11 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 461/5798/22 пров. № А/857/4333/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Хомича О.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2022 року (головуючий суддя: Волоско І.Р., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_1 , 31.10.2022 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0937/20900/22 від 11.10.2022, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, відповідно до ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 34000 грн.
Обґрунтовуючи позов, покликається на те, що протягом 2020-2022 років проживала у передмісті Києва, проте, у зв'язку із збройною агресією російської федерації в лютому-березні 2022 року, задля збереження свого життя, вирішила поїхати за кордон та 05.03.2022 перетнула кордон України, взявши із собою свого коня. Враховуючи наведені обставини, не мала можливості повернутися 11.03.2022 з конем назад на територію України. Однак, коли на території України стало безпечніше, відразу повернулася, щоб продовжити термін тимчасового вивезення коня, поновити карнет.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2022 року позов задоволено.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що звернень до митного органу від позивачки, про обставини непереборної сили, щодо товарів вивезених з митної території України за книжкою (карнетом) А.Т.А. від 13.04.2021 № UA 15/0013/21 не надходило, а заява ОСОБА_1 на продовження терміну тимчасового вивезення товару від 11.07.2022, надійшла до митного органу після закінчення строку тимчасового вивезення.
Представник позивачки 11.04.2023 подав клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивачки.
Суд апеляційної інстанції задовольнив таке клопотання представника позивачки.
Представник відповідача Васецький Є.І. у судовому засіданні просив апеляційну скарги задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, її участь в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, а тому неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки в діях позивачки відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, так як введення на території України воєнного стану є форс-мажорною обставиною, тобто обставиною непереборної сили.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови, 26.09.2022 року близько 01 год 02 хв в зону митного контролю по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, заїхав транспортний засіб «PEUGEOT», реєстраційний номер НОМЕР_1 за кермом якого була ОСОБА_1 , яка слідувала в Республіку Польщу.
Під час проходження митного контролю та митного оформлення вищевказаного транспортного засобу встановлено, що на дану громадянку спрацював профіль ризику АСМО «Інспектор» щодо наявності інформації про вивезення у попередніх періодах товарів, по яких відсутні відомості щодо подальшого їх ввезення. Так, управлінням забезпечення митного контролю та оформлення Львівської митниці в ході проведення моніторингу дотримання термінів тимчасового ввезення/вивезення товарів із використанням книжок (карнетів) А.Т.А. встановлено, що згідно книжки (карнета) А.Т.А. від 13.04.2021 № UA 15/0013/21 товар «Кінь» (тварина), позиція № 2 згідно ОСОБА_2 , вагою 480 кг, загальною вартість 1200 Євро, був вивезений з митної території України через пункт пропуску «Краківець-Корчова» 05.03.2022 та встановлений термін зворотного ввезення 11.03.2022. Станом на 26.09.2022 відповідно наявної інформації в ЄАІС та інформації, отриманої від митних органів, кінь згідно книжки (карнета) А.Т.А. від 13.04.2021 № UA 15/0013/21, не ввезений на митну територію України та не заявлений в інший митний режим.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 113 Митного кодексу України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно ст. 114 Митного кодексу України, митний режим тимчасового вивезення може бути застосований до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо вивозяться за межі митної території України.
Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначені документи, які використовуються для декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим тимчасового вивезення замість митної декларації.
Митний орган, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі тимчасового вивезення, повинен пересвідчитися у можливості ідентифікації цих товарів, транспортних засобів при їх реімпорті.
Для забезпечення ідентифікації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що поміщуються у митний режим тимчасового вивезення, можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою і третьою статті 326 цього Кодексу. Митні органи застосовують зазначені засоби тільки у тих випадках, коли комерційні способи ідентифікації є недостатніми.
Не вимагається застосування засобів забезпечення ідентифікації до тари, піддонів та інших подібних товарів, що не мають індивідуальних ідентифікаційних ознак.
Для поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим тимчасового вивезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового вивезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового вивезення; 2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов'язання про реімпорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово вивозяться, у строки, встановлені митним органом; 3) подати митному органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове вивезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством.
Частиною 1 ст. 116 Митного кодексу України передбачено, що строк тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зазначений митний режим.
Відповідно до ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на двадцять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 192 Митного кодексу України передбачено заходи, що вживаються у разі аварії чи дії обставин непереборної сили під час перевезення товарів, зокрема, перевізник зобов'язаний:
1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;
2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 затверджено Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 02.10.2012 за № 1669/21981 (далі - Порядок № 657).
Так згідно п. 1 розділу VIII Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили Порядку № 657, положення цього розділу застосовуються у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.
У п. 2 розділу VIII Порядку № 657 наведено визначення термінів, зокрема: аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;
документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;
обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;
факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Пунктом 3 розділу VIII Порядку № 657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п. 5 розділу VIII Порядку № 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що лише внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, за умови повідомлення митного органу про настання вказаних обставин, особа може бути звільнена від відповідальності за порушення митних правил передбачених, зокрема, ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що основним аргументом не ввезення товару на митну територію України, у визначені законом строки (протягом 20 днів), позивачка вказує введення на території України воєнного стану, що є форс-мажорною обставиною, тобто обставинами непереборної сили.
Однак, суд апеляційної інстанції не бере до уваги вищевказані покликання позивачки, з огляду на таке.
Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно повідомлення від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата в Україні засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є обставиною непереборної сили (форс-мажор).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що звернень до митного органу від позивачки, про обставини непереборної сили, щодо товарів вивезених з митної території України за книжкою (карнетом) А.Т.А. від 13.04.2021 № UA 15/0013/21 не надходило.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що від позивачки, до митного органу, 11.07.2022 надійшла лише заява про продовження терміну тимчасового вивезення товару за книжкою (карнетом) А.Т.А. від 13.04.2021 № UA 15/0013/21 (а. с. 51), у зв'язку з участю у спортивних змаганнях з кінного спорту на території країн Європейського Союзу.
Однак, така заява не може розцінюватися як звернення до митного органу про обставини непереборної сили щодо товару за книжкою (карнетом) А.Т.А. від 13.04.2021 № UA 15/0013/21, оскільки у цій заяві не наведено обставин непереборної сили, які унеможливили в межах 20-денного строку, передбаченого ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, ввезти на митну територію України товар (коня). Крім цього, вказана заява надійшла до митного органу після закінчення строку тимчасового вивезення.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, підстави для застосування відносно позивачки положень ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, яка виключає адміністративну відповідальність у випадках наявності наслідків аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, відсутні.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно книжки (карнета) А.Т.А. від 13.04.2021 № UA 15/0013/21 товар «Кінь» (тварина), позиція № 2 згідно ОСОБА_2 , вагою 480 кг, загальною вартість 1200 Євро, позивачкою був вивезений з митної території України через пункт пропуску «Краківець-Корчова» 05.03.2022 та встановлений термін зворотного ввезення 11.03.2022.
Однак, станом на 26.09.2022 відповідно наявної інформації в ЄАІС та інформації, отриманої від митних органів, кінь згідно книжки (карнета) А.Т.А. від 13.04.2021 № UA 15/0013/21, не ввезений на митну територію України та не заявлений в інший митний режим.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачка перевищила 20-денний строк тимчасового вивезення товару, а тому в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, а отже оскаржувана постанова винесена на підставі та в межах повноважень наданих митному органу, у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому є законною.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 286, 310, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 25 листопада 2022 року у справі № 461/5798/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 13.04.2023.