Справа № 755/4134/23
1-кп/755/1005/23
"12" квітня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100040000659 від 17.02.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньо- технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
16.02.2023 року о 16 годині 09 хвилин ОСОБА_3 , під час дії воєнного стану, перебував у магазині ТОВ «АТБ-Маркет», що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Павла Тичини, 7, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, обравши об'єктом свого протиправного посягання, речі, які належать потерпілій ОСОБА_5 та знаходились у камері схову № 14 приміщення вказаного магазину.
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 скористався тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та додатковим ключем відчинив вказану камеру схову, яка розташована при вході до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», що за адресою: м. Київ, проспект Павла Тичини, 7, таким чином проник до сховища, звідки таємно викрав сумку бордового кольору, що належить потерпілій ОСОБА_5 , у якій знаходились: мобільний телефон марки «Redmi 9 С NFC», вартістю 4479 гривень 20 копійок та медична картка на ім'я ОСОБА_6 , після чого вийшов з приміщення вказаного магазину та з місяця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 4479 гривень 20 копійок.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 , вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та показав, що дійсно 16.02.2023 року о 16 годині 09 хвилин, під час дії воєнного стану, перебував у магазині ТОВ «АТБ-Маркет», що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Павла Тичини, 7, де скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, ключем, який мав при собі, відчинив камеру схову № 14, яка розташована при вході до магазину ТОВ «АТБ-Маркет», та звідти викрав сумку бордового кольору, в якій знаходився мобільний телефон марки «Redmi 9 С NFC», після чого вийшов з приміщення вказаного магазину, сумку викинув у смітник, медичну картку залишив біля смітника, а викрадений мобільний телефон заклав до ломбарду. Окрім того, ОСОБА_3 додав, що він жалкує про свій вчинок та просить не позбавляти його волі, оскільки він має проблеми зі здоров'ям та доглядає за мамою похилого віку.
Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, неодружений, має маму похилого віку, яка потребує догляду, не судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря-нарколога, а також враховує його вік та стан здоров'я.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Крім того, з урахуванням обставин справи, наявності обставини, що пом'якшує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 /п'яти/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2/два/ роки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- коробку з під навушників, коробку з під вафельниці і тканину, які передано, згідно квитанції № 019729, на зберігання до камери речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м. Києві - повернути власнику;
- оптичний диск з відеозаписом з камер відеоспостереження - зберігати при матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 220 гривень 00 копійок за проведення судової експертизи № 1399/23 від 16.03.2023 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.
Суддя: