13 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7214/22 пров. № А/857/18534/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Волинській області, Приватного підприємства «АВГ КАРС» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м. Луцьку суддею Дмитруком В. В.) у справі № 140/7214/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «АВГ КАРС» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2022 року Приватне підприємство «АВГ КАРС» (далі - ПП «АВГ КАРС») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:
- визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за від 31.08.2022 № 7277140/41400897, № 7277139/41400897, від 12.09.2022 № 7324324/41400897, від 22.09.2022 № 7370665/41400897.
- зобов'язати Державну податкову службу України (далі - ДПС України) зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 02.09.2021 № 8, від 03.09.2021 № 9, від 09.09.2021 №10, від 24.09.2021 № 13.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням приписів чинного законодавства, позаяк загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Проте, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, окрім посилання на відповідність платника податків критеріям ризиковості, не містять жодної конкретизації переліку документів, які необхідно подати, не надано й розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платника податку. Також ним було подано пакет документів щодо постачання товару та його реалізації, з яких в повній мірі вбачається джерело походження товару та підтверджують факт здійснення господарської операції, проте, комісією вони залишені поза увагою.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними і скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №7324324/41400897 від 12 вересня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 09 вересня 2021 року, № 7370665/41400897 від 22 вересня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 24 вересня 2021 року.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН подані ПП «АВГ КАРС» податкові накладні № 10 від 09 вересня 2021 року, № 13 від 24 вересня 2021 року, датою їх подання на реєстрацію.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській та ДПС України на користь ПП «АВГ КАРС» понесені судові витрати по сплаті судового збору з кожного по 2 481 грн.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Волинській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем, з метою підтвердження господарських операцій, відповідно до поданих податкових накладних було надано ряд документів. Проте встановлено, що платником податків не надано достатній пакет документів, а саме: додаток 2 (акт технічного стану) до договору комісії №1 від 01.02.2019 та підтверджуючі документи по розрахунках з перевізником, а також підтверджуючі розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати відповідно до договорів.
Також зазначає, що позивачем не додано до повідомлень про надання пояснень, документів, перелік яких був зазначений у рішеннях про реєстраціювідмову у реєстрації податкових накладнихрозрахунків коригування в ЄРПН.
Крім того, акцентує увагу на тому, що посадові особи ПП «АВГ КАРС» за період, коли здійснювалися реєстрації податкових накладних, не допускали до проведення перевірки, про що складений акт № 138/07-01/41400897 від 28.01.2022.
Відтак, відсутність конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної перешкоджає платнику податків надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, однак такі обґрунтування недоречно застосовувати у спірній ситуації, коли платник не просто не надав окремих документів, які податковий орган уважав обов'язковими, а фактично не надав контролюючому органу належних документів для підтвердження господарських операціях з ТОВ «Атлант індустрія» за податковими накладними, реєстрація яких була зупинена.
Також зазначив, що позовні вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та яка виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
ПП «АВГ КАРС» подало відзив на вказану апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог без змін.
Крім того, ПП «АВГ КАРС» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції, в цій частині, прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти нове, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити, а також стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. Додатково стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7443 грн.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд в рішенні дійшов взаємовиключних висновків, оскільки податкові накладні стосуються однієї і тієї ж господарської операції, а тому ним було надано контролюючому органу один пакет документів підтвердження господарської операції з ТОВ «Атлант індустрія» за податковими накладними, реєстрація яких була зупинена.
Зазначає, що доводи податкового орган щодо недопуску працівників для проведення перевірки підприємства жодним чином не стосуються цього позову.
Також вказує на те, що зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача і буде ефективним відновленням порушеного права позивача.
