12.04.2023 Справа № 756/3983/23
Унікальний номер 756/3983/23
Номер провадження 2/756/2835/23
11 квітня 2023 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання- Гаврилко Д.О.,
за участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У березні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі розмірі всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунтування пред'явлених вимог вказує, що 30 жовтня 1998 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Тернівської районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 432. Від спільного шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Оболонського районного суду від 26 листопада 2021 року шлюб між подружжям розірвано. Донька одружена та мешкає окремо з чоловіком. Син мешкає з матір'ю та знаходиться на її утриманні. Між ними не досягнуто згоди щодо розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 березня 2023 року справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31 березня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.
Позивач в судовому засіданні підтримала позов та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні визнав позов та не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії № НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Тернівської районної ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, 30 жовтня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».
Від спільного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 12 липня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва (а.с. 14).
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 13).
Статтею 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов'язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов'язок матері і батька.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року за № 2402-ІІІ, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З аналізу наведених правових норм, можна дійти висновку, що відповідач зобов'язаний утримувати спільну з позивачем дитину і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя нарівні з позивачем.
Згідно з вимогами ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Підсумовуючи вищезазначене, з урахуванням того, що відповідач визнав позовні вимоги та розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, та обов'язку обох батьків по утриманню дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи положення ст. ст. 133, 141, 142 ЦПК України та те, що відповідач визнав позов, з нього підлягають стягненню на користь держави судові витрати в сумі 536,80 грн, що становить 1/2 частину судового збору, що підлягала сплаті за звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про стягнення аліментів. Оскільки позивач на підставі положення п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати, тому зазначені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст. 181-182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 19, 81, 133, 141, 206, 258, 265, 279, 430 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 12 квітня 2023 року.
Суддя І.С. Шролик