Справа №:755/8135/22
Провадження №: 2-др/755/64/23
"13" квітня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Систем Кепітал Менеджмент» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
01.09.2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Систем Кепітал Менеджмент» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 07.09.2022 року було відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Рішенням суду від 20.03.2023 року у задоволенні позову відмовлено.
27.03.2023 року через засоби поштового зв'язку представник відповідача звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із позивачки на користь відповідача судові витрати у справі в загальному розмірі 45597,50 грн.
Вимоги заяви мотивовано тим, що рішенням суду від 20.03.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено, при цьому станом на день ухвалення рішення відповідач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу - 40000,00 грн., витрати пов'язані із забезпеченням доказів (виклик та допит свідків) - 5063,50 грн., витрати пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (на поштову кореспонденцію) - 534,00 грн., а всього 45597,50 грн. Відповідно до п. 3 Додаткової угоди №3 від 03.10.2022 року до Договору №15/06-2 від 15.06.2021 року про надання правової допомоги, сторони погодили, що оплата за правову допомогу, яка надається за дійсним договором в рамках справи №755/8135/22 під час її розгляду в суді першої інстанції складає 40000,00 грн. Отже, сторони узгодили фіксований розмір гонорару адвоката в сумі 40000,00 грн. Посилаючись на положення ст. 140 ЦПК України представник вказує, що відповідач поніс судові витрати на поштову кореспонденцію, а також судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання заяв про виклик та допит свідка (забезпечення доказів) на загальну суму 5597,50 грн. Представник зазначає, що вказані витрати відповідача пов'язані із розглядом справи та направлені виключно на спростування вочевидь безпідставних доводів, викладених позивачем у позові, відтак вони є неминучими, вочевидь співмірними та підтвердженими належними і допустимими доказами. Посилаючись на положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник зазначає, що справа розглядалась судом у порядку спрощеного позовного без виклику сторін, при цьому згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судові дебати при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не проводяться, тож ураховуючи той факт, що судові засідання (як і судові дебати) у справі не проводилися, відповідач подає докази понесення судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Суд, вивчивши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Статтею 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Як вбачається з матеріалів справи, у змісті відзиву на позовну заяву представник відповідача вказав, що відповідач очікує понести судові витрат у зв'язку із отриманням ним професійної правничої допомоги у розмірі 100000,00 грн.
До ухвалення судового рішення у матеріалах справи були наявні лише копії документів на підтвердження повноважень представника відповідача, а саме: копії ордеру серії АЕ №1124200 від 05.10.2022 року на представлення інтересів ПрАТ «СКМ» адвокатом Лабовкіним О.О., який виданий АО «Альфа»; копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №2943 від 29.06.2015 року, виданого Лабовкіну О.О.
За наведених обставин, суд відмовляючи у задоволенні позову не здійснював стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат останнього, адже до ухвалення у справі рішення сторона відповідача не надала суду доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, у жодній зі своїх заяв по суті справи відповідач не прохав стягнення з відповідача понесених ним судових витрат.
До заяви про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла до суду 31.03.2023 року, представник відповідача додав копію договору №15/06-2 про надання правової допомоги від 15.06.2021 року, копію додаткової угоди №3 від 03.10.2022 року до договору №15/06-2 про надання правової допомоги від 15.06.2021 року, копію детального опису наданих послуг, копії чеків про сплату судового збору за заявами про забезпечення доказів шляхом допиту свідка та копії документів на підтвердження оплати послуг поштового зв'язку.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Поряд із цим, а ні зміст заяв відповідача по суті справи (відзив, заперечення), ні зміст будь-яких інших заяв сторони відповідача з процесуальних питань не містять заяви сторони відповідача про те, що докази розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
За відсутності такої заяви відповідач мав подати докази понесення судових витрат до часу ухвалення у справі рішення та відповідно заявити про їх стягнення з позивача, однак цієї процесуальної дії сторона відповідача не вчинила, при цьому згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У можливості здійснення зазначених процесуальних дій представник відповідача не був обмежений, адже справа перебувала в провадженні суду більш ніж пів року, сторона відповідача скористалась своїми правами щодо подання відзиву та заперечень, активно зверталась до суду із різними заявами/клопотаннями з процесуальних питань і про наявність справи на розгляді суду відповідачу було відомо з 03.10.2022 року, тобто з часу отримання ним копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами, отже відповідач мав пів року до часу ухвалення у справі рішення для подання доказів понесення судових витрат і заявлення про їх стягнення з позивача або для подання суду заяви у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про те, що докази розміру витрат сторони відповідача у зв'язку з розглядом справи будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України чітко визначають можливість здійснення розподілу судових витрат після ухвалення у справі рішення лише у разі якщо до закінчення розгляду справи (ураховуючи, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і відповідно судові дебати не проводились, як і не проводились судові засідання) сторона зробила заяву про подання відповідних доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Ураховуючи, що зміст жодної заяви сторони відповідача по суті справи чи з процесуальних питань відповідної заяви не містить, безпідставними є вимоги представника відповідача про стягнення з позивача судових витрат із посиланням лише на те, що докази понесення витрат подані протягом п'яти днів від часу ухвалення у справі рішення.
Стосовно судових зборів сплачених стороною відповідача за подання до суду заяви про забезпечення доказів шляхом допиту свідків суд вважає, що такі витрати відповідача не підлягають стягненню з позивача, оскільки результат їх розгляду не був позитивним для відповідача, адже ухвалою суду від 06.12.2022 року заяву представника відповідача про виклик і допит свідка залишено без розгляду, ухвалами суду від 10.03.2023 року у задоволенні заяв представника відповідача про виклик і допит свідків відмовлено, а четверта заява сторони відповідача про виклик свідка взагалі не мала судового розгляду, оскільки надійшла до суду після ухвалення у справі рішення, тож у відповідності до положень п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України сплачений за нею судовий збір не може бути пов'язаний з розглядом справи.
Крім того, з погляду розумності, необхідності, неминучості і обґрунтованості зазначених витрат суд дійшов висновку, що такі витрати сторони відповідача не були необхідними для розгляду справи, адже звертаючись до суду із заявами про виклик та допит свідків саме у порядку забезпечення доказів, зміст цих заяв фактично не був мотивований підставами, передбаченими ч. 1 ст. 116 ЦПК України, відтак відповідач так само мав можливість звернення до суду із заявами про виклик свідків в межах ст.ст. 90, 91 ЦПК України, що не передбачає сплати будь-якого розміру судового збору. У цьому питанні сторона відповідача на власний розсуд визначила свою процесуальну поведінку щодо подання заяв про виклик та допит свідків саме у порядку забезпечення доказів маючи абсолютно аналогічну альтернативу виклику свідків у порядку ст.ст. 90, 91 ЦПК України без сплати судового збору, тому стягнення таких витрат з позивача не є правозгідним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 133, 137, 141, 270, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Систем Кепітал Менеджмент» про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 13.04.2023 року.
Суддя -