Щодо витрат на правничу допомогу зазначає, що відшкодуванню підлягають не тільки оплачені понесені витрати, а й такі, що понесені і будуть оплачені в майбутньому.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ДПС у Волинській області не підлягає задоволенню, апеляційна скарга ПП «АВГ КАРС» підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що ПП «АВГ КАРС» зареєстроване як юридична особа 15.06.2017, видами діяльності якої є, зокрема: торгівля автомобілями та автотранспортними засобами (основний), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ПП «АВГ КАРС», відповідно до вимог статті 201 ПК України, за результатами своєї господарської діяльності сформувало та подало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкова накладна № 8 від 02.09.2021 на суму операції 211 000,00 грн в т. ч. ПДВ 35 166,67 грн в адресу ТОВ «Атлант індустрія», податкова накладна № 9 від 03.09.2021 на суму і операції 1 047 000,00 грн в т. ч. ПДВ 174 500,00 грн в адресу ТОВ «Атлант індустрія», податкова накладна № 10 від 09.09.2021 на суму операції 2 160 000,00 грн в т. ч. ПДВ 360 000,00 грн в адресу ТОВ «Атлант індустрія», податкова накладна № 13 від 24.09.2021 на суму операції 336 000,00 грн в т. ч. ПДВ 56 000,00 грн в адресу ТОВ «Атлант індустрія» (ЄДРПОУ 40385620).
Так, відповідно до квитанцій № 9284566961 від 29.09.2021 про зупинення реєстрації ПН № 8 від 02.09.2021, №9284952733 від 29.09.2021 про зупинення реєстрації ПН № 9 від 03.09.2021, № 9284545622 від 29.09.2021 про зупинення реєстрації ПН № 10від 09.09.2021, № 9292318908 від 06.10.2021 про зупинення реєстрації ПН № 13 від 24.09.2021 на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в ЄДРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄДРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
З метою реєстрації зупинених податкових накладних позивач подав до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області поясненнями та копіями документів для прийняття рішення про реєстрацію відповідних податкових накладних в ЄРПН, а саме:
- пояснення за вих. № 26/08/2022-1 від 26.08.2022 по ПН № 8 від 02.09.2021.
За результатами розгляду вказаних документів комісія ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРДН прийняла рішення № 7277140/41400897 від 31.08.2022 про відмову у реєстрації ПН № 8 від 02.09.2021 в ЄРПН на основі того, що позивач не надав достатній пакет документів, а саме: додаток 2 (акт технічного стану) до договору комісії № 1 від 01.02.2019 та підтверджуючі документи по розрахунках з перевізником.
- пояснення за вих. № 26/08/2022-2 від 26.08.2022 по ПН № 9 від 03.09.2021.
За результатами розгляду вказаних документів комісія ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийняла рішення № 7277139/41400897 від 31.08.2022 про відмову у реєстрації ПН № 9 від 03.09.2021 в ЄРПН на основі того, що позивач не надав достатній пакет документів, а саме: додаток 2 (акт технічного стану) до договору комісії № 1 від 01.02.2019 та підтверджуючі документи по розрахунках з перевізником.
- пояснення за вих. № 07/09/2022-1 від 07.09.2022 по ПН № 10 від 09.09.2021.
За результатами розгляду вказаних документів комісія ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийняла рішення № 7324324/41400897 від 12.09.2022 про відмову у реєстрації ПН № 10 від 09.09.2021 в ЄРПН на основі того, що позивач не надав підтверджуючі розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати. Відсутні документи щодо зберігання транспортних засобів.
- пояснення за вих. № 19/09/2022-1 від 19.09.2022 по ПН № 13 від 24.09.2021.
За результатами розгляду вказаних документів комісія ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийняла рішення № 7370665/41400897 від 22.09.2022 про відмову у реєстрації ПН № 13 від 24.09.2021 в ЄРПН на основі того, що позивач не надав підтверджуючі розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати.
Позивач, не погоджуючись із вказаними рішеннями комісії ГУ ДПС у Волинській області, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних № 10 від 09.09.2021, № 13 від 24.09.2021, тому в ГУ ДПС у Волинській області не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
При цьому суд погодився з доводами контролюючого органу про те, що рішення за №№ 7277140/41400897, 7277139/41400897 від 31.08.2022 є правомірними і не підлягають скасуванню, оскільки подані позивачем податкові накладні № 8 від 02.09.2021, № 9 від 03.09.2021 не підлягають реєстрації, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів по розрахунках позивачем з перевізником.
Крім того суд відмовив у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність позивачем понесених витрат, які він просить стягнути, через те, що останнім не надано доказів фактичного понесення таких витрат.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пункту 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Вказаним Порядком визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пункт 6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.
Як видно з матеріалів справи в оскаржуваних рішеннях зазначено про відповідність платника ПП «АВГ КАРС» критеріям ризиковості платника, зокрема п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, як видно зі змісту пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
У залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в ЄРПН, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічні висновки Верховний Суд висловлював в інших рішеннях, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а, 01.12.2021 у справі № 600/1878/20-а, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
Як встановлено судом, за результатами за результатами своєї господарської діяльності позивач сформував та подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:
- № 8 від 02.09.2021 на суму операції 211 000,00 грн в т. ч. ПДВ 35 166,67 грн на адресу ТОВ «Атлант індустрія»,
- № 9 від 03.09.2021 на суму і операції 1 047 000,00 грн в т. ч. ПДВ 174 500,00 грн на адресу ТОВ «Атлант індустрія»,
- № 10 від 09.09.2021 на суму операції 2 160 000,00 грн т. ч. ПДВ 360 000,00 грн на адресу ТОВ «Атлант індустрія»,
- № 13 від 24.09.2021 на суму операції 336 000,00 грн в т. ч. ПДВ 56 000,00 грн на адресу ТОВ «Атлант індустрія» (ЄДРПОУ 40385620).
Реєстрація цих податкових накладних була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН № 9284566961 від 29.09.2021 про зупинення реєстрації ПН № 8 від 02.09.2021, № 9284952733 від 29.09.2021 про зупинення реєстрації ПН № 9 від 03.09.2021, № 9284545622 від 29.09.2021 про зупинення реєстрації ПН № 10 від 09.09.2021, №9292318908 від 06.10.2021 про зупинення реєстрації ПН № 13 від 24.09.2021.
Вказані квитанції містить рекомендацію щодо надання пояснень та копій документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Проте, в цих квитанціях не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.
Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.
Також, зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не давало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних також прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у справах за №№0940/1240/18, 819/330/18, 824/245/19-а.
Незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав зупинення реєстрації податкової накладної, вказане не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що податкові накладні від 02.09.2021 № 8, від 03.09.2021 №9, від 09.09.2021 № 10, від 24.09.2021 № 13 складені за результатами здійснення однієї господарської операції, для підтвердження здійснення якої позивач надав:
- пояснення за вих. № 26/08/2022-1 від 26.08.2022 по ПН № 8 від 02.09.2021 з такими документами: контракт № 02/21-SA/AWG від 29.07.2021, інвойс від 13.08.2021, ВМД №UA205150/2021/002384 від 30.08.2021, платіжне доручення в іноземній валюті № 79 від 18.08.2021, договір № 01-08-21/ТР про надання транспортних послуг від 25.08.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.08.2021 № 30/08-21/ТП до договору № 01-08-21/ТР, рахунок на доставку транспортного засобу № 49/08/2021 від 26.08.2021, договір комісії № 1 від 01.02.2019 , акт прийому-передачі № 7 від 26.10.2021, звіт комісіонера № 7 від 27.10.2021 до договору комісії року № 1 від 01.02.2019, видаткова накладна № 7 від 27.10.2021, платіжне доручення № 109 від 02.09.2021, виписка по особових рахунках з 02.09.2021 по 24.09.2021, ОСВ по 361 рахунку за 02.09.2021;
- пояснення за вих. № 26/08/2022-2 від 26.08.2022 по ПН № 9 від 03.09.2021 з такими документами: контракт № 02/21-SA/AWG від 29.07.2021, інвойс від 13.08.2021, ВМД №UA205150/2021/002384 від 30.08.2021, платіжне доручення в іноземній валюті № 79 від 18.08.2021, договір № 01-08-21/ТР про надання транспортних послуг від 25.08.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.08.2021 № 30/08-21/ТП до договору № 01-08-21/ТР, рахунок на доставку транспортного засобу № 49/08/2021 від 26.08.2021; Договір комісії № 1 від 01.02.2019, акт прийому-передачі № 7 від 26.10.2021, звіт комісіонера № 7 від 27.10.2021 до договору комісії року № 1 від 01.02.2019, видаткова накладна № 7 від 27.10.2021, платіжне доручення № 111 від 03.09.2021, виписка по особових рахунках за 03.09.2021, ОСВ по 361 рахунку за 03.09.2021.
