13 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 572/3197/22 пров. № А/857/5639/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Большакової О.О., Пліша М.А.
за участю секретаря судового засідання Хомич О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2023 року у справі № 572/3197/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
в листопаді 2022 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 629233 від 17 жовтня 2022 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1,4 ст.126 та 125 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувана постанова була винесена без розгляду її на місці вчинення вказаних адміністративних правопорушень та у його відсутність. Вказує на той факт, що в постанові відсутній його підпис про роз'яснення йому його прав та немає відмітки про відмову від підпису. Одночасно звертає увагу на той факт, що в постанові відсутній його підпис про отримання копії постанови і не має відмітки, що він відмовився від її отримання.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та прийняте нове, яким позов задоволити
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на істотне порушення його процесуальних прав під час розгляду справи відповідачем.
Вважає, що суд не досліджував питання порушення його прав, а обмежився встановленням факту чи мало місце правопорушення, яке він не оскаржував.
На підтвердження його тверджень, суд витребував у відповідача відеозапис з місця порушення та умовного місця винесення постанови, які повністю підтверджують викладені ним обставини.
Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 629233 від 17 жовтня 2022 року притягнено до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1,4 ст.126 та 125 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 17 жовтня 2022 року о 17 год. 30 хв. в с. Вири по вул. Ясногірська керував мотоциклом без мотошлома, без посвідчення водія та керував транспортним засобом будучу позбавлений права керування транспортними засобами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що судом встановлено факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованих правопорушень.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач не оскаржує вчинені правопорушення, а процедуру винесення оскарженої постанови відповідача.
З наданого до суду відповідачем диску з матеріалом відео фіксації (а.с. 37), взагалі не вбачається процедура розгляду справи відповідачем, зокрема, роз'яснення прав позивачу, відповідно до ст. 286 КУпАП, що додатково стверджується відсутністю підпису на самій постанові.
За результатами перегляду відеозапису, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, не було зафіксовано. Також, з відеозапису не вбачається, що позивач керував транспортним засобом, оскільки з наявного у справі відео вбачається лише спілкування працівників поліції з позивачем, не встановлена особа порушника, тощо.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з Розділом ІІІ п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, яка затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, «Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання».
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (ч. 1 ст. 317 КАС України)
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на не з'ясуванні обставин справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.
Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 272, 286, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13 лютого 2023 року у справі № 572/3197/22 - скасувати.
Позов задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 629233, винесену 17 жовтня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч.2 ст. 122, ч. 1, 4 ст. 126, ст. 125 КУпАП, - скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Рівненській області (м.Рівне, вул. Хвильового, 2, ЄДРПОУ 40108761), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 коп. сплаченого судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді О. О. Большакова
М. А. Пліш