Справа № 120/1315/22-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
13 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2022 року Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)", з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо невиконання вимог вказівки керівника Шепетівської окружної прокуратури від 07.10.2021 за №54-6261 вих.-21, зобов"язавши Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції скасувати постанову про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на засудженого ОСОБА_1 від 03.06.2021;
- зобов'язати Державну установу “Замкова виправна колонія (№58)” розробити, затвердити наказом начальника установи виконання покарань та узгодити з начальником міжрегіонального управління розпорядок дня для засуджених з урахуванням розпорядку дня засуджених, не залучених до праці.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проведеним вивченням стану додержання вимог кримінально виконавчого законодавства при застосуванні до засуджених, які відбувають покарання у Державній установі “Замкова виправна колонія (№58)”, заходів дисциплінарного впливу встановлено порушення вимог вказаного законодавства під час накладення дисциплінарних стягнень на засуджених. У зв'язку із зазначеним, прокурор звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо невиконання вимог вказівки керівника Шепетівської окружної прокуратури від 07.10.2021 за №54-6261вих.-21.
Зобов"язано Центрально-західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції скасувати постанову про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на засудженого ОСОБА_1 від 03.06.2021.
Зобов'язано Державну установу “Замкова виправна колонія (№58)” розробити, затвердити наказом начальника установи виконання покарань та узгодити з начальником міжрегіонального управління розпорядок дня для засуджених, з урахуванням розпорядку дня засуджених, не залучених до праці.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою начальника Державної установи “Замкова виправна колонія (№58)” від 03.06.2021 до засудженого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 26.05.2021 о 09:30 год. знаходився на своєму спальному місці у невстановлений розпорядком дня час, чим негативно впливав на інших засуджених. На зроблені молодшим інспектором ВНіБ зауваження не відреагував, вступив в словесну суперечку.
Вважаючи, що постанова начальника Державної установи “Замкова виправна колонія (№58)” від 03.06.2021 винесена протиправно, Шепетівською окружною прокуратурою 14.06.2021 на адресу начальника Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" скеровано письмову вказівку №54-3145вих.-21 з вимогою скасувати постанову про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на засудженого ОСОБА_1 від 03.06.2021 та привести розпорядок дня для засуджених Державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" затверджений №45/ОД-21 від 06.01.2021 у відповідності із "Типовим розпорядком дня засуджених".
За результатами розгляду вказаної письмової вказівки окружної прокуратури, Державна установа “Замкова виправна колонія (№58)” листом від №2279 від 05.07.2021 повідомила, що вищевказану вказівку взято до відома та враховано в подальшій роботі установи виконання покарань. До даної відповіді також долучено висновок за матеріалами службового розслідування від 02.07.2021 згідно із яким вважати:
службове розслідування по факту виявлених недоліків представниками Шепетівської окружної прокуратури в матеріалах про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 закінченим;
вказівку №54-3145вих-21 від 14.06.2021 Шепетівської окружної прокуратури, взяти до відома та врахувати в подальшій роботі;
копію висновку за матеріалами службового розслідування по факту виявлених недоліків представниками Шепетівської окружної прокуратури в матеріалах про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 , направити до Шепетівської окружної прокуратури.
Крім того, Шепетівською окружною прокуратурою 07.10.2021 за № 54-6261 вих.-21 до Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції внесено вказівку з вимогою скасувати постанову про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани на засудженого ОСОБА_1 від 03.06.2021 та привести розпорядок дня для засуджених державної установи “Замкова виправна колонія (№58)”, затверджений наказом №45/ОД-21 від 06.01.2021, у відповідність із “Типовим розпорядком дня засуджених” (Додаток 8 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань) та примітки до нього; за виявленим порушенням законодавства провести службове розслідування та притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
За результатами розгляду вказаної письмової вказівки окружної прокуратури Центрально-західне міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції листом №9751/2.1-21 від 26.10.2021 направлено матеріали та висновок службового розслідування, згідно якого “Вважали би:
службове розслідування по факту виявлених недоліків представниками Шепетівської окружної прокуратури в матеріалах про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1 , завершеним;
матеріали службової перевірки за фактом виявлених недоліків представниками Шепетівської окружної прокуратури, надіслати до Хмельницької обласної прокуратури та Шепетівської окружної прокуратури.
Вважаючи, що відповідачами протиправно не виконано вказівки прокурора, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що засуджений ОСОБА_1 не залучений до трудової діяльності і 26.05.2021 близько 09:30 год інших обов'язкових заходів у колонії не проводилося, тому останній у відповідності до вимог ст.129 КВК України, мав вільний час та міг розпоряджатися вільним часом на власний розсуд, в тому числі сидіти чи лежати на ліжку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 (далі Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції, а саме: нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов"язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Частиною 2 ст.26 Закону №1697-VII передбачено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, повязаних з обмеженням особистої свободи громадян в органах та установах, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у звязку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. У межах реалізації зазначеної функції прокурор має право залучати відповідних спеціалістів.