- пояснення за вих. № 07/09/2022-1 від 07.09.2022 по ПН № 10 від 09.09.2021 такими документами: контракт № 02/21-SA/AWG від 29.07.2021, інвойс від 13,08.2021, ВМД № UA 205150/2021/002384 від 30.08.2021, платіжне доручення в іноземній валюті № 79 від 18.08.2021, договір № 01-08-21/ТР про надання транспортних послуг від 25.08.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.08.2021 № 30/08-21/ТП до договору № 01-08-21/ТР, рахунок на доставку транспортного засобу № 49/08/2021 від 26.08.2021, договір комісії № 1 від 01.02.2019, акт прийому-передачі № 7 від 26.10.2021, звіт комісіонера № 7 від 27.10.2021 до договору комісії року № 1 від 01.02.2019, видаткова накладна № 7 від 27.10.2021, платіжне доручення № 116 від 09.09.2021, виписка по особових рахунках за 09.09.2021, ОСВ по 361 рахунку за 09.09.2021, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 09/21 від 26.10.2021, акт приймання-передачі транспортного засобу № 09/21 від 27.10.2021.
- пояснення за вих. № 19/09/2022-1 від 19.09.2022 по ПН № 13 від 24.09.2021 з такими документами: контракт № 02/21-SA/AWG від 29.07.2021, інвойс від 13.08.2021, ВМД №UA205150/2021/002384 від 30.08.2021, платіжне доручення в іноземній валюті № 79 від 18.08.2021, договір № 01-08-21/ТР про надання транспортних послуг від 25.08.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.08.2021 № 30/08-21/ТП до договору № 01-08-21/ТР, рахунок на доставку транспортного засобу № 49/08/2021 від 26.08.2021, договір відповідального зберігання № 02/01/20 від 02.01.2020, договір комісії № 1 від 01.02.2019, акт прийому-передачі № 7 від 26.10.2021, звіт комісіонера № 7 від 27.10.2021 до договору комісії року № 1 від 01.02.2019, видаткова накладна № 7 від 27.10.2021, платіжне доручення № 116 від 09.09.2021, виписка по особових рахунках за 09.09.2021, ОСВ по 361 рахунку за 09.09.2021, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 09/21 від 26.10.2021, акт приймання-передачі транспортного засобу № 09/21 від 27.10.2021.
Проте, за результатами розгляду вказаних документів комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРДН прийнято:
- рішення № 7277140/41400897 від 31.08.2022 про відмову у реєстрації ПН № 8 від 02.09.2021 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано достатній пакет документів, а саме: додаток 2 (акт технічного стану) до договору комісії № 1 від 01.02.2019 та підтверджуючі документи по розрахунках з перевізником.
- рішення № 7277139/41400897 від 31.08.2022 про відмову у реєстрації ПН № 9 від 03.09.2021 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано достатній пакет документів, а саме: додаток 2 (акт технічного стану) до договору комісії №1 від 01.02.2019 та підтверджуючі документи по розрахунках з перевізником.
- рішення № 7324324/41400897 від 12.09.2022 про відмову у реєстрації ПН № 10 від 09.09.2021 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано підтверджуючі розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати. Відсутні документи щодо зберігання транспортних засобів.
- рішення № 7370665/41400897 від 22.09.2022 про відмову у реєстрації ПН № 13 від 24.09.2021 в ЄРПН на основі того, що позивачем не надано підтверджуючі розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати.
Колегія суддів зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.
Вказана правова позиція викладена зокрема у постановах Верховного Суду у справах № 822/1817/18, № 821/1173/17, № 1940/1950/18, № 805/3956/18-а.
З матеріалів справи видно, що позивачем було надано ряд документів включаючи додаток 2 (акт технічного стану) договору комісії №1 від 01.02.2019 (а. с. 77), підтверджуючі розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки), що підтверджують факт повної оплати відповідно до договорів (а. с. 57 - 67), але підтверджуючі документи по розрахунках з перевізником позивачем не надано, що було підставою для відмови у реєстрації податкових накладних № 8 від 20.09.2021, № 9 від 03.09.2021.
