Справа № 288/920/23
Провадження № 2/288/217/23
13 квітня 2023 року смт. Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є. О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
До Попільнянського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів.
ОСОБА_1 в позовній заяви просить прийняти рішення про стягнення аліментів на її користь з ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п. 5, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначаються докази, що підтверджують вказані обставини, наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
В частині 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВС України від15.05.2006N3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
В позовній заяві, всупереч п.5 ч.3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України, відсутній виклад обставин в обґрунтування позовних вимог з урахуванням положень ст.182 СК України, які підлягають встановленню судом при вирішенні питання про визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню. Так, в позові не зазначено, чи працює відповідач (офіційно, неофіційно); відсутнє будь-яке посилання на розмір його доходу (постійний чи мінливий); не зазначено про наявність в нього інших осіб, які перебувають на його утриманні; відсутнє будь-яке посилання на наявність в нього на праві власності рухомого чи нерухомого майна тощо. Також позивач не надала докази в обґрунтування зазначених обставин, так і не подала клопотання про їх витребування у разі неможливості подати докази самостійно.
Разом з тим, позивачем всупереч наведеним нормам не додано до позовної заяви докази, які б підтвердили знаходяться на її повному утриманні дітей, враховуючи Акт обстеження умов проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , проживає і має постійне місце реєстрації, окрім інших - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, згідно з ч.ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копії письмових доказів мають бути засвідчені відповідно до вимог п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «Укр НДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.
Всупереч викладеному, позивач долучила до позовної заяви копії документів, які не засвідчені належним чином, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За наведених обставин позивачу слід надати термін для виправлення недоліків позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України; суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків, не більше як 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко