про відмову у відкритті касаційного провадження
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа №380/14294/22
адміністративне провадження № К/990/12162/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Донець Галини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 про закриття провадження та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2023 про повернення апеляційної скарги у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Управління ДВС відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Управління ДВС відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням цього ж суду від 13.01.2023 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Управління ДВС відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Донець Галина Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2023 апеляційну скаргу Донець Галини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення та ухвалу про закриття провадження Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі № 380/14294/22 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про наявність підстав для касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023, колегія суддів зазначає.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржниця оскаржує рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023.
Однак Суд зауважує, що рішення суду першої інстанції від 13.01.2023 не було переглянуте в апеляційному порядку, а тому з огляду на вимоги частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України таке рішення не може бути оскаржене в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про наявність підстав для касаційного оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 про закриття провадження, колегія суддів зазначає.
Згідно з частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Такими ухвалами в силу пунктів 3, 4, 5, 13, 17, 20 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України є ухвали щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина четвертої цієї статті).
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржниця оскаржує ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 про закриття провадження у справі № 380/14294/22 в частині позовних вимог.
Проте Суд зауважує, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023, тобто ухвала суду першої інстанції, якою було закрито провадження у справі в частині позовних вимог, не було переглянуте в апеляційному порядку, а тому не входить до переліку тих судових рішень, які відповідно до процесуального закону можуть оскаржуватися в касаційному порядку.
Отже, юридичні приписи частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, за наслідком апеляційного перегляду якої не було прийнято постанову суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про наявність підстав для касаційного оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2023 про повернення апеляційної скарги, колегія суддів зазначає.
Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, скаржниця вказує на те, що вона є єдиною спадкоємицею за заповітом на все майно після смерті ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 17.01.2023 № 48/0116 державного нотаріуса Третьої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області Оксани Семенюк. На думку скаржниці, така довідка дає всі повноваження займатися невирішеними справами після смерті її батька. Інші доводи касаційної скарги зводяться до обґрунтування позовних вимог по суті спору.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга подана 01.02.2023 та підписана ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності від 10.01.2020 строком до 10.01.2025. До апеляційної скарги долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 05.01.2023.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про неможливість прийняття апеляційної скарги, оскільки представництво за довіреністю припинилося у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 , а тому таку слід повернути представнику позивача на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
У контексті зазначеного Верховний Суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Пунктом 1 частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина друга цієї ж статті).
Частинами шостою, восьмою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно з частиною п'ятою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
При цьому згідно з пунктом 6 частини першої статті 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема, смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
Зазначене дає підстави вважати, що у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 представництво за довіреністю ОСОБА_2 припинено.
Разом з тим, Суд зауважує, що довідка від 17.01.2023 № 48/01-16, на яку посилається скаржниця як на підтвердження своїх повноважень, свідчить лише про те, що нотаріальною конторою зареєстрована спадкова справа № 11/2023 до майна померлого ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 станом на 17.01.2023 є єдиним спадкоємцем за заповітом на все майно після смерті ОСОБА_1 . Проте така довідка не підтверджує прийняття спадщини ОСОБА_1 його донькою ОСОБА_2 .
Також слід звернути увагу, що судами попередніх інстанцій не вирішувалося питання про процесуальне правонаступництво відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, яке передбачає заміну сторони у відносинах, щодо яких виник спір, її правонаступником.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Враховуючи, що зміст ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2023 свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 298 та частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Донець Галини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 про закриття провадження та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2023 про повернення апеляційної скарги у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Управління ДВС відділу примусового виконання рішень про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
2. Надіслати ОСОБА_2 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя Т.Г. Стрелець