Справа № 378/123/23 Суддя (судді) першої інстанції: Гуртовенко Р.В.
13 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: інспектор 2 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в Києві старший лейтенант поліції Красуцький Андрій Сергійович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №6518678 від 08.02.2023 року, винесену інспектором 2 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції м. Києва старшого лейтенанта поліції Красуцьким А.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 121-3 КУпАП про адміністративне правопорушення, а також просив закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, оскільки позивач не порушував Правил дорожнього руху, а дії інспектора при складенні та винесенні постанови є протиправними.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Управління ПП у м. Києві ДПП подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що відповідно до п.2.9.(в) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу.
Також апелянт зазначає, що відповідно до ДСТУ 4278:2019 жодних знаків «на зеленому фоні» не передбачено. На думку апелянта, табличка зеленого кольору не відноситься до державних номерних знаків, з якими експлуатація транспортного засобу дозволена, а є інформаційною табличкою, яка не відповідає Державному стандарту України та не видається територіальними органами з надання сервісних послуг МВС у зв'язку із чим, експлуатація транспортного засобу із зеленою табличкою замість Державного номерного знаку заборонена чинним законодавством.
Від позивача та третьої особи відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 лютого 2023 року відносно позивача інспектором 2 батальйону 7 роти УПП в м. Києві Красуцьким А.С. винесено постанову серії ЕАС №6518678 про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1190,00 грн. за керування транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN PASSAT FNW33MM» в м. Києві по вулиці Народного Ополчення, 1 з ознаками ДТП, на якому були закріплені номерні знаки « НОМЕР_1 », що не належать даному транспортному засобу.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.9.(в) ПДР - керування транспортним засобом, з номерним знаком, що не належить цьому засобу.
Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її незаконною, з метою відновлення порушеного права, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачами не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які докази, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото, відеофіксація зазначеного порушення відсутні, а наявні докази не підтверджують факт правопорушення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до п. 1.1.Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Колегія суддів зазначає, що із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом із номерним знаком, який не відповідає ДСТУ.
Згідно пункту 1 Інструкції про тимчасовий порядок видачі та обліку спеціальних тимчасових номерних знаків зеленого кольору на транспортні засоби, які використовуються в зоні проведення антитерористичної операції підрозділами служби поліції особливого призначення, волонтерськими організаціями та збройними силами затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 46/3-982 від 16 травня 2015 року вбачається, що ця Інструкція визначає порядок видачі та обліку спеціальних тимчасових номерних знаків зеленого кольору на транспортні засоби, які використовуються в зоні проведення антитерористичної операції підрозділами служби поліції особливого призначення, військовими добровольчих батальйонів та волонтерами на території України.
Пунктом 2 вищевказаної Інструкції вбачається, що вона розроблена відповідно до Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідний машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок: моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністри України від 07 вересня 1998 року № 1388, Положення про підрозділи міліції громадської безпеки особливого призначення, затвердженого наказом МВС України від 08 травня 2014 № 447, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 травня 2014 за № 490/25267.
З матеріалів справи встановлено, що на транспортному засобі позивача марки «VOLKSWAGEN PASSAT FNW33MM» була закріплена тимчасова табличка зеленого кольору - « НОМЕР_1 ».
Пункт 13 даної Інструкції передбачає, що особи, які керують вказаними транспортними засобами, зобов'язані на вимогу працівників уповноважених підрозділів Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху пред'явити для перевірки виданий підрозділом СПОП дорожній лист чи лист-доручення, посвідчення водія та сприяти проведенню ними перевірки правомірності використання транспортних засобів з закріпленими спеціальними номерними знаками.
Пункт 17 даної Інструкції передбачає, що використання транспортних засобів із закріпленими спеціальними номерними знаками допускається волонтерами та збройними силами (військкомати) виключно на території України для волонтерської діяльності та ремонту техніки із зони проведення антитерористичної операції.
В матеріалах справи міститься лист-доручення №191 від 07.07.2019 р., згідно якого командування військової частини польової пошти НОМЕР_2 цим дорученням уповноважує ОСОБА_1 волонтера громадської організації ГО «Спілка ветеранів східного фронту» керувати автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT» 1.6 КАТ КОМВІ за № кузова НОМЕР_3 , тимчасова табличка зеленого кольору № НОМЕР_4 , який є його власністю та використовується на всій території України і в зоні проведення АТО на безоплатній основі та представляти інтереси військової частини польова пошта НОМЕР_2 з питань подання заяв для оформлення документів даного автомобіля на отримання документів дозвільного характеру. Даний волонтер постійно допомагає матеріальним забезпеченням військової частини, ремонтом техніки, а також сім'ям загиблих бійців, вдовам та дітям. Довіреність видано на строк до 2026 року.
Відповідно до копії посвідчення, яка міститься в матеріалах справи, позивач є волонтером ГО «Спілка ветеранів східного фронту», а тому відповідно до вищевказаних пунктів Інструкції має право керувати даним транспортним засобом по всій території України виключно для волонтерської діяльності.
Пункт 24 вищевказаної Інструкції передбачає, що під час контролю правомірності використання транспортних засобів з закріпленими спеціальними номерними знаками посадовими особами уповноважених підрозділів Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху проводиться перевірка відповідності наявних на транспортному засобі спеціальних номерних знаків, даних особи, яка керує цим транспортним засобом, та зони використання (пункти призначення) записам у виданому підрозділом СПОП дорожньому листі, лист-доручення, а також у взаємодії з ДПОП перевіряється відповідність марки і моделі транспортного засобу та його номера кузова (шасі) відомостям у відповідних обліках ДПОП про закріплені та видані спеціальні номерні знаки на такі транспортні засоби.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо доводів апелянта про те, що позивачем не зазначено, яку волонтерську діяльність він проводив у період, в який було вчинено адміністративне правопорушення на території м. Київ, колегія суддів зазначає, що зазначені відомості жодним чином не впливають на правові підстави для застосування або не застосування до позивача адміністративного стягнення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 лютого 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя О.М.Оксененко