Згідно вимог Наказу Офісу Генерального прокурора від 29.12.2021 №400 "Про організацію діяльності прокурорів з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян" одним із основних завдань діяльності на цьому напрямі визначено забезпечення нагляду за додержанням прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства і держави при виконанні покарань та інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи, відповідно до законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст.26 Закону № 1697-VII передбачено, що письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку та умов тримання осіб у місцях, зазначених у пункті частини першої цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, що виконують судові рішення у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, є обов'язковими і підлягають негайному виконанню.
Однак, колегія суддів наголошує, що виконанню підлягають лише такі вказівки прокурора, які є законними, тобто не протирічать закону.
Щодо необхідності скасування постанови начальника Державної установи “Замкова виправна колонія (№58)” від 03.06.2021 колегія суддів зазначає наступне.
Із матеріалів справи слідує, що засудженому ОСОБА_1 оголошено “догану” за те, що він 26.05.2021 о 09 год. 30 хв. допустив порушення розпорядку дня засуджених, а саме знаходився на своєму спальному місці у невизначений розпорядком дня час, чим негативно впливав на інших засуджених. На зроблені молодшим інспектором ВНіБ зауваження не відреагував, вступив в словесну суперечку.
Так, статтею 131-1 КВК України визначено, що дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.
Відповідно до ст.132 КВК України, за невиконання покладених обов"язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення, як догана.
3гідно ч.1 ст.134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
У відповідності до ст.118 КВК України, п.1 розділу XVII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018 засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною-особою підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюються виконання робіт чи надання послуг. Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання.
Згідно ч.1 ст.129 КВК України, час, вільний від основної трудової діяльності і виконання обов'язкових заходів, передбачених розпорядком дня для засуджених у колонії, є їх вільним часом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що засуджені мають право розпоряджатися вільним часом на власний розсуд, виключаючи виконання тих видів діяльності, які заборонені ним Кодексом.
Суд першої інстанції зазначає, що засуджений ОСОБА_1 не залучений до трудової діяльності і 26.05.2021 близько 09:30 год інших обов'язкових заходів у колонії не проводилося, тому останній у відповідності до вимог ст.129 КВК України, міг розпоряджатися вільним часом на власний розсуд.
Тобто, суд першої інстанції вважає, що для засуджених які займаються суспільно-корисною працею, робочий час, відповідно до розпорядку дня, триває 7 годин, разом із тим, для тих засуджених які відмовилися працювати, ці 7 годин є їх вільним часом і вони можуть розпоряджатися вільним часом на власний розсуд, в тому числі сидіти чи лежати на ліжку.
Колегія суддів категорично із цим не погоджується та зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилися норми ч.3 ст.129 КВК України, відповідно до яких вільний час засуджених повинен тривати не менше як дві години на добу і передбачається розпорядком дня колонії.
Як вбачається із Розпорядку дня для засуджених державної установи “Замкова виправна колонія (№58)”, затвердженого наказом №45/ОД-21 від 06.01.2021, вільний час засуджених встановлений із 19 год.30 хв. до 21 год.30 хв. та зазначено, що засудженим не забороняється сидіти та лежати на ліжку у вільний час, передбачений розпорядком дня.
Тобто, іншого вільного часу, ніж той, що передбачений розпорядком дня, у засудженого бути не може, незалежно від того чи залучений засуджений до праці чи ні.
Окрім того, на виконання вимог п.1 розділу VІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018, державною установою "Замкова виправна колонія (№58)" 03.01.2023 затверджений оновлений розпорядок дня засуджених, у відповідності до якого, у період робочого часу, який триває 7 годин, із засудженими не залученими до праці, проводиться індивідуально-виховна робота, тобто цей час для них не є їх вільним часом і вони не можуть розпоряджатися вільним часом на власний розсуд.
Колегія суддів звертає увагу, що засуджений ОСОБА_1 також порушив пункт 1 розділу ІV Правил внутрішнього розпорядку, абзац 5, із якого слідує, що при зустрічі з персоналом установ виконання покарань та іншими особами, які відвідують установи, засуджені повинні вставати і вітатися.
Засуджений ОСОБА_1 не дотримався даної вимоги, а навпаки знаходився на своєму спальному місці у невизначений розпорядком дня час, чим негативно впливав на інших засуджених. На зроблені молодшим інспектором ВНіБ зауваження не відреагував, вступив в словесну суперечку.
За таких обставин, при застосуванні до засудженого ОСОБА_1 заходів дисциплінарного впливу, відповідачем не було порушено вимог діючого законодавства під час накладення дисциплінарних стягнень, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України задовольнити повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.