Справа № 560/11531/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
13 квітня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 лютого 2022 року №968200124504 про відмову в перерахунку (переведенні) пенсії ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VIII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 27.01.2022 року на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" та здійснити нарахування та виплату пенсії в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної в довідках про заробітну плату від 21.01.2022 №1/22, виданих Департаментом економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII. Однак, пенсійним органом позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 лютого 2022 року №968200124504 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 27 січня 2022 року на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII з 01.05.2016 не передбачено проведення перерахунків пенсій у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 29.09.2011 отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
З 01.05.2020 позивача автоматично переведено на пенсію по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
З 10.09.2020 позивача переведено на пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
В подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, з врахуванням довідок про заробітну плату від 21.01.2022 №1/22.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 лютого 2022 року №968200124504 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу", оскільки з 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889, яким не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям.
Листом від 05.05.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про прийняте рішення, а також зазначено, що оскаржувана відмова прийнята пенсійним органом, оскільки позивачу призначалася пенсія по інвалідності згідно з Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Позивач, вважаючи порушеними його права звернувся з позовом до суду.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, враховуючи вимоги частини 1 статті 308 КАС України, апеляційному перегляду за апеляційною скаргою підлягає рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року в частині задоволених вимог.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України регламентовано, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
До 01 травня 2016 року суспільні відносини, що охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).
З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та перехідних положеннях якого закріплено, що Закон України №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII, втратив чинність.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Як слідує з матеріалів справи, позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а тому набув право на пенсію державного службовця, яка і була йому призначена з 2011 року.
Так, 27.01.2022 року позивач звернувся з заявою щодо переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 21.01.2022 №1/22, виданих Департаментом економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації.
Колегія суддів зауважує, що право позивача на обчислення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" та право вимагати такого обчислення встановлено законом, і воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19.
Визначаючись щодо позовних вимог позивача в частині обчислення розміру пенсії державного службовця за віком із врахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках про заробітну плату від 21.01.2022 №1/22, виданих Департаментом економічного розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, суд дійшов такого висновку.
Стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою встановлювався порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців скасована в зв'язку із прийняттям Закону №889-VIII.
Законом №889-VIII не передбачено обов'язок пенсійних органів щодо проведення перерахунку призначених пенсій державних службовців у разі збільшення заробітної плати працюючих державних службовців.
Оскільки позивач з 2011 року отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII, тому в даному випадку мова йде не про призначення пенсії вперше або за іншим законом, а про переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону - Закону України "Про державну службу".
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при розрахунку позивачу пенсії за віком державного службовця має застосовуватися той розмір заробітної плати, що застосовувався при первинному призначенні пенсії.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в його відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині ніким не оскаржується.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.