13 квітня 2023 року
Київ
справа №280/946/22
адміністративне провадження №К/990/12544/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі № 280/946/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
10.04.2023 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2022.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано в строки, визначені процесуальним законодавством. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 12.08.2022 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 27.05.2022 подано 11.12.2022, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Зазначав, що у зв'язку з введеним в Україні воєнним станом та відсутністю бюджетних асигнувань не було можливості сплатити судовий збір. Водночас сплативши судовий збір скаржник повторно подав апеляційну скаргу.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Суд зазначив, що посилання скаржника на неможливість своєчасної сплати судового збору під час первинного подання апеляційної скарги у зв'язку з введеним в Україні воєнним станом суд не є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки до КАС України зміни щодо зупинення або продовження строків у зв'язку із введеним в Україні воєнним станом, не вносилися. Також, суд звернув увагу на тривалий проміжок між рішенням суду першої інстанції від 27.05.2022 та зверненням скаржником з апеляційною скаргою вдруге 11.12.2022.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2023 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило поновити строк апеляційного оскарження з тих самих підстав, які вже Судом були оцінені та визнані неповажними ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху. В той же час, інших пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано у строки, встановлені процесуальним законодавством, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Водночас, при повторному зверненні було сплачено судовий збір. Зазначає, що ГУ ДПС є бюджетною організацією, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України. При цьому, право суб'єкта владних повноважень повторного звернення з апеляційною скаргою має темпоральні межі встановленні, частиною другою статті 299 КАС України, а саме один рік з дня складення повного тексту судового рішення. Звертає увагу на обставину введення на території України воєнного стану, яка є поважною причиною пропуску строку, у зв'язку з чим були підстави для його поновлення. Також, звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційного оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційну скарги у більш стислий строк.
Причин, які унеможливлювали звернення до суду з належними чином оформленою апеляційною скаргою (в тому числі з наданням документа про оплату судового збору) у встановлений законом строк та виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк ГУ ДПС не зазначає. При цьому, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Доводи скаржника, що апеляційна скарга подана в межах річного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, а тому суд апеляційної інстанції повинен був прийняти апеляційну скаргу до розгляду, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі № 280/946/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко