Таскомбанк» подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт у межах позовних вимог, на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:
1/7 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 17180790, загальна площа 68, 5 кв.м.
В обґрунтування заяви вказано, що у зв'язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору №5345074009 від 23.11.2020 року, укладеного з АТ «Таскомбанк», станом на 01.02.2023 року у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 124154,94 грн.
Заявник зазначив, що позичальник навмисно протягом тривалого часу не здійснює виконання зобов'язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування, діє недобросовісно, ухиляється від виконання обов'язків, покладених кредитним договором.
Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 на праві власності належить 1/7 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 17180790, загальна площа 68, 5 кв.м.
Згідно ч. ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" від 22.12.2006 N 9).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зі змісту заяви про забезпечення позову та позовної заяви слідує, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору №5345074009 від 23.11.2020 року, що призвело до виникнення заборгованості у загальному розмірі 124154,94 грн. у зв'язку з чим представник позивача вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.
Разом з тим, представником АТ «Таскомбанк» в рахунок доведення пред'явлених вимог заяви про забезпечення позову, суду не надано відомостей щодо вартості майна, належного ОСОБА_1 , не обґрунтовано необхідність забезпечення позову та доцільність застосування саме вказаного виду забезпечення позову.
Посилання представника на існування ризику відчуження відповідачем майна за відсутності доказів, які б свідчили про реальність його намірів та ймовірність вчинення дій, що ускладнюють виконання рішення суду на майбутнє є припущеннями, на яких, у силу ст. 81 ЦПК України, не може ґрунтуватись доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що представником АТ «Таскомбанк» не надано доказів для визначення співмірності заходу забезпечення позову змісту заявлених вимог та існування реальної загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому наявні підстави для залишення заяви без задоволення.
Керуючись ст. ст.2, 149, 150-153, 157, 260-261, 353, 354, ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя