Справа № 355/1177/22
Провадження № 1-кп/355/62/23
11 квітня 2023 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с. Баришівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116070000145 від 22.07.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Любар, Любарського району, Житомирської області, громадянина України, освіта вища, без зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,-
В провадженні Баришівського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у зв'язку з його дійовим каяттям.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника та подав аналонічне клопотання від свого імені про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
В судовому засіданні пояснив, що в нього в результаті травми ампутована нога, але інвалідність він не оформляє у зв'язку з відсутністю грошових коштів на це, пенсію не отримує, існує на мінімальну соціальну допомогу. Дуже шкодує про вчинене, надавав активну допомогу органу досудового слідства у розкритті цього злочину.
Прокурор вважав, що є підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям обвинуваченого за ст.45 КК України, при цьому наголосивши на необхідності вирішення судом також питання щодо речових доказів.
Суд, розглянувши подані клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Як передбачено п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлених підстав, передбачених ч.2 ст.284 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст.45 КК України встановлено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
За змістом ст. ст. 44, 45 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Судом було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_5 право заперечувати проти закриття кримінального провадження та право наполягати на проведенні судового провадження у повному обсязі в загальному порядку, також роз'яснено, що кримінальне провадження в такому випадку закривається з нереабілітуючих підстав. Обвинувачений ОСОБА_5 заявив, що підстави та наслідки звільнення за ст.45 КК України йому зрозумілі і просить суд розглянути подане ним клопотання.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, визначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 309 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, є кримінальним проступком і не є корупційним кримінальним правопорушенням.
ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується вимогою про судимість, відтак є особою, яка вперше вчинила кримінальний проступок.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12 дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Дійове каяття передбачає обов'язкову наявність трьох елементів, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, повного відшкодування заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди.
На переконання суду, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 полягає в суб'єктивному ставленні останнього до вчиненого, зокрема, в тому, що він визнав факт вчинення кримінального правопорушення та його негативні наслідки, визнав свою провину у вчиненому повністю, висловив щирий жаль і сором з приводу цього, засудив свою поведінку та бажав виправити наслідки своїх дій.
У даному випадку має місце активне сприяння розкриттю злочину з боку обвинуваченого ОСОБА_5 , що полягає у тому, що останнім органу досудового розслідування повідомлено про всі відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування дано послідовні визнавальні показання.
Потерпіла сторона у даному кримінальному провадженні відсутня.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вперше вчинив кримінальний проступок.
Будь-яких обставин, які згідно норм кримінального та кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченим клопотанням, в ході судового розгляду не встановлено.
Враховуючи наявність зазначених вище передумов, а також підстав, передбачених ст.45 КК України, суд вважає можливим звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено відповідність фактичних обставин справи умовам звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.310 КК України згідно приписів ч. 2 ст. 284 КПК України підлягає закриттю.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст.126 КПК України підлягають віднесенню на рахунок держави.
Така позиція узгоджується з правовим висновком ВС ККС, справа № 379/1366/20 від 22. 02. 2023 року.
Керуючись ст.ст. 12, 45, 185 КК України, ст.ст. 100, 126, 284-286, 288, 369-372, 376, 392-395, 532 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України.
Кримінальне провадження, внесене 22.07.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116070000145, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, - закрити.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: речовину рослинного походження у вигляді стебел із кореневищем у кількості 13 штук, яку було поміщено до спеціального пакету білого кольору з біркою, передану на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції №1 Броварського РУП - після набрання ухвалою суду законної сили знищити.
Витрати за проведення експертизи віднести на рахунок держави.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1