Колегія суддів вважає, що наданий позивачем на виконання вимог Порядку № 520 обсяг документів був достатнім для цілей реєстрації податкових накладних, а підстав для відмови в реєстрації податкових накладних у контролюючого органу не було, оскільки надані документи у достатній мірі підтверджують реальність господарської операції на підставі якої видані вищезазначені податкові накладні.
При цьому, колегія суддів вважає, що відмова відповідача у реєстрації податкових накладних № 8 від 20.09.2021, № 9 від 03.09.2021 з підстав ненадання підтверджуючих документів по розрахунках з перевізником є необґрунтованою, невмотивованою та прийнятою з незрозумілих підстав, з урахуванням того, що така причина не визначалась для відмови у реєстрації податкових накладних № 10 від 09.09.2021, № 13 від 24.09.2021, які сформовані на підставі однієї господарської операції.
Крім того колегія суддів зазначає, що саме лише зазначення апелянта про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Суд зазначає, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Крім того, варто зауважити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій зокрема в постанові від 07 грудня 2022 року в справі № 500/2237/20.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що доводи податкового орган щодо недопуску працівників для проведення перевірки підприємства жодним чином не стосуються цього позову, а тому до уваги не приймаються.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні колегія суддів зазначає таке.
Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправними, що дає підстави для висновку про необхідність ефективного відновлення порушеного права позивача шляхом їхнього скасування і зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні датою їх подання; і таке не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги ПП «АВГ КАРС» є суттєвими і складають підстави для висновку про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, через що рішення суду першої інстанції, в частині оскарження ПП «АВГ КАРС», тобто в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.
При цьому, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції, в частині задоволених вимог є законним, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Волинській області зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, в цій частині, відсутні.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 17/10-22 від 17.10.2022, укладеного між ПП «АВГ КАРС» та адвокатським об'єднанням «БОНА ФІДЕ» (а.с.114-116), детальний опис робіт (а. с. 117).
З вказаних документів видно надання правової допомоги адвокатським об'єднанням «БОНА ФІДЕ» позивачу ПП «АВГ КАРС» за його позовом до ГУ ДПС у Волинській області, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, у вигляді представництва, складання і подання позовної заяви на суму 3000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналізуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що гонорар, визначений стороною та його адвокатом у розмірі 3000 грн, є цілком обґрунтованим, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Отже, понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань з кожного відповідача у справі по 1500 грн.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до частин третьої, шостої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції, у зв'язку із частковим задоволенням позову, стягнуто з відповідачів тільки частину судових витрат по сплаті судового збору по 2481 грн з кожного.
Разом з тим, з матеріалів справи видно, що ПП «АВГ КАРС» при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 9924 грн.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції ухвалено нове рішення про повне задоволення позову, тому відшкодуванню підлягає вся сума сплаченого судового збору. Тобто з відповідачів необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору по 4962 грн з кожного.
Крім того, з матеріалів справи видно, що ПП «АВГ КАРС» при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 7443 грн, який теж підлягає стягненню з відповідачів по 3721,50 грн з кожного.
Керуючись статтями 229, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АВГ КАРС» задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині постанову, якою позов Приватного підприємства «АВГ КАРС» задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №7277140/41400897 від 31 серпня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 02 вересня 2021 року, № 7277139/41400897 від 31 серпня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 03 вересня 2021 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 8 від 02 вересня 2021 року, №9 від 03 вересня 2021 року, датою їх подання на реєстрацію.
У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі № 140/7214/22 залишити без змін.
Стягнути на користь приватного підприємства «АВГ КАРС» (45603, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74, код ЄДРПОУ 41400897) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679):
- витраті по сплаті судового збору у розмірі 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн за подання позовної заяви;
- витраті по сплаті судового збору у розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн 50 коп. за подання апеляційної скарги;.
- витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Стягнути на користь приватного підприємства «АВГ КАРС» (45603, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74, код ЄДРПОУ 41400897) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393):
- витраті по сплаті судового збору у розмірі 4962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн за подання позовної заяви;
- витраті по сплаті судового збору у розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн 50 коп. за подання апеляційної скарги;.
- витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин