Справа № 320/11439/22 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.
12 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Черпіцької Л.Т.,
за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, третя особа: Ірпінська міська рада, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2022 року позивач, Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з належного утримання захисної споруди - сховища (протирадіаційного укриття) №164034;
- зобов'язати відповідача провести у стан готовності захисну споруду №164034, розташовану за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 5, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 9 липня 2018 р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року позовну заяву Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, третя особа: Ірпінська міська рада, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справи на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкритті провадження. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ГУ ДСНС у Київській області як спеціально уповноважений орган на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, знаючи про тривале, більш як півтора року, ігнорування Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради вимог щодо приведення у відповідність до наказу МВС № 579 сховища № 164034 не вжито відповідних заходів задля приведення у стан готовності вищевказаного протирадіаційного укриття.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, третя особа: Ірпінська міська рада, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 квітня 2023 року.
10 квітня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, в якому відповідач підтримує правову позицію суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу заишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
12 квітня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження без участі представника заявника.
У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Бучанської окружної прокуратури Київської області підтримувала доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача наполягав на відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2022 року позивач, Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, третя особа: Ірпінська міська рада, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Звернення прокурора до суду з даним позовом обгрунтовано бездіяльністю Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.
Прокурор зазначив, що ГУ ДСНС у Київській області, як спеціально уповноважений державою орган, знаючи про тривале (починаючи з 2018 року) ігнорування балансоутримувачем щодо приведення сховища №164034 у відповідність до вимог наказу МВС України №579, відповідних заходів з метою зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності, не вживає. Ураховуючи суспільну значимість порушених інтересів держави, що полягають у забезпеченні належного цивільного захисту населення в умовах воєнного стану, невжиття заходів до звернення до суду ГУ ДСНС у Київській області самостійно, цей позов пред'являється прокурором, щоб інтереси держави не залишились незахищеними.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду наступних доказів:
- нормативно-правового обґрунтування щодо наявності законодавчо визначених підстав для звернення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області та, як наслідок, і прокурора саме з таким предметом позову;
- доказів звернення прокурора до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері для здійснення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, як то передбачено постановою Кабінету Міністрів України;
- доказів відмови у проведенні планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) у межах даного предмету спору ( у тому числі до уведення воєнного стану);
- доказів звернення до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області з вимогою подати відповідний позов та докази відмови суб'єкта публічного права вчинити такі дії;
- внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 КК України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо або повідомити про причини і підстави невчинення таких дій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року позовну заяву Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, третя особа: Ірпінська міська рада, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що законодавством передбачено право Управління, як суб'єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування. Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає звернення ГУ ДСНС у Київській області, як позивача, із заявленими позовними вимогами. Таким чином, прокурором визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з даним позовом, який не має права на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII.
Так, відповідно до частини 3 названої статті Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
За змістом частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Обгрунтовуючи наявність підстав для представництва у цій справі, Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області посилався на бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов'язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.
Частиною 5 статті 53 КАС України установлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Таким чином, позивачем у цій справі є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій ситуацій у Київській області.
Пункт 8 частини 1 статті 4 КАС України визначає позивача, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратора за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб'єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення № 1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС, згідно із п. 3 Положення №1052, є:
1)реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;
2)здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
ДСНС відповідно до покладених на неї завдань (п. 4 Положення №1052):
- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням (п. 6);
- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об'єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту (п.7);
- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання (п.39);
- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (п.48);
- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки (п. 52).
Згідно пункту 7 цього Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021 року № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».
Поряд із цим, вказаним Законом від 21.04.2021 року № 2228-IX Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб'єкт владних повноважень:
- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд (п. 16);
- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (п. 48);
- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти (п. 51).
Із наведеного слідує, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи можуть бути позивачами лише в адміністративних справах про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт.
Таким чином, повноваження ГУ ДСНС у Київській області визначені Кодексом цивільного захисту населення України та звернення до адміністративного суду здійснюється суб'єктом владних повноважень виключно у випадках, встановлених законом.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку було визначено Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10 березня 2017 р.
Згідно пункту 12 названого Порядку здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Згідно пункту 16 частини 1 статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 р. № 586-XIV місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).
Відповідно до пунктів 1, 4, 5 частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право:
- проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону;
- давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку;
- звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
З системного аналізу наведеного вище слідує, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області не є тією особою, якій належить право вимоги за позовом до суб'єкта господарювання про визнання протиправною бездіяльності щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту та про зобов'язання вчинити відповідні дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі №П/811/1067/17, де суд зазначив, що звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а право на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб'єкта владних повноважень, прирівнюється до його повноважень, має бути чітко передбачено законом.
За встановлених вище обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що законодавство не передбачає звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, як позивача, із заявленими позовними вимогами.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства «Ірпінь» Ірпінської міської ради, третя особа: Ірпінська міська рада, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст виготовлено 12 квітня 2023 року.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Л.Т. Черпіцька