2-о/754/197/23
Справа № 754/4706/23
Іменем України
13 квітня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст.185 ЦПК України при поданні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Заявник звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з вищевказаною заявою про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 293 ЦПК України визначено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.Подана заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України, а саме:
- до заяви додані документи не засвідчені в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 95 ЦПК України, згідно з якою учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, своїм підписом із зазначенням дати такого посвідчення;
- заява не містить повний виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
- не містить також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема в заяві зазначено, що ОСОБА_2 засуджений, проте не надано завіреної належним чином копії вироку, який набрав чинності та не зазначено адресу та назву виправного закладу, де останній відбуває покарання, оскільки має бути повідомлений належним чином про розгляд справи.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вказане, заявнику необхідно усунути недоліки заяви, шляхом виконання вимог ч. ч.4, 5 ст. 95, п. 2, 5 ч.3 ст. 175 , ч. 5 ст. 177 ЦПК України
Залишення заяви без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вищевикладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б. Саламон