Номер провадження 3/754/1607/23
Справа №754/3318/23
Іменем України
10 квітня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Гринчак О.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21 лютого 2023 року приблизно о 00 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство в сім'ї щодо сина ОСОБА_2 фізичного характеру, а саме розбив голову палицею, чим порушив п. 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 274617 від 21.02.2023, 21 лютого 2023 року приблизно о 00 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство в сім'ї щодо сина ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме виражався лайкою та погрожував розправою, чим порушив п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що обставинам, зазначеним в протоколі, передували певні події. Так, 20 лютого 2023 року о 22:00 його син прийшов додому. До цього йому телефонувала матір та малолітні діти. Син обіцяв прийти в обід додому, однак прийшов лише ввечері, у зв'язку з чим матір почала сваритися і вони лаялися. Сам ОСОБА_1 був у ліжку і не втручався. Син зайшов до нього в кімнату, почав лаятися та кидатися, стягувати ковдру, витягав з ліжка, провокував на бійку. ОСОБА_1 встав, взяв палицю, яка лежала на шафі. Вказав, що це було емоційно, оскільки були події до цього, а саме 16 жовтня 2022 року син приходив з молотком і вдарив по голові. Тоді викликали поліцію, забрали в лікарню ОСОБА_1 , зашивали голову. На ранок ОСОБА_1 прийшов додому і дружина заявила, що він погрожував її вбити. Потім його викликали в поліцію. Він написав заяву під диктовку на відмову від претензій до сина ОСОБА_2 . Син тоді зазначав, що захищав свою матір. Що стосується подій 20 лютого 2023 року о 22:00 год, була бійка з сином, ОСОБА_1 викликав поліцію. Працівники поліції, як він зрозумів, були знайомі з сином - ОСОБА_2 , водночас з їх сторони було упереджене ставлення до ОСОБА_1 , його звинувачували в тих подіях, які він не робив. Син під диктовку написав свою заяву. Син погрожував йому навіть при поліції. Опитали дітей сина, вони повідомили все, як було. Але це не зафіксували. Також свідком була сусідка з 8 поверху. Поліція склала протоколи за 20.02.2023 о 22:00 і поїхала. Щодо подій 21.02.2023 ОСОБА_1 зазначив, що через півгодини, як поїхала поліція, син знову прийшов до нього і витягував його з ліжка, зайшов в кімнату з молотком і, тому, ОСОБА_1 знову вдарив сина, а дружина викликала поліцію, вказавши, що батько вбиває сина. Дружина підтримує сина та вони постійно провокують його на конфлікти. З дружиною перебуває в процесі розірвання шлюбу.
Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Яцком Віталієм Володимировичем подано клопотання про долучення доказів та клопотання про закриття провадження, в якому захисник вказує, що конфлікт між ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_2 почався увечері 20.02.2023 та закінчився вночі 21.02.2023, був спровокований сином ОСОБА_2 . ОСОБА_1 зазнав психологічного насильства, яке виразилося в словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні з боку його сина ОСОБА_2 . Вказані дії з боку сина викликали у ОСОБА_1 побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, завдали шкоди його психічному здоров'ю. ОСОБА_1 зазнав фізичного насильства, яке виразилося в штовханні, нанесенні побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Отже, постраждалою особою є саме ОСОБА_1 . Вказані факти домашнього насильства з боку сина ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 вчиняються не вперше. Зокрема, таке вже відбувалося жовтні 2022 року. ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності внаслідок вчинення протизаконних дій у сфері обороту наркотичних речовин. Безпосередньо в протоколі від 21.02.2023 в своїх поясненнях ОСОБА_1 вказав: «я розбив голову сину, захищаючись під нападу». Захисник вказує, що такі дії є необхідною оборою, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю.
Потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що батько перекручує обставини та пов'язує різні події, які відбувалися в різні дні. З батьком існує конфлікт у зв'язку з його нескінченними знущаннями та приниженнями ще з дитинства. ОСОБА_2 підтвердив, що ображав батька гнівними словами, однак в бійку не кидався. Натомість батько піднявся, дістав з-під дивана палицю, довжиною приблизно 1,2-1,5 м, і почав його бити по голові, по тілу, по руках, загалом наніс 6-7 ударів. Батько бив його безжально. У відповідь ОСОБА_2 не наніс жодного удару, оскільки пообіцяв матері не чіпати батька після подій, що відбулися у жовтні 2022 року (тоді 16-17.10.2022 батько ображав матір через її хворобу, бив вночі біля її подушки, у зв'язку з чим син, ставши на захист матері, вдарив батька, а батько намагався вичавити йому око, розірвати щоку, після чого син взяв молоток і вдарив). Однак ОСОБА_2 категорично заперечує слова його батька про застосування молотка 21 лютого 2023 року.
Захисник потерпілого - адвокат Кащук Максим Степанович вважає, що ОСОБА_1 вчинив відносно сина домашнє насильство, а в матеріалах справи достатньо доказів, що підтверджують його вину.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Згідно з п. 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства фізичного характеру підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративні правопорушення від 21.02.2023 серії ВАВ № 274617, рапортом працівника поліції від 21.02.2023, рапортом події № 97199180 «домашнє насильство», № 97199222 «домашнє насильство», № 97199762 «інші тілесні ушкодження», потерпілий: ОСОБА_2 , діагноз: забійна рана голови, поясненнями ОСОБА_1 , викладеними у протоколі про адмністративне правопорушення, згідно з якими «розбив голову сину, захищаючись від нападу», усними поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні, а також аудіозаписом події.
Водночас письмові пояснення (копія) ОСОБА_2 від 20.02.2023 та письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.02.2023 не стосуються події, що відбулася 21.02.2023, тому не є належними доказами у цій справі.
Також докази, надані адвокатом Яцком В.В., а саме: довідка від 01.03.2023, направлення на судове-медичне дослідження від 21.02.2023, довідка № 6044 від 17.10.2022, лист з додатками №105-А3/125/49-2023 від 24.02.2023, стосуються подій 16.10.2022, 17.10.2022 та 20.02.2023, а тому не приймаються судом як докази в даній справі.
Щодо доводів адвоката Яцка В.В. про те, що ОСОБА_1 вчиняв дії для захисту від нападу сина, а тому був в стані необхідної оборони, слід зауважити таке.
Відповідно до ст. 19 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.
Отже, умовами правомірності необхідної оборони, які відносяться до захисту є: а) правомірність об'єкта захисту; б) спричинення шкоди лише особі, що посягає; в) своєчасність захисту; г) правомірність меж захисту.
Правомірність об'єкта захисту означає, що захист при необхідній обороні повинен здійснюватися відносно життя і здоров'я, прав і свобод, власності особи, що захищається, або іншої особи, а також відносно суспільних інтересів.
Своєчасність захисту при необхідній обороні полягає у тому, що захист повинен за часом співпадати із суспільно небезпечним посяганням. Це означає, що на момент вчинення захисних дій суспільно небезпечне посягання існує об'єктивно у відповідній системі часових координат, тобто вже розпочалося або повинно буквально зараз розпочатись, але ще не закінчилось.
Правомірність меж захисту означає, що захист не повинен перевищувати встановлених законом меж необхідної оборони.
Доказів того, що ОСОБА_2 21.02.2023, крім словесних образ, мав намір здійснити чи здійснив відносно батька дії, що могли б бути кваліфіковані, як фізичне насильство, що вимагало від ОСОБА_1 вчиняти дії для власного захисту, матеріали справи не містять. Надані у судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 щодо обставин події, яка відбулася 21.02.2023, викладені непослідовно і ґрунтуються на необхідності захисту у зв'язку з подією, що відбулася 16, 17 жовтня 2022 року, тобто чотири місяці тому. Доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 міг застосувати молоток, як це було 16, 17 жовтня 2022 року, не підтверджуються матеріалами справи, при цьому аудіозапис події здійснював самостійно ОСОБА_1 та озвучував те, що відбувалося. ОСОБА_2 , як зазначалося вище, категорично заперечував погрозу застосувати молоток 21.02.2023. Свідків, які б підтвердили наявність такої погрози, немає.
Отже, встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що дії потерпілого ОСОБА_2 за своїми об'єктивними ознаками не могли створити реальної та безпосередньої загрози для ОСОБА_1 , які б у зв'язку з цим викликали невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому. Отже, вважати, що ОСОБА_1 , завдаючи удари палицею потерпілому, перебував у стані оборони та діяв з перевищенням її меж, підстав немає.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, а саме вчинення домашнього насильства фізичного характеру.
Доказів того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру немає, тому в цій частині провадження слід закрити.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Як зазначається у ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, з метою реалізації комплексного підходу до вирішення проблеми насильства, суд вважає за необхідне направити ОСОБА_1 до Центру у справах сім'ї та жінок Деснянського району міста Києва для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці, який, за потребою, може бути продовжений на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. 39-1, 172-3, 283-285 КУпАП, суд
Провадження про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністативного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства психологічного характеру, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства фізичного характеру, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170,00 грн.).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн.
Направити ОСОБА_1 до Центру у справах сім'ї та жінок Деснянського району міста Києва (м. Київ, вул. Ореста Левицького, 9/21) для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 3 (три) місяці.
Контроль за виконанням постанови в частині проходження ОСОБА_1 програми для кривдників відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» покласти на відповідальних посадових осіб Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві.
Копію постанови надіслати/вручити учасникам справи, а також Центру у справах сім'ї та жінок Деснянського району міста Києва, Службі у справах дітей та сімї Деснянської районної у місті Києві державній адміністрації, Деснянському управлінню поліції ГУНП у м. Києві